Рішення

від 04.11.2024 по справі 686/13309/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/13309/24

Провадження № 2/686/4340/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 рік м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Колієва С.А.

при секретарі Кучерук Н.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі представника Міністерства юстиції України, держави російської федерації про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави Україна, в особі Міністерства юстиції України, держави російська федерація в особі посольства держави російської федерації в Польщі про відшкодування моральної шкоди.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він є громадянином України. У 2014 році російська федерація внаслідок проведення незаконного референдуму та агресивної політики захопила частину території України, в тому числі Автономну Республіку Крим і місто Севастополь, а 24 лютого 2022 року з надуманих підстав здійснила відкритий напад на Україну. Розв`язанням російською федерацією війни проти України, окупація території України та очевидна бездіяльність держави Україна, яка допустила до військового конфлікту з російською федерацією, призвело до порушення його прав, в тому числі права нам мир, безпеку, вільне пересування, у зв`язку з чим йому завдано моральних страждань. Крім того зазначив, що він є власником ПБП «Спецтехніка груп» та за період, який передував військовій агресії (2020, 2021 та до березня 2022 року) його підприємство уклало контрактів на загальну суму 3183884,01 гривень, в той час як за час війни таких контрактів було укладеного лише на суму 899912,00 гривень. Такі моральні страждання перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із незаконною збройною агресією російської федерації проти України, оскільки зменшився його рівень доходів, через постійні ракетні обстріли та атаки дронів, він зазнає щоденного стресу. Також внаслідок цього він змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, забезпечення безпеки та захисту порушених прав.

За таких обставин ОСОБА_1 просив суд стягнути з держави російська федерація на свою користь 120000000,00 гривень в якості відшкодування моральної, завданої порушенням його прав внаслідок збройної агресії та окупацією частини території України, крім того стягнути з держави Україна на свою користь 1,00 гривню моральної шкоди, завданої порушенням його права на мир та 1,00 гривню, завданої порушенням його права в частині правомірної, добросовісної і кваліфікованої діяльності органів державної влади України в частині добросовісності.

Представником відповідача держави Україна поданий відзив на позов, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову в частині пред`явлених до держави України позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність. Зазначено, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами як факту протиправності рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органів державної влади України так і відповідно наслідків таких протиправних рішень дій чи бездіяльності у виді спричинення моральної шкоди позивачу.

Відзив від представника держави російська федерація на адресу суду не надходила.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, просили його задовольнити. Надали пояснення, аналогічні викладеним у позові. Також позивач просив врахувати, що його донька станом на даний час навчається у вищому навчальному закладі у місті Києві, а його старший син проходить військову службу у Збройних Силах України. Через постійні ракетні обстріли міста Київ він переживає сильний стрес та хвилювання за безпеку доньки. Такий же стрес він переживає і за свого сина. Вказане, йому спричиняє сильні моральні страждання.

Представник відповідача держави Україна в судовому засідання позов в частині вимог до держави Україна не визнав. Зазначив, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами факту вчинення протиправних державною Україна, які призвели до порушення прав останнього.

Представник відповідача російська федерація в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи по відмовлявся належним чином.

Фактичні обставини встановлені судом.

ОСОБА_1 є громадянином України.

Згідно витягу з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 03.05.2024 рік керівником та одним із засновників ПБП «Спецтехніка груп» є ОСОБА_1 .

З 2014 року Російська Федерація здійснює збройну агресію проти України, тобто вчиняє дії, визначені статтею 3 Резолюції 3314 (ХХІХ) Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 14 грудня 1974 року, як акт збройної агресії.

Згідно заяви Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», текст якої схваленопостановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року №337-VІІІ, збройна агресія Російської Федерації проти України розпочалася 20 лютого 2014 року з тимчасової окупації Кримського півострову, зокрема, Автономної Республіки Крим і міста Севастополя (перша фаза збройної агресії).

Друга фаза збройної агресії Російської Федерації проти України розпочалася у квітні 2014 року, коли контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами Російської Федерації озброєні бандитські формування проголосили створення «Донецької народної республіки» (7 квітня 2014 року) та «Луганської народної республіки» (27 квітня 2014 року).

Третя фаза збройної агресії Російської Федерації розпочалася 27 серпня 2014року масовим вторгненням на територію Донецької та Луганської областей регулярних підрозділів Збройних Сил Російської Федерації.

