Рішення

від 11.11.2024 по справі 179/756/24

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

179/756/24

2/179/409/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2024 року селище Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого суддіЧорної А.О.

секретаря судового засідання Ахтієвої Р.С.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача: Коломойця С.В., Скорохода Є.О.,

справа № 179/756/24

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ТЕРРА СВ»</a>, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Фермерське господарство «КАМЕЛІЯ» про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Салтисюк Юрій Валерійович, діючи в інтересах позивача, звернувся до суду з позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ТЕРРА СВ»</a>, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Фермерське господарство «КАМЕЛІЯ» про розірвання договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позову зазначив, що позивач є власником земельної ділянки площею 5,530 га «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», кадастровий номер 1222384000:01:002:0069, що розташована на території Личківської сільської ради Новомосковського (попередня назва Магдалинівського) Дніпропетровської області), на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ДП № 018227, виданого 12.01.2005 Магдалинівською районною державною адміністрацією, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 010512300018. Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1222384000:01:002:0069 за позивачем здійснена 20.01.2016, номер відомостей про речове право 17110243.

12.10.2016 позивачка, діючи в якості орендодавця, уклала договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222384000:01:002:0069 з ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ», який діяв в якості орендаря. Погоджений термін дії договору становив 15 років. Крім іншого, сторони визначили, що розмір орендної плати, який орендар повинен сплачувати на користь орендодавця становить 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Проте, всупереч визначеним договором оренди земельної ділянки умовам щодо строків сплати орендної плати, орендар не сплатив орендну плату за 2021, 2022, 2023 роки.

Враховуючи вищевикладені обставини, а також той факт, що відповідач допустив заборгованість з виплати орендної плати за 3 роки, тобто допустив систематичне порушення умов договорів оренди земельної ділянки, позивач вважає, що є достатні підстави для їх розірвання.

Також зазначає, що аналізом відомостей, що розміщені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, позивачем встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 1222384000:01:002:0069 ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ», в якості орендаря, передано в суборенду на користь Фермерського господарства «КАМЕЛІЯ». Відповідний договір суборенди укладено 22.09.2021, з терміном дії 10 років, який закінчується 22.09.2031. Тому, на думку, позивача, є необхідність залучення до справи третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Фермерське господарство «КАМЕЛІЯ».

На підставі викладених обґрунтувань, позивач просить суд:

- розірвати договір оренди земельної ділянки від 12.10.2016, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-ТЕРРА СВ», об`єктом якого є земельна ділянка площею 5,530 га, цільове призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», кадастровий номер 1222384000:01:002:0069, який зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.10.2016, номер запису про інше речове право: 17110265 та стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою суду від 25.04.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

14 травня 2024 року представником відповідача адвокатом Коломоєць С.В. подана заява про визнання позову, а також письмові пояснення по суті спору, з яких вбачається з ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ» позовні вимоги визнає у повному обсязі. Посилається на те, що невиконання взятих на себе договірних зобов`язань виникло з об`єктивних причин, а саме в зв`язку з відсутністю грошових коштів в ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ».

ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ» було створено в 2011 році, з метою отримання від ведення господарської діяльності прибутку, основним видом господарської діяльності товариства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння, олійних культур.

06 травня 2019 року протоколом № 02-05/19 Загальних зборів учасників ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ», було прийнято рішення про надання засновнику ОСОБА_3 права вчиняти будь-які дії від імені ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ» без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Отримавши право підпису договорів, ОСОБА_3 в 2021 році укладає від імені ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ» договори суборенди земельних ділянок з Фермерським господарством «КАМЕЛІЯ», тобто ОСОБА_3 вивів з обробітку ТОВ ««АГРО-ТЕРРА СВ» всі земельні ділянки, що були у користуванні Товариства, позбавивши Товариство в отриманні прибутку від здійснення господарської діяльності з вирощуванням сільськогосподарської продукції. Звертає увагу на те, що головою Фермерського господарства «Камелія», є ОСОБА_4 , яка є рідною донькою ОСОБА_3 .

Враховуючи наведене, ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ», не здійснюючи обробіток земельних ділянок з вирощування зернових культур, бобових та насіння олійних культур, призвели до відсутності грошових коштів в Товаристві та відсутності можливості здійснювати виконання взятих на себе договірних зобов`язань не лише з проведення виплати орендної плати з власниками земельних ділянок Орендодавців, а й інших контрагентів. Після отримання ОСОБА_3 повноважень вчинення від товариства будь-яких дій, останній після здійснення укладення договорі суборенди, забрав контроль і над банківськими рахунками (електронний банківський ключ) та бухгалтерськими документами.

Директор ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ» Фісіна А.А. неодноразово звертався до ОСОБА_3 щодо повернення доступу до банківських рахунків, але позитивного результату не дійшов, що в свою чергу, призвело до порушення відносно ОСОБА_3 кримінального провадження. Лише в 2023 році директор ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ» ОСОБА_5 зміг отримати доступ до банківського рахунку товариства.

ОСОБА_5 , будучи директором ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ», до 2021 року особисто здійснював проведення розрахунку за договорами оренди земельних ділянок, розвозивши по домівках власників земельних ділянок грошових коштів, та після проведення розрахунку за 2021 рік, власники особисто звертались до нього щодо належного виконання умов договорів оренди, з проведення виплати орендної плати, директор ОСОБА_5 намагався пояснити виниклу ситуацію, але орендодавці бажали отримати грошові кошти за користування їхньою землею.

Так, станом на березень 2024 року у ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ» є заборгованість перед власниками земельних ділянок, в тому числі і перед позивачем, ОСОБА_2 з виплати орендної плати за період з 2021-2023 роки.

14.06.2024 представником відповідача - адвокатом Скороход Є.О. подано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування своєї позиції зазначив, що договір оренди земельної ділянки площею 5,53 га (кадастровий номер 1222384000:01:002:0069), зареєстрований 20 жовтня 2016 року в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право 17110265, укладений був між ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ» та ОСОБА_2 .

Починаючи з дати укладання договору оренди, відповідач належним чином виконував обов`язки орендаря за договором.

Наприкінці 2021 року було прийнято рішення про виплату орендної плати за 2021 рік власникам земельних ділянок, що перебувають у користуванні на правах оренди у відповідача. Обов`язок щодо виплати орендної плати було покладено на директора ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ» ОСОБА_5

Директор ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ» ОСОБА_5 , починаючи з 2021 року вчиняв дії, спрямовані на шкоду ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ», які спрямовані на розірвання договорів оренди земельних ділянок, що знаходяться у користуванні ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ», на користь інших сільськогосподарських підприємств для отримання власної фінансової вигоди.

Крім того, директор ОСОБА_5 , не вчинив жодних дій, спрямованих на захист інтересів Товариства. Тому відповідач допускає, що директор ОСОБА_5 міг не виконати покладений на нього обов`язок щодо виплати орендної плати позивачу за 2021 рік.

Щодо необхідності отримання орендної плати за 2022-2023 роки відповідач неодноразово звертався до позивача та повідомляв про свою готовність виконати свій обов`язок за договором оренди, шляхом направлення на адресу позивача відповідних листів.

Так, 20 грудня 2022 року відповідачем було надіслано позивачу лист, яким було повідомлено про готовність підприємства виплатити орендну плату позивачу за 2022 рік. Для цього позивачу було запропоновано обрати один з двох шляхів виплати орендної плати: переказом коштів на зазначений позивачем банківський рахунок або поштовим переказом за вказаною позивачем поштовою адресою. Даний лист було отриманий позивачем 29 грудня 2022 року, однак відповіді на даний лист із зазначенням необхідної інформації на адресу відповідача так і не надходило.

03 лютого 2023 року відповідач повторно звертався до позивача з листом, в якому просив зазначити банківські реквізити для виплати орендної плати за 2022 рік. Однак відповідач на даний лист відповіді теж так і не отримав.

Також відповідач 19 грудня 2023 року та 24 січня 2024 року звертався до позивачки з листами щодо отримання орендної плати за користування земельною ділянкою на правах оренди протягом 2023 року, в яких повідомлялась про те, що виплата орендної плати за договором буде проводитись виключно у безготівковій формі, про необхідність повідомлення нею своїх розрахункових рахунків, та про наслідки утримання від таких дій. Всі листи були отримані ОСОБА_2 , однак були проігноровані.

На думку ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ» позивачка ОСОБА_2 свідомо ухиляється від отримання орендної плати за 2022-2023 роки, створюючи різні підстави для цього, фактично бажаючи розірвати спірні договорі оренди землі, натомість в діях орендаря відсутні ознаки умисної або систематичної невиплати орендної плати. При цьому, затримка з виплати орендної плати, обумовлені виключно поведінкою орендодавця.

Крім того, позивачем не заявляється будь-яких вимог про стягнення заборгованості з орендної плати.

Таким чином, відповідач не порушував взяті на себе обов`язки за договорами оренди земельних ділянок, добросовісно намагався їх виконати, вчинив всіх можливих дій, спрямованих на належне виконання умов договору, на відміну від позивача, яка не повідомила банківські реквізити для перерахування орендної плати (або будь-який інший спосіб для виплати орендної плати).

У судовому засіданні представник позивача адвокат Салтисюк Ю.В. підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити.

Представник «АГРО-ТЕРРА СВ» адвокат Коломоєць Є.В. у судовому засіданні підтримав заяву про визнання позову з підстав, викладених у заяві про визнання позову та письмових поясненнях по суті позовних вимог.

Представник ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ» адвокат Скороход Є.О. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, письмових пояснень не надав.

Вислухав пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ДП №018227, виданого 12.01.2005 Магдалинівською районною державною адміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010512300018, належить земельна ділянка, площею 5,530 га, кадастровий номер 1222384000:01:002:0069, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Личківської сільської ради Новомосковського (Магдалинівського) району Дніпропетровської області. (а.с. 15-16).

12.10.2016 між позивачкою ОСОБА_2 (Орендодавцем) та ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ» (Орендарем) укладено Договір №10 оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222384000:01:002:0069 (далі Договір №10), який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.10.2016 державним реєстратором виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, номер запису про інше речове право 17110265. (а.с.9-14, 17-18).

У відповідності до п.1.1, 2.1 Договору №10 ОСОБА_2 надала відповідачу ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ» в строкове платне користування належну їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,530 га (кадастровий номер 1222384000:01:002:0069) терміном на 15 років.

Відповідно до п.3.1 Договору №10 орендна плата виплачується Орендарем у грошовій формі 9890 грн. 12 коп. на рік, що складає 4% нормативної грошової оцінки земельної ділянки зазначеної в п.1.5 цього договору.

Орендар сплачує орендодавцю суму орендної плати після утримання прибуткового податку згідно вимог чинного законодавства України (п.3.2 Договору №10).

Відповідно до п.3.3 Договору №10 орендна плата сплачується Орендарем в строки (термін):

- в грошовій формі до 31 грудня поточного сільськогосподарського року включно;

- в натуральній та відробітковій формі до 31 грудня поточного сільськогосподарського року включно.

Згідно з п. 1.5 Договору №10 сторонами погоджено нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка на день підписання Договору становила 247252 грн. 98 коп.

Листом-вимогою від 12.01.2023, позивачкою було повідомлено ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ» про необхідність погашення заборгованості з орендної плати за 2021-2022 роки. Зазначений лист був отриманий директором ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ» ОСОБА_5 17.01.2023, про що свідчить відмітка на копії листа (а.с. 19).

ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ» позивачці направлялися листи: б/н від 20.12.2022, №01/02 від 02.02.2023, №1/12 від 18.12.2023, №19/4 від 19.01.2024, з проханням повідомити банківські реквізити розрахункового рахунку, відкритого в будь-якому відділенні банку на території України або повну адресу для здійснення поштового переказу коштів через відділення «Укрпошти» для отримання орендної плати, передбаченої договорами оренди (а.с.75 -84).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємці та громадських формувань, керівником ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ» (ЄДРПОУ 37555363) є ОСОБА_5 , а представником - ОСОБА_3 (а.с.20).

З наданої суду копії статуту ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ», затвердженого протоколом загальних зборів Учасників №01-03/19 від 22.03.2019, вбачається, що учасниками ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ» є ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (ст.1 Статуту).

Відповідно до ст.5 Статуту ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ», частки учасників товариства складають: ОСОБА_5 50% статутного капіталу, ОСОБА_3 50% статутного капіталу. (а.с. 43-51).

