Рішення

від 11.09.2024 по справі 504/44/23

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/44/23

Номер провадження 2/504/576/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2024с-ще Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Вінської Н.В.,

секретаря судового засідання Коцар А.М.,

за участі:

прокурора Карцевої І.Ю.,

представника відповідача Визирської сільської ради Одеського району Одеської області Березовський Д.В.,

третьої особи ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Доброслав у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області до Визирської сільської ради Одеського району Одеської області, за участю третьої особи: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Визирської сільської ради,-

ВСТАНОВИВ:

До Комінтернівського районного суду Одеської області звернувся керівник Доброславської окружної прокуратури Одеської області з позовом до Визирської сільської ради Одеського району Одеської області в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Визирської сільської ради Одеського району Одеської області від 17.02.2022 № 723/XX-VIII «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які розташовані на території Визирської сільської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 » в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0897 га з кадастровим номером 5122784200:02:001:0809 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

В обґрунтування позову зазначено, що сесією Визирської сільської ради Одеського району Одеської області 17.02.2022 року прийнято рішення № 723/XX-VIII «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які розташовані на території Визирської сільської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ».

Проте, як вбачається з постанови Комінтернівського районного суду від 09 вересня 2022 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 жителька с. Першотравневе, Одеського району, Одеської області визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 6800 грн.

Судом, зокрема, встановлено, що ОСОБА_6 , будучи наділена повноваженнями депутата Визирської сільської ради Одеського району Одеської області, як особа, уповноважена виконувати функції держави або місцевого самоврядування, всупереч вимогам ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», вчинила дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів під час прийняття участі в голосуванні за питання «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована на території Визирської сільської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_1 », який є її племінником та близькою особою згідно зі ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», відповідальність за яке передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Крім того судом установлено, що депутат Визирської сільської ради Одеського району Одеської області 8 скликання ОСОБА_6 , як особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначена у п.п. «б» п.1. ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» під час засідання 20-ї сесії Визирської сільської ради 8-го скликання не повідомила колегіальний орган - депутатів Визирської сільської ради Одеського району Одеської області про виникнення у неї реального конфлікту інтересів при голосуванні за затвердження порядку денного двадцятої позачергової сесії 8 скликання, на який було винесено питання «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована на території Визирської сільської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_1 », який є її племінником та близькою особою згідно зі ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 .ст. 172-7 КУпАП.

Також судом установлено, що депутат Визирської сільської ради Одеського району Одеської області 8 скликання ОСОБА_6 , як особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначена у п.п. «б» п.1. ч. 1 ст 3 Закону України «Про запобігання корупції» вчинила дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів під час голосування за затвердження порядку денного двадцятої позачергової сесії 8 скликання, на який було винесено питання «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована на території Визирської сільської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_1 », який є її племінником та близькою особою згідно зі ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», чим вчинила адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.2.ст. 172-7 КУпАП.

Оскільки, вищезгадане рішення Визирської сільської ради № 723/XX-VIII «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які розташовані на території Визирської сільської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 » частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки, прийняте внаслідок вчинення депутатом Визирської сільської ради ОСОБА_7 корупційного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП у зв`язку із невиконанням останньою покладеного ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язання щодо врегулювання конфлікту інтересів під час прийняття оспорюваного рішення, що встановлено постановою Комінтернівського районного суду від 09.09.2022, воно підлягає скасуванню у судовому порядку.

Ухвалою суду від 06.01.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання з розгляду справи.

Заперечуючи проти задоволення позову, 14.02.2023 представник Визирської сільської ради надав до суду відзив, в якому вказує про безпідставність позовних вимог, визнаючи факт того, що ОСОБА_6 виконуючи депутатські повноваження, приймала участь у пленарному засіданні 17.02.2022 року сесії Визирської сільської ради, допустивши проступок, внаслідок чого індивідуально була притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП. При цьому згідно з протоколу XX сесії восьмого скликання Визирської сільської ради від 17 лютого 2022 року на засіданні сесії були присутні 20 депутатів, у той час як загальний склад ради становить 22 депутати. Достатніми для прийняття рішення є 15 голосів депутатів, тому голос депутата ОСОБА_6 не був вирішальним, оскільки за відповідне рішення одноголосно проголосували «За» всі присутні на засіданні депутати.

