Рішення

від 28.11.2007 по справі 16/166-07-4470

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" листопада 2007 р.

Справа  № 16/166-07-4470

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Шевченко Г.В.

З участю представників сторін:

Від прокуратури:

не з'явився;

Від позивача:  Баймуратов М.М.- за довіреністю № 381/исх-ГС

від 16.08.2006р.;

Від третіх осіб, які заявляють

самостійні вимоги:

- 

фізичної особи - підприємця ОСОБА_1: ОСОБА_2 за дов. від 17.07.2007р.;

- Міністерства промислової політики

України: не з'явився;

Від Одеського спеціального

конструкторського бюро алмазно-розточувальних та радіально-свердлильних

верстатів "СКБАРВ": 

Богач Ю.В.- за довіреністю від 15.07.2007р.;

Від ВАТ „Одеській завод

радіально-свердлильних верстатів”: Марин П.П. за дов. від

07.09.2007р.

Розглянувши у відкритому судовому

засіданні справу за позовом прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах

держави в особі Одеської міської ради до 

Одеського спеціального конструкторського бюро алмазно-розточувальних та

радіально-свердлильних верстатів "СКБАРВ" за участю третьої особи,

яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - фізичної особи - підприємця

ОСОБА_1 про знесення самовільного будівництва, та за зустрічним позовом

Одеського спеціального конструкторського бюро алмазно-розточувальних та

радіально-свердлильних верстатів "СКБАРВ" до Одеської міської ради та

відкритого акціонерного товариства „Одеській завод радіально-свердлильних

верстатів” про визнання права державної власності, за участю третьої особи, яка

заявляє самостійні вимоги на предмет спору - 

Міністерства промислової політики України про визнання права державної

власності, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Малиновського району

м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до

господарського суду Одеської області з позовними  вимогами до спеціального конструкторського

бюро алмазно-розточувальних та радіально-свердлильних верстатів

"СКБАРВ" про знесення самочинно збудованого гаража-майстерні,

загальною площею 134,6 кв.м, що розташований за адресою:АДРЕСА_1 Свої вимоги

прокурор обґрунтовує здійсненням відповідачем будівництва зазначеного об'єкту

нерухомості  за відсутністю дозволу на

будівництво та погодженої проектної документації,  а також 

з порушенням архітектурно-будівельних, санітарних, протипожежних та

екологічних норм, у зв'язку з чим зазначене будівництво, на думку прокурору, є

самочинним та підлягає знесенню відповідно до вимог чинного законодавства

України.

Під час розгляду справи №  16 / 166 -07 - 4470, посилаючись на  здійснення відповідачем будівництва з

порушенням будівельних норм та правил, що призвело до порушення прав та

охоронюваних законом інтересів фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, який є

співвласником будівлі, суміжної з спірним об'єктом, 02.07.2007р. в порядку,

передбаченому ст. 26 ГПК України останній звернувся до господарського суду з

позовною заявою до спеціального конструкторського бюро алмазно-розточувальних

та радіально-свердлильних верстатів "СКБАРВ" про знесення самочинно

збудованого об'єкту, що розташований за адресою: АДРЕСА_2

Ухвалою господарського суду від

03.07.2007р. до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні

вимоги на предмет спору, було допущено фізичну особу - підприємця ОСОБА_1.

Ухвалою від 06.08.2007р.

господарським судом Одеської області  до

участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору, на стороні відповідача, було 

залучено Міністерство промислової політики України.

Не погоджуючись з позовними

вимогами, Одеське спеціальне конструкторське бюро алмазно-розточувальних та

радіально-свердлильних верстатів "СКБАРВ"  звернулось до господарського суду Одеської

області з зустрічною позовною заявою  від

15.08.2007р. (вх. 8654) по справі № 16 / 166 -07 -4470 про визнання права

державної власності за державним підприємством „Одеське спеціальне

конструкторське бюро алмазно-розточувальних та радіально-свердлильних верстатів

"СКБАРВ"    на нежитлову

будівлю, загальною  площею 134,6 кв.м, до

складу якої входить: бокс, загальною площею 85,5 кв.м., котельна, площею 11,4

кв.м., склад, площею 37,7 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1

Ухвалою від 17.08.2007р.

господарським судом було прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву Одеського

спеціального конструкторського бюро алмазно-розточувальних та

радіально-свердлильних верстатів "СКБАРВ"  до Одеської міської ради та відкритого

акціонерного товариства „Одеській завод радіально-свердлильних верстатів” про

визнання права власності за державою на спірний об'єкт нерухомості та зустрічні

позовні вимоги  Одеського спеціального

конструкторського бюро алмазно-розточувальних та радіально-свердлильних

верстатів "СКБАРВ"  об'єднані з

даною справою  в одне провадження, а

також до участі у даній справі в якості іншого відповідача було залучено

відкрите акціонерне товариство „Одеській завод радіально-свердлильних

верстатів”.