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що з травня 2019 року він є директором ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ». Позивачку ОСОБА_2 він знає особисто, вона передала земельну ділянку в оренду ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ». Орендна плата виплачувалась до 2020 року включно, кошти сплачувались готівкою, оскільки у селі немає банкомату, відділення банку. З 2021 року орендна плата не виплачувалась, оскільки на підприємстві не було коштів та у нього не було доступу до банківських рахунків. ОСОБА_2 особисто приходила до нього з приводи сплати орендної плати та він повідомляв її про те, що між ним та іншим засновником є конфлікт та у підприємства відсутні кошти. ОСОБА_2 не сплачена орендна плата за 2021, 2022 та 2023 рік. Восени 2021 року між ним та іншим учасником товариства ОСОБА_3 виник конфлікт з приводу діяльності підприємства, в результаті якого останній обмежив йому доступ до офісу підприємства та бухгалтерських документів, податкової звітності, печатки й штампів, а також до банківських рахунків. Доступ до рахунків він відновив тільки наприкінці 2023 року. Також він дізнався, що частина земельних ділянок була передана в суборенду СФГ «Камелія», хоча він не підписував жодних договорів. Він телефонував ОСОБА_3 , намагався владнати цей конфлікт, повідомляв про наявність заборгованості з орендної плати.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є гарантією того, що учасник справи, незалежно від рівня фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, має можливість забезпечити захист своїх прав та інтересів.

Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 632 ЦК України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі.

Згідно зістаттею 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

Статтею 23 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.

Права та обов`язки орендодавця та орендаря встановлені статтями 24 та 25 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до статті 24 ЗаконуУкраїни «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Положеннями статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Пунктом «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України (далі ЗК України) однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Отже, підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Разом із тим, як зазначалося вище, згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає можливість дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди земельної ділянки з підстави, передбаченої пунктом «д» статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно з якою необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року в справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок, що: «враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року в справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку в справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність».

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто, систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання) є підставою для розірвання такого договору.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 327/163/17, від 13 травня 2021 року у справі № 192/149/17, від 15 січня 2020 року у справі № 709/591/18.

Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_2 , зокрема, зазначає підставою для розірвання спірних договорів факт систематичної несплати орендарем орендної плати (за 2021-2023 рік).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 12.10.2016 між ОСОБА_2 (орендодавець) та ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ» (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки № 10, відповідно до умов якого ОСОБА_2 надала в оренду ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ» земельну ділянку, площею 5,530 га (кадастровий номер 1222384000:01:002:0069), призначену для ведення сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Личківської сільської ради Новомосковського (Магдалинівського) району Дніпропетровської області.

За умовами вказаного договору орендар сплачує орендодавцю орендну плату у грошовій формі 9890, 12 грн. на рік, що складає 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної у п.1.5 договору до 31 грудня поточного сільськогосподарського року включно (п.3.1, 3.3 Договору).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що всупереч умовам вищезазначених договорів оренди земельних ділянок, ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ» не виплатило ОСОБА_2 орендну плату за користування земельною ділянкою кадастровий номер 1222384000:01:002:0069 за 2021-2023 рік.

Даний факт представником відповідача ОСОБА_6 не заперечується. Належних та допустимих доказів оплати орендної плати позивачці за 2021, 2022, 2023 рік сторонами суду не надано.

Неможливість перерахування відповідачем орендної плати за договорами оренди, у зв`язку з відсутністю в ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ» реквізитів банківської картки позивачки, не звільняє орендаря від виплати заборгованості з орендної плати та не є поважною причиною невиконання умов договорів оренди.

За умовами договору оренди №10 від 12.10.2016 орендна плата виплачується орендарем у грошовій формі в сумі 9890,12 грн. до 31 грудня поточного сільськогосподарського року включно (пункти 3.1, 3.3 договору оренди).

Тобто, обов`язок зі сплати орендної плати покладено саме на відповідача. А позивач не зобов`язаний відкривати банківський рахунок та повідомляти його реквізити орендарю, адже у договорі погоджено, що орендна плата сплачується у грошовій формі, без будь-яких зобов`язань зі сторони орендодавця відкривати банківський рахунок та отримувати орендну плату шляхом безготівкового розрахунку.

Представник позивачки в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 проживає у сільській місцевості (с. Личкове Новомосковського району Дніпропетровської області), де відсутній банкомат для отримання коштів з банківської картки в готівковій формі. Тому вона не бажає отримувати орендну плату в безготівковій формі, адже це створює необхідність залучення додаткових зусиль і затрат коштів, у зв`язку з необхідністю відвідування банківських установ чи банкоматів. Крім того, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді неодноразово заявляв про готовність отримати виплату заборгованості з орендної плати, однак від відповідача відповідних пропозицій з реальної виплати коштів не надійшло.