Усунення депутата ОСОБА_6 від голосування при прийнятті оскаржуваного рішення внаслідок конфлікту інтересів не призводить до втрати правомочності колегіального органу (Визирської сільської ради), не впливає на юридичний факт наявності переважної більшості голосів при прийнятті оскаржуваного рішення, тому вказане рішення відповідає вимогам чинного законодавства та визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Сам факт голосування та визнання винною ОСОБА_6 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частинами першою, другою статті 172- 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не вплинув на волевиявлення представників громади щодо питання передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_1 , "За" проголосувало 20 осіб, тобто переважна більшість (20 із 22), один голос ОСОБА_6 не вплинув на об`єктивність прийняття рішення та його законність.

Факт вчинення ОСОБА_6 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, невиконання закріпленої статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції» заборони на прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, не є достатньою підставою для скасування у судовому порядку оспорюваного рішення органу місцевого самоврядування.

Також представник відповідача зазначає, що прокурором не наведено підстав для представництва та здійснення захисту шляхом звернення до суду з цією заявою.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 позовні вимоги підтримала повністю, просила задовольнити позови, посилаючись на обставини викладені у позові.

Представник відповідача Вируської сільської ради Березовський Дмитро Миколайович проти задоволення позову заперечував з підстав викладених у відзиві, зазначивши, що скасування рішення Визирської сільської ради порушить надане та гарантоване ОСОБА_1 право на отримання земельної ділянки у власність.

Третя особа ОСОБА_1 заперечував проти задоволення позову вважаючи, що не повинен нести відповідальність за помилки інших осіб допущених при ухваленні рішення Визирської сільської ради .

Заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача Визирської сільської ради та третьої особи ОСОБА_1 дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що на засіданні сесії Визирської сільської ради Одеського району Одеської області від 17.02.2022 прийнято рішення № 723/XX-VIII «Про затвердження проектів і землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які розташовані на території Визирської сільської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ».

Вказаним рішенням органу місцевого самоврядування серед іншого затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею І 0,0897 га з кадастровим номером 5122784200:02:001:0809 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована на території Визирської сільської ради Одеського району Одеської області.

Постановою Комінтернівського районного суду від 09 вересня 2022 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 жительку с. Першотравневе, Одеського району, Одеської області визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 6800 грн. Ухвалюючи зазначену постанову судом, зокрема, встановлено, що ОСОБА_6 , будучи наділена повноваженнями депутата Визирської сільської ради Одеського району Одеської області, як особа, уповноважена виконувати функції держави або місцевого самоврядування, всупереч вимогам ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», вчинила дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів під час прийняття участі в голосуванні за питання «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована на території Визирської сільської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_1 », який є її племінником та близькою особою згідно зі ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», відповідальність за яке передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Крім того судом установлено, що депутат Визирської сільської ради Одеського району Одеської області 8 скликання ОСОБА_6 , як особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначена у п.п. «б» п.1. ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» під час засідання 20-ї сесії Визирської сільської ради 8-го скликання не повідомила колегіальний орган - депутатів Визирської сільської ради Одеського району Одеської області про виникнення у неї реального конфлікту інтересів при голосуванні за затвердження порядку денного двадцятої позачергової сесії 8 скликання, на який було винесено питання «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована на території Визирської сільської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_1 », який є її племінником та близькою особою згідно зі ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 .ст. 172-7 КУпАП.

Також судом установлено, що депутат Визирської сільської ради Одеського району Одеської області 8 скликання ОСОБА_6 , як особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначена у п.п. «б» п.1. ч. 1 ст 3 Закону України «Про запобігання корупції» вчинила дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів під час голосування за затвердження порядку денного двадцятої позачергової сесії 8 скликання, на який було винесено питання «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована на території Визирської сільської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_1 », який є її племінником та близькою особою згідно зі ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», чим вчинила адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.2.ст. 172-7 КУпАП.

Частиною четвертою статті 82 ЦПУ України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Звертаючись до суду із позовом прокурор посилався саме на те, що рішення Визирської сільські ради від 17.02.2022 року № 723/XX-VIII в частині відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку ОСОБА_1 прийнято внаслідок порушення вимог закону та в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Підстави набуття права на землю громадянами та юридичними особами визначені статтею 116 Земельного кодексу України (далі ЗК України).

Згідно з абзацом першим частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.2 ст. 116 ЗК України).

Відповідно до ч.3 ст.116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення (ч.4 ст.116 ЗК України).

Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначені статтею 121 ЗК України, і для ведення для ведення садівництва становить не більше 0,12 гектара.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами передбачений ст. 118 ЗК України.

Згідно з ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч.7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з ч.9 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Рішенням Визирської сільської ради Одеського району Одеської 17.02.2022 № 723/XX-VIII «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які розташовані на території Визирської сільської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 » затверджено ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,0897 га з кадастровим номером 5122784200:02:001:0809 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка.

З матеріалів справи судом встановлено та визнається сторонами, що ОСОБА_1 є племінником депутата Визирської сільської ради Одеського району Одеської області восьмого скликання ОСОБА_6 .

ОСОБА_6 будучи наділеною повноваженнями депутата Визирської сільської ради Одеського району Одеської області, як особа, уповноважена виконувати функції держави або місцевого самоврядування, всупереч вимогам ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», вчинила дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів під час прийняття участі в голосуванні за питання «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована на території Визирської сільської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_1 », який є її племінником.

Крім того депутат Визирської сільської ради Одеського району Одеської області 8 скликання ОСОБА_6 , як особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначена у п.п. «б» п.1. ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» під час засідання 20-ї сесії Визирської сільської ради 8-го скликання не повідомила колегіальний орган - депутатів Визирської сільської ради Одеського району Одеської області про виникнення у неї реального конфлікту інтересів при голосуванні за затвердження порядку денного двадцятої позачергової сесії 8 скликання, на який було винесено питання «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована на території Визирської сільської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_1 », який є її племінником та близькою особою згідно зі ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції».

Також депутат Визирської сільської ради Одеського району Одеської області 8 скликання ОСОБА_6 , як особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначена у п.п. «б» п.1. ч. 1 ст 3 Закону України «Про запобігання корупції» вчинила дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів під час голосування за затвердження порядку денного двадцятої позачергової сесії 8 скликання, на який було винесено питання «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована на території Визирської сільської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_1 », який є її племінником та близькою особою згідно зі ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції».

Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 09.09.2022 у справі № 504/2483/22, яка не оскаржувалась та набрала законної сили 19.09.2022 року, ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 172-7 КУПАП, з накладенням стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 6800 грн.

Відповідно до ст.59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу та не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом. Якщо повідомлення про конфлікт інтересів здійснено на засіданні ради, іншого колегіального органу, інформація про таке повідомлення обов`язково вноситься до протоколу засідання ради, іншого колегіального органу.

Згідно з п. 2, 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи зобов`язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів, а також повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Приватним інтересом є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Реальному конфлікту інтересів характерна наявність трьох об`єктивних компонентів: приватний інтерес; службове повноваження, представницьке повноваження; протиріччя між ними, що впливає на об`єктивність або неупередженість рішення, діяння службової особи.

Так, між приватним інтересом депутата Визирської сільської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_6 її представницькими повноваженнями, пов`язаними із голосуванням на 10 сесії сільської ради VIII скликання за прийняття рішення від 17.02.2022 № 723/XX-VIII «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які розташовані на території Визирської сільської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 » виникла суперечність, що мала вплив на об`єктивність та неупередженість прийняття нею відповідного рішення під час голосування. Суперечність полягала в тому, що, з однієї сторони, в особи наявний вказаний вище приватний інтерес, а з іншої депутат ОСОБА_6 , будучи наділеною повноваженнями депутата Визирської сільської ради Одеського району Одеської області мала здійснювати свої представницькі повноваження в тому числі під час голосування на засіданні сільської ради, виключаючи вплив приватного інтересу на реалізацію своїх повноважень.

За наявності вищезазначеного приватного інтересу депутат Визирської сільської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_6 суб`єктивно та упереджено прийняла рішення під час голосування «за» питання «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 враховуючи наявні сімейні зв`язки.

Таким чином, на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що прийняття Визирською сільською радою Одеського району Одеської області рішення 17.02.2022 № 723/XX-VIII «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які розташовані на території Визирської сільської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 » в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0897 га з кадастровим номером 5122784200:02:001:0809 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) прийняте в умовах реального конфлікту інтересів одного з депутатів, який голосував за прийняття такого рішення та бездіяльності інших депутатів сільської ради, які не вчинили жодних дій для врегулювання такого конфлікту, що є підставою для його скасування в частині надання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .

Згідно зі статтею 12-1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування в Україні», посадові особи місцевого самоврядування зобов`язані дотримуватися правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України «Про запобігання корупції».

Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно положень статті 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». Повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в цілому передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до частин 1-3 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55,56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Частиною 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до статей 16, 21 ЦК України, статті 152 ЗК України, одним із способів захисту прав є визнання недійсними рішень органів державної влади та місцевого самоврядування. Суд визнає незаконними та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини 1 статті 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Статтею 3 Закону України «Про запобігання корупції» визначено суб`єктів, на які поширюється дія цього Закону, та, згідно пунктів 1 та 2 частини 1, передбачені особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Зокрема, згідно з підпунктами «б», «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови, державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Статтею 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

Відповідно до частини 2 статті 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Згідно з частиною 1 статті 67 Закону України «Про запобігання корупції», нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

Задовольняючи позовні вимоги суд враховує, що рішення 17.02.2022 № 723/XX-VIII «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які розташовані на території Визирської сільської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 », в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0897 га з кадастровим номером 5122784200:02:001:0809 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) прийняте внаслідок вчинення депутатом Визирської сільської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_6 адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених частинами 1, 2 статті 172-7 КУпАП, у зв`язку із порушенням останнім покладених статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції» вимог щодо не повідомлення колегіальний орган Визирську сільську раду Одеського району Одеської області про реальний конфлікт інтересів під час розгляду оспорюваного рішення та щодо вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів, що встановлено Комінтернівського районного суду Одеської області від 09.09.2022 року отже таке рішення підлягає скасуванню.

Водночас, слід зауважити, що у практиці Європейського суду з прав людини (серед багатьох інших, наприклад, рішення у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 07 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 02 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited»"проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Європейський суд з прав людини констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Суд констатує, що скасування рішення Визирської сільської ради в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність ОСОБА_1 відповідає критерію законності, оскільки воно здійснюється на підставі норми статті 391 ЦК України, у зв`язку з порушенням низки вимог Земельного кодексу України та Закону України «Про запобігання корупції», які відповідають критеріям доступності, чіткості, передбачуваності.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» має широке значення (рішення у справі «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року). Крім того, Європейський суд з прав людини також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення у справі «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» Європейський суд з прав людини, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

При цьому, суд враховує, що у рішеннях у справах "Рисовський проти України" (заява № 29979/04) від 20 жовтня 2011 року, "Кривенький проти України" (заява № 43768/07) від 16 лютого 2017 року, пов`язаних із земельними правовідносинами, Європейський суд з прав людини, установивши порушення статті 1 Першого протоколу, зазначив про те, що справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 травня 2018 року (провадження № 14-76цс18) наголосила, що висновки Європейського суду з прав людини потрібно застосовувати не безумовно, а з урахуванням фактичних обставин справи, оскільки цей суд рекомендував оцінювати дії не тільки органів держави-відповідача, але і самого скаржника. Адже певні випадки порушень, на які особа посилається як на підставу для застосування статті 1 Першого протоколу, можуть бути пов`язані з протиправною поведінкою самого набувача майна.

Окрім того суд зазначає, що зі скасуванням оскаржуваного рішення ОСОБА_1 не понесе надмірних негативних наслідків та питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки може бути повторно поставлене на голосування сесії Визирської сільської ради за умов дотримання законності та у відсутність конфлікту інтересів. При цьому суд наголошує, що обмеження встановлені на безоплатну передачу земель комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі під час дії воєнного стану носять лише тимчасовий характер.

Ефективність позовної вимоги має оцінюватися, виходячи з обставин справи залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії), що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду наведеним у постанові від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги відсутність у матеріалах справи доказів того, що ОСОБА_1 реалізував рішення Визирської сільської ради Одеського району Одеської області 17.02.2022 № 723/XX-VIII та зареєстрував право власності на земельну ділянку площею 0,0897 га з кадастровим номером 5122784200:02:001:0809 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) обраний прокурором спосіб судового захисту порушеного інтересу держави є достатнім на ефективним.

Згідно з ч. 2 ст. 5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 4 ЦПК України передбачено, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Передумовою участі органів та осіб в цивільному процесі є набуття ними цивільного процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право представляти інтереси інших суб`єктів, та наявність процесуальної правосуб`єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

Згідно з пунктом 3 частини першої та частиною другою статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

На прокуратуру покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України (стаття 2 Закону України «Про прокуратуру»; далі Закон № 1697-VII). Прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 1 Розділу ХІІІ Закону № 1697-VII).

