Рішення

від 11.11.2024 по справі 448/1274/24

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/1274/24

Провадження № 2/448/514/24

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

11.11.2024 м.Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді - Гіряк С.І.

за участі секретаря судового засідання - Рушеляк Г.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до

відповідача: Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області (місцезнаходження: пл. Івана Франка, 14, Яворівського району, Львівської області, 81340)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконуюча обов`язки завідуючого Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області ОСОБА_2 (місцезнаходження: вул. Грушевського, 22, м.Мостиська, Яворівського району, Львівської області, 81300)

вимоги позивача: про визнання права власності на спадкове майно,

учасники справи - не з`явилися

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. Позивачка 15.07.2024 звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що житловий будинок розташований у АДРЕСА_2 відносився до суспільної групи - колгоспний двір.

2. Зазначає, що відповідно до виписок станом з 15.04.1988 по 15.04.1991 членами даного колгоспного двору були: ОСОБА_3 , 1930 р.н., - голова двору, ОСОБА_4 , 1931 р.н., - дружина.

3. Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер голова двору - ОСОБА_3 . Вказує, що після його смерті спадщину прийняла його дружина - ОСОБА_4 , оскільки фактично вступила в управління майном.

4. Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 . На день смерті вона була зареєстрована та постійно проживала в АДРЕСА_2 .

5. Додає, що за життя ОСОБА_4 належно не оформила речові права на майно колишнього колгоспного двору, у зв`язку з чим на зазначений будинок відсутні належні правовстановлюючі документи.

6. Зазначає, що за життя 25.10.2010 ОСОБА_4 склала заповіт, яким все своє майно заповіла позивачці.

7. Зазначає, що з метою оформлення своїх спадкових прав вона звернулась до нотаріуса, була заведена спадкова справа №246/2014. Однак, повідомленням нотаріуса позивачці було роз`яснено, що для реалізації її спадкових прав на спадкування вказаного житлового будинку або його частки їй слід звернутися до суду. Оформити право власності на будинковолодіння в позасудовому порядку їй не видається можливим.

8. Представник відповідача позовні вимоги визнала, у поданій заяві вказала, що не заперечує проти позову.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

9. У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, подала заяву, в якій просить розгляд справи проводити без її участі, вказала, що позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити.

10. Представник відповідача Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області у підготовче судове засідання не з`явилася, подала заяву, в якій вказала, що позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти позову, просить суд розглянути справу без участі представника ради.

11. Третя особа - в.о. завідуючого Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області Шаравара Валентина Василівна у підготовче судове засідання не з`явився, подала до суду заяву, в якій просить справу розглядати у її відсутності.

12. Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України, тому учасників справи неявка не перешкоджає розгляду справи без їх участі.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

13. Ухвалою судді від 22.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

14. Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

15. В даних конкретних правовідносинах Суд знаходить достатні підстави для ухвалення рішення в підготовчому засіданні відповідно до вимог статті 200 ЦПК.

16. Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

17. Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

ІV. Обставини справи, встановлені Судом

18. У підготовчому засіданні встановлено, житловий будинок у АДРЕСА_2 , являвся колгоспним двором.

19. За період з 15.04.1988 по 15.04.1991 членами даного колгоспного двору були: ОСОБА_3 , 1930 р.н., - голова двору, ОСОБА_4 , 1931 р.н., - дружина, що підтверджується виписками із по господарської книгм АДРЕСА_3 , виданими 14.02.2024 виконавчим комітетом Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області.

20. Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер голова двору - ОСОБА_3 , що підтверджується відповіддю Мостиського відділу державної реєстрації актів цивільного стану про наявність актового запису про смерть №18 від 11.10.1990, складеним виконавчим комітетом Маломокрянської сільської ради Мостиського району Львівської області.

21. Встановлено, що після смерті ОСОБА_3 в управління спадковим майном вступила його дружина - ОСОБА_4 , яка доглядала житловий будинок, проводила поточні ремонти, обробляла земельні ділянки, сплачувала податки та комунальні послуги, що підтверджується довідкою №222, виданою 02.04.2024 виконавчим комітетом Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області.

22. Встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 20.01.2014.

23. Встановлено, що 25.01.2010 ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений секретарем Маломокрянської сільської ради Мостиського району Львівської області ОСОБА_5 , згідно з яким все своє майно заповіла своїй внучці - позивачці ОСОБА_1 .

24. Після смерті ОСОБА_4 Мостиською державною нотаріальною конторою Львівської області була заведена спадкова справа за номером №246/2014, з якої вбачається, що спадкоємцем майна ОСОБА_4 є ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину.

