Ухвала

від 07.11.2024 по справі 757/28479/24-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №757/28479/24-к Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1

апеляційне провадження №11-сс/824/6634/2024 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційні скарги власників майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 липня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12023170500000076 від 05 січня 2023 року,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 липня 2024 року клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_20 про арешт майна - задоволено.

Накладено арешт у кримінальному провадженні №12023170500000076 на нерухоме майно у вигляді позбавлення права на відчуження, а саме на:

-квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ТОВ «Європабуд» (код ЄДРПОУ 34987714);

-квартиру АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_8 ;

-квартиру АДРЕСА_3 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_21 ;

-квартиру АДРЕСА_4 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_9 ;

-квартиру АДРЕСА_5 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_7 ;

-квартиру АДРЕСА_6 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_18 ;

-квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_6 ;

-квартиру АДРЕСА_7 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_22 ;

-квартиру АДРЕСА_8 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_17 ;

-квартири АДРЕСА_9 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_23 ;

-квартиру АДРЕСА_10 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_16 ;

-квартиру АДРЕСА_11 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_24 ;

-квартири АДРЕСА_12 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_10 ;

-квартиру АДРЕСА_13 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_25 ;

-квартиру АДРЕСА_14 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_11 ;

-квартиру АДРЕСА_15 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_12 ;

-квартиру АДРЕСА_16 , право власності на яку зареєстровано за ТОВ «Європабуд» (код ЄДРПОУ 34987714);

-квартиру АДРЕСА_17 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_26 ;

-квартиру АДРЕСА_18 , право власності на яку зареєстровано за ТОВ «Європабуд» (код ЄДРПОУ 34987714);

-квартири АДРЕСА_19 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_27 ;

-квартиру АДРЕСА_20 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_26 ;

-квартиру АДРЕСА_21 , право власності на яку зареєстровано за ТОВ «Європабуд» (код ЄДРПОУ 34987714);

-нежитлове АДРЕСА_22 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_28 ;

- АДРЕСА_23 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_14 ;

-нежитлове АДРЕСА_24 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_28 ;

-нежитлове АДРЕСА_25 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_28 та ОСОБА_14 ;

-приміщення п59-1 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ТОВ «Європабуд» (код ЄДРПОУ 34987714);

-приміщення п59-2 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ТОВ «Європабуд» (код ЄДРПОУ 34987714);

-приміщення п59-3 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_9 ;

-приміщення п59-4 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_7 ;

-приміщення п59-5 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_27 ;

-приміщення п59-6 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ТОВ «Європабуд» (код ЄДРПОУ 34987714);

-приміщення п59-7 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ТОВ «Європабуд» (код ЄДРПОУ 34987714);

-приміщення п59-8 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_10 ;

-приміщення п59-9 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_10 ;

-приміщення п59-10 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_8 ;

-приміщення п59-11 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_19 ;

-приміщення п59-12 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_29 ;

-приміщення п59-13 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_13 ;

-приміщення п59-14 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_15 ;

-приміщення п59-15 в будинку АДРЕСА_26 , право власності зареєстровано за ТОВ «Європабуд» (код ЄДРПОУ 34987714);

-квартири за АДРЕСА_27 , АДРЕСА_28 , АДРЕСА_29 , АДРЕСА_30 та АДРЕСА_31 .

Заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав, у тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, районним у місті державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації, перереєстрації речових прав на вищевказане нерухоме майно.

Не погоджуючись з указаною ухвалою власники майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 подали апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції з тих підстав, що про наявність ухвали від 30 липня 2024 року йому відомо не було, про існування та зміст цієї ухвали скаржник дізнався лише 24 вересня 2024 року; ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_6 , а також в частині накладення заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації, перереєстрації речових прав на вказане нерухоме майно скасувати та відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на вищевказане майно.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції з тих підстав, що про наявність ухвали від 30 липня 2024 року їй відомо не було, про існування та зміст цієї ухвали скаржник дізналася лише 24 вересня 2024 року; ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_32 , право власності на які зареєстровано за ОСОБА_7 , а також в частині накладення заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації, перереєстрації речових прав на вказане нерухоме майно скасувати та відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на вищевказане майно.

