Ухвала

від 12.11.2024 по справі 947/33800/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/33800/24

Провадження № 2/947/6109/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12.11.2024 м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Цирфа К.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Перша одеська державна нотаріальна контора про усунення перешкод у здійсненні права власності на спадкове майно та зняття арешту

ВСТАНОВИВ:

21.10.2024 до Київського районного суду м. Одеси надійшов позов від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Перша одеська державна нотаріальна контора про усунення перешкод у здійсненні права власності на спадкове майно та зняття арешту.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, розглянувши матеріали позовної заяви, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху, для усунення недоліків з наступних підстав.

Згідно зч.4ст.177ЦПК Українидо позовноїзаяви додаютьсядокументи,що підтверджуютьсплату судовогозбору увстановлених порядкуі розмірі,або документи,що підтверджуютьпідстави звільненнявід сплатисудового зборувідповідно дозакону.

Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаютьсяЗаконом УкраїниПро судовийзбір від08.07.2011№3674-VI (зі змінами).

Згідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» у 2024 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 у розмірі 3028 грн.

Відповідно до ч. 2ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,що дорівнює 1211,20 грн.

Позивачем до позовної заяви була додана квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №0.0.3886324584.1 від 16.09.2024 на суму 1211,20 грн., однак, дослідивши вказану квитанцію, суддя вважає, що врахувати її як належний доказ сплати судового збору не можливо, з огляду на наступне.

Згідно з частини другоїстатті9 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI«Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп`ютерної програмидокументообігу загальних судів "Д-3". Дані, щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до "Д-3", при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.

При перевірці квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №0.0.3886324584.1 від 16.09.2024 на суму 1211,20 грн., про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, судом встановлено, що вказана квитанція вже подавались до Київського районного суду м. Одеси під час звернення з позовом у справі №947/31792/24.

Згідно ст. ст.1,2 Закону України «Про судовий збір»визначено, що судовий збірце збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

При цьому за подання кожної заяви, позовної заяви, скарги до суду, тощо позивачем або заявником сплачується судовий збір окремо.

Таким чином, у кожному випадку звернення особи до суду судовий збір цією особою обов`язково повинен бути сплачений за виключенням випадків, коли позивач, заявник або скаржник звільнені від сплати судового збору.

Отже при зверненні до суду з даним позовом позивач повинен сплатити судовий збір та надати суду платіжний документ на підтвердження сплати судового збору саме за подання цієї позовної заяви, який згідно інформацією щодо зарахування коштів, яка надається Державною казначейською службою України, перевіряється та у разі підтвердження надходження таких коштів приєднується до облікової картки саме цієї цивільної справи.

Звертаю увагу, що, використання платіжного документу, який вже подавався до суду при зверненні з іншою заявою навіть аналогічного змісту не є припустимим, оскільки кожна позовна заява реєструються в суді з присвоєнням єдиного унікального номеру та платіжний документ, поданий до позовної заяви, закріпляється до облікової картки саме цієї справи.

У зв`язку з чим, запропонувати позивачу надати суду докази на підтвердження сплати судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок за реквізитами:отримувач: ГУК в Одеській області (Київський р-н), код отримувача 37607526, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок №UA758999980313171206000015756, Код класифікації доходівбюджету 22030101).

Також, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 13 ЦПК Українивказує, що суд розглядаєсправи неінакше якза зверненнямособи,поданим відповіднодо цьогоКодексу,в межахзаявлених неювимог іна підставідоказів,поданих учасникамисправи абовитребуваних судому передбаченихцим Кодексомвипадках. Таким принцип узгоджується з обов`язком позивача, встановленимст. 175 ЦПК України, зазначити в позовній заяві зміст позовних вимог та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження» вказує, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Таким чином, підставою звернення з позовом про зняття арешту з майна в порядку цивільного провадження є факт порушення цивільного права особи (права власності) та наявність у позивача підстав вважати, що майно, на яке накладено арешт, належить саме йому. Такий позов заявляється одночасно про визнання права власності на майно.

Відповідно до Аналізу практики застосування судамист. 16 Цивільного кодексу УкраїниВерховного Суду України, застосовуючи передбачений п. 1 ст.2, ст.16 ЦКспосіб захисту цивільного права чи інтересу у справах за позовом про зняття арешту з майна деякі суди не враховують положеньст. 59 Закону України "Про виконавче провадження"і роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" (зі змінами), що ці вимоги мають ґрунтуватися на праві власності або володіння, і тому задовольняють їх без визнання права власності на спірне майно або за позовами не власників або володільців (кредиторів, що не є заставодержателями, в інших зобов`язаннях).

У таких випадках повинні застосовуватись інші відповідні способи судового захисту (наприклад, оскарження постанови державного виконавця про арешт майна, припинення дії, яка порушує право).

Відповідно до абз. 2 ч. 2 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 передбачено, що відповідачами в справі за позовною заявою про зняття арешту з майна є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.

Таким чином, позивачу, з урахуванням обставин якими він обґрунтовує позовні вимоги, слід уточнити та конкретизувати зміст позовних вимог.

Крім того, відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно п.2,п.9ч.1ст.176ЦПК Україниціна позовувизначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. У позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

При цьому вартість майна це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку самеринкової вартості майна.

Отже, у разі пред`явлення позову про визнання права власності позивачем у позовній заяві повинна бути вказана ціна позову та у разі належного підтвердження ціни позову (довідка БТІ, експертне дослідження, тощо) останньому необхідно буде сплатити судовий збір за подання заяви майнового характеру, відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з ч. 1ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175і177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу усунути вказані вище недоліки.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Перша одеська державна нотаріальна контора про усунення перешкод у здійсненні права власності на спадкове майно та зняття арешту - залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усуненнязазначених вухвалі недоліківпозовної заяви десять днів з дня отримання даної ухвали суду.

У разі подання уточненої позовної заяви чи додаткових документів у зв`язку із виконанням ухвали судді, надати їх у кількості відповідно до вимогст. 177 ЦПК України.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Копію ухвали направити позивачу для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Цирфа К. А.