09.10.2007р. Одеське спеціальне

конструкторське бюро алмазно-розточувальних та радіально-свердлильних верстатів

"СКБАРВ" звернулося до господарського суду Одеської області із  заявою про 

уточнення та доповнення позовних вимог, відповідно до якої позивач за

зустрічним позовом просить суд  визнати

право державної власності  на нежитлову

будівлю, загальною  площею 134,6 кв.м, до

складу якої входить: бокс, загальною площею 85,5 кв.м., котельна, площею 11,4

кв.м., склад, площею 37,7 кв.м., розташовані за адресою:  АДРЕСА_1 з правом господарського відання за

Одеським спеціальним конструкторським бюро алмазно-розточувальних та

радіально-свердлильних верстатів "СКБАРВ".

В свою чергу, під час розгляду

справи №  16 / 166 -07 -4470, посилаючись

на ті обставини, що спірний об'єкт нерухомості належить до державної власності,

Міністерство промислової політики України, як орган виконавчої влади, якому

надані повноваження з управління об'єктами державної власності, 16.10.2007р. в

порядку, передбаченому ст. 26 ГПК України, звернувся до господарського суду з

позовною заявою до Одеської міської ради та 

відкритого акціонерного товариства „Одеській завод

радіально-свердлильних  верстатів” про

визнання будівлі гаража-майстерні, що розташований за адресою: АДРЕСА_1

державною власністю, орган управління майном 

Міністерство промислової політики України, право господарського відання

на вказаний об'єкт за Одеським спеціальним конструкторським бюро

алмазно-розточувальних та радіально-свердлильних верстатів „СКБАРВ”.

Ухвалою суду від 16.10.2007р.

Міністерство промислової політики України було допущено до участі у справі в

якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та

позовна заява Міністерства була прийнята до сумісного розгляду з позовом прокурора

Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської

ради, позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, а також  зустрічним позовом спеціального

конструкторського бюро алмазно-розточувальних та радіально-свердлильних

верстатів "СКБАРВ" в межах провадження по справі №  16 / 166 -07 -4470.

Відповідно до заяви про уточнення

позовних вимог, що надійшла до господарського суду Одеської області

23.10.2007р., Міністерством промислової політики України позовні вимоги були

викладені у новій редакції, відповідно до якої третя особа просить суд визнати

право державної власності на 

гараж-майстерню, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 в особі органу

управління - Міністерства промислової політики України.

В 

свою чергу, 26.10.2007р. заступник прокурора Малиновського району

м.Одеси звернувся  до  господарського суду Одеської області  із заявою про залишення позову прокурора

Малиновського району м. Одеси, заявленого 

в інтересах держави в особі Одеської міської ради до  Одеського спеціального конструкторського бюро

алмазно-розточувальних та радіально-свердлильних верстатів "СКБАРВ"

про знесення самовільного будівництва без розгляду. Дане клопотання судом було

відхилено з огляду на відсутність правових підстав, передбачених ст. 81 ГПК України.

У судовому засіданні 16.11.2007р.

представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору,  фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

звернувся  до господарського суду Одеської

області з клопотанням про припинення провадження у даній справі відповідно до

п. 1 ст. 80 ГПК України. В обґрунтування вказаного клопотання фізична особа -

підприємецьОСОБА_1наполягає на тих обставинах, що результати вирішення

господарським судом спору, який виник між сторонами у даній справі, стосуються

прав та охоронюваних законом інтересів фізичних осіб -  співвласників нежитлової будівлі по

АДРЕСА_2та користувачів суміжної земельної ділянки, які не можуть бути

сторонами у даній справі.

В свою чергу, як вбачається з

матеріалів справи, договір купівлі-продажу, на підставі якого  ВАТ„Одеській завод радіально-свердлильних

верстатів” було здійснено відчуження нежитлової будівлі по АДРЕСА_2фізичним

особам, був укладений  21.04.2004р., в

той час як будівництво гаража-майстерні по АДРЕСА_1було завершено ще у 1993

році, тобто на час придбання фізичними особами, зазначеними у клопотанні,  суміжної будівлі спірний об'єкт нерухомості

існував вже майже 11 років. Власне факт укладення вказаного договору свідчить

про відсутність з боку покупців будь-яких зауважень щодо характеристик об'єкту

продажу, у тому числі обставин, які перешкоджають їм у користуванні  нежитловою будівлею АДРЕСА_2 Крім того, суд

звертає увагу третьої особи, що предметом судового дослідження у даній справі

є, зокрема, вимоги про знесення гаража-майстерні, розташованого АДРЕСА_1

Більш того, за замістом ст.

