Ухвала

від 05.11.2024 по справі 760/14259/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №760/14259/24 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1

апеляційне провадження №11-сс/824/5029/2024 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5

прокурора: ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 19 червня 2024 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №72023110300000017 від 08 листопада 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 19 червня 2024 року клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на майно - задоволено.

Накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ФОП ОСОБА_8 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), відкритих у філії головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (МФО 322669):

рахунок № НОМЕР_2 в сумі 109 745 329,95 грн;

рахунок № НОМЕР_3 в сумі 109 745 329,95 грн;

рахунок № НОМЕР_4 в сумі 109 745 329,95 грн, із зупиненням видаткових операцій по зазначених рахунках, за винятком видаткових операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів, по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та видатків пов`язаних з виплатою заробітної плати.

Не погоджуючись з указаною ухвалою адвокат ОСОБА_7 в інтересах власника майна ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження; ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту у повному обсязі.

Уважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою, такою, що ухвалена при здійсненні неповного судового розгляду, з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, а також з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, внаслідок посилання судом на докази ТУ БЕБ у Київській області, які не можуть бути належними, допустимими та підтверджувати спричинення шкоди у вигляді несплати податків до Державного бюджету України.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що станом на момент подачі апеляційної скарги у кримінальному провадженні №72023110300000017 від 08 листопада 2023 року жодній особі не повідомлено про підозру, при тому, що досудове розслідування триває понад 8 місяців.

Вказує, що висновки ТУ БЕБ у Київській області про те, що ФОП ОСОБА_8 здійснено ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, внаслідок чого останнім нібито вчинено кримінальне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 212 КК України, які взято до уваги слідчим суддею, зроблено виключно на підставі наявності лише висновків аналітичних продуктів №2/58-23-АП від 25 жовтня 2023 року, №23.9/2/93-24-АП від 22 травня 2024 року та аналізі звіту 1-ОА, тобто без належного дослідження первинних бухгалтерських документів з цього питання, а також без проведення податкової перевірки, якою може бути підтверджено спричинення шкоди у вигляді несплати податків до Державного бюджету України.

Звертає увагу на те, що відповідно до акту перевірки від 06 листопада 2023 року №23419/10-36-13-04/2530012314 Головним управлінням ДПС у Київській області проведено планову документальну виїзну перевірку ФОП ОСОБА_8 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контролю за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та з питань нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01 січня 2018 року до 31 грудня 2022 року, в ході якої перевірено в тому числі правильність заповнення звіту 1-ОА, ведення первинних документів щодо нарахування, обчислення та сплати ЄСВ, ПДВ, ПДФО, касових операцій, акцизного податку та інших обов`язкових платежів тощо та виявлено незначні порушення, на підставі яких ФОП ОСОБА_8 притягнуто до встановленої законом адміністративної відповідальності.

Зауважує, що системний аналіз Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» дає підстави для висновків, що аналітичний продукт не є джерелом доказів (доказом) у кримінальному провадженні, оскільки має на меті інші, суто управлінські цілі та їх використання у такий спосіб щодо формування висновків про нібито спричинення шкоди у вигляді несплати податків до Державного бюджету України є неправомірним.

Також зазначає про те, що безготівкові кошти на рахунках ФОП ОСОБА_8 взагалі не можуть бути речовими доказами за частиною третьою статті 212 КК України, оскільки не відповідають критеріям, передбаченим статтею 98 КПК України, а тому накладення арешту на них є необґрунтованим.

Посилається на те, що самі грошові кошти в безготівковій формі, які були арештовані на рахунку ФОП ОСОБА_8 , не мають жодного відношення до протиправної діяльності, а отримані за результатами здійснення останнім своєї законної господарської діяльності за період останніх 15 років.

Уважає, що накладенням арешту на рахунки ФОП ОСОБА_8 порушено права та законні інтереси останнього, а також здійснено безпідставне втручання в господарську діяльність цього суб`єкту господарювання щодо блокування можливості розпоряджатись відповідними грошовими коштами в ході здійснення своєї підприємницької діяльності.

Вказує, що розгляд клопотання прокурора про арешт майна відбувався без представника власника такого майна, що позбавило слідчого суддю можливості врахувати доводи протилежної сторони та прийти до висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора через його необґрунтованість.

Як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді суду першої інстанції посилається на те, що постановлення оскаржуваної ухвали здійснено без участі ФОП ОСОБА_8 та його представника, до 03 липня 2024 року ФОП ОСОБА_8 взагалі не знав про наявність вказаної ухвали та не отримував її копію.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно статей 7, 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02 червня 2016 року кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до вимог пункту 3 частини другої статті 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 частини третьої статті 395 КПК України якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

За змістом частини першої статті 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто у відсутності власника майна.

