Справа № 947/13143/24
Провадження №2/523/5911/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" листопада 2024 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді Сувертак І. В.
при секретарі - Мельніченко Г. О.,
розглянув в відкритому судовому засіданні в місті Одесі
заяву позивача про виклик та допит свідка ОСОБА_1 , що заявлене в рамках розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча лікарня №3» (м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, буд. 26-а) про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення відшкодування моральної шкоди,
за участю: позивачки ОСОБА_2 і її представника - адвоката Пудлінської Л.І.
Установив:
Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 19 вересня 2024 року судом відкрито спрощене позовне провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча лікарня №2» про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення відшкодування моральної шкоди.
Крім того, ухвалою суду від 11 листопада 2024 року замінено первісного відповідача - комунальне некомерційне підприємство «Міська дитяча лікарня №2» (м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, буд. 26-а), належним відповідачем КНП «Міська дитяча лікарня №3». (м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, буд. 26-а).
Позивачем ОСОБА_2 і її представником - адвокатом Пудлінською Л.І. в судовому засіданні підтримано клопотання про виклик та допит свідка ОСОБА_1 (а.с. 66).
Як зазначив представник позивача адвокат Пудлінська Л. І. у своїй заяві, зазначений свідок може підтвердити обставини, зазначені позивачем у позовній заяві та спростувати доводи, зазначені відповідачем в відзиві.
Суд, вислухав позивача та її представника, розглянувши подане клопотання, дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні клопотання про виклик та допит свідка слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.116ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Ч. 2 ст.116ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
В силу положень ст.ст.12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу ч. 1 ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.77ЦПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частинами першою - третьою статті 91Цивільного процесуальногокодексу України передбачено, що виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім,я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.
Згідно ч.6ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зістаттею 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача».
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Верховний суд у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі №522/16724/16 (провадження №61-28810св18) зробив наступний правовий висновок: «обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
До суду пред`явлені позовні вимоги про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення відшкодування моральної шкоди.
Заявлений в клопотанні свідок старша сестра медичної пульмонологічного відділення КНП «МДЛ №2» ОМР ОСОБА_1 надавала рапорт 27 травня 2024 року голові комісії з реорганізації КНП «МДЛ №2». Тобто зазначена особа висловила все що їй відомо, тому підстав вважати те, що зазначений свідок може підтвердити обставини, зазначені позивачем у позовній заяві та спростувати доводи, зазначені відповідачем в відзиві, не має.
Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, в тому числі і щодо заявлення клопотань про допит свідків для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Враховуючи те, що стороною заявника не доведено, що зазначений в клопотанні свідок володіє відомостями з приводу обставин, які є предметом дослідження в суді по зазначеній справі, не зазначено обставини, котрі він може підтвердити, тому заява сторони позивача про виклик вказаного свідка не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 4,10,12,13,18, 90,91,116,117,197, 261,210, 354 ЦПК України, суд,
Ухвалив:
Заяву позивача про виклик та допит свідка ОСОБА_1 , що заявлене в рамках розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча лікарня №3» (м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, буд. 26-а) про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення відшкодування моральної шкоди залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст.354ЦПК України учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя
Суд | Суворовський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2024 |
Оприлюднено | 15.11.2024 |
Номер документу | 122990034 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Суворовський районний суд м.Одеси
Сувертак І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні