Рішення

від 14.11.2024 по справі 344/11072/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/11072/23

Провадження № 2/344/487/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Польської М.В.,

секретаря Мациборка С.Я.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

третьої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до КП «Управляюча компанія «Комфортний дім» Івано-Франківської міської ради, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної затопленням квартири, відшкодування моральної шкоди, стягнення витрат за проведення експертизи та судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в червні 2023 року звернулася в суд з позовом до КП «Управляюча компанія «Комфортний дім» Івано-Франківської міської ради про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної затопленням квартири, у сумі 25964грн., відшкодування моральної шкоди у сумі 50000грн., стягнення витрат за проведення експертизи на суму 5000грн., судових витрат, які складаються з судового збору та витрат на правову допомогу.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є співвласником квартири АДРЕСА_1 . В період з 15 червня по жовтень 2021р. відбулося затоплення її квартири холодною водою з мережі водовідведення, а саме зі стояка водовідведення на з`єднувальній чавунній муфті у квартирі поверхом вище. На звернення до відповідача, як управителя та балансоутримувача будинку, який відповідальний за стан внутрішньо будинкової системи водовідведення, останній не реагує, обмежився складанням актів. Розмір завданої шкоди у сумі 25964грн. підтверджено експертизою. Моральна шкода полягає у емоціях, переживаннях, які призвели до загострення хвороби, підвищення тиску, безсоння, витрачення часу на експерта та звернення до суду. Окрім того, мама теж є співвласником квартири (позивач є її опікуном) та є інвалідом І групи, що позначилось і на її здоров`ї.

17.07.2023р. представник відповідача подав відзив на