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції з тих підстав, що про наявність ухвали від 30 липня 2024 року йому відомо не було, про існування та зміст цієї ухвали скаржник дізнався лише 24 вересня 2024 року; ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_33 , право власності на які зареєстровано за ОСОБА_8 , а також в частині накладення заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації, перереєстрації речових прав на вказане нерухоме майно скасувати та відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на вищевказане майно.

В апеляційній скарзі ОСОБА_9 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції з тих підстав, що про наявність ухвали від 30 липня 2024 року йому відомо не було, про існування та зміст цієї ухвали скаржник дізнався лише 24 вересня 2024 року; ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_34 , право власності на які зареєстровано за ОСОБА_9 , а також в частині накладення заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації, перереєстрації речових прав на вказане нерухоме майно скасувати та відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на вищевказане майно.

В апеляційній скарзі ОСОБА_10 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції з тих підстав, що про наявність ухвали від 30 липня 2024 року йому відомо не було, про існування та зміст цієї ухвали скаржник дізнався лише 24 вересня 2024 року; ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_40 , право власності на які зареєстровано за ОСОБА_10 , а також в частині накладення заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації, перереєстрації речових прав на вказане нерухоме майно скасувати та відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на вищевказане майно.

В апеляційній скарзі ОСОБА_11 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції з тих підстав, що про наявність ухвали від 30 липня 2024 року їй відомо не було, про існування та зміст цієї ухвали скаржник дізналася лише 24 вересня 2024 року; ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на квартиру 43, яка розташована за адресою: АДРЕСА_26 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_11 , а також в частині накладення заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації, перереєстрації речових прав на вказане нерухоме майно скасувати та відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на вищевказане майно.

В апеляційній скарзі ОСОБА_12 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції з тих підстав, що про наявність ухвали від 30 липня 2024 року йому відомо не було, про існування та зміст цієї ухвали скаржник дізнався лише 01 жовтня 2024 року; ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_26 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_12 , а також в частині накладення заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації, перереєстрації речових прав на вказане нерухоме майно скасувати та відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на вищевказане майно.

В апеляційній скарзі ОСОБА_13 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції з тих підстав, що про наявність ухвали від 30 липня 2024 року йому відомо не було, про існування та зміст цієї ухвали скаржник дізнався лише 01 жовтня 2024 року; ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на приміщення п59-13, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_13 , а також в частині накладення заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації, перереєстрації речових прав на вказане нерухоме майно скасувати та відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на вищевказане майно.

В апеляційній скарзі ОСОБА_14 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції з тих підстав, що про наявність ухвали від 30 липня 2024 року їй відомо не було, про існування та зміст цієї ухвали скаржник дізналася лише 01 жовтня 2024 року; ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на приміщення 56, належне ОСОБА_14 , та нежитлове приміщення 58, належне ОСОБА_14 та ОСОБА_28 , які розташовані за адресою: АДРЕСА_26 , а також в частині накладення заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації, перереєстрації речових прав на вказане нерухоме майно скасувати та відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на вищевказане майно.

В апеляційній скарзі ОСОБА_15 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції з тих підстав, що про наявність ухвали від 30 липня 2024 року їй відомо не було, про існування та зміст цієї ухвали скаржник дізналася лише 01 жовтня 2024 року; ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на приміщення п59-14, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_15 , а також в частині накладення заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації, перереєстрації речових прав на вказане нерухоме майно скасувати та відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на вищевказане майно.

В апеляційній скарзі ОСОБА_16 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції з тих підстав, що про наявність ухвали від 30 липня 2024 року йому відомо не було, про існування та зміст цієї ухвали скаржник дізнався лише 24 вересня 2024 року; ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на квартиру 35, яка розташована за адресою: АДРЕСА_26 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_16 , а також в частині накладення заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації, перереєстрації речових прав на вказане нерухоме майно скасувати та відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на вищевказане майно.

В апеляційній скарзі ОСОБА_17 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції з тих підстав, що про наявність ухвали від 30 липня 2024 року йому відомо не було, про існування та зміст цієї ухвали скаржник дізнався лише 31 жовтня 2024 року після отримання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якої стало відомо про накладення арешту на належну йому квартиру; ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на квартиру 33, яка розташована за адресою: АДРЕСА_26 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_17 , а також в частині накладення заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації, перереєстрації речових прав на вказане нерухоме майно скасувати та відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на вищевказане майно.