376  ЦК України  з вимогами про знесення об'єкту самочинного

будівництва до суду можуть звертатися виключно відповідні органи державної

влади, органи місцевого самоврядування, або 

власники (користувачі) земельної ділянки, на якій  здійснено таке самочинне будівництво.

Наведене унеможливлює висування вимог про знесення об'єкту самочинного

будівництва  суміжними  землекористувачами або іншими особами, що в

свою чергу, виключає і можливість звернення 

фізичних осіб - співвласників нежитлової будівлі по АДРЕСА_2та суміжних

землекористувачів, з вимогами про знесення самочинного будівництва.  Зазначене дозволило суду дійти висновку про

безпідставність та необґрунтованість клопотання третьої особи про припинення

провадження у даній справі, у зв'язку з чим у його  задоволенні фізичній особі - підприємцю

ОСОБА_1 господарським судом Одеської області було відмовлено.

Крім того, суд звертає увагу

фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, що під час розгляду справи №16 / 166 -07

-4470  будь-яких клопотань про залучення

вказаних фізичних осіб до участі у даній справі до господарського суду Одеської

області не надходило, незважаючи на положення 

п. 1.6 Роз'яснень Вищого 

арбітражного  суду  України від 18.09.1997 р. N 02-5/289 „Про

деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу

України” (з наступними змінами та доповненнями), якими передбачено, що  третіми особами, які не заявляють

самостійних вимог на предмет спору можуть бути і громадяни, які не мають

статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Дослідивши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Враховуючи, що всі вимоги, які є

предметом розгляду у даній справі, стосуються правомірності будівництва та

експлуатації гаража-майстерні, розташованого по АДРЕСА_1, суду вбачається за

доцільне, насамперед, дослідити обставини, які передували будівництву, а також

обставини, що пов'язані із  моментом

завершення вказаного будівництва.

Як вбачається з статуту Одеського

станкобудівельного виробничого об'єднання, затвердженого 05.06.1988 р. Одеське

спеціальне конструкторське бюро алмазно-розточувальних та

радіально-свердлильних верстатів „СКБАРВ” та Одеський завод

радіально-свердлильних верстатів ім. В.І. Леніна входили до складу Одеського

станкобудівельного виробничого об'єднання, 

яке було підпорядковано Міністерству версатобудівельної та

інструментальної промисловості СРСР.

Рішенням виконавчого комітету

Одеської міської ради депутатів трудящихся 

№341 від 04.07.1974 р. „Про додаткове відведення Одеському заводу

радіально-свердлильних верстатів ім. В.І. Леніна земельних ділянок, прилеглих

до проммайданчику заводу, и знесення старих житлових будівель,

розташованих  на відведених земельних

ділянках” Одеському заводу радіально-свердлильних верстатів ім. В.І. Леніна

була відведена земельна ділянка загальною площею 2 га, по вулиці Бугаївській в

м. Одесі.

Як вбачається з  актів про вартість виконаних робіт та

пояснень представників сторін,  в межах

вказаної земельної ділянки у 1992 році за кошти Одеського спеціального

конструкторського бюро алмазно-розточувальних та радіально-свердлильних

верстатів „СКБАРВ” був побудований спірний об'єкт нерухомості -

гараж-майстерня. Як вбачається з матеріалів справи, робочою комісією з

приймання до експлуатації завершеної будівництвом будівлі гаражу, створеною

Одеським спеціальним конструкторським бюро алмазно-розточувальних та

радіально-свердлильних верстатів „СКБАРВ”, 

01.04.1993р. одноповерхову будівлю гаражу було прийнято до експлуатації,

про що був складений відповідний акт. 

12.01.2005р. комунальним

підприємством  „Одеське міське бюро

технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” був складений  технічний паспорт гаража-майстерні, загальною

площею 134,6 кв.м., розташованого по АДРЕСА_1.

Відповідно до листа Міністерства

промислової політики України № 10/6-2-488 від 15.04.2005р. гараж-майстерня,

площею 134,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 перебуває на балансі

Одеського спеціального конструкторського бюро алмазно-розточувальних та

радіально-свердлильних верстатів „СКБАРВ” під інвентарним номером 11.

Як вбачається з листів відкритого

акціонерного товариства   „Одеській завод

радіально-свердлильних верстатів” за вих.№402 від 21.12.2004р. та за вих.  № 765 від 06.08.2007р., відкритим акціонерним

товариством „Одеській завод радіально-свердлильних верстатів” була надана згода

на вилучення з користування заводу земельної ділянки площею 407 кв.м. для

обслуговування та експлуатації гаража Одеського спеціального конструкторського

бюро алмазно-розточувальних та радіально-свердлильних верстатів „СКБАРВ”.

