Постанова

від 14.11.2024 по справі 517/1506/24

ФРУНЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 517/1506/24

Провадження № 3/517/1148/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2024 року с-ще Захарівка

Суддя Фрунзівськогорайонного судуОдеської областіТростенюк В.А.,розглянувши матеріали,які надійшливід відділуприкордонної служби« ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягненнядо адміністративноївідповідальності громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Фрунзівського районного суду Одеської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ПдРУ № 002016Е від 08 листопада 2024 року встановлено, що 08 листопада 2024 року біля 14 год. 45 хв. поблизу с. Парканівка, Роздільнянського району Одеської області, на відстані до 30 метрів від лінії ДКУ було виявлено гр. України ОСОБА_1 , який в групі осіб, а саме із гр. ОСОБА_2 намагався перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску на вихід з України в Республіку Молдову, на напрямку с. Парканівка (Україна) с. Красна Бессарабія (Республіка Молдова) в пішому порядку, з документами, що посвідчують особу, чим порушив вимоги ст. 9 ЗУ «Про державний кордон України». Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, однак в матеріалах справи наявна заява та довідка про доставку SMS, згідно яких останній повідомлений про розгляд справи у приміщенні Фрунзівського районного суду Одеської області на 14 листопада 2024 року. У вищевказаній заяві ОСОБА_1 вказує, що у разі неявки у судове засідання просить розглядати справу за його відсутності, вину визнає повністю, у скоєному щиро розкаюється.

Разом з тим, рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Зокрема, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаній демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч. 2ст.268 КУпАПпри розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбаченіст. 204-1КУпАПцього жКодексу, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не є обов`язковою.

У зв`язку з цим, вважаю за можливе розглянути дану справу у відсутність ОСОБА_1 враховуючи, що права та законні інтереси особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у даному випадку, жодним чином не будуть порушені.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 204-1 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ПдРУ № 002016Е від 08 листопада 2024 року, з якого вбачаються дані про особу, дату, час, місце та обставини скоєного ним правопорушення; рапортом помічника начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (з адміністративно-юрисдикційної діяльності) начальника групи лейтенанта ОСОБА_3 від 08 листопада 2024 року; схемою місцевості виявлення правопорушення від 08 листопада 2024 року; письмовим поясненням гр. ОСОБА_1 від 08 листопада 2024 року та письмовою заявою гр. ОСОБА_1 від 08 листопада 2024 року.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. У судді відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

У відповідності дост. 1 КУпАП, завданнямКодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зіст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно статті9КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за ч. 2ст. 204-1 КУпАПнастає за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинене групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад).

Відповідно дост. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.ст.245,278,280 КУпАПзавданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об`єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Статтею 12 Закону України «Про державний кордон України» встановлено, що пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України.

Згідно з абз. 1 п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року №57, перетинання громадянами України державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю, якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну: 1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 2) дипломатичний паспорт; 3) службовий паспорт; 4) проїзний документ дитини (чинний протягом строку, на який він виданий); 5) посвідчення особи моряка; 6) посвідчення члена екіпажу.

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» 24 лютого 2022 року на території Україні запроваджено воєнний стан.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Окрім того, згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 в Україні запроваджено загальну мобілізацію, що передбачає здійснення визначених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходів, зокрема, обмеження виїзду чоловіків віком 18-60 років за кордон.

Отже, докази перелічені вище, суд визнає належними й допустимими, зібраними відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні в ході розгляду справи судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП спроба незаконного перетину державного кордону України, вчиненого групою осіб.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам«Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Наведені висновки, що містяться в рішеннях ЄСПЛє частиною національного законодавства, а тому суд вважає за необхідне їх застосувати при розгляді даної справи, вбачаючи на наявність таких самих випадків, про які йдеться у вищенаведених рішеннях суду міжнародної юрисдикції.

З урахуванням обставин справи, суд вважає доведену вину порушника у вчиненні порушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та піддає його адміністративному стягненню у виді штрафу.

При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує особу правопорушника, обставини, які обтяжують та пом`якшують відповідальність.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 605, 60 грн., сплата якого передбачена п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ч. 2 ст. 204-1, ст.ст. 7, 9, 245, 251, 278, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про державний кордон України», Законом України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів ГУК в Од.обл./смт.Захарівка/21081100, код отримувача (за ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача (стандарт IBAN) UA218999980313070106000015672, код класифікації доходів бюджету 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК в Од.обл./смт.Захарівка/22030101, код отримувача (за ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача (стандарт IBAN) UA328999980313161206000015672, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня винесення постанови, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У випадку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, накладеного на нього, тобто 17 000 грн., що передбачено ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова може бути пред`явлена до виконання на протязі трьох місяців з дня її винесення.

Суддя: