Ухвала

від 11.11.2024 по справі 758/7595/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №758/7595/24 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1

апеляційне провадження №11-сс/824/4894/2024 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

підозрюваної ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 21 червня 2024 року щодо обрання запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №42023102070000324 від 31 жовтня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 191, частиною другою статті 367 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 21 червня 2024 року клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУ НП в м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишено без задоволення.

Не погоджуючись з указаною ухвалою прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення клопотання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно підозрюваної ОСОБА_7 .

Уважає ухвалу слідчого судді суду першої інстанції незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню через неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, викладених у судовому рішенні.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що відмовляючи у задоволенні наведеного клопотання слідчий суддя неповною мірою надав оцінку обставинам, викладеним у клопотанні слідчого, враховуючи значну суспільну небезпеку злочину, інкримінованого підозрюваній ОСОБА_7 , у тому числі нанесення матеріальної шкоди (збитків) КП «Київміськсвітло» у загальній сумі 11 853 965,39 грн без ПДВ.

Зауважує, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам закону щодо наявності підстав для застосування відповідного запобіжного заходу та щодо загальних підстав для застосування запобіжного заходу, визначених статтею 184 КПК України, зокрема, щодо наявності обґрунтованості підозри, встановлених під час досудового розслідування ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини першої статті 177 КПК України.

Посилається на те, що сторона захисту не навела у своєму запереченні на клопотання сторони обвинувачення достатніх відомостей та підстав для спростування або пом`якшення обставин, зазначених у клопотанні про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави, для прийняття слідчим суддею рішення про відмову у задоволенні клопотання.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, вислухавши пояснення підозрюваної ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів судового провадження, у провадженні слідчого відділу УП в метрополітені Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження №42023102070000324 від 31 жовтня 2023 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 191, частиною другою статті 367 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до наказу виконувача обов`язків директора КП «Київміськсвітло» №16-к від 23 січня 2018 року ОСОБА_7 переведено з посади начальника відділу організації праці та заробітної плати планово-економічного управління на посаду начальника відділу внутрішнього аудиту та контролю з 23 січня 2018 року. Вказану посаду ОСОБА_7 займала до 01 вересня 2022 року.

Таким чином, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді з 23 січня 2018 року начальника відділу моніторингу ринкових цін КП «Київміськсвітло», обіймала посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто є службовою особою, яка вчинила службову недбалість за наступними обставинами.

У подальшому було встановлено, що внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків, через несумлінне ставлення до них ОСОБА_7 у період часу з 21 грудня 2021 року по 28 грудня 2021 року, перебуваючи в службових приміщеннях КП «Київміськсвітло» за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 40, погодила висновок за результатами проведення відділом внутрішнього аудиту та контролю, моніторингу ціни електричної енергії (згідно ДК 021:2015 по коду 09310000-5 «Електрична енергія») щодо визначення її очікуваної вартості, для застосування в подальшому переговорної процедури при закупівлі електричної енергії обсягом 12 800 000 кВт на січень-лютий 2022 року на загальну суму 57 600 000, 00 грн з ПДВ. внаслідок чого, територіальній громаді м. Києва завдано матеріальної шкоди на загальну суму 11 853 965,39 грн без ПДВ, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на час вчинення кримінального правопорушення, та згідно примітки до статті 364 КК України вважається тяжкими наслідками.

14 червня 2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 15 березня 2005 року Подільським РУ ГУ МВС України в м. Києві, РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та займає посаду заступника начальника управління забезпечення та публічних закупівель - начальника відділу моніторингу ринкових цін управління забезпечення та публічних закупівель в КП «Київміськсвітло» (код ЄДРПОУ 03360905), раніше не судиму, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною другою статті 367 КК України, а саме у службовій недбалості, тобто, неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, при наступних обставинах.

20 червня 2024 року до Подільського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУ НП в м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження №42023102070000324 від 31 жовтня 2023 року про обрання запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 21 червня 2024 року клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУ НП в м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишено без задоволення.

Постановляючи вказану ухвалу, слідчий суддя виходив з того, що прокурором не долучено копію повідомлення про підозру до матеріалів клопотання, що унеможливлює надання слідчим суддею відповідної оцінки щодо її обґрунтованості, долучені докази у їх сукупності не надають можливість слідчому судді прийняти повне та обґрунтоване рішення у справі.

З таким висновком колегія суддів не у повній мірі погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої-третьої статті 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити:

1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;

2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;

5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів;

7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

До клопотання додаються:

1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;

2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу;

3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

Відповідно до частин першої, другої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Перевіряючи доводи та обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, слідчим суддею з`ясовано, що прокурором не долучено копію повідомлення про підозру до матеріалів клопотання, у зв`язку з чим відмовлено у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

Разом з тим, беручи до уваги положення частин першої-третьої статті 184, частин першої, другої статті 194 КПК України, а також зважаючи на те, що копію повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 14 червня 2024 року прокурором було надано суду апеляційної інстанції, а стороною захисту під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею суду першої інстанції не заперечувався факт повідомлення ОСОБА_7 про підозру 14 червня 2024 року, колегія суддів уважає, що наявні підстави для розгляду вказаного клопотання.

