Ухвала

від 14.11.2024 по справі 738/2562/24

МЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 738/2562/24

№ провадження 1-в/738/247/2024

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2024 року Менський районний суд Чернігівської області

у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

з участю

секретаря: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в м. Мена клопотанняДержавної установи «Менська виправна колонія (№91)» про приведення вироку суду стосовно ОСОБА_4 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-ІХ, -

В С Т А Н О В И В:

1. Суть питання, що вирішується ухвалою.

До Менського районного суду Чернігівської області надійшло клопотання Державної установи «Менська виправна колонія (№91)» про приведення вироків Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 2022 року та Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 березня 2023 року, якими ОСОБА_4 засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України відповідно, у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-ІХ.

2. Виклад позиції учасників судового розгляду.

Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання.

Представник установи в судове засідання не з`явився, до суду подали заяву в якій просять справу розглянути без їх участі.

Засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій вказує, що клопотання установи підтримує, просить розглянути справу без його участі.

3. Встановлені судом обставини.

Вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 2022 року ОСОБА_4 засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки. Вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 березня 2023 року ОСОБА_4 засуджений за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано покарання за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04.04.2022 та остаточно призначено покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.

Вирок набрав законної сили 11 квітня 2023 року.

Як вбачається з вироку Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04.04.2022, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_4 вчинив 17 березня 2022 року, вартість майна, яке викрав ОСОБА_4 складає 2049,50 грн.

З вироку Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.03.2023 слідує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_4 вчинив 05 грудня 2022 року, вартість майна, яке намагався викрасти ОСОБА_4 складає 2060,00 грн.

4. Мотиви, з яких суд виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керується.

Відповідно до положень частини другої статті 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу певних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частини КК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення.

09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18 липня 2024 року, відповідно до якого у новій редакції викладено статтю 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна».

Положеннями частини першої статті 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-ІХ) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною другою статті 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-ІХ) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою статті 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений статтею 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Згідно з частиною 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового Кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1. ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Як вбачається з вироку Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 2022 року, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_4 вчинив 17 березня 2022 року, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України згідно вироку Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 березня 2023 року ОСОБА_4 вчинив 05 грудня 2022 року.

Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2481,00 грн, а відповідно 50 відсотків від його розміру (соціальна пільга) становило 1240,50 грн.

З огляду на указані норми, на момент вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України становив 2481,00 (1240,50 х 2 = 2481,00).

Отже, ОСОБА_4 04 квітня 2022 року і 05 грудня 2022 року вчинено крадіжку і замах на крадіжку, відповідно, на суми, що становлять менше 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на час їх вчинення (менше 2 481,00 грн).

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Частиною 1 статті 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Враховуючи те, що вартість майна, яке викрав ОСОБА_4 17 березня 2022 року становила 2049 грн. 50 коп., а вартість майна, яке намагався викрасти ОСОБА_4 05 грудня 2022 року, становила 2060 грн. 00 коп., тобто була меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-ІХ та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме 2481,00 грн, суд приходить до висновку про необхідність звільнення засудженого від призначеного покарання, у зв`язку з усуненням караності діяння.

На пiдставi викладеного, керуючись п.13 ч.1 ст. 537, ч. 2 ст. 539 КПК України, ч.1 ст. 5, ч.4 ст. 74 КК України, суд

У Х В А Л И В:

КлопотанняДержавної установи «Менська виправна колонія (№91)» про приведення вироків суду стосовно ОСОБА_4 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-ІХ задовольнити.

Вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 2022 року та вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 березня 2023 року привести у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»№ 3886-IX від 18 липня 2024 року.

На підставі частини другої статті 74 КК України, негайно звільнити засудженого ОСОБА_4 від призначеного покарання за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 березня 2023 року за частиною третьою статті 15, частиною четвертою статті 185, частиною першою статті 71 КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння.

На ухвалу прокурором, захисником може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення, а засудженим, який знаходиться під вартою в семиденний строк з часу отримання її копії.

Головуючий: ОСОБА_1