14.02.2005р. відповідачу Одеським

міським управлінням земельних ресурсів було надано дозвіл на  виконання 

землевпорядних робіт по земельній ділянці, розташованій по вул. Бугаївська,

21 в м. Одесі.

24.02.2005р. між Одеським

спеціальним конструкторським бюро алмазно-розточувальних та

радіально-свердлильних верстатів „СКБАРВ” та комунальним підприємством

„Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів” було укладено

договір №035 на виконання геодезичних та землевпорядних робіт по проекту

відведення  зазначеної земельної ділянки.

Згідно з висновком Управління

архітектури та містобудування виконавчого комітету Одеської міської ради

№243/2251 від 07.06.2005р., останнім було визнано можливим надати в постійне

користування Одеському спеціальному конструкторському бюро

алмазно-розточувальних та радіально-свердлильних верстатів „СКБАРВ” земельну

ділянку по АДРЕСА_1, із земель, які знаходяться в фактичному користуванні

відкритого акціонерного товариства  

„Одеській завод радіально-свердлильних верстатів” для експлуатації

приміщення гаражу-майстерні.

Як вбачається з висновку №924-2290

від 16.11.2006р., проект гаража на три автомашини з ремонтною ямою спеціального

конструкторського бюро алмазно-розточувальних та радіально-свердлильних

верстатів „СКБАРВ” був погоджений головним державним санітарним лікарем міста

Одеси. Листом управління екологічної безпеки № 1102/25 від 05.10.2006р.

встановлено відсутність при будівництві та експлуатації гаражу порушень

природоохоронного законодавства.

Відповідно до висновку про

технічний стан та можливості подальшої надійної експлуатації будівлі

гаражу-майстерні "СКБАРВ", розташованого по АДРЕСА_1/36 у м.

Одесі,  розробленого Одеським відділенням

науково-виробничого центру „Екострой” 

у  2007 року, спірний об'єкт

нерухомості перебуває в задовільному технічному стані, об'ємно-планувальне

рішення об'єкта відповідає вимогам ВСН 01-89 „Відомчі будівельні норми

підприємства з обслуговування автомобілів” а також вимогам пожежної

безпеки  ДБН В. 1.1-7-2002 „Пожежна

безпека об'єктів будівництва”, якість виконання будівельних робіт відповідає

вимогам діючих будівельних норм та правил СНіП 3.03.01-87 „Несучі та

огороджувальні  конструкції”, у зв'язку з

чим  Одеським відділенням

науково-виробничого центру „Екострой” 

наданий позитивний висновок про технічну можливість введення в

експлуатацію  будівлі гаражу-майстерні.

Листом від 01.08.2007р. № 14-1630

висновок  про технічний стан та

можливість подальшої надійної експлуатації будівлі гаражу-майстерні

"СКБАРВ" був погоджений головним державним інспектором з пожежного

нагляду ГУ МНС України в Одеській області.

Враховуючи, що  в межах даної справи  майже всі учасники процесу висувають  самостійні 

вимоги,  суд вважає за доцільне надати

правову оцінку позовних  вимог за  кожним із заявлених позовів окремо. 

З огляду на викладене, суд вважає

за необхідне, передусім, дослідити правомірність  вимог прокурору Малиновського району м.Одеси

про знесення самочинно збудованого спеціальним конструкторським бюро

алмазно-розточувальних та радіально-свердлильних верстатів "СКБАРВ"

гаража-майстерні, загальною площею 134,6 кв.м, що розташований за

адресою:АДРЕСА_1

Частиною третьою статті 2 ГПК

України передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому

полягає порушення інтересів держави та обгрунтовує необхідність їх захисту, а

також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у

спірних відносинах.

Прокурор Малиновського району

м.Одеси звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в

особі Одеської міської ради з позовними 

вимогами до спеціального конструкторського бюро алмазно-розточувальних

та радіально-свердлильних верстатів "СКБАРВ" про знесення самочинно

збудованого гаража-майстерні, загальною площею 134,6 кв.м, що розташований за

адресою: АДРЕСА_1, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням інтересів держави в

особі Одеської міської ради, як органу, якому відповідно до  п. 12 розділу Х Перехідних положень

Земельного кодексу України надані повноваження щодо розпорядження землями в

межах населених пунктів.

З урахуванням наведеного, суд

вважає за  необхідне звернути увагу

прокурору Малиновського району м. Одеси 

на наступне.

Як було зазначено вище,  рішенням виконавчого комітету Одеської міської

ради депутатів трудящихся  №341 від

04.07.1974 р. „Про додаткове відведення Одеському заводу радіально-свердлильних

верстатів ім. В.І. Леніна земельних ділянок, прилеглих до проммайданчику

заводу, и знесення старих житлових будівель, розташованих  на відведених земельних ділянках” Одеському

заводу радіально-свердлильних верстатів ім. В.І. Леніна була відведена земельна

ділянка загальною площею 2 га, яка розташована по вулиці Бугаївській в м.