В апеляційній скарзі ОСОБА_18 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції з тих підстав, що про наявність ухвали від 30 липня 2024 року їй відомо не було, про існування та зміст цієї ухвали скаржник дізналася лише 31 жовтня 2024 року після отримання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якої стало відомо про накладення арешту на належну їй квартиру; ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на квартиру 20, яка розташована за адресою: АДРЕСА_26 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_18 , а також в частині накладення заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації, перереєстрації речових прав на вказане нерухоме майно скасувати та відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на вищевказане майно.

В апеляційній скарзі ОСОБА_19 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції з тих підстав, що про наявність ухвали від 30 липня 2024 року їй відомо не було, про існування та зміст цієї ухвали скаржник дізналася лише 31 жовтня 2024 року після отримання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якої стало відомо про накладення арешту на належне їй приміщення; ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на приміщення п59-11, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_19 , а також в частині накладення заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації, перереєстрації речових прав на вказане нерухоме майно скасувати та відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на вищевказане майно.

В апеляційних скаргах, кожній окремо, апелянти навели фактично аналогічні доводи, та зазначали, що у клопотанні, поданому прокурором, не доведено необхідність такого арешту, як і не доведено, що саме належне апелянтам нерухоме майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або було набуто кримінально-протиправним шляхом, тобто відповідає критеріям речових доказів, визначених у статті 98 КПК України.

Вказують, що в ухвалі не зазначено яким чином арештоване майно може доводити ті чи інші обставини кримінального провадження, відкритого за фактом привласнення та розтрати майна ТОВ «Європабуд» та ПП «Вектра Плюс» шляхом підроблення офіційних документів, а також за фактом ухилення від сплати податків.

Належних доказів заниженої вартості об`єктів нерухомості за цією адресою до клопотання не долучено і судом такі докази не досліджувались.

Зауважують, що апелянти набули право власності на належне їм майно у встановленому законом порядку, а правочини, на підставі яких було набуто вказане майно, не визнані недійсними, а відтак втручання у право апелянтів на мирне володіння належним їм майном є очевидно необґрунтованим.

Зазначають, що сам факт наявності вказаної постанови не є підставою для накладення арешту.

Посилаються на те, що станом на час звернення з апеляційною скаргою в рамках кримінального провадження №12023170500000076 від 05 січня 2023 року жодній особі про підозру не повідомлено.

На переконання скаржників, ТОВ «Європабуд» та ПП «Вектра Плюс» не можуть виступати в ролі цивільних відповідачів у кримінальному провадженні №12023170500000076 від 05 січня 2023 року, оскільки вказані юридичні особи не можуть нести будь-яку відповідальність щодо складів злочинів, передбачених частиною третьою статті 358, частиною четвертою статті 191, частиною третьою статті 212 КК України згідно чинного законодавства України.

Звертають увагу суду, що безпосередньо апелянти не мають жодного відношення до вказаних юридичних осіб - не є їх посадовими особами або засновниками.

Вказують, що арешт оскаржуваною ухвалою накладено на належне апелянтам майно при тому, що в час постановлення цієї ухвали був чинним арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2023 року.

Однак, прокурор, якому достовірно було відомо про те, що належне апелянтам майно і так вже перебуває під арештом, умисно подав слідчому судді ідентичне за обґрунтуванням клопотання про арешт майна, на яке станом на момент подання клопотання вже і так було накладено арешт у рамках кримінального провадження №12023170500000076 від 05 січня 2023 року.

Також апелянти зазначили, що ухвалою Київського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року у даній справі задоволено апеляційні скарги ТОВ «Європабуд», ОСОБА_26 , ОСОБА_22 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 липня 2024 року та скасовано вказану ухвалу в частині належного апелянтам нерухомого майна і постановлено в цій частині нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання прокурора.

У подальшому в рамках кримінального провадження № 12023170500000076 Київським апеляційним судом було постановлено ряд інших ухвал про скасування арешту майна у вказаному провадженні.

Прокурор, власники майна у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про причини неприбуття у судове засідання не повідомили та клопотань про відкладення судового засідання не подавали.

З урахуванням положень частини четвертої статті 405 КПК України колегія суддів уважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності вказаних осіб.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно статей 7, 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02 червня 2016 року кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до вимог пункту 3 частини другої статті 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 частини третьої статті 395 КПК України якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

За змістом частини першої статті 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до вимог частини другої статті 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

До поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження належать об`єктивні обставини, що перешкодили поданню апеляційної скарги у визначені законом строки.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто у відсутності власників майна.