Згідно матеріалів справи копія оскаржуваної ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 19 червня 2024 року власнику майна не направлялась та, як зазначає в апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 , отримана останнім лише 03 липня 2024 року.

З апеляційною скаргою адвокат ОСОБА_7 звернувся 08 липня 2024 року.

З урахуванням наведеного, строк на апеляційне оскарження апелянтом не пропущено, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення клопотання адвоката про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Як убачається з наданих суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, ФОП ОСОБА_8 (код НОМЕР_1 ), за період діяльності з 2022 по 2023 рік, шляхом реалізації за готівку поза податковим обліком алкогольної продукції різної номенклатури у загальному об`ємі 211 836, 14 дал, ухилився від сплати податків в особливо великому розмірі.

Підставою внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань став аналітичний продукт №2/58-23-АП від 25 жовтня 2023 року, складений Управлінням аналізу інформації та управління ризиками Територіального управління БЕБ у Київській області за результатами дослідження фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_8 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

Відповідно до висновку аналітичного дослідження встановлено, що ФОП ОСОБА_8 (код НОМЕР_1 ), за період діяльності з 2022 по 2023 рік, шляхом реалізації за готівку поза податковим обліком алкогольної продукції різної номенклатури у загальному об`ємі 211 836, 14 дал, ухилився від сплати податків в особливо великому розмірі, а саме: ПДФО - 40 160 710,40 грн, заниження ПДВ - 44 623 011,55 грн, акцизний податок з роздрібного продажу - 13 386 903,47 грн.

Дане порушення ґрунтується на аналізі звіту 1-ОА, яким встановлено, що ФОП ОСОБА_8 , маючи товарні залишки алкогольних напоїв різної номенклатури, здійснює періодичне придбання та реалізацію вказаного виду товару, накопичуючи їх на залишках, які станом на 31 серпня 2023 року обліковуються в значній кількості. Вказане свідчить про реалізацію зазначених об`ємів товару без сплати податків передбачених законодавством.

Крім того, досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №72023110300000017 від 08 листопада 2023 року оперативним шляхом отримано додаткові відомості щодо виявлення порушень діючого законодавства ФОП ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Так, у ході даного провадження встановлено ряд суб`єктів господарювання, на які ФОП ОСОБА_8 протягом 2021-2024 років відображає фіктивну реалізацію алкогольних напоїв різної номенклатури по Звіту 1-ОА, а саме: ТОВ «ВИЛАР ОПТ» (код ЄДРПОУ 44324906), ФОП ОСОБА_9 інн. НОМЕР_5 , ФОП ОСОБА_10 інн. НОМЕР_6 , ФОП ОСОБА_11 інн. НОМЕР_7 , ФОП ОСОБА_12 інн. НОМЕР_8 , ФОП ОСОБА_13 інн. НОМЕР_9 , ФОП ОСОБА_14 інн. НОМЕР_10 , ФОП ОСОБА_15 інн. НОМЕР_11 , ФОП ОСОБА_16 інн. НОМЕР_12 , ФОП ОСОБА_17 інн. НОМЕР_13 , ФОП ОСОБА_18 інн. НОМЕР_14 , ФОП ОСОБА_19 інн. НОМЕР_15 , ФОП ОСОБА_20 інн. НОМЕР_16 , ФОП ОСОБА_21 інн. НОМЕР_17 , ФОП ОСОБА_22 інн. НОМЕР_18 , ФОП ОСОБА_23 інн. НОМЕР_19 та ФОП ОСОБА_24 інн. 3279310363.

Згідно даних ІКС «Податковий блок» стосовно ТОВ «ВИЛАР ОПТ» Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, прийнято рішення від 22 лютого 2022 року №10778 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій).

Крім цього, у ТОВ «ВИЛАР ОПТ» відсутні діючі ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, відсутні місця зберігання алкогольних напоїв, відсутня реалізація придбаних товарів, відсутні звіти 1-ОА.

Таким чином, досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ «ВИЛАР ОПТ» є суб`єктом господарської діяльності, який використовується ФОП ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1 ) для одержання «податкової вигоди» у вигляді ухилення від сплати податків, а саме ФОП ОСОБА_8 декларує безтоварні операції на користь ТОВ «ВИЛАР ОПТ» на загальну суму 11 111 130,20 грн, в тому числі ПДВ 1 851 855,03 грн, без фактичного відвантаження алкогольної продукції з метою її реалізації на ринок за готівку, без сплати податку на додану вартість.

