Рішення

від 14.11.2024 по справі 683/2266/24

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/2266/24

2/683/988/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі:

головуючого - судді Лугового О.М.,

з участю секретаря Градомської Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Старокостянтинів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №683/2266/24 (2/683/988/2024) за позовом комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,

встановив:

11 липня 2024 року КП «Тепловик» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 22 497 грн. 53 коп. заборгованості за послуги теплопостачання та 3028 грн. судового збору, посилаючись на те, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , і станом на 01 липня 2024 року заборгував підприємству 22 497 грн. 53 коп. за надані послуги з теплової енергії, з яких 21 400 грн. 00 коп. опалення, 1 074 грн. 06 коп. абонентська плата, 3 грн. 10 коп. внески за зміну вузлів комерційного обліку теплової енергії, 20 грн. 37 коп. внески за обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 18 липня 2024 року постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав. Проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, а саме шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 14 листопада 2024 року постановлено провести по справі заочний розгляд.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право спадщину №2-2806 від 12.12.2014 року виданого Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою Хмельницької області, що підтверджується наявною в матеріалах справи Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №385401064 від 03.07.2024 року.

Згідно довідки №03-27/1481/2024 виданої Відділом з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від 16.07.2024 року судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований по

АДРЕСА_2 по АДРЕСА_3 , знаходиться в багатоквартирному житловому будинку з централізованою системою опалення. КП «Тепловик» надає послуги з теплопостачання до вищезазначеної квартири.

Відповідач ОСОБА_1 є уповноваженою та відповідальною особою по оплаті житлово-комунальних послуг по централізованому теплопостачанню квартири АДРЕСА_1 , які надає КП «Тепловик», і на її ім`я відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно розрахунку заборгованості за послуги з теплопостачання, наданого КП «Тепловик», станом на 01 липня 2024 року за квартирою АДРЕСА_1 , рахується заборгованість в розмірі 22 497 грн. 53 коп. за надані послуги з теплової енергії, з яких 21 400 грн. 00 коп. опалення, 1 074 грн. 06 коп. абонентська плата, 3 грн. 10 коп. внески за зміну вузлів комерційного обліку теплової енергії, 20 грн. 37 коп. внески за обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії.

Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме: довідкою №03-27/1481/2024 виданої Відділом з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від 16.07.2024 року, роздруківкою особового рахунку № НОМЕР_1 абонента ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 з розрахунком розміру заборгованості з оплати за послуги з теплопостачання, Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №385401064 від 03.07.2024 року.

Відповідно до частини першої та другої статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Тлумачення частини другої статті 14 ЦК України свідчить, що критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності), пов`язується з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта.

Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Тлумачення як положень частини першої статті 714, так і інших норм глави 54 ЦК дозволяє стверджувати, що по своїй суті договір, на підставі якого відбувається постачання теплової енергії споживачу, є видом договору купівлі-продажу. Такий же висновок можливо зробити й при тлумаченні норм, закріплених в Законі України «Про теплопостачання».

Згідно з пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» до затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг співвласники багатоквартирного будинку або іншої будівлі, де налічуються два або більше споживачів, можуть визначити свій порядок розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг відповідно до положень статті 10 цього Закону, а також прийняти рішення про незастосування положень частини п`ятої статті 10 цього Закону при розрахунках за житлово-комунальні послуги у відповідному будинку, будівлі.

Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 529/613/17-ц (провадження № 61-1716сво17).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №922/4239/16, Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі №303/7554/16-ц, від 21 серпня 2019 року у справі №922/4239/16, 25 вересня 2019 року у справі №522/401/15-ц та 10 грудня 2018 року у справі №638/11034/15-ц,від 26 квітня 2018 року у справі №904/6293/17 «споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними».

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частини першої статті 64 ЖК України, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

В силу ч.6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Таким чином, незважаючи на укладення чи не укладення споживачем договору на теплопостачання місць загального користування, за умови отримання ним відповідних послуг, він несе обов`язок щодо оплати отриманої теплової енергії.

Статтею 67 ЖК України, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Тобто, за змістом Закону України «Про житлово-комунальні послуги», особи, місце проживання яких зареєстроване у квартирі у встановленому законом порядку, а також власники (співвласники) квартир, зобов`язані їх утримувати, у тому числі, нести витрати по оплаті фактично наданих житлово-комунальних послуг нарівні з іншими дієздатними, які проживають та/або зареєстровані у житлі, або співвласниками.

Згідно положень ст.541 ЦК України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Частиною 1 ст.543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідач не оплачував у повному обсязі поточні платежі за отриманні від позивача послуги з теплопостачання, внаслідок чого станом за період з 01.07.2021 року по 01.07.2024 року виникла заборгованість в розмірі 22 497 грн. 53 коп. за надані послуги з теплової енергії, з яких 21 400 грн. 00 коп. опалення, 1 074 грн. 06 коп. абонентська плата, 3 грн. 10 коп. внески за зміну вузлів комерційного обліку теплової енергії, 20 грн. 37 коп. внески за обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії.