Згідно матеріалів справи копія оскаржуваної ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 липня 2024 року власникам майна не направлялась.

Як зазначають апелянти, про існування оскаржуваної ухвали ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 дізналися 24 вересня 2024 року, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 - 01 жовтня 2024 року, а ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 - 31 жовтня 2024 року.

З урахуванням наведеного, колегія суддів уважає обґрунтованими доводи власників майна про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, а відтак пропущений апелянтами процесуальний строк підлягає поновленню.

Як убачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023170500000076 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 358, частиною четвертою статті 191, частиною третьою статті 212 КК України, за фактом привласнення та розтрати майна ТОВ «Європабуд» (код ЄДРПОУ 34987714), ПП «Вектра Плюс» (код ЄДРПОУ 31435769) шляхом підроблення офіційних документів та за фактом ухилення службовими особами ПП «Вектра плюс» від сплати податку на прибуток у період з 2017-2021 років в розмірі 9 367 123 грн, що призвело до фактичного ненадходження коштів до Державного бюджету в особливо великих розмірах.

За твердженням сторони обвинувачення, 09 червня 2021 року помер ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який за час життя не склав заповіт. Відповідно до закону спадкоємцями ОСОБА_31 є його: брат - ОСОБА_32 ; син - ОСОБА_22 ; дружина - ОСОБА_26 та неповнолітні діти: ОСОБА_33 , ОСОБА_34 та ОСОБА_35 .

Після смерті ОСОБА_31 його корпоративні права залишились в управлінні ТОВ «Європабуд» та ПП «Вектра Плюс».

16 червня 2021 року ОСОБА_26 подано письмову заяву до приватного нотаріуса Кременчуцького нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_36 про охорону спадкового права, що потребує управління, яка була задоволена і нотаріусом відкрито спадкову справу за №48/2021, із числа спадкоємців, та ОСОБА_26 призначено для управління корпоративними правами юридичних осіб, а саме ТОВ «Європабуд» та ПП «Вектра Плюс». Повноваження управителя спадщини ОСОБА_26 мають тривати до отримання свідоцтва про право на спадщину на корпоративні права всіма спадкоємцями. Також, ОСОБА_26 була попереджена про кримінальну відповідальність відповідно до статті 197 КК України за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків як управителя спадковим майном.

Разом з тим, 15 липня 2021 року ОСОБА_26 прийнято одноосібне рішення про призначення себе на посаду виконуючого обов`язки директора ТОВ «Європабуд» та 22 липня 2021 року про призначення себе на посаду директора ПП «Вектра Плюс».

Надалі, у період часу з кінця 2021 року та впродовж всього 2022 року, ОСОБА_26 , будучи керівником ТОВ «Європабуд» та ПП «Вектра Плюс», здійснила продаж рухомого (транспортних засобів) та нерухомого майна (квартир) цих підприємств за цінами, що нижчі за ринкові, та таким чином порушила виконання своїх обов`язків з приводу охорони спадкового майна.

Відповідно до клопотання, управитель ПП «Вектра Плюс» та ТОВ «Європабуд» ОСОБА_26 у період з 16 червня 2021 року по теперішній час здійснила продаж понад 68 квартир, розташованих в житлових будинках по АДРЕСА_35 , що належать вищевказаним підприємствам, за заниженою ринковою вартістю від 4 000 до 6 000 гривень за один квадратний метр, що підтверджується показаннями свідків, допитаних у кримінальному провадженні.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 16 січня 2024 року ПП «Вектра Плюс» в особі директора ОСОБА_26 та АТ «ЗНВКІФ «Стоунпорт» (код ЕДРПОУ 44477132) в особі Голови наглядової ради ОСОБА_37 укладено договір купівлі-продажу майнових прав на об?єкти нерухомості №16/01-2024-1СТН, відповідно до якого ПП «Вектра Плюс» передала у власність АТ «ЗНВКІФ «Стоунпорт» об?єкти нерухомості, розташовані за адресою: Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Троїцька, будинок 74. Кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи АТ «ЗНВКІФ «Стоунпорт» є ОСОБА_26 .