Посилання відповідача, що він направляв на адресу позивачки листи б/н від 20.12.2022, №01/02 від 02.02.2023, №1/12 від 18.12.2023, №19/4 від 19.01.2024 з проханням повідомити повну адресу для здійснення поштового переказу коштів через відділення «Укрпошти» для отримання орендної плати, - є необґрунтованими.

У договорі оренди №10 від 12.10.2016, укладеному між ОСОБА_2 та ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ», погоджені реквізити сторін, у томі числі, поштова адреса - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер орендодавця, який також зазначений у позовній заяві (а.с. 9-14). Тому відповідачу з жовтня 2016 року була відома повна поштова адреса позивачки.

Більше того, самі листи б/н від 20.12.2022, №01/02 від 02.02.2023, №1/12 від 18.12.2023, №19/4 від 19.01.2024 ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ» направляло на вказану вище поштову адресу позивачки, яка також значиться у договорі оренди №10 від 12.10.2016.

Однак, будь-яких доказів здійснення поштового переказу коштів через відділення «Укрпошти» для отримання ОСОБА_2 орендної плати ні з 2021 року, ні після подання позовної заяви у даній справі в квітні 2024 року до суду не представлено, клопотання про витребування відповідних доказів судом - не заявлено.

Наявність конфлікту та відсутність порозуміння між засновниками та учасниками ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ» ( ОСОБА_5 , ОСОБА_3 ) не є поважною причиною невиплати позивачці орендної плати більше ніж за два роки та не звільняє від обов`язку орендаря своєчасно здійснювати виплату орендної плати. Вказаний конфлікт не є виправданням суттєвого порушення умов договорів оренди у вигляді систематичної невиплати орендної плати та не має перекладати матеріальний тягар у вигляді недоотриманих значних коштів на орендодавця ОСОБА_2 .

Частиною першою статті 537 ЦК України передбачено, що боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі: 1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання; 2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; 3) відсутності представника недієздатного кредитора.

Матеріали справи не містять даних про вчинення відповідачем дій щодо належного виконання ним обов`язку зі сплати орендної плати у строки та розмірах, що передбачені умовами договору оренди, зокрема шляхом надіслання орендної плати за місцем проживання орендодавця або шляхом внесення належних орендодавцю грошей у депозит нотаріуса.

Отже, належних та допустимих доказів, що позивач ухилялася від отримання орендної плати чи вчиняла дії, які перешкоджали орендарю своєчасно сплатити орендну плату відповідач суду не надав.

Відповідно до ч.2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Виплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, систематичне невиконання якої є підставою для його розірвання.

Такий висновок зроблений Верховним Судом у постановах від 06.10.2021 у справі № 573/1831/20; від 27.10.2021 у справі № 573/1833/20; від 20.11.2023 у справі № 499/793/21.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено сплату орендної плати позивачу за договорами оренди земельної ділянки у строки, визначені Договором, а позивачем в свою чергу, доведено систематичну (послідовно неодноразову) несплату орендарем орендодавцю, яка відповідно до норм ст.141 Земельного кодексу України є обов`язковою підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених поданими доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача також підлягає стягненню сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 4,12,13, 81,89, 141,259,263-268, 274 -279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ТЕРРА СВ»</a>, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Фермерське господарство «КАМЕЛІЯ» про розірвання договору оренди земельної ділянки задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 12.10.2016, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-ТЕРРА СВ», об`єктом якого є земельна ділянка площею 5,530 га, цільове призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», кадастровий номер 1222384000:01:002:0069, який зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.10.2016, номер запису про інше речове право: 17110265.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ТЕРРА СВ»</a> на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Терра СВ»</a>, ЄДРПОУ 37555363, юридична адреса, 51140, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с.Личкове, вул.Новоселівка, буд.23.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Фермерське господарство «Камелія», ЄДРПОУ 21897537, юридична адреса, 51220, Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Перещепине, вул. Полтавська, буд.46И.

Повний текст рішення суду виготовлений 14.11.2024.

Суддя А.О. Чорна