Одесі.

Будівництво гаража-майстерні,

загальною площею 134,6 кв.м  за адресою:

АДРЕСА_1, здійснювалося у межах земельної ділянки, що була відведена за

вказаним рішенням  Одеському заводу

радіально-свердлильних верстатів ім. В.І. Леніна. Як вбачається із статуту ВАТ

„Одеській завод радіально-свердлильних верстатів”, останнє є правонаступником

державного підприємства - Одеського заводу радіально-свердлильних верстатів.

Відповідно до  довідки товариства з обмеженою

відповідальністю „Одеська реєстраційна компанія” станом на 12.09.2007р. держава

є власником 15,02357% статутного фонду 

ВАТ „Одеській завод радіально-свердлильних верстатів”.

В свою чергу, положеннями ст. 84

Земельного кодексу України передбачено, що у державній власності перебувають

усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної

власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету

Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних,

Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та

державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані

об'єкти, які підлягають приватизації, відповідно до закону. При цьому, до

земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність,

належать, зокрема, земельні ділянки, на яких розташовані державні, в тому числі

казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких

державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та

законсервовані об'єкти. Відповідно до п. 12 розділу Х Перехідні положення

Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної

власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім

земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані

державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у

статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти

незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні

сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи

виконавчої влади.

Таким чином, керуючись

наведеними  приписами ст. 84, п. 12

розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України, суд доходить

висновку, що  земельна ділянка, площею

407 кв.м. за адресою:  АДРЕСА_1, на якій

розташований спірний об'єкт нерухомості, 

належить  до  державної власності, що свідчить про

відсутність у Одеської міської ради будь-яких повноважень щодо розпорядження

вказаною земельної ділянкою.

Наведене, в свою чергу, означає,

що  будівництво відповідачем  гаража-майстерні, загальною площею 134,6

кв.м  за адресою: АДРЕСА_1 ніяким чином

не зачіпає  права чи охоронювані законом

інтереси  Одеської міської ради.  

З огляду на відсутність при

здійсненні відповідачем будівництва 

спірного об'єкту нерухомості будь-яких порушень  прав та охоронюваних інтересів позивача у

справі, суд оцінює позовні вимоги прокурору 

Малиновського району м.Одеси щодо знесення гаража-майстерні, загальною

площею 134,6 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, заявлені в інтересах

держави в особі Одеської міської ради неправомірними та необґрунтованими,  у зв'язку з чим у задоволенні позову

прокурору  Малиновського району м.Одеси

слід відмовити повністю.

Надаючи правову оцінку вимогам

фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про знесення самовільного будівництва, суд

вважає за необхідне, передусім, звернутися до положень ст. 376 ЦК України, що

визначають коло осіб, яким  законом

надано право вимагати знесення об'єктів самочинного будівництва у судовому

порядку. 

Так, відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦК

України, якщо  власник  (користувач) 

земельної  ділянки  заперечує проти  визнання 

права власності на нерухоме майно за особою,  яка здійснила 

(здійснює)  самочинне  будівництво 

на  його  земельній ділянці,  або 

якщо  це  порушує права інших осіб,  майно підлягає знесенню особою,  яка здійснила (здійснює) самочинне  будівництво, або за її рахунок. Згідно із ч.

7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення  від 

проекту,  що  суперечить суспільним  інтересам 

або  порушує  права 

інших осіб,  істотного порушення будівельних

норм і правил суд  за  позовом 

відповідного органу 

державної  влади  або органу місцевого самоврядування може

постановити  рішення,  яким 

зобов'язати  особу,   яка  

здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо

проведення такої перебудови є неможливим або особа,  яка здійснила (здійснює) будівництво,

відмовляється від її проведення, таке 

нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи,  яка здійснила (здійснює) будівництво.

Таким чином, законом чітко

визначено, що з вимогами про знесення об'єкту самочинного будівництва до суду

можуть звертатися виключно відповідні органи державної влади, органи місцевого

самоврядування, або  власники

(користувачі) земельної ділянки, на якій 

здійснено таке самочинне будівництво. З матеріалів справи вбачається,

що  фізична особа - підприємецьОСОБА_1не

належить до перелічених вище осіб, наведене свідчить про неправомірність його

звернення до господарського суду Одеської області з вимогами про знесення

гаража-майстерні, загальною площею 134,6 кв.м, розташованого за

адресою:АДРЕСА_1

Підсумовуючи викладене, суд

доходить висновку  про безпідставність та

необґрунтованість вимог  фізичної особи -

підприємця ОСОБА_1, заявлених ним у даній справі, у зв'язку з чим у задоволенні

позову останньому слід відмовити повністю. 