Відтак, орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_26 умисно вчиняє дії щодо продажу по заниженій вартості нерухомого майна в АДРЕСА_38 та АДРЕСА_39.

Крім того, згідно свідчень ОСОБА_38 ОСОБА_26 уклала договори купівлі-продажу майнових прав на квартири, датовані 2017-2021 роками, від імені померлого чоловіка - ОСОБА_31 , у результаті чого здійснила підроблення його підпису, тобто здійснила підробку документів, та після уклала з покупцями акти прийому-передачі квартир, датовані 2022 роком, тобто вже після смерті ОСОБА_31 , та реалізувала квартири за двома адресами, а саме: АДРЕСА_36 за заниженими цінами.

Також, при проведенні аналітичного дослідження фінансово-господарської діяльності службових осіб ПП «Вектра плюс» за період з 01 січня 2017 року по 31 травня 2023 року при здійсненні реалізації квартир кінцевому власнику (споживачу) за адресою: АДРЕСА_37 встановлено, що службовими особами ПП «Вектра плюс» при здійсненні фінансово-господарської діяльності протягом періоду з 01 січня 2017 року по 31 травня 2023 року, були вчинені дії, які можливо, спрямовані на невідображення в податковій та бухгалтерській звітності реального обсягу здійснених операцій з реалізації об?єктів нерухомості, що, як наслідок, містять ознаки порушення п.44.1 ст.44, пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п. 135.1 п. 135.2 ст.135 ПКУ № 2755-VI від 02 грудня 2010 року (із змінами та доповненнями), п.5 і п.7 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290 (за умови проведення розрахунків за майнові операції), занижено інші доходи на суму отриманих коштів у розмірі 3 742 292 грн за 2017 рік, 10 534 185 грн за 2018 рік, 8 244 593 грн за 2019 рік, 12 815 662 грн за 2020 рік, 14 665 092 грн за 2021 рік та, відповідно, занижено податок на прибуток на загальну суму 9 367 128 грн (673 613 грн за 2017 рік, 1 896 153 грн за 2018 рік, 1 484 027 грн за 2019 рік, 2 306 819 грн за 2020 рік, 2 639 716 грн за 2021 рік).

10 червня 2024 року вказане нерухоме майно постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_39 визнано речовими доказами.

Окрім цього, під час досудового розслідування кримінального провадження до слідчого у кримінальному провадженні звернувся ОСОБА_38 із цивільним позовом до ТОВ «Європабуд» та ПП «Вектра Плюс» про відшкодування майнової шкоди заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення на суму 170 100 000 грн станом на 07 листопада 2023 року.

25 червня 2024 року прокурор першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_20 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням, в якому просив накласти арешт у вигляді позбавлення права на відчуження на вищевказане нерухоме майно, а також заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав, у тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, районним у місті державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації, перереєстрації речових прав на вищевказане нерухоме майно.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 липня 2024 року клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_20 про арешт майна - задоволено.

Накладено арешт у кримінальному провадженні №12023170500000076 на нерухоме майно у вигляді позбавлення права на відчуження, а саме на:

-квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ТОВ «Європабуд» (код ЄДРПОУ 34987714);

-квартиру АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_8 ;

-квартиру АДРЕСА_3 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_21 ;

-квартиру АДРЕСА_4 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_9 ;

-квартиру АДРЕСА_5 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_7 ;

-квартиру АДРЕСА_6 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_18 ;

-квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_6 ;

-квартиру АДРЕСА_7 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_22 ;

-квартиру АДРЕСА_8 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_17 ;

-квартири АДРЕСА_9 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_23 ;

-квартиру АДРЕСА_10 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_16 ;

-квартиру АДРЕСА_11 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_24 ;

-квартири АДРЕСА_12 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_10 ;

-квартиру АДРЕСА_13 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_25 ;

-квартиру АДРЕСА_14 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_11 ;

-квартиру АДРЕСА_15 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_12 ;

-квартиру АДРЕСА_16 , право власності на яку зареєстровано за ТОВ «Європабуд» (код ЄДРПОУ 34987714);

-квартиру АДРЕСА_17 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_26 ;

-квартиру АДРЕСА_18 , право власності на яку зареєстровано за ТОВ «Європабуд» (код ЄДРПОУ 34987714);

-квартири АДРЕСА_19 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_27 ;

