Рішення

від 12.11.2024 по справі 211/6610/24

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/6610/24

Провадження № 2-о/211/175/24

РІШЕННЯ

іменем України

12 листопада 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Ніколенко Д.М.,

за участю секретаря судового засідання Данилової О.Д.,

представника заявника - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Іопель Сергій Олександрович, Покровська міська рада Дніпропетровської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем, -

встановив:

заявник ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Ревунков Віталій Михайлович, звернулася до суду з вказаною заявою та просить суд встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його спадкоємиці ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Померла була матір`ю заявника. За життя ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала однією сім`єю разом з ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Померлому належала земельна ділянка 4,7798 га, кадастровий номер 1222987000-01-003-0625, яка знаходилася на території Шолоховської сільської ради. З метою вступу у спадщину після смерті свого співмешканця ОСОБА_4 звернулася з відповідною заявою до першої Нікопольської державної нотаріальної контори, де 26.10.2010 була заведена спадкова справа, реєстровий номер 582. Оскільки ОСОБА_4 хворіла та фізично не могла займатись питаннями оформлення спадщини, вона оформила 07.02.2011 довіреність на ОСОБА_2 , засвідчену секретарем сільської ради, якою було уповноважено заявника бути представником довірителя з питань оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 . Про наявність даних документів заявнику нічого відомо не було, мати за життя нічого про це не казала. Напевно мати вважала, що вона фактично прийняла спадщину, оскільки вона проживала разом з померлим, після його смерті подала заяву до нотаріуса та отримала витяг зі спадкового реєстру. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 . ОСОБА_2 , як дочка, знаючи, що матері нічого не належить, до нотаріуса із заявою про вступ у спадщину після смерті матері не зверталася. Випадково, на початку на початку 2024 року, перебираючи речі померлої матері, заявник знайшла документи на земельну ділянку, підтвердження відкриття спадкової справи за заявою матері після смерті ОСОБА_3 , довіреність, тощо, з яких зрозуміла, що залишилось спадкове майно після смерті ОСОБА_4 . Заявник відразу звернулася до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Іопеля С.О. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, проте їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини, про що було надано лист №364/01-16 від 26.04.2024. Також нотаріусом було надано Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру №76771878 від 26.04.2024, з якого вбачається, що спадкової справи після смерті ОСОБА_5 , до звернення заявника, не заводилася. З метою поновлення строку для подання заяви про вступу до спадщини, вона звернулася до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області, який рішенням від 24.07.2024 у справі №184/938/24 позовні вимоги ОСОБА_2 до Покровської міської ради Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнив, визначивши для ОСОБА_2 додатковий строк тривалістю в три місяці з дня вступу рішення суду в законну силу для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після набрання рішенням законної сили, з метою отримання належного заявнику майна, остання звернувся з відповідною заявою до приватного нотаріуса Нікопольського міського нотаріального округу Іопеля С.О. Однак, нотаріусом було встановлено, що не має можливості видати на ім`я заявника свідоцтво про право на спадщину, оскільки нею не надано документів, які підтверджують факт проживання однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його спадкоємиці ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки ст. 1264 Цивільного кодексу України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Враховуючи вищевикладене, приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Іопелем С.О. було надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.10.2024, якою відмовлено заявнику у вчиненні нотаріальної дії та запропоновано звернутися до судових органів для встановлення факту родинних відносин або факту проживання однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його спадкоємиці ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином, відсутність документів, які підтверджують факт проживання однією сім`єю протягом п`яти років до дня відкриття спадщини померлого ОСОБА_3 та його спадкоємиці ОСОБА_4 не дають можливості оформити заявнику свідоцтво про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_4 відповідно до ст. 1264 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 23.10.2024 заяву залишено без руху для усунення недоліків.

24.10.2024 недоліки усунуто.

Ухвалою суду від 28.10.2024 прийнято до розгляду заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами окремого провадження.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 - адвокат Ревунков В.М. заявлені вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у заяві.

Заінтересована особа приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Іопель С.О. у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Заінтересована особа Покровська міська рада Дніпропетровської області, в особі її представника ОСОБА_6 , скерувала до суду через систему «Електронний суд» заяву та просить справу розглянути без участі представника міської ради, при прийнятті рішення у справі покладаються на розсуд суду.