В свою чергу, надаючи оцінку

правомірності вимог, заявлених Одеським спеціальним конструкторським бюро

алмазно-розточувальних та радіально-свердлильних верстатів „СКБАРВ”  та Міністерством промислової політики

України, а також  з метою повного та

всебічного розгляду справи, суд вважає за необхідне звернутися до правових

положень ст.376 ЦК України, якими врегульовані 

питання самочинного будівництва.

Положення приведеної статті 376 ЦК

України визначають поняття самочинного будівництва як забудови на земельній

ділянці, яка не була належним чином відведена, або була відведена для іншого

цільового призначення, або будівництво здійснювалося без належного дозволу чи

належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і

правил.

За результатами розгляду позовних

вимог прокурору Малиновського району м. Одеси, заявленими у даній справі,  суд дійшов висновку, що  земельна ділянка, площею 407 кв.м. за

адресою:  АДРЕСА_1, на якій розташований

спірний об'єкт нерухомості, 

належить  до  державної власності.

В свою чергу, як вбачається з листа

від 21.12.2004 р. за вих.№402  відкритого

акціонерного товариства   „Одеській завод

радіально-свердлильних верстатів”, адресованого Управлінню земельних ресурсів,

та листа № 765 від 06.08.2007р.,  

відкритим акціонерним товариством „Одеській завод радіально-свердлильних

верстатів” була надана згода на вилучення з користування заводу земельної

ділянки площею 407 кв.м. для обслуговування та експлуатації гаража Одеського

спеціального конструкторського бюро алмазно-розточувальних та

радіально-свердлильних верстатів „СКБАРВ”. 

З огляду на посилання прокурора та

фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на порушення Одеським спеціальним

конструкторським бюро алмазно-розточувальних та радіально-свердлильних

верстатів „СКБАРВ” архітектурно-будівельних, санітарних, протипожежних та

екологічних норм при будівництві спірної споруди, а також з метою повного та

всебічного розгляду даної справи, суд вважає за необхідне звернути увагу сторін

на наступне.

Дійсно, в матеріалах справи мається

лист Малиновського районного відділу  м.

Одеси ГУ МНС України в Одеській області за вих. № 47/11 від 28.09.2006р.,  лист головного державного санітарного лікаря

Малиновського району м. Одеси за вих. № 2383 від 28.09.2006р., із змісту яких

вбачається виявлення відповідними державними органами України певних порушень

Правил пожежної безпеки в Україні та санітарних норм, однак,  без зазначення при цьому конкретних фактів

виявлених порушень, що, в свою чергу, позбавляє суд можливості встановити

чи  допущені відповідачем порушення

санітарних, протипожежних норм та правил саме при будівництві спірного об'єкту,

та чи впливають вони на  безпечність

експлуатації самої будівлі.

Більш того,  суд звертає увагу сторін, що в матеріалах

справи маються документи, що були видані вже після перевірок, на результати

яких посилається прокурор. Так, листом від 01.08.2007р. за вих. №

14-1630 висновок  про технічний стан та

можливість подальшої надійної експлуатації будівлі гаражу-майстерні

"СКБАРВ" був погоджений головним державним інспектором з пожежного

нагляду ГУ МНС України в Одеській області. 

Висновком №924-2290 від 16.11.2006р. проект гаража на три

автомашини з ремонтною ямою спеціального конструкторського бюро алмазно-розточувальних

та радіально-свердлильних верстатів „СКБАРВ” був погоджений головним державним

санітарним лікарем міста Одеси. Наведене спростовує твердження прокурора та

фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про порушення відповідачем за первісним

позовом при будівництві спірного об'єкту нерухомості санітарних та

протипожежних норм та правил.

Однак, як вбачається з листа

інспекції державного 

архітектурно-будівельного контролю Управління архітектури та

містобудування Одеської міської ради за вих. № 2120 від 21.08.2007р. та

пояснень представників сторін, відповідачу дозвіл на виконання будівельних

робіт не надавався.

Наведене дозволяє суду зробити

висновок, що  будівництво

гаражу-майстерні, що розташований по АДРЕСА_1 підпадає під категорію

самочинного будівництва.

Однак, положеннями ч. 5 ст. 376 ЦК

України  передбачено, що на  вимогу 

власника  (користувача)  земельної ділянки суд може визнати  за 

ним  право  власності 

на  нерухоме  майно, 

яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

За переконанням суду, будівництвом

Одеським спеціальним конструкторським бюро алмазно-розточувальних та

радіально-свердлильних верстатів „СКБАРВ” споруди гаражу-майстерні по

АДРЕСА_1  права будь-яких осіб не

порушувалися. 

При цьому, суд вважає за необхідне

зазначити, що  договір купівлі-продажу,

на підставі якого  фізичними особами, у

тому числі гр. ОСОБА_1 було придбано суміжну із спірним об'єктом нерухомості

нежитлову будівлю по вул. Бугаївській, 35 в м. Одесі, був укладений  21.04.2004р., в той час як будівництво

гаража-майстерні, розташованого по АДРЕСА_1 було завершено ще у 1993 році.  Власне факт укладення вказаного договору

свідчить про відсутність збоку покупців, у тому числі із боку гр. ОСОБА_1,

будь-яких зауважень щодо характеристик об'єкту продажу, у тому числі обставин,

які перешкоджають їм у користуванні 

нежитловою будівлею АДРЕСА_2 Крім того, ані ВАТ „Одеській завод

радіально-свердлильних верстатів”, ані Одеською міською радою жодних доводів

про порушення їх прав будівництвом Одеським спеціальним конструкторським бюро

алмазно-розточувальних та радіально-свердлильних верстатів „СКБАРВ” споруди

гаражу-майстерні по АДРЕСА_1  не

висуваються.

Ст.328 ЦК України встановлено, що право

власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону  або незаконність набуття права власності не

встановлена судом.

Відповідно до ст. 319 ЦК України

власник на свій розсуд  володіє,

користується і розпоряджається належним йому майном та має право вчиняти щодо

свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Таким чином, враховуючи, що

земельна ділянка, на якій розташований гараж-майстерня, належить до державної

власності,  відповідно до положень ч.5

ст. 376 ЦК України, суд доходить висновку щодо правомірності та обґрунтованості

позовних вимог, заявлених  у даній

справі  Міністерством промислової

політики України, про визнання за державою в особі  Міністерства промислової політики України

права власності на самочинно збудовану споруду гаражу-майстерні, що

розташований по АДРЕСА_1 та  наявності

підстав для їх задоволення.

В свою чергу, враховуючи зміст

зустрічних  позовних вимог Одеського

спеціального конструкторського бюро алмазно-розточувальних та

радіально-свердлильних верстатів „СКБАРВ”, суд вважає за необхідне звернути

увагу останнього на наступному.

Положеннями ст. 3 Закону України

“Про власність” від 07.02.1991р. №697-ХХІІ (чинного на час створення спірного

об'єкту нерухомості), ст. 2, 318 ЦК України держава визнана одним із  суб'єктів 

права  власності  в Україні. У 

відповідності до ст. 326 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №

435-IV у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить

державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності

здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у

державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках,

передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Відповідно до ст. 116 Конституції

України Кабінет Міністрів України, зокрема, 

здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України „Про

управління об'єктами державної власності” від 21.09.2006 року N 185-V

визначено, що управління об'єктами державної власності -це здійснення Кабінетом

Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами,

визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як

власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і

розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою

задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до ст. 4 цього Закону суб'єктами

управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; Фонд

державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади (далі

- уповноважені органи управління); 

органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до

повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання,

державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі -

господарські структури); юридичні та фізичні особи, які виконують функції з

управління корпоративними правами держави (далі - уповноважені особи);

Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Крім того, у відповідності до ч. 2,

3  ст. 73 Господарського кодексу України

від 16.01.2003р. № 436-IV орган державної влади, до сфери управління якого

входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у

межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного

унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за

таким підприємством на праві господарського відання чи праві

оперативного управління.

Відповідно до п.п. 7 п. 4 Положення

про Міністерство промислової політики України, затвердженого Постановою

Кабінету Міністрів України від 02.11.2006р. № 1538, Міністерство промислової

політики України здійснює відповідно до законодавства функції з  управління об'єктами державної власності, що

належать до сфери його управління.

Як вбачається з матеріалів

справи,  у тому числі довідки про

включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України

Одеського спеціального конструкторського бюро алмазно-розточувальних та

радіально-свердлильних верстатів „СКБАРВ” від 24.02.1999р., останній з моменту

створення та на теперішній час є державним підприємством. Згідно з Постановою

Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 453 „Про перелік підприємств,

установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства промислової

політики” Одеське спеціальне конструкторське бюро алмазно-розточувальних та

радіально-свердлильних верстатів „СКБАРВ” належить до сфери управління  Міністерства 

промислової політики України.

В свою чергу, у відповідності

до  п. 14 ст. 6 Закону України „Про

управління об'єктами державної власності” від 21.09.2006 року N 185-V  уповноважені органи управління відповідно

до покладених на них завдань передають функції з управління об'єктами державної

власності господарським структурам та уповноваженим особам, укладають з ними

договори доручення і здійснюють контроль за ефективністю їх виконання в

порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, в силу наведених

законодавчих приписів державне майно закріплюється  за державним підприємством на праві

господарського відання органом уповноваженим 

відповідно до покладених на них завдань здійснювати управління об'єктами

державної власності на підставі відповідного розпорядчого документу, що не

потребує визнання у судовому порядку за державним підприємством права

господарського відання на об'єкти державної власності.

З огляду на викладене, позовні

вимоги Одеського спеціального конструкторського бюро алмазно-розточувальних та

радіально-свердлильних верстатів „СКБАРВ” про визнання права державної

власності  на нежитлові будівлі, а саме:

бокс, загальною площею 85,5 кв.м., котельну, площею 11,4 кв.м., склад, площею

37,7 кв.м.,  усього площею 134,6 кв.м,

розташовані за адресою:  АДРЕСА_1 з

правом господарського відання за Одеським спеціальним конструкторським бюро

алмазно-розточувальних та радіально-свердлильних верстатів "СКБАРВ" є

юридично некоректними з точки зору обраного позивачем за зустрічним

позовом  способу захисту порушеного

права, що виключає правомірність їх задоволення, у зв'язку з чим у задоволенні

зустрічного позову Одеському спеціальному конструкторському бюро

алмазно-розточувальних та радіально-свердлильних верстатів „СКБАРВ” слід

відмовити повністю.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК

України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як

на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими

учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні

дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку

встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і

заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного

вирішення господарського спору.

Підсумовуючи зазначене, суду

вбачається за правомірне, позовні вимоги Міністерства промислової політики

України про визнання за державою права власності на гараж-майстерню, що

розташований по АДРЕСА_1 задовольнити у повному обсязі, у задоволенні позову

прокурору Малиновського району м. Одеси та підприємцю ОСОБА_1 -відмовити, у

задоволенні зустрічного позову Одеського спеціального конструкторського бюро

алмазно-розточувальних та радіально-свердлильних верстатів „СКБАРВ” до Одеської

міської ради та відкритого акціонерного товариства „Одеській завод

радіально-свердлильних верстатів” про визнання права власності -відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл

судових витрат між сторонами по справі, враховуючи ті обставини, що звернення

Міністерства промислової політики України до господарського суду з  позовом 

у даній справі не було зумовлене неправомірними діями відповідачів, суд

вважає за правомірне витрати, пов'язані із сплатою державного мита,

інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести на рахунок

Міністерства промислової політики України згідно із ст. 44, ч. 2 ст. 49 ГПК

України  (Лист ВАСУ від 26.06.1995р.

№01-8/453 “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного

законодавства при вирішенні спорів”).

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1.

ст. 8 Декрету КМУ “Про державне мито” від 21.01.1993р. №7-93 сплачене державне

мито підлягає поверненню позивачу частково або повністю у випадках внесення

мита в більшому розмірі, ніж 

передбачено  чинним

законодавством, у зв'язку з чим сплачене Одеським спеціальним

конструкторським бюро алмазно-розточувальних та радіально-свердлильних

верстатів „СКБАРВ” держмито у сумі 102 грн. згідно квитанції  №80090232 від 03.08.2007р., підлягає

поверненню останньому частково у сумі 17 грн., про що слід видати довідку.

Керуючись

ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И

В:

1.          В позові прокурору Малиновського району

м. Одеси, заявленому в інтересах держави в особі Одеської міської ради

відмовити.

2.          В позові фізичній особі - підприємцю

ОСОБА_1 - відмовити.

3.          У зустрічному позові Одеському

спеціальному конструкторському бюро алмазно-розточувальних та

радіально-свердлильних верстатів „СКБАРВ” -відмовити.

4.          Позов Міністерства промислової

політики України задовольнити.

5.          Визнати право власності за

державою в особі Міністерства промислової політики України  /03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3, код ЄДРПОУ

00013942 / на нежитлову будівлю гаража-майстерні, загальною  площею 134,6 кв.м, до складу якої входить:

бокс, площею 85,5 кв.м., позначений згідно з 

технічним паспортом під № 1; котельна, площею 11,4 кв.м., позначена

згідно з  технічним паспортом під № 2;

склад, площею 37,7 кв.м., позначений згідно з 

технічним паспортом під № 3; 

розташовані за адресою:  АДРЕСА_1,

на земельній ділянці, площею 407 кв.м.

6.          Видати  Одеському спеціальному конструкторському бюро

алмазно-розточувальних та радіально-свердлильних верстатів „СКБАРВ” /65005, м.

Одеса, вул. Бугаївська, 21, код ЄДРПОУ 00224857/ довідку на одержання з

державного бюджету України зайве сплаченого державного мита  на загальну суму 17,00 грн. / сімнадцять грн.

00 коп./.

           Рішення

набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

            Рішення підписане 03.12.2007р.

Суддя                                                                                      

Желєзна С.П.