24 лютого 2022 року розпочалася та триває ще одна фаза збройної агресії Російської Федерації проти Україниповномасштабне вторгнення Збройних Сил Російської Федерації на суверенну територію України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженимЗаконом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд.

Щодо відшкодування моральної шкоди.

Внаслідок порушення цивільних прав особи згідно з ч. 1ст.23ЦК України вона має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідност. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже для відшкодування шкоди за правиламист. 1167 ЦКнеобхідно довести такі факти: а) протиправність діяння її заподіювача; б) наявність шкоди; в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Таким чином, частина першастатті 1167 ЦК Українивстановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювача.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

У постанові від 18 травня 2022 року у справі № 760/17232/20-ц Верховний Суд дійшов висновку, що держава-окупант, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі - громадянину України.

У постанові від 22.06.2022 у справі № 311/498/20 Верховний Суд також зазначив, що у разі застосування «деліктного винятку» будь-який спір, що виник на її території у громадянина України, навіть з іноземною країною, зокрема й РФ, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом. Таких самих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18 травня 2022 року у справі № 428/11673/19 (провадження № 61-8291св21) та у справі № 760/17232/20-ц (провадження № 61-15925св21) зазначивши додаткові аргументи непоширення судового імунітету РФ у спірних правовідносинах, а саме: підтримання юрисдикційного імунітету РФ позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; судовий імунітет РФ не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004); підтримання імунітету РФ є несумісним із міжнародно-правовими зобов`язаннями України у сфері боротьби з тероризмом; судовий імунітет РФ не підлягає застосуванню з огляду на порушення РФ державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням РФ своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.

Отже, російська федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі - громадянину України.

Таким чином, російська федерація є суб`єктом, внаслідок збройної агресії якого проти України та окупації частини території України порушено низку прав та свобод громадян України, зокрема, особистих прав позивача, та, відповідно, саме російська федерація є суб`єктом, на якого покладено обов`язок з відшкодування завданих цими діями збитків.

Так, загальновідомим є той факт, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, і даний указ винесено у зв`язку з початком війни, яку російська федерація розпочала та здійснює на території незалежної держави Україна відносно громадян України, а тому не підлягає доказуванню згідно з приписами ч. 3ст. 82 ЦПК України.

ЧиннимЦПК Українивизначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихЦПК України.Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).(ст. ст.12,81,89 ЦПК України)

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Беззаперечно, що кожен громадянин, який проживав в Україні, у тому числі громадяни України, які були вимушені шукати безпечні умови для свого життя та життя своєї родини внаслідок збройної агресії російської федерації, прийняли рішення виїхати на період воєнного стану за межі України, зазнали безумовних моральних страждань. Беззаперечно, що кожен громадянин, який не покинув територію України, не відчуває себе в безпеці після введення в Україні воєнного стану, був позбавлений звичного ритму життя, звичайного спілкування з близькими та друзями.

Проте, це не позбавляє особу, яка звернулась до суду із позовом про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії російської федерації обов`язку обґрунтувати та довести у суді належними доказами, а суд - обов`язку встановити на підставі наданих доказів елементи правопорушення, що призвело до завдання моральної шкоди (не тільки наявність шкоди, але й те, що вона є наслідком саме діяння держави-відповідача (причинно-наслідковий зв`язок).

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про те, що ОСОБА_1 завдано моральної шкоди внаслідок незаконних (неправомірних) дій держави Україна в особі міністерства юстиції України.

За таких обставин слід дійти висновку, що ОСОБА_1 не довів склад цивільного правопорушення, що є юридичною підставою відповідальності держави Україна перед нею за спричинену їй моральну шкоду, а її позов у цій частині є необґрунтованим.

Водночас у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України ОСОБА_1 зазнав душевних страждань і приниження, переніс стрес і побоювання як за свою безпеку, так і безпеку близьких і рідних людей, що потребувало і потребує додаткових зусиль для організації свого життя.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 неправомірними діями держави російська федерація та, враховуючи обставини справи і обґрунтування позову, вважає можливим визначити розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 300000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 81, 141, 223, 258-268, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з держави російська федерація на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої збройною агресією проти України, грошові кошти в сумі 300000,00 (триста тисяч) гривень.

В решті у задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

Держава України в особі представника Міністерства юстиції України, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд.13.

Держава російська федерація.

Повний текст судового рішення буде виготовлено 14.11.2024 року.

Суддя: