Ухвала

від 13.11.2024 по справі 522/19485/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

13.11.2024

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про арешт майна

Справа № 522/19485/24

Провадження 1-кс/522/6156/24

13 листопада 2024 року

Слідчий суддяПриморського районногосуду м.Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 , поданого в рамках кримінального провадження №12024162510001548 від 03.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчому судді Приморському районному суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні №12024162510001548 від 03.11.2024 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 03.11.2024 приблизно о 12:08 годині на перехресті вул. Сегедської вул. Маршала Говорова відбувся наїзд автомобілем «Ford Mondeo», р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок ДТП ОСОБА_5 спричинені тілесні ушкодження у вуигляді: ЗЧМТ; струс головного мозку; забій м?яких тканин; садна голови; закритий перелам голівки правої проміневої кістки без зміщення; закрите пошкодження капсульно-зв?язкового апарату правої гомілки суглобу, з якими останнього доставлено до КНП «МКЛ №1».

03.11.2024 року в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди був оглянутий автомобіль «Ford Mondeo», р.н. НОМЕР_1 , який в наступному був поміщений на майданчик тимчасового затримання транспортних засобів за адресою: АДРЕСА_1 . 04.11.2024 року автомобіль «Ford Mondeo», р.н. НОМЕР_1 визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.

Автомобіль «Ford Mondeo», р.н. НОМЕР_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого 23.09.2021 року ТСЦ 5152, належить: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Таким чином автомобіль «Ford Mondeo», р.н. НОМЕР_3 , є тимчасово вилученим майном, яке необхідно дослідити шляхом проведення авто-технічної та транспортно-трасологічної експертиз.

У зв`язку з викладеним, у органу досудового розслідування виникла необхідність в арешті майна, а тому прокурор звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно.

Прокурор в судове засідання не з`явився, згідно наданої заяви, підтримав подане клопотання, просив провести розгляд клопотання за його відсутності.

Власники майна в судове засідання не з`явились, будучи повідомленим належним чином. Надав заяву про розгляд клопотання без його участі, проти накладення арешту не заперечував, просив повернути після завершення усіх слідчих дій.

Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вилучені предмети, відповідно до ст. 98 ч. 1 КПК України, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно доч.2ст.167КПК України тимчасововилученим можебути майноу виглядіречей,документів,грошей тощо,щодо якихє достатніпідстави вважати,що вони: підшукані,виготовлені,пристосовані чивикористані якзасоби чизнаряддя вчиненнякримінального правопорушеннята (або)зберегли насобі йогосліди; наданіособі зметою схилитиїї довчинення кримінальногоправопорушення,фінансування та(або)матеріального забезпеченнякримінального правопорушеннячи яквинагорода зайого вчинення; єпредметом кримінальногоправопорушення,пов`язаного зїх незаконнимобігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову. стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні ВП № 2 ОРУП №1 ГУНП в м. Одеса ГУНП України в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження №12024162510001548 від 03.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що є достатньо підстав вважати, що автомобіль марки «Ford Mondeo», р.н. НОМЕР_1 , може містити відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, тому мають значення речового доказу у вказаному кримінальному провадженні.

Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

КПК у частині четвертій статті 173 визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження прав особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).

На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. При цьому, суд враховує, серед іншого, суспільну небезпеку можливого кримінального правопорушення, його специфіку, тяжкість.

У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Що стосується прав та законних інтересів власників майна, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є обтяжливими для них.

З урахуванням зазначеного, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.

Також, слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати заборону користування та розпорядження майном, зважаючи на встановлені ризики приховування, знищення майна, яке є речовими доказами.

Накладення арешту на майно не є припиненням або позбавленням права власності на нього.

Метою накладення арешту є збереження вказаного майна в якості речового доказу у кримінальному провадженні та з метою проведення експертиз.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про можливість задоволення клопотання та накладення арешту на зазначене в клопотанні слідчого майно.

Керуючись ст. ст. 167-173 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - задовольнити.

Накласти арешт, із забороною розпорядження та користування на автомобіль «Ford Mondeo», р.н. НОМЕР_4 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого 23.09.2021 року ТСЦ 5152, належить: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_2 , із можливістю установленням подальшого місця зберігання за майданчику тимчасового затримання транспортних засобів за адресою: АДРЕСА_1 з подальшою передачею на відповідальне зберігання після проведення всіх необхідних експертиз.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виконання ухвали доручити слідчому та прокурору у кримінальному провадженні №12024162510001548.

Копію ухвали направити прокурору, слідчому та власнику майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1