Також установлено, що відповідно до поданих ФОП ОСОБА_25 Звітів 1-ОА за 2022-2023 роки останній відобразив реалізацію алкогольної продукції різної номенклатури на ФОП ОСОБА_10 інн. НОМЕР_6 , ФОП ОСОБА_11 інн. НОМЕР_7 , ФОП ОСОБА_12 інн. НОМЕР_8 , ФОП ОСОБА_13 інн. НОМЕР_9 , ФОП ОСОБА_14 інн. НОМЕР_10 , ФОП ОСОБА_15 інн. НОМЕР_11 , ФОП ОСОБА_16 інн. НОМЕР_12 , ФОП ОСОБА_17 інн. НОМЕР_13 , ФОП ОСОБА_18 інн. НОМЕР_14 , ФОП ОСОБА_19 інн. НОМЕР_15 , ФОП ОСОБА_20 інн. НОМЕР_16 , ФОП ОСОБА_21 інн. НОМЕР_17 , ФОП ОСОБА_22 інн. НОМЕР_18 та ФОП ОСОБА_24 інн. НОМЕР_20 .

Проведеним аналізом банківських виписок не встановлено перерахування коштів вищезазначених ФОПів на користь ФОП ОСОБА_8 в якості оплати за алкогольні напої протягом 2022-2023 років. Відповідно до ЄРПН ФОП ОСОБА_8 не виписував в адресу зазначених ФОПів податкові накладні на реалізацію алкогольної продукції.

Зазначене свідчить про ризик реалізації за готівку поза податковим обліком алкогольної продукції різної номенклатури.

Управлінням аналізу інформації та управління ризиками Територіального управління БЕБ у Київській області, з урахуванням отриманої додаткової інформації, проведено дослідження фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_8 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) при взаємовідносинах з ТОВ "ВИЛАР ОПТ" (код ЄДРПОУ 44324906) та вищезазначеними ФОП.

За результатами даного дослідження складено аналітичний продукт №23.9/2/93-24-АП від 22 травня 2024 року, відповідно до висновку якого встановлено реалізацію ФОП ОСОБА_8 необлікованої алкогольної продукції різної номенклатури за готівку, загальним об`ємом 16 500,600 дал, на загальну суму 31 567 275,44 грн та, як наслідок, ризик ухилення від сплати ПДВ у загальній сумі 5 261 257,54 грн, ПДФО у загальній сумі 4 735 083,22 грн та акцизного податку з роздрібного продажу алкогольних напоїв у сумі 1 578 363,77 грн.

Так, з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження №72023110300000017 від 08 листопада 2023 року у порядку cтатті 93 КПК України на адресу ФОП ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_1 ) направлено листи (вимоги) про надання окремих відомостей та документів, що перебувають у володінні ФОП ОСОБА_8 та містять фактичні дані, які прямо чи опосередковано підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме лист (вимога) №23.9/25/3/3593-24 від 25 квітня 2024 року, лист (вимога) №23.9/25/3/2661-24 від 01 квітня 2024 року та лист (вимога) № 23.9/25/3/3589-24 від 25 квітня 2024 року.

Досудовим розслідуванням також установлено, що з метою вчинення кримінального правопорушення ФОП ОСОБА_8 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) використовує банківські рахунки № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , відкриті в Філії - Головному управлінні по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (МФО 322669).

14 червня 2024 року винесено постанову про визнання грошових коштів, які знаходяться на вищезазначених розрахункових рахунках ФОП ОСОБА_8 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) речовими доказами.

19 червня 2024 року прокурор Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти ФОП ОСОБА_8 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), які знаходяться на наступних банківських рахунках:

-№ НОМЕР_2 в сумі 109 745 329,95 грн,

-№ НОМЕР_3 в сумі 109 745 329,95 грн,

-№ НОМЕР_4 в сумі 109 745 329,95 грн, відкритих у Філії - Головному управлінні по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (МФО 322669), зупинивши видаткові операції по зазначених рахунках, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету, виплати заробітної плати.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 19 червня 2024 року клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на майно - задоволено.

Накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ФОП ОСОБА_8 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), відкритих у філії головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (МФО 322669):

рахунок № НОМЕР_2 в сумі 109 745 329,95 грн;

рахунок № НОМЕР_3 в сумі 109 745 329,95 грн;

рахунок № НОМЕР_4 в сумі 109 745 329,95 грн, із зупиненням видаткових операцій по зазначених рахунках, за винятком видаткових операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів, по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та видатків пов`язаних з виплатою заробітної плати.

