Рішення

від 13.11.2024 по справі 760/6953/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №2/760/1360/24

Справа №760/6953/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2024 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Усатової І.А.,

при секретарі - Зеленчуку М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ефективні енергетичні системи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ефективні енергетичні системи» (далі - ТОВ «СК «Ефективні енергетичні системи», позивач) звернулося до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач), у якому просило суд стягнути із відповідача на його користь 7 036,61 грн за надані послуги з централізованого опалення, 1 303,33 грн - 3% річних та інфляційну складову боргу, 2 270,00 грн. судового збору; а також зобов`язати орган (особу), що здійснюватиме примусове виконання рішення нарахувати 3% річних з моменту винесення судового рішення до моменту його виконання та погашення боржником суми заборгованості у повному обсязі.

Позовні вимоги мотивує тим, що позивач надавав послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 13.07.2018 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , та відповідно, є користувачем послуг, проте не виконує свої зобов`язання по їх оплаті.

09.01.2020 між сторонами укладено Договір з індивідуальним споживачем про надання послуг з постачання теплової енергії №14/199/116, за умовами якого споживач вносить плату виконавцю, яка складається з плати за послуги, що розраховується виходячи з розміру тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги. Ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Станом на дату укладення Договору тариф становить 1 561,45 грн/ Гкал (з ПДВ). Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення договору.

Оскільки обов`язки зі сплати житлово-комунальних послуг позивач виконував неналежним чином, у нього станом на 01 березня 2021 року обліковується заборгованість у розмірі 7 036,61 грн.

У зв`язку з виниклою заборгованістю за централізоване опалення позивач, в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, станом на 01 березня 2021 року нарахував штрафні санкції, з яких 877,61 грн - інфляційні нарахування, 425,72 грн - 3% річних.

На підставі викладеного просив позов задовольнити та на підставі ч. 10 ст. 265 ЦПК України при прийнятті рішення у справі зазначити про нарахування органом (особою), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду 3% річних на суму основного боргу до моменту виконання рішення.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 26.03.2021 у справі було відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позивачу судом було надіслано копію ухвали суду від 26.03.2021. Відповідачу судом було надіслано копію ухвали суду від 26.03.2021 та копію позовної заяви із додатками.

07.06.2023 відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву, у якому останній проти позовних вимог заперечував. Заперечення мотивував тим, що у наданих до суду розрахунках заборгованості відсутні відомості про здійснення відповідачем 02.09.2020 оплати у розмірі 117,35 грн., що свідчить про явну недостовірність наданих позивачем розрахунків заборгованості.

Тому, відповідач вважав, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт надання відповідних послуг відповідачу, їх об`єм, вартість та наявність заборгованості.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу квартири від 13.07.2018, відповідач ОСОБА_1 набув право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

За приписами ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

ТОВ «Ефективні енергетичні системи» надає послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

09 січня 2020 року між сторонами укладено Договір №14/199/116 з індивідуальним споживачем про надання послуг з постачання теплової енергії, за умовами якого позивач як виконавець зобов`язався надавати відповідачу як споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будівлі, а споживач зобов`язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором, за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до п. 4 укладеного між сторонами договору, приміщення споживача обладнане вузлом розподільного обліку теплової енергії (лічильником).

За умовами п. 26, 27, 30, 33 Договору, споживач вносить плату виконавцю, яка складається з плати за послуги, що розраховується виходячи з розміру тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги. Ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Станом на дату укладення Договору тариф становить 1 561,45 грн/ Гкал (з ПДВ). Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення договору.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно зі ст.5 Закону до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

За змістом ч.1 ст.6 Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно.

Згідно з пунктами 5, 10 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Згідно з п.1 ч.2 ст.7 Закону споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

За змістом ст. 29 Закону надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку здійснюється на підставі договору, що укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №572 від 08 жовтня 1992 року, встановлено, що власники та наймач (орендар) квартири зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору, оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст.714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач, не сплативши у строк вартість послуг, порушив вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наданої позивачем довідки встановлено, що за опалювальний період з грудня 2018 року по квітень 2019 року за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 7 036,61 грн.

Крім того, за період з грудня 2018 року по лютий 2021 року позивачем на вказану заборгованість нараховано 877,61 грн. - інфляції, 425,72 грн. - 3% річних.

Перевіривши наданий розрахунок, суд встановив, що позивачем правомірно не враховано здійснену ОСОБА_1 оплату житлово-комунальних послуг на суму 117,35 грн за період з листопада 2019 по квітень 2020 року згідно договору 14/199/116 від 09 січня 2020 року, оскільки заборгованість у відповідача обліковується за період з грудня 2018 року по квітень 2019 року.

Відповідно до п. 31 укладеного між сторонами договору, під час здійснення оплати споживач зобов`язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів). У разі коли споживачем не визначено розрахунковий період або якщо за зазначений період виникла переплата, виконавець має право зарахувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) в рахунок заборгованості споживача за минулі розрахункові періоди, якщо така є, а якщо такої немає, - в рахунок майбутніх платежів споживача починаючи з найближчих до дати здійснення платежу періодів (розрахункових місяців).

Таким чином, сплата коштів на суму 117,35 грн була здійснена за період з листопада 2019 по квітень 2020 року, тоді як у відповідача наявна заборгованість за період з грудня 2018 року по квітень 2019 року, яку позивач просить стягнути у позові.

Згідно вимог ст.ст.76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, враховуючи прострочення сплати коштів за послуги централізованого опалення з боку відповідача, відсутності будь-яких доказів на підтвердження наявності у відповідача лічильника обліку теплової енергії до грудня 2019 року, неспростовування факту надання йому житлово-комунальних послуг ТОВ «Ефективні енергетичні системи», або ж надання послуг іншою особою, наявної заборгованості, або ж доказів на погашення заборгованості у вищевказаному розмірі, яка утворилася у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а розрахунки доведеними позивачем.

Сторона позивача також просить стягнути 3 % річних та інфляційні втрати у розмірі 1303,33 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, слід зауважити, що згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» №530-ІХ від 17.03.2020, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (Соvid-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 зі змінами «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу Соvid-19», з 12.03.2020 на всій території України запроваджено карантин.

Отже, з урахуванням наведених положень закону, вбачається, що з 17.03.2020 заборонено нарахування та стягнення судом неустойки (штрафів, пені), 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне здійснення особою платежів за житлово-комунальні послуги. Їх нарахування на суму боргу за надані послуги є помилковим та порушує норми чинного законодавства.

Тому враховуючи вищевикладене з відповідача підлягає стягнення 3 % річних та інфляційні втрати за період з 01.12.2018 по 01.04.2020 у сумі 596,47 грн.

Також суд роз`яснює, що особа на користь якої ухвалено рішення суду про стягнення заборгованості, не позбавлена можливості звернутися до суду із позовом за захистом свого порушеного права, у разі невиконання відповідачем рішення суду.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню частково.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням часткового задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору в розмірі 2 077,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 610, 625, 714ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 12, 76-78, 81, 82, 89, 141, 259, 263- 265, 279 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ефективні енергетичні системи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ефективні енергетичні системи» (код ЄДРПОУ 40896185, адреса: м. Київ, вул. Здолбунівська, 9-Б) заборгованість у розмірі 7 036,61 грн. за надані послуги з централізованого опалення, 232,54 грн. - 3% річних, 363,93 грн. інфляційну складову боргу, та 2 077,60 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І. А. Усатова