Ухвала

від 12.11.2024 по справі 711/8810/24

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8810/24

Номер провадження 1-кс/711/2417/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року м.Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання Обслуговуючого кооперативу «Діамант Равина», подане представником заявника ОСОБА_2 про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

11.11.2024 до Придніпровського районного суду м. Черкаси через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання Обслуговуючого кооперативу «Діамант Равина» про скасування арешту майна, подане та підписане представником заявника ОСОБА_2 . Просить скасувати накладений ухвалою Черкаського апеляційного суду від 21.08.2024 р. у справі № 711/5757/24 арешт у кримінальному провадженні №12021255360000629 від 17.07.2021 на земельну ділянку з кадастровим номером 7110800000:02:005:0990 площею 0,1 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , що знаходиться у власності Обслуговуючого кооперативу «Діамант Равина» (код ЄДРПОУ 43427384) із забороною розпоряджатись цим майном.

За результатами дослідження вказаного клопотання та доданих до нього матеріалів, слідчий суддя зазначає, що порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований КПК України, зокрема, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

На підтвердження своїх повноважень, як представника заявника - Обслуговуючого кооперативу «Діамант Равина», ОСОБА_2 надано довіреність, складену в підсистемі «Електронний суд», відповідно до якої ОСОБА_3 , як представник Обслуговуючого кооперативу «Діамант Равина», передоручив представляти інтереси вказаного підприємства ОСОБА_2 .

В той же час, в матеріалах клопотання відсутня Довіреність, яка була б видана Обслуговуючим кооперативом «Діамант Равина», на ім`я ОСОБА_2 , що унеможливлює пересвідчитись в повноваженнях останньої на представництво інтересів заявника, в тому числі і права на передоручення представництва в суді іншим особам.

Перелік документів, якими підтверджуються повноваження представників на участь у кримінальному провадженні, передбачені вимогами статей 58, 63, 64-1, 64-2 КПК України.

Зокрема ст.58 КПК України, передбачено - повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, - якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні; 2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником потерпілого є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; 3) довіреністю - якщо представником потерпілого є працівник юридичної особи, яка є потерпілою.

При цьому перелік документів, якими підтверджуються повноваження адвоката на участь у кримінальному провадженні, визначається вимогами ст.50 КПК України та ч.1 ст.26 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Так, відповідно до ч.1 ст.26 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Крім того, згідно з ч. 3 цієї статті повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Перелік документів, що засвідчують повноваження адвоката у кримінальному провадженні, встановлено у ч.1 ст.50 КПК. Зокрема, повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Таким чином, у ч.1 ст.50 КПК законодавець закріпив дві групи документів, наявність яких підтверджує повноваження захисника на участь у конкретному кримінальному провадженні та які обов`язково надаються суду: документ, що підтверджує право особи на заняття адвокатською діяльністю (оскільки захисником може бути тільки адвокат) та документи, що підтверджують право цієї особи бути захисником (здійснювати захист у конкретному кримінальному провадженні).

Законодавець у ч.1 ст.50 КПК імперативно закріпив надання адвокатом свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (п.1 ч.1 ст.50 КПК) та документа з передбаченого в п.2 ч.1 цієї статті альтернативного переліку документів. Тобто зобов`язав адвоката надати суду свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та надав право альтернативного вибору щодо документів, передбачених у п.2 ч.1 ст.50 КПК, якими може бути підтверджено повноваження захисника у кримінальному провадженні.

Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю відповідно до положень ст.12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є документом, що підтверджує статус адвоката. Так, особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Згідно з ч.2. ст.26 зазначеного Закону ордер письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18.11.2019 у справі №648/3629/17.

Що стосується третьої особи, щодо майна якої вирішується питання, передбачено положеннями ст. 64-2 КПК України. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.

Відповідно до положень ч. 4 вказаної статті, представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути:особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником; керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю - у випадку, якщо власником майна, щодо якого здійснюється арешт, є юридична особа.

Повноваження представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, - якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні; 2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; 3) довіреністю - якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є працівник юридичної особи, яка є власником майна, щодо якого здійснюється процедура спеціальної конфіскації.

Проаналізувавши вказані положення, направлене до суду клопотання про скасування арешту не містить доказів, які б належно та аргументовано підтверджували повноваження ОСОБА_2 на представництво інтересів Обслуговуючого кооперативу «Діамант Равина» та відповідали б вимогам, передбаченим вище статтям КПК України, що в даному випадку позбавляє можливості слідчого суддю перевірити чи належна особа звернулась до суду з даною скаргою. Тобто, особа, що звернулася, має право це зробити, якщо в неї наявний статус захисника (бути адвокатом із відповідною документацією), або бути працівником на цій же юридичній особі і мати підтверджуючі повноваження у довіреності, можливість перевірити чого відсутня, так як довіреність в порядку передоручення не підтверджує вказані обставини.

Крім цього, з аналізу ст.ст.171-174 КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов`язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна/власник майна тощо/; перелік і вид майна, арешт на який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт; мотивація чому слід зняти арешт.

Разом з тим, особою, яка звернулась із клопотанням, до матеріалів клопотання не долучено рішення про накладення арешту, або будь-яких інших доказів накладення такого арешту, окрім витягу із вже результатом цього арешту.

Дане твердження позбавляє можливості слідчого суддю перевірити наявність чи відсутність підстав для подальшого арешту, адже не можна перевірити мотиви його накладення.

Також, при розгляді даного клопотання повинні бути повідомлені власники майна та ініціатори, тобто орган, який звертався із клопотанням щодо накладення арешту на майно.

Враховуючи наведені обставини, а також те, що відсутнє рішення, яким накладено арешт та відсутня інформація, що зазначено вище, слідчий суддя позбавлений можливості прийти до висновку, який орган та конкретно яку процесуальну особу повідомити про надходження матеріалів та викликати їх у назначене судове засідання.

До клопотань про скасування арешту мають застосовуватися і умови про його накладення, тобто, якщо відсутні вказані дані, які перешкоджають розгляду даного клопотання має застосовуватися положення ч.3 ст.172 КПК України, що є логічним та слідує із принципів кримінального провадження.

Таким чином, враховуючи що до матеріалів клопотання не долучено повноважень представника та копії ухвали про накладення арешту, інших доказів накладення такого арешту, слідчий суддя позбавлений можливості перевірити, чи накладався арешт на вказане майно та підстави накладення арешту, а також повідомити представника органу, що ініціював спірний арешт.

Так, відповідно до ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 Кодексу.

Беручи до уваги, що клопотання про скасування арешту майна подано без додержання вимог ст.174 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що його слід повернути.

При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя позбавлений права збору доказів при розгляді вказаних клопотань, адже протилежне порушує принцип змагальності в кримінальному провадженні, а також є безстороннім та незалежним.

Керуючись ст.ст.170-175 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання Обслуговуючого кооперативу «Діамант Равина», подане представником заявника ОСОБА_2 про скасування арешту майна - повернути особі, яка його подала.

Повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1