25. Також встановлено, що позивачу ОСОБА_1 як спадкоємцю видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 25.02.2019 на майно після смерті ОСОБА_4 .

26. Згідно довідки Самбірського МБТІ №358 від 19.02.2024 житлового будинку на праві особистої власності в АДРЕСА_2 - не зареєстровано.

27. Згідно технічного паспорта загальна площа будинку становить - 71 кв.м., житлова - 37,4 кв.м., нежитлова площа - 33,6 Вартість житлового будинку згідно висновку про вартість майна - становить 123 299,00 грн.

28. Оформити право власності на спірне будинковолодіння в позасудовому порядку позивачам не вдається, що підтверджується повідомленням в.о. завідуючого Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області Шаравари В.В. вих. №02-14/68 від 04.03.2024.

V. Застосоване Судом законодавство

29. За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

30. Так, частиною четвертою статті 206 ЦПК передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

31. Таким чином, ЦПК допускає ухвалення рішення в підготовчому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами відповідач позов визнав, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні.

32. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

33. Стаття 41 Конституції України наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

34. Згідно із частиною 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

35. Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

36. Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

37. Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

38. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

39. Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст. 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

40. Так, колгоспний двір, за положеннями Цивільного кодексу Української РСР, визначався як сімейно-трудове об`єднання осіб, всі або частина яких є членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство на присадибній ділянці.

41. З введенням у дію з 15 квітня 1991Закону України «Про власність» колгоспні двори ліквідовано і питання права власності на майно колишніх колгоспних дворів регулюється нормами ЦК УРСР 1963.

42. Правовий режим власності колгоспного двору, виділ частки з колгоспного двору, його поділ, а також підстави втрати права на частку в майні колгоспного двору визначено статтями 120-126 ЦК УРСР 1963.

43. Так, згідно зі статтями 120, 123 ЦК УРСР 1963 майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності і розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

44. Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

45. Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

46. Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

47. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

48. Практика Верхового Суду України (п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

49. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

50. Зокрема, згідно з положеннями статті 120 Цивільного кодексу УРСР (1963), що був чинним на час виникнення спірних відносин, колгоспний двір є сімейно-трудовим об`єднанням осіб, які використовують на праві спільної власності майно двору для ведення підсобного господарства та сімейних потреб. Сім`я селянина-колгоспника складає основу колгоспного двору, а належність до неї - одна з умов членства в колгоспному дворі.

51. У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз`яснено, що положення статей 17, 18 Закону «Про власність» (697-12) щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося. Загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01 липня 1990.

52. Виходячи із змісту статті 524 Цивільного кодексу УРСР (1963) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. В свою чергу статтями 1216; 1217; 1218 Цивільного кодексу України (далі ЦК) передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

53. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

54. Крім того, згідно пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 «Про судову практику у справах про спадкування»: «У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження».

55. Положеннями статей 15, 16 ЦК, статтею 4 ЦПК передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

56. Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (статті 12 і 81);

57. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);

58. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

59. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

60. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);

61. Згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

62. У відповідності до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

63. Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

64. Відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

65. Згідно із ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

66. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

67. За змістом частини другої статті 16 ЦК, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

VI. Висновки Суду

68. Враховуючи наведене, Суд приходить до переконання, що право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.

69. З огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що право на спірне нерухоме майно (житловий будинок) перейшло в порядку спадкування до позивачки. Однак, оскільки, у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на дане майно, тому обраний позивачкою спосіб захисту своїх порушених прав як визнання за нею права власності на спадкове майно є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самих порушених прав позивачки, а тому може бути застосований судом.

70. Слід також зазначити те, що визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову в повному обсязі.

VII. Розподіл судових витрат між сторонами

71. Виходячи із вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає, що понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору залишити за ним.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, Суд

у х в а л и в:

1. Позов ОСОБА_1 до відповідача Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконуюча обов`язки завідуючого Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.

2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

3. Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачкою.

4. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

5. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ;

Відповідач: Судововишнянська міська рада Яворівського району Львівської області, місцезнаходження: пл. І. Франка, 14, м. Судова Вишня, Яворівський р-н., Львівська область, індекс:81340, ЄДРПОУ 04056233;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, місцезнаходження: вул. Грушевського 22, м. Мостиська, Яворівський район, Львівська область, індекс 81300, ЄДРПОУ: 02899453.

Повний текст судового рішення складений 14.11.2024.

Суддя Світлана ГІРЯК