З таким висновком слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно статей 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, у тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до частини п`ятої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно частини четвертої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Положеннями частини третьої статті 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

За змістом статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Як установлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог статей 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора та наклав арешт на рахунки ФОП ОСОБА_8 і грошові кошти, які зберігаються на них, з тих підстав, що грошові кошти у вказаних банківських установах можуть бути приховані, відчужені та перетворені особами, причетними до вчинення правопорушення, оскільки набуті шляхом реалізації схеми ухилення від сплати податків, зборів, обов`язкових платежів, тобто можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже грошові кошти на вказаних рахунках відповідають критеріям, передбаченим статтею 98 КПК України, та у встановленому законом порядку визнані речовими доказами у межах кримінального провадження №72023110300000017 від 08 листопада 2023 року.

Крім того, на даний час досудове розслідування даного кримінального провадження здійснюється за частиною третьою статті 212 КК України, за яке законом передбачено покарання окрім іншого - конфіскація майна.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів уважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на належні ФОП ОСОБА_8 банківські рахунки та грошові кошти, які на них містяться, з метою збереження цього майна, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що грошові кошти на вказаних рахунках можуть бути приховані, втрачені, відчужені, передані.

Таким чином, колегія суддів уважає, що слідчий суддя станом на день розгляду клопотання прокурора обґрунтовано, у відповідності до вимог статей 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно ФОП ОСОБА_8 , врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що безготівкові кошти на рахунках ФОП ОСОБА_8 взагалі не можуть бути речовими доказами за частиною третьою статті 212 КК України, оскільки не відповідають критеріям, передбаченим статтею 98 КПК України, а тому накладення арешту на них є необґрунтованим; самі грошові кошти в безготівковій формі, які були арештовані на рахунку ФОП ОСОБА_8 , не мають жодного відношення до протиправної діяльності, а отримані за результатами здійснення останнім своєї законної господарської діяльності за період останніх 15 років, є безпідставними, оскільки встановлені детективом фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що вказане майно відповідає ознакам, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки є знаряддям вчинення особливо тяжких злочинів, зберегло на собі їх сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі були набуті кримінально протиправним шляхом, що згідно частини третьої статті 173 КПК України дає підстави для його арешту як речового доказу з метою збереження.

Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до змісту статті 368 КПК України питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

З урахуванням наведеного, доводи апелянта про те, що висновки ТУ БЕБ у Київській області про те, що ФОП ОСОБА_8 здійснено ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, внаслідок чого останнім нібито вчинено кримінальне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 212 КК України, які взято до уваги слідчим суддею, зроблено виключно на підставі наявності лише висновків аналітичних продуктів №2/58-23-АП від 25 жовтня 2023 року, №23.9/2/93-24-АП від 22 травня 2024 року та аналізі звіту 1-ОА, тобто без належного дослідження первинних бухгалтерських документів з цього питання, а також без проведення податкової перевірки, якою може бути підтверджено спричинення шкоди у вигляді несплати податків до Державного бюджету України; відповідно до акту перевірки від 06 листопада 2023 року №23419/10-36-13-04/2530012314 Головним управлінням ДПС у Київській області проведено планову документальну виїзну перевірку ФОП ОСОБА_8 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контролю за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та з питань нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01 січня 2018 року до 31 грудня 2022 року, в ході якої перевірено в тому числі правильність заповнення звіту 1-ОА, ведення первинних документів щодо нарахування, обчислення та сплати ЄСВ, ПДВ, ПДФО, касових операцій, акцизного податку та інших обов`язкових платежів тощо та виявлено незначні порушення, на підставі яких ФОП ОСОБА_8 притягнуто до встановленої законом адміністративної відповідальності; системний аналіз Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» дає підстави для висновків, що аналітичний продукт не є джерелом доказів (доказом) у кримінальному провадженні, оскільки має на меті інші, суто управлінські цілі та їх використання у такий спосіб щодо формування висновків про нібито спричинення шкоди у вигляді несплати податків до Державного бюджету України є неправомірним, на даному етапі досудового розслідування є передчасними та такими, що не спростовують висновки слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту.

Перевірка наведених апелянтом обставин, збір доказів на їх підтвердження або спростування і є метою проведення подальшого досудового розслідування у кримінальному провадженні №72023110300000017 від 08 листопада 2023 року.

Посилання апелянта на те, що станом на момент подачі апеляційної скарги у кримінальному провадженні №72023110300000017 від 08 листопада 2023 року жодній особі не повідомлено про підозру, при тому, що досудове розслідування триває понад 8 місяців, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки з огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до втрати доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого частиною першою статті 170 КПК України.

Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, а питання наявності події та складу кримінального правопорушення підлягає вирішенню під час судового розгляду справи по суті.

Інші зазначені в апеляційні скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Таким чином, колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень статей 170, 172-173 КПК України, які б слугували підставою для її скасування.

Ухвала слідчого судді відповідає вимогам частини п`ятої статті 173, статті 372 КПК України та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів уважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 19 червня 2024 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_4

ОСОБА_3