-квартиру АДРЕСА_20 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_26 ;

-квартиру АДРЕСА_21 , право власності на яку зареєстровано за ТОВ «Європабуд» (код ЄДРПОУ 34987714);

-нежитлове АДРЕСА_22 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_28 ;

- АДРЕСА_23 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_14 ;

-нежитлове АДРЕСА_24 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_28 ;

-нежитлове АДРЕСА_25 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_28 та ОСОБА_14 ;

-приміщення п59-1 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ТОВ «Європабуд» (код ЄДРПОУ 34987714);

-приміщення п59-2 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ТОВ «Європабуд» (код ЄДРПОУ 34987714);

-приміщення п59-3 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_9 ;

-приміщення п59-4 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_7 ;

-приміщення п59-5 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_27 ;

-приміщення п59-6 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ТОВ «Європабуд» (код ЄДРПОУ 34987714);

-приміщення п59-7 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ТОВ «Європабуд» (код ЄДРПОУ 34987714);

-приміщення п59-8 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_10 ;

-приміщення п59-9 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_10 ;

-приміщення п59-10 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_8 ;

-приміщення п59-11 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_19 ;

-приміщення п59-12 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_29 ;

-приміщення п59-13 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_13 ;

-приміщення п59-14 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_15 ;

-приміщення п59-15 в будинку АДРЕСА_26 , право власності зареєстровано за ТОВ «Європабуд» (код ЄДРПОУ 34987714);

-квартири за АДРЕСА_27 , АДРЕСА_28 , АДРЕСА_29 , АДРЕСА_30 та АДРЕСА_31 .

Заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав, у тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, районним у місті державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації, перереєстрації речових прав на вищевказане нерухоме майно.

Відповідно до вимог частини першої статті 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки вищевказана ухвала слідчого судді фактично оскаржена апелянтами лише в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_6 ; квартиру АДРЕСА_32 , право власності на які зареєстровано за ОСОБА_7 ; квартиру АДРЕСА_33 , право власності на які зареєстровано за ОСОБА_8 ; на квартиру АДРЕСА_34 , право власності на які зареєстровано за ОСОБА_9 ; квартиру АДРЕСА_40 , право власності на які зареєстровано за ОСОБА_10 ; квартиру 43, яка розташована за адресою: АДРЕСА_26 , право власності на які зареєстровано за ОСОБА_11 ; квартиру АДРЕСА_26 , право власності на які зареєстровано за ОСОБА_12 ; приміщення п59-13, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_26 , право власності на які зареєстровано за ОСОБА_13 ; приміщення 56, належне ОСОБА_14 , та нежитлове приміщення 58, належне ОСОБА_14 та ОСОБА_28 , які розташовані за адресою: АДРЕСА_26 ; приміщення п59-14, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_26 , право власності на які зареєстровано за ОСОБА_15 ; квартиру 35, яка розташована за адресою: АДРЕСА_26 , право власності на які зареєстровано за ОСОБА_16 ; квартиру АДРЕСА_8 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_17 ; квартиру АДРЕСА_6 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_18 ; приміщення п59-11 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_19 , із накладеними заборонами, тому колегія суддів, відповідно до частини першої статті 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційних скарг та лише щодо арешту вказаних об`єктів нерухомості.

Ухвала слідчого судді в частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на інше майно колегією суддів не перевіряється.

З висновками слідчого судді суду першої інстанції в частині накладення арешту на вищевказане майно з метою його збереження як речових доказів, а також з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно статей 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У своїх висновках Європейський Суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а пункт 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах, «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно пункту 7 частини другої статті 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до частини третьої статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

З матеріалів судового провадження вбачається, що прокурором під час звернення із вищевказаним клопотанням та слідчим суддею під час його розгляду не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України та Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно частини другої статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

