Ухвала

від 12.11.2024 по справі 492/1561/24

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 492/1561/24

провадження № 1-кс/492/109/24

УХВАЛА

Іменем України

12 листопада 2024 року м.Арциз

Слідчий суддя Арцизького районного суду Одеської області ОСОБА_1 ,

розглянувши клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Болградського районного РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна та додані до клопотання матеріали у кримінальному провадженні № 12024167270000105, внесеного 10 жовтня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 1 статті 358 КК України, -

встановив:

До Арцизького районного суду Одеської області надійшло клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Болградського районного РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024167270000105.

В обґрунтування заявленого клопотання дізнавачем сектору дізнання зазначено, що в ході розгляду зави ОСОБА_4 був встановлений факт підробки офіційного документу-договору оренди №11 від 16.05.2018 року, який вона не підписувала і не давала згоди на його складання.

11 листопада 2024 року свідок ОСОБА_5 добровільно, на підставі заяви, видав: договір оренди землі від 04.09.2017 року без номера; ксерокопія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 96178072 від 04.09.2017 року; ксерокопія свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.12.2016 року; ксерокопія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.07.2017 року; ксерокопія кадастрового плану земельної ділянки № 5120480500:01: 001:0581; ксерокопія відомостей про особу, яка склала кадастровий план земельної ділянки; ксерокопія паспорту громадянки України ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ксерокопія паспорту громадянина України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ксерокопія картки фізичної особи-платника податків ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; додаткової угоди до договору оренди землі від 17.04.2018 року; договору оренди землі №11 від 16.05.2018 року; ксерокопія кадастрового плану земельної ділянки № 5120480500:01:001:0581; ксерокопія відомостей про особу, яка склала кадастровий план земельної ділянки; ксерокопія паспорту громадянки України ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ксерокопія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; ксерокопія наказу ТОВ «БП Штрибулови» від 16.02.2018 року; ксерокопія паспорту громадянина України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ксерокопія картки фізичної особи-платника податків ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Дізнавач сектору дізнання у клопотанні просить накласти арешт на вищезазначені речові докази.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання про арешт майна, дійшов висновку, що клопотання слід повернути прокурору для усунення недоліків, з наступних підстав.

Згідно з частиною 3 статті 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 КПК України, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Як вбачається з клопотання про арешт майна, дізнавач за погодженням з прокурором звернувся до суду з вказаним клопотанням, в порушення вимог частини 1 статті 171 КПК України, відповідно до якої з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Викладаючи зміст клопотання, дізнавач обмежилася лише загальними фразами та цитуванням окремих норм КПК України, при цьому не обґрунтувала, яким саме критеріямстатті 98 КПК Українивідповідає майно, а саме копії документів, на які вона просить накласти арешт, та які саме ознаки такого майна можуть бути використані для доведення конкретних обставин, які підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні.

Дізнавач просить накласти арешт на копії документів, які відповідно до протоколів огляду були зняті з інших копії документів та посвідченні дізнавачем, як копії згідні з оригіналом, при цьому оригінали документів дізнавечем не оглядалися. Також, дізнавач просить накласти арешт одночасно, окремо на дві копії паспорту громадянина України ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , дві копії паспорту громадянки України ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , дві копії кадастрового плану земельної ділянки № 5120480500:01:001:0581, дві копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 96178072 від 04.09.2017 року, дві копії картки фізичної особи-платника податків ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Дізнавачем в клопотанні щодо копій документів на які просить накласти арешт взагалі не зазначено чи були ці копії документів знаряддям вчинення кримінального правопорушення, які вони сліди на собі зберегли або які відомості містять, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин що встановлюються під час кримінального провадження, а лише частково процитовано положення ст. 98 КПК України.

Зважаючи на вище викладене, оскільки в клопотанні відсутнє мотивування відповідно до положень ст. 98, ст. 170 та ст. 171 КПК України слідчий суддя, щодо копій витягів з державних реєстрів, окремо звертає увагу сторони кримінального провадження на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КПК України якою встановлено, що документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно ч. 4 ст. 99 КПК України дублікат документа (документ, виготовлений таким самим способом, як і його оригінал), а також копії інформації, у тому числі комп`ютерних даних, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа.

Відповідно доч.2ст.100КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється впорядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як зазначено у рішенні колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду розглянув справу№ 644/3803/16-к згідно з вимогами ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій його було надано. Сторона кримінального провадження, якій надано речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються у протоколі огляду. Таким чином, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ може бути надано стороні кримінального провадження добровільно або на підставі судового рішення.

Крім цього, Верховний Суд у постанові від 10.09.2020 року по справі 751/6069/19 визначив, що матеріальний носійце лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки, коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.

Відповідно до частини 1 статті 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (частина 2 статті 131 КПК України).

Відповідно до частини 1 статті 40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 40-1 КПК України дізнавач уповноважений звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.

Відповідно до п. 7 ч. 2 статті 40-1 КПК України дізнавач уповноважений приймати процесуальнірішення увипадках,передбачених цимКодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбаченихстаттею 284цього Кодексу;

Згідно з п. 8 ч. 2 статті 40-1 КПК України дізнавач уповноважений здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 статті 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч. 2 статті 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно ст.176КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Кримінальним процесуальним законом здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні віднесено до повноважень слідчого судді, який є суддею суду першої інстанції, а у випадку, передбаченому статтею 247 КПК України, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду.

Порядок звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту, а також порядок розгляду клопотання про накладення арешту та коло осіб уповноважених на виконання ухвали проарешт майна детально регламентований кримінальним процесуальним законом. Так, відповідно до статей 171, 172, 176 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися: прокурор, слідчий за погодженням з прокурором; клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора; ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Відповідно до п. 2.1 Рішення від 18 червня 2020 року № 5-р(II)/2020 у якому Конституційний Суд України зазначив, що принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lexposteriorderogatpriori) «законспеціальний маєперевагу надзагальним» (lex specialis derogat generali) «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість

Таким чином,посилання назагальну нормуст.40-1КПК України,як напідставу якадає праводізнавачу звернутисядо слідчогосудді зклопотанням пронакладення арештуне враховуючи,що спеціальниминормами,а самест.171,172,176КПК України,не передбаченоповноважень дізнавачана зверненняз клопотаннямпро накладенняарешту абоможливості бутиприсутнім підчас розглядуклопотання,як стороникримінального провадження,чи бутиуповноваженим виконуватиухвалу пронакладення арешту є безпідставною та такою, що не відповідає класичній для юридичної практики формулі lex posterior derogat priori «закон спеціальний має перевагу над загальним» чим порушує принцип верховенства права.

Враховуючи вище викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що відповідно до частини 1 статті 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутисяпрокурор, слідчий за погодженням з прокурором. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Оскільки клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 КПК України, що як наслідок не дає можливості слідчому судді вирішити питання про арешт майна відповідно до вимог частини 2 статті 173 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення недоліків, відповідно до вимог частини 3 статті 172 КПК України.

Керуючись статтями 170, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Болградського районного РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, а також надані матеріали в рамках кримінального провадження № 12024167270000105 повернути прокурору для усунення недоліків.

Ухвала слідчого судді про повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення недоліків оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Арцизького районного суду

Одеської області ОСОБА_1