Відповідачем добровільно вказана сума заборгованості не сплачена.

Доказів щодо неотримання послуг з теплопостачання багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_3 , де розташована квартира АДРЕСА_5 , за період з 01.07.2021 року по 01.07.2024 року відповідачем не надано.

Згідно ч.2 ст. 382 ЦК України, вбачається, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Пункту 10частини 1статті 7Закону України«Про особливостіздійснення прававласності убагатоквартирному будинку»,передбачено,що співвласникизобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Крім того частина 2 даної статті передбачає, що кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Обсяг зобов`язань та відповідальності кожного співвласника за договором про надання комунальної послуги визначається відповідно доЗакону України«Про житлово-комунальні послуги» (ч.3 ст.8 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Згідно пункту 24 постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», передбачено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.

Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», - за розрахунковим або середнім обсягом споживання) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі ведення обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в порядку, визначеному статтею 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.

Обслуговування та заміна вузлів розподільного обліку здійснюються відповідно до частин другої - четвертої статті 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та умов договору.

Витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування - за умови укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом і Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (п.1 ст.6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»).

Згідно п.14 постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», передбачено, що відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315.

Відповідно доп.п.36,37,38постанови КабінетуМіністрів Українивід 21серпня 2019року №830,споживач здійснюєоплату спожитоїпослуги щомісяцяв порядкута строки,визначені договором.Споживач незвільняється відоплати послуги,отриманої нимдо укладеннявідповідного договору.Споживач незвільняється відоплати послугиза періодтимчасової відсутностів житловомуприміщенні (наіншому об`єктінерухомого майна)споживача таінших осіб. Споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Згідно Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315, встановлено порядок визначення та розподілу між споживачами обсягу спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень.

Місця загального користування (МЗК) загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень.

Обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення (ВФС) втрати теплової енергії у трубопроводах та в обладнанні внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, у тому числі в індивідуальному тепловому пункті.

Нарахування за МЗК та ВФС нараховуються та розподіляються на усіх мешканців будинку згідно «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315.

Відповідно до п.39 постанови КМУ №1182 від 11.12.2019 року «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води», споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуги або у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого теплопостачання та постачання гарячої води. Крім того, споживач не звільняється від плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) у разі відключення (відокремлення) квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.

Відповідно доч.4,6ст.10Закону України«Про комерційнийоблік тепловоїенергії таводопостачання»,розподіл міжспоживачами обсягівспожитих убудівлі комунальнихпослуг здійснюєтьсявідповідно дометодики,затвердженої центральниморганом виконавчоївлади,що забезпечуєформування державноїполітики усфері житлово-комунальногогосподарства. Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

Аналізуючи всукупності дослідженідокази,встановлені нимиобставини тавизначені відповіднодо нихправовідносини сторін,враховуючи вимогизакону,які доних застосовуються,а такожте,що відповідачє власникомквартири АДРЕСА_1 ,та заданою адресоюнадаються послугиз теплопостачанняна підставівідкритого абонентськогоособового рахунку№ НОМЕР_1 , однак відповідач не здійснює їх оплату, суд приходить до переконання, що внаслідок невиконання обов`язку з оплати вартості отриманих послуг, істотно порушені права позивача, оскільки він значною мірою позбавлений можливості отримати кошти, на які розраховував, надаючи відповідачу вказані послуги.

Таким чином, на користь КП «Тепловик» слід стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги з теплопостачання, яка утворилась станом на 01.07.2024 року в сумі 22 497 грн. 53 коп. за надані послуги з теплової енергії, з яких 21 400 грн. 00 коп. опалення, 1 074 грн. 06 коп. абонентська плата, 3 грн. 10 коп. внески за зміну вузлів комерційного обліку теплової енергії, 20 грн. 37 коп. внески за обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії.

Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги у стягненні всієї суми боргу, в порядкуст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 3 028 грн. 00 коп. Підтверджуючих документів про звільнення відповідача від сплати судового збору суду не надано.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради 22 497 грн. 53 коп. заборгованості за послуги теплопостачання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради судовий збір у розмірі 3028 грн..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач маєправо оскаржитизаочне рішенняв загальномупорядку протягомтридцяти днівз дняйого проголошення.Якщо всудовому засіданнібуло проголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Комунальне підприємство по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради, місце знаходження: 31101 вул.Ессенська, 2 бокс, 4, м.Старокостянтинів, Хмельницького р-н., Хмельницької області, ТВБВ №10022/094 філія Хмельницького облуправління ВАТ Ощадбанк, МФО 315784, м.Хмельницький, р/рUA173157840000026005319411457, ЄДРПОУ 14151464.

Відповідач: ОСОБА_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6

Суддя