За змістом статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

Згідно частини шостої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З матеріалів судового провадження вбачається, що прокурором під час звернення з клопотанням про арешт майна та слідчим суддею під час його розгляду не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України та Конвенції про захист прав та основоположних свобод, та у порушення вимог пункту 1 частини другої статті 173 КПК України, слідчим суддею належним чином не перевірено правову підставу для арешту такого майна з метою його збереження як речових доказів, та не встановлено достатність доказів на підтвердження наявності підстав для накладення арешту з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 27 травня 2024 року квартира 23, яка розташована за адресою: АДРЕСА_26 , на праві власності зареєстрована за ОСОБА_6 ; квартира АДРЕСА_32 , на праві власності зареєстровані за ОСОБА_7 ; квартира АДРЕСА_33 , на праві власності зареєстровані за ОСОБА_8 ; квартира АДРЕСА_34 , на праві власності зареєстровані за ОСОБА_9 ; квартира 39 та приміщення п59-8, які розташовані за адресою: АДРЕСА_26 , на праві власності зареєстровані за ОСОБА_10 ; квартира 43, яка розташована за адресою: АДРЕСА_26 , на праві власності зареєстрована за ОСОБА_11 ; квартира АДРЕСА_26 , на праві власності зареєстрована за ОСОБА_12 ; приміщення п59-13, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_26 , на праві власності зареєстроване за ОСОБА_13 ; приміщення 56 на праві власності зареєстроване за ОСОБА_14 та нежитлове приміщення 58 на праві власності зареєстроване за ОСОБА_14 та ОСОБА_28 , які розташовані за адресою: АДРЕСА_26 ; приміщення п59-14, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_26 , на праві власності зареєстроване за ОСОБА_15 ; квартира 35, яка розташована за адресою: АДРЕСА_26 , на праві власності зареєстрована за ОСОБА_16 ; квартира 33, яка розташована за адресою: АДРЕСА_26 , на праві власності зареєстрована за ОСОБА_17 ; квартира 20, яка розташована за адресою: АДРЕСА_26 , на праві власності зареєстрована за ОСОБА_18 ; приміщення п59-11, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_26 , на праві власності зареєстроване за ОСОБА_19 .

Разом з тим, як установлено колегією суддів, матеріали клопотання не містять та стороною обвинувачення суду апеляційної інстанції не надано відомостей про те, що документи, на підставі яких вищевказані фізичні особи набули у власність квартири та приміщення в будинку АДРЕСА_26 , визнані у встановленому законом порядку недійсними.

Таким чином, на переконання колегії суддів, надані суду матеріали з урахуванням відомостей, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні, не містять даних, які б давали розумні підстави вважати, що вищевказане нерухоме майно, яке на праві власності належить апелянтам, відповідає критеріям, передбаченим статтею 98 КПК України, зокрема було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як клопотання прокурора, так і ухвала слідчого судді, містять лише опис фактичних обставин кримінальних правопорушень, за яким здійснюється досудове розслідування, та виклад положень статті 170 КПК України, без належного обґрунтування за яким із критеріїв, передбачених статтею 98 КПК України, вищевказані об`єкти нерухомого майна визнані речовими доказами.

На переконання колегії суддів, посилаючись в оскаржуваній ухвалі на те, що вищевказане нерухоме майно є об`єктами кримінально-протиправних дій, слідчим суддею належним чином не обґрунтовано такий висновок, не перевірено можливість використання належних апелянтам квартир та приміщень як доказів у кримінальному провадженні, а також не зазначено яким чином арешт у вигляді позбавлення права на відчуження на належні апелянтам квартири та приміщення сприятиме швидкому, повному та неупередженому розслідуванню кримінального провадження відповідно до норм статті 2, частини другої статті 170 КПК України.

Слідчий суддя, у порушення вимог пунктів 1, 2 частини другої статті 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт вказаного у клопотанні майна, належним чином не перевірив мету та правову підставу для такого арешту, обмежившись лише переліком норм кримінального процесуального закону, які регулюють порядок накладення арешту на майно з підстав збереження речових доказів.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість використанні державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має бути очевидна істотна причина.

З матеріалів судового провадження вбачається, що накладення арешту на вказане у клопотанні нерухоме майно апелянтів не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи власників такого майна потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Також, дослідженням матеріалів клопотання встановлено, що судове провадження не містить та стороною обвинувачення не надано відомостей про повідомлення про підозру ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 у вчиненні кримінальних правопорушень, за яким здійснюється досудове розслідування, що у відповідності до частини п`ятої статті 170 КПК України виключає можливість накладення арешту на зареєстроване за вищевказаними фізичними особами майно з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

У рішенні від 19 січня 2023 року у справі «Коротюк проти України» (Заява №74663/17) Європейський суд з прав людини зазначив про те, що національне законодавство України передбачає можливість подання цивільного позову в межах кримінального провадження лише після встановлення особи підозрюваного чи обвинуваченого (пункт 24).