Як убачається з частини другої статті 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно статті 183 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 КК України, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: висновком експерта №CE-19-24/29101-ЕК від 01 травня 2024 року за результатами проведення судової економічної експертизи; висновком експерта №СЕ-19-24/21925-ТВ від 15 квітня 2024 року за результатами проведення судової товарознавчої експертизи; статутом комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло»; посадовою інструкцією начальника відділу внутрішнього аудиту та контролю КП «Київміськсвітло»; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Таким чином, перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини першої статті 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та експертів у кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, колегія суддів встановила, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній, особу підозрюваної, характер кримінального правопорушення та конкретні обставини інкримінованих їй дій.

Ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною першою статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною зазначених дій.

При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

На переконання колегії суддів, слідчим у клопотанні належним чином обґрунтовано, що усвідомлюючи тяжкість покарання, з метою уникнення відповідальності, підозрювана може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та експертів у кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Крім того, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя не в повній мірі оцінив порушення цінностей суспільства в даному кримінальному провадженні, не врахував тяжкість інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення та його наслідки, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваної ОСОБА_7 .

Встановлені під час апеляційного розгляду обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж застава, не зможе запобігти ризикам, які колегія суддів уважає доведеними, та не забезпечить виконання підозрюваною ОСОБА_7 покладених на неї процесуальних обов`язків, про що обґрунтовано зазначив прокурор в апеляційній скарзі.

Так, як убачається з положень частин четвертої-шостої статті 183 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

Разом з цим, при визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, та покликаний забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок підозрюваного злочину, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні.

Так, як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні «Istomina v. Ukraine» від 13 січня 2022 року (заява №23312/15), «гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок підозрюваного злочину, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати особисту поруку, іншими словами, на ступінь впевненості щодо можливої перспективи того, що втрата застави або позов проти гарантів у разі неявки підсудного в судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб запобігти бажанню втекти з його або її боку… Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні надзвичайно обережно встановити відповідний розмір застави, і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави» (§25 рішення).

Гарантії, передбачені частиною третьою статті 5 Конвенції, покликані в першу чергу забезпечити не відшкодування шкоди, а, зокрема, явку обвинуваченого на слухання. Тому розмір застави має оцінюватись в першу чергу «з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta), § 70; «Мангурас проти Іспанії [ВП]» (Mangouras v. Spain [GC]), § 78; «Ноймайстер проти Австрії» (Neumeister v. Austria), § 14).

Враховуючи обставини інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення, яке відповідно до положень статті 12 КК України є нетяжким злочином, дані про її особу, яка раніше не судима, має постійне місце проживання та реєстрації, враховуючи її майновий та сімейний стан, розмір завданої шкоди та інші обставини, передбачені статтею 178 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що співмірним з існуючими у кримінальному провадженні ризиками буде запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн у національній грошовій одиниці.

Відомості про майновий стан підозрюваної, який би давав підстави для висновку про неможливість внесення останньою застави у вказаному розмірі у матеріалах справи відсутні. На даному етапі досудового розслідування наведених у клопотанні слідчого та апеляційній скарзі прокурора доводів достатньо для визначення застави у вищевказаному розмірі.

На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення, її матеріальним станом та у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 і запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 КПК України.

За таких обставин, виходячи з положень пункту 2 частини третьої статті 407 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.

При постановленні нової ухвали, колегія суддів враховує вимоги частини другої статті 196 КПК України, відповідно до яких слідчий суддя зобов`язаний визначити в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, та у випадках, передбачених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Згідно частини сьомої статті 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Як визначено пунктом 4 частини третьої статті 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Як убачається з матеріалів судового провадження, у межах кримінального провадження №42023102070000324 ОСОБА_7 повідомлено про підозру 14 червня 2024 року, а тому, на час звернення слідчого з клопотанням до слідчого судді, та на день розгляду слідчим суддею вказаного клопотання, граничним днем закінчення строку досудового розслідування було 14 серпня 2024 року.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.

За таких обставин, при постановленні нової ухвали, колегія суддів може визначити строк дії покладених на ОСОБА_7 обов`язків лише до граничного дня закінчення строку досудового розслідування, який існував на час постановлення оскаржуваної ухвали, тобто до 14 серпня 2024 року, та фактично позбавлена можливості реально покласти на підозрювану обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, на інший строк.

За таких обставин у їх сукупності, виходячи з положень пункту 2 частини третьої статті 407 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення клопотання слідчого та застосування щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн, з покладенням на неї обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України, строком до 14 серпня 2024 року.

Керуючись статтями 176-178, 182, 194, 376, 407, 418, 422 КПК України Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 21 червня 2024 року - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваної про обрання запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, паспорт громадянина України НОМЕР_3, виданий 15 березня 2005 року Подільським РУ ГУ МВС України в м. Києві, РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та займає посаду заступника начальника управління забезпечення та публічних закупівель - начальника відділу моніторингу ринкових цін управління забезпечення та публічних закупівель в КП «Київміськсвітло» (ЄДРПОУ 03360905), раніше не судимої, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) у національній грошовій одиниці.

Застава може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: 42258617, Банк надавача послуг: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку: 820172, номер рахунку за стандартом IBAN: UA068201720355289002001082186).

На підставі частини п`ятої статті 194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися з території міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження); повідомляти слідчого, прокурора або суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади закордонний паспорт для виїзду з України та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;.

Строк дії покладених на підозрювану обов`язків визначити до 14 серпня 2024 року включно.

Обов`язок контролю за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_4

ОСОБА_3