Ухвала

від 11.11.2024 по справі 521/11647/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/11647/24

Номер провадження № 2/521/5500/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇН

11.11.24 розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Одесі заяву Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство на Инглези», про відвід судді у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово- будівельний кооператив «Пространство на Инглези» про розірвання договору та стягнення пайових внесків,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 26.07.2024 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство на Инглези» про розірвання договору та стягнення пайових внесків.

23.09.2024 року адвокат Панчошак О.Д., який діє від імені ОК «ЖБК

Пространство на Инглези», засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису направив на електронну поштову адресу суду

Малиновського районного суду м. Одеси відзив на позовну заяву.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 17.10.2024р. відзив

Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство на Инглези» підписаний головою кооперативу К.В. Трофимчук та поданий адвокатом Олександром Панчошаком на позов у справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово- будівельний кооператив «Пространство на Инглези» про розірвання договору та стягнення пайових внесків, повернуто заявнику без розгляду 07.11.2024р. головою ОК «ЖБК «Пространство на Инглези» заявлено клопотання про відвід судді Роїка Д.Я. Вказана зава подана представником адвокатом Панчошак О.Д. та зареєстрована канцелярією Малиновського районного суду м. Одеси після часу призначення судового засідання в зазначений день. Передана судді 08.11.2024 року у другій половині дня.

Підставою для звернення з відповідною заявою стало поставнолення ухвали суду від 17.10.2024р. про відмову в долученні та повернуто відзив відповідача, що аргументовано тим, що електронний документ не підписаний за допомогою підсистеми «Електронний суд», що на думку відповідача викликає сумніви в об`єктивності та неупередженості головуючого при розгляді цивільної справи.

Вищезазначена ухвала суду мотивована тим, що особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно доЗакону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом. У відзиві зазначено про те, що адвокат Панчошак О.Д. має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС, проте відзив на позовну заяву подано на електронну адресу суду . До нього додано роздруківку результату перевірки електронного цифрового підпису, проте такий підпис вчинено без використання підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет».

Враховуючи наведене, відзив поданий адвокатом Панчошаком О.Д. , який діє від імені ОК «ЖБК «Пространство на Инглези» на позовну заяву ОСОБА_1 підлягає поверненню без розгляду, оскільки він надісланий не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису адвоката Панчошак О.Д., що дає підстави стверджувати, що заявник використав спосіб звернення до суду не передбачений чинним процесуальним законодавством.

В своїй заяві представник відповідача посилається на порядок використання для обміну документами електронну пошту встановлено Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», в якому зазначено, що порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно з законодавством. Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 N? 814, якщо після отримання документа електронною поштою або факсимільним зв?язком до суду надходить такий документ і на паперовому носії, останній передається за призначенням. На оригіналі документа на реєстраційному штампі додатково зазначається дата одержання електронного повідомлення. Тобто, дана інструкція передбачає, що отримані документи електронною поштою теж реєструються в АСДС та передаються до розгляду. Не існує документу, який би обмежував учасника процесу в надісланні документів до суду за допомогою електронної пошти, а, навпаки, зазначеними вище документами встановлено порядок отримання електронних листів та їх реєстрацію в АСДС. Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 19 вересня 2019 року у справі N?826/14954/17. Так, в своєму рішенні суд вказав, що ні Інструкцією, ні іншим нормативно-правовим актом не визначено права суду вирішувати питання щодо дотримання заявником вимог процесуального закону до форми (паперова, електронна тощо) документа та, тим більше, повертати такий документ автору. За приписами ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», вказано, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис, накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

За приписами п. 9 Тимчасового порядку обміну офіційними електронними документами між місцевими та апеляційними судами, Державною судовою адміністрацією України, територіальними управліннями Державної судової адміністрації України, підприємствами, що належать до сфери управління Державної судової адміністрації України, файл, створений відповідно до вимог пунктів 7, 8 цього Порядку, підписується відповідальною особою з використанням власного ключа електронного цифрового підпису або електронної печатки канцелярії (служби діловодства). Щодо вимоги надсилання документів виключно за допомогою підсистеми «Електронний суд», то дана система не обмежує право учасників судового процесу надсилати до суду документи електронною поштою, це вибір самого учасника процесу, яким із способів подати до суду документи: самостійно через канцелярію, надіслати листом за допомогою Укрпошти, кур?єром, за допомогою підсистеми «Електронний суд» чи електронною поштою. Будь-які обмеження судом такого права учаснику є протизаконним. Тобто відмова суду І інстанції від 17.10.2024 в прийняті відзиву до розгляду є безпідставною, порушує ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та безпідставно порушує права відповідача. П. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України N?8 від 13 червня 2007 року Про незалежність судової влади визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об?єктивності та неупередженості судді.

Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного, а доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд, так само як і задоволення необґрунтованої заяви про відвід судді.

При цьому згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право при визначенні його цивільних прав і обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Як зазначає ЄСПЛ, найголовніше це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).

Згідно із Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим постановлення об`єктивного рішення у справі або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях ЄСПЛ, для визначення неупередженості суду належить виходити не тільки з суб`єктивного критерію, але й об`єктивного підходу, який визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (рішення у справі Ferrantelli et Santangelo).

Також у своєму рішенні «Газета «Україна-центр» проти України» ЄСПЛ наголошував, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, допоки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію потрібно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, «правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться». На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (§§ 2832).

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить, що підставами для відводу судді є існування суб`єктивного або об`єктивного критеріїв, за умови доведення існування яких можна стверджувати про обґрунтованість сумнівів у безсторонності судді. Аргументи заяви про відвід судді не свідчать про наявність ьобставин, встановлених статтею 37 ЦПК України, за наявності яких суддя підлягає відводу (самовідводу).

Відповідно до ч. 4ст. 36 ЦПК Українинезгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення.

Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так самопорушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Відповідност. 39 ЦПК Українивідвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

За частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Суд оцінює обставини у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Тому доводи розглядуваної заяви не можуть слугувати підставою для відводу судді, оскільки не підтверджують наявність об`єктивних сумнівів у їх неупередженості та об`єктивності, оскільки доводи відповідача про відвід судді є непереконливими, а заява про відвід ґрунтується на незгоді сторони з процесуальним рішенням судді.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.39,40 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати необґрунтованим відвід судді Роїка Д.Я. заявлений Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Пространство на Инглези» в ході розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство на Инглези» про розірвання договору та стягнення пайових внесків.

Вирішення питання про відвід передати на розгляд іншого судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, в порядку, встановленому частиною першоюстатті 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Текст ухвали відправлений до

Суддя Д.Я. Роїк

11.11.24