Рішення

від 12.11.2024 по справі 674/1691/24

ДУНАЄВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 674/1691/24

Провадження № 2-а/674/19/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року м. Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Шафікової Ю.Е.,

за участю секретаря Проценко Л.В.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки Мутаса В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дунаївці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови серії ЕНА №3300002 від 19.10.2024 року про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернуласядо судуіз позовом,в якомупросить скасуватипостанову серії ЕНА №3300002від 19.10.2024року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог позивача посилається на те, що постановою поліцейського її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, а саме, за порушення п.9.2а ПДР та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 510 грн. Вважає, що постанова є незаконною винесеною без повного, об`єктивного з`ясування усіх обставин справи. При розгляді справи було порушено порядок розгляду справи, не були оголошені її права та обов`язки, до постанови додається: нагрудна камера s700602, проте вказаний запис не ідентифікується як технічний засіб, яким здійснено відеозапис, постанову на місці зупинки не вручено, а вручена у приміщенні Дунаєвецької райлікарні. Крім того, правил дорожнього руху не порушувала, вказала, що зазделегідь перед початком повороту включила покажчик правого повороту, але при виїзді на дорогу, що веде до с. Степок, ручка перемикача покажчика поворотів відключилася. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 30 жовтня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження в справі та призначено справу до судового розгляду з повідомленням сторін.

06.11.2024 року від відповідача Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що ГУНП вХмельницькій областізаперечує протискасування постановисерії ЕНА№3300002від 19.10.2024року прозастосування адміністративногостягнення увиді штрафув розмірі510грн.00коп.за вчиненняадміністративного правопорушенняпередбаченого ч.2ст.122КУпАП,та вважає,що вонабула винесенасуб`єктом владнихповноважень капітаномполіції ОСОБА_2 з дотриманнямвимог КодексуУкраїни проадміністративні правопорушеннята ЗаконуУкраїни «ПроНаціональну поліцію». Згідно відеофіксації вбачається, що позивачка ОСОБА_1 у автомобілі, що належить її дочці ОСОБА_3 здійснюючи рух не користується пасками безпеки, якими обладнаний транспортний засіб та не ввімкнула поворот покажчик повороту. Після зупинки поліцейськими транспортного засобу ОСОБА_1 поводила себе не адекватно, виражалась нецензурною лайкою в бік працівників поліції. Попри поведінку позивача, поліцейськими було здійснено супровід ОСОБА_1 та її чоловіка, який з її слів погано себе почував до карети екстренної медичної допомоги. Позивачка перебувала за кермом з ознаками алкогольного сп`яніння, однак остання повідомила, що здійснила керування транспортним засобом внаслідок вимушеної ситуації свого чоловіка, який отримав тілесні ушкодження під час бійки. Внаслідок вказаних обставин було винесено постанову за ч.2 ст. 122 КУпАП та протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 ознайомлено з її правами, поліцейський запитав чи остання має намір реалізовувати надані законом права, однак остання перебиваючи поліцейського неодноразово, вживаючи ненормативну лексику не бажала користуватись зазначеними правами, тому поліцейським ОСОБА_2 було оцінено ситуацію, факт вчинення адміністративних правопорушень, обставин за якими їх було вчинено, тому було прийнято про притягнення останньої до адміністративної відповідальності передбаченої ч.2 ст. 122 КУпАП. Оскаржувана постанова є правомірною та не підлягає скасуванню. На підтвердження зазначених обставин до відзиву доданий диск з відеозаписом.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Мутас В.В. позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у позові, також позивачка вказала, що вона їхала разом із чоловіком, зробили зауваження мотоциклістам і її чоловіка вони побили, вона викликала поліцію, не пам`ятає чи вмикала покажчик повороту при виїзді на дорогу, здається що вмикала, вона була присутня коли складали постанову.

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області в судове засідання повноважного представника не направив, у поданому відзиві просив розгляд справи проводити без участі представника.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.

Суд, заслухавши позивачку, представника позивачки, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, вважає що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи 19 жовтня 2024 року Поліцейським офіцером громади сектора поліцейської діяльності №1 (м.Дунаївці) Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітаном поліції Павлішеним Володимиром Івановичем, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3300002 відносно ОСОБА_1 .

Вказаною постановою, позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

За змістомпостанови, ОСОБА_1 19 жовтня 2024 20:21 с. Степок дорога підхід до с. Степок 19.10.2024 о 19 год. 15 хв. керуючи ТЗ не подала сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед початком руху та зупинкою, а також не користувалася пасками безпеки в ТЗ який обладнаний засобами пасивної безпеки, чим порушила п. 9.2.а Правил дорожнього руху та вчинила тим самим адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.

Позивачка вважає, що дії відповідача щодо винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, є протиправними, постанову складено незаконно, вимог ПДР не порушувала.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.1КУпАП, завданнямКодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зст.9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Знідно ст.14Закону України«Про дорожнійрух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

З наданоговідповідачем довідзиву відеозапису подіївбачається фактвчинення ОСОБА_1 вказаного успірній постановіадміністративного правопорушенняпередбаченого ч.2ст.122КУпАП. Поліцейським в присутності позивачки було складено спірну постанову серії ЕНА №3300002від 19.10.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, яку ОСОБА_1 підписала без зауважень. Працівники поліції неодноразово роз`яснювали ОСОБА_1 її права, передбачені ст.63 Коституції України та ст. 268 КУпАП, проте, в той самий час вона поводила себе агресивно, перебиваючи працівника правоохоронного органу та застосовуючи ненормативну лексику у його адресу. Заяв та клопотань позивачка при складанні постанови не висловлювала.

Крім того, суд відхиляє твердження представника позивачки про те, що постанова не містить належного посилання на технічний засіб фіксації, оскільки у постанові вказано номер нагрудної камери, відео запис з якої, суд вважає належним та допустимим доказом у справі.

У постанові Верховного суду від 14.03.2018 р. у справі № 760/2846/17 зазначено, що обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

В даному випадку позивачкою не надано суду доказів на спростування обставин, які викладені в оскаржуваній постанові відповідача.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.ч. 1, 4 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує також на те, що при застосуванні процедурних правил національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення від 26 липня 2007 року у справі «Walchli v. France», від 8 грудня 2016 року «ТОВ «Фріда» проти України»).

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Отже, під час розгляду справи знайшло своє підтвердження наявність в діях позивачки складу адміністративного правопорушення, визначеного в оскаржуваній постанові, отже її правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності та визначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, вони не ґрунтуються на законі і не підлягають задоволенню в повному обсязі, підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Керуючись ст.ст.1, 9,ч.2 ст.122,280,283,288,293,294 КУпАП, ст.ст.23,32 Закону України «Про Національну поліцію», ст.ст.9,10,11,77,79,241-246,286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 доГоловного управлінняНаціональної поліціїв Хмельницькійобласті проскасування постановисерії ЕНА№3300002від 19.10.2024року проадміністративне правопорушеннявідмовити.

Згідно ч. 4ст. 286 КАС Україниапеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо вона не булаподанау встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної силипісля закінчення апеляційного розгляду справи.

Повне найменування учасників справи:

- позивачка ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) ;

- відповідач Головне управління національної поліції в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 4010882, місцезнаходження: м.Хмельницький, вул. Зарічанська,7).

Повний текст рішення виготовлено 12 листопада 2024 року.

Суддя Ю.Е.Шафікова