Вислухавши представника заявника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявлених вимог, виходячи з таких мотивів.

За нормою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд розглядає в порядку окремого провадження.

За умовами ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно із ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ст. 55 Конституції України).

Згідно із положеннями п. 23 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його спадкоємиці ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, необхідно заявнику для вирішення питання щодо реалізації права на отримання спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_4 . Таким чином, заявник скористалася своїм правом на звернення до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем та надала про це відповідні докази.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 (а.с. 22).

Після його смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку 4,7798 га, кадастровий номер 1222987000-01-003-0625, яка знаходилася на території Шолоховської сільської ради, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку ЯА №166190 (а.с. 7, 8).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 , виданого 21.10.2013 (а.с. 21). Померла була матір`ю заявника, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3 та свідоцтвом про шлюб НОМЕР_4 , з якого вбачається, що заявник змінила прізвище після реєстрації шлюбу з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 (а.с. 19, 20).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ЦК України).

Кваліфікуючою ознакою віднесення осіб до четвертої черги спадкоємців їхнє проживання однією сім`єю зі спадкодавцем. Отже, визначальним є поняття сім`ї.

Згідно зі змістом ст. 3 СК України, сім`ю становлять особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я виникає на основі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Особа, яка претендує на спадщину, мас довести, що проживала зі спадкодавцем однією сім`єю (мала спільне господарство, витрати тощо), і що таке проживання тривало не менше 5 років до часу відкриття спадщини. Це можуть бути свідчення сусідів чи інших членів сім`ї; документи, які підтверджують спільне проживання та спільні витрати, тощо.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки. При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК України. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності СК України.

Частиною 1 ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

За змістом норм статей 1268 і 1269 ЦК України, порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї. У випадку, якщо спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, він має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

У випадку, якщо спадкоємець фактично постійно проживав із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, проте у його паспорті відсутня відмітка про реєстрацію місця проживання разом із спадкодавцем, а також відсутні докази, визначені п. 3.22 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно із роз`ясненнями, що містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому розглядаються заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК України. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/95 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.

Згідно із вимогами частини 4 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Як вбачається з заяви, заявник, як на підставу задоволення своїх вимог, посилається на те, що за життя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , та у підтвердження надала суду докази: копії паспортів та довідку №113 від 26.06.2020 про останнє місце проживання померлого та осіб, які проживали й були зареєстровані з ним на день смерті (а.с. 9, 13, 14).

Також вказує на те, що інші спадкоємці після смерті ОСОБА_3 відсутні, та посилається на те, що її матір, ОСОБА_4 , хворіла та фізично не могла займатись питаннями оформлення спадщини, тому оформила 07.02.2011 довіреність на її ім`я, засвідчену секретарем сільської ради, якою було уповноважено заявника бути представником довірителя з питань оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 (а.с. 10).

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ураховуючи викладене, беручи до уваги, що стороною заявника не заявлялися клопотання про витребування доказів та/або виклик свідків, тощо, суд вважає, що ОСОБА_2 та її представником не доведено у судовому засіданні, не надано належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтвердили факт проживання ОСОБА_4 однією сім`єю з померлим ОСОБА_3 не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, оскільки сам факт реєстрації ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за однією адресою не може беззаперечно свідчити про наявність фактичних шлюбних відносин між ними. Оскільки, як зазначено у пункті 6 Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/95, до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, тощо. При цьому, суд зауважує, що заявником має бути доведені всі ці факти у сукупності, а не лише факт проживання, який, у даній справі, не потребує доведення, оскільки є очевидним. Тому заявлені вимоги не підлягають задоволенню у зв`язку з недоведеністю та необґрунтованістю, оскільки рішення суду не може ґрунтуватися на домислах та припущеннях.

Судові витрати віднести за рахунок заявника.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 293, 315, 319, 354-355 ЦПК України, суд -

ухвалив:

в задоволенні заяви - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 14 листопада 2024 р.

Суддя Д.М. Ніколенко