Ця позиція викладена також у справах «Афанасьев проти України» заява №38722/02, пункт 77 від 05 квітня 2005 року та «Басюк проти України» заява №51151/10, пункт 64 від 05 листопада 2015 року.

Окрім того, безпосередньо апелянти не мають жодного відношення до ТОВ «Європабуд» та ПП «Вектра Плюс» та не є їх посадовими особами або засновниками, про що обґрунтовано зазначено в апеляційних скаргах.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про накладення арешту на майно, зареєстроване за ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , які не мають статусу підозрюваних у кримінальному провадженні, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

До того ж, згідно наявної у матеріалах провадження копії цивільного позову ОСОБА_40 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, даний цивільний позов пред`явлено до ТОВ «Європабуд» та ПП «Вектра Плюс» і не містить будь-яких вимог до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 .

На підставі викладеного, власники майна, які є апелянтами у даному апеляційному провадженні, не можуть відповідати за цивільним позовом, заявленим до третіх осіб, а відтак арешт на належне вказаним особам майно у даному випадку не може бути накладений з метою забезпечення цивільного позову, що залишилось поза увагою слідчого судді суду першої інстанції.

На думку колегії суддів, орган досудового розслідування у розумінні вимог статті 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів на підтвердження тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя у відповідності до статті 94 КПК України належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Наведене дає колегії суддів підстави вважати, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді обмеження права власності ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 за обставин, викладених у клопотанні, здійснено у порушення вимог закону, а отже втручання у право на мирне володіння майном вказаних фізичних осіб здійснено без законних на те підстав.

Ураховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість доводів апеляційних скарг, у зв`язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню частково з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора в частині арешту майна, яке належить вищевказаним особам.

Керуючись статтями 170, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання власників майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 липня 2024 року.

Апеляційні скарги власників майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 липня 2024 року - скасувати в частині накладення арешту на:

-квартиру АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_8 ;

-квартиру АДРЕСА_4 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_9 ;

-квартиру АДРЕСА_5 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_7 ;

- квартиру АДРЕСА_6 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_18 ;

-квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_6 ;

-квартиру АДРЕСА_8 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_17 ;

-квартиру АДРЕСА_10 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_16 ;

-квартири АДРЕСА_12 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_10 ;

-квартиру АДРЕСА_14 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_11 ;

-квартиру АДРЕСА_15 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_12 ;

- АДРЕСА_23 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_14 ;

-нежитлове АДРЕСА_25 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_28 та ОСОБА_14 ;

-приміщення п59-3 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_9 ;

-приміщення п59-4 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_7 ;

-приміщення п59-8 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_10 ;

-приміщення п59-9 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_10 ;

-приміщення п59-10 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_8 ;

-приміщення п59-11 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_19 ;

-приміщення п59-13 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_13 ;

-приміщення п59-14 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_15 , із забороною державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав, у тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, районним у місті державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації, перереєстрації речових прав на вищевказане нерухоме майно.

Постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_20 у частині накладення арешту на нерухоме майно, а саме:

-квартиру АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_8 ;

-квартиру АДРЕСА_4 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_9 ;

-квартиру АДРЕСА_5 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_7 ;

- квартиру АДРЕСА_6 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_18 ;

-квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_6 ;

-квартиру АДРЕСА_8 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_17 ;

-квартиру АДРЕСА_10 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_16 ;

-квартири АДРЕСА_12 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_10 ;

-квартиру АДРЕСА_14 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_11 ;

-квартиру АДРЕСА_15 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_12 ;

- АДРЕСА_23 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_14 ;

-нежитлове АДРЕСА_25 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_28 та ОСОБА_14 ;

-приміщення п59-3 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_9 ;

-приміщення п59-4 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_7 ;

-приміщення п59-8 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_10 ;

-приміщення п59-9 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_10 ;

-приміщення п59-10 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_8 ;

-приміщення п59-11 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_19 ;

-приміщення п59-13 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_13 ;

-приміщення п59-14 в будинку АДРЕСА_26 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_15 , із забороною державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав, у тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, районним у місті державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації, перереєстрації речових прав на вищевказане нерухоме майно.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_4

ОСОБА_3