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятої 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

ЄСПЛ звертав увагу на те, що підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або ж у тому разі, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatismutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти росії» (Menchinskaya v. russia, заява № 42454/02, § 35)).

Випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді визначені у Законі № 1697-VII, частина третя статті 23 якого визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону № 1697-VII наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

З наведеного можна дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 37)).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом juranovitcuria («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 69)).

При цьому склад відповідачів визначається прокурором самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб`єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо.

У рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України вказав, що стосовно повноваження прокуратури щодо представництва інтересів держави в суді в Основному Законі України міститься застереження «у виключних випадках і в порядку, що визначені законом». Про такі випадки йдеться, зокрема, у частині третій статті 23 Закону № 1697-VII. На думку Конституційного Суду України, це обумовлюється недопущенням свавільного втручання прокуратури у здійснення господарської та статутної діяльності юридичних осіб, досягнення цілей функціонування учасника відповідних правовідносин, виконання ним договірних зобов`язань тощо. При цьому на прокуратуру покладається обов`язок щодо обґрунтування необхідності такого втручання.

У рішенні від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 виснувала про те, що, звертаючись до компетентного органу перед пред`явленням позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону № 1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (пункт 40 зазначеної постанови).

Таким чином, за наявності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист інтересів держави саме у спірних правовідносинах, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону № 1697-VII, і якщо цей компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо, чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду, якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом, як заявив прокурор. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження такого захисту (пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц). Інакше кажучи, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює (пункт 26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18).

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду викладеним у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 40), від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18 (пункти 26-30), у разі оскарження прокурором рішення органу влади, який має повноваження здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах, про надання права на земельну ділянку прокурор виступає у такій справі позивачем, а орган, який ухвалив відповідне рішення відповідачем.

Як неодноразово звертала увагу Велика Палата Верховного Суду у подібних спорах, що втручання у приватні права й інтереси має бути належно збалансованим із відповідними публічними (державними, суспільними) інтересами, із забезпеченням прав, свобод та інтересів кожного, кому держава гарантувала доступ до загальнонародних благ і ресурсів. У разі порушення рівноваги публічних і приватних інтересів, зокрема безпідставним наданням пріоритету правам особи перед правами держави чи територіальної громади, у питаннях, які стосуються загальних для всіх прав та інтересів, прокурор має повноваження, діючи у публічних інтересах, звернутися до суду, якщо органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові особи не бажають чи не можуть діяти аналогічним чином, або ж самі є джерелом порушення прав і законних інтересів територіальної громади чи загальносуспільних (загальнодержавних) інтересів. У таких випадках відповідні органи можуть виступати відповідачами, а прокурор - позивачем в інтересах держави. За відсутності такого механізму звернення до суду захист відповідних публічних інтересів, поновлення колективних прав та інтересів держави, територіальної громади і її членів, захист суспільних інтересів від свавілля органів державної влади чи органів місцевого самоврядування у значній мірі може стати ілюзорним. Так само відсутність зазначеного механізму може загрожувати недієвістю конституційної вимоги, згідно з якою використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (частина сьома статті 41 Конституції України).

Звертаючись з даним позовом до суду, прокурор вказав, що інтереси держави порушено внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування, наділеним повноваженнями щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, незаконного рішення. Прокурор вказав, що оскільки саме Визирська сільська рада Одеського району Одеської як колегіальний орган допустила порушення інтересів у спірних правовідносинах, то він не є органом, який може здійснювати захист інтересів держави у тих самих відносинах, тобто звернутися до суду з відповідним позовом, оскільки відповідно до правого висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 15.01.2020 у справі № 698/119/18 органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Статтею 67 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено право прокурора оскаржувати рішення, прийняті з порушенням даного закону.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 76-84, 89, 133, 141, 263, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області до Визирської сільської ради Одеського району Одеської області, за участю третьої особи: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Визирської сільської ради задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Визирської сільської ради Одеського району Одеської області від 17.02.2022 № 723/XX-VIII «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які розташовані на території Визирської сільської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 » в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0897 га з кадастровим номером 5122784200:02:001:0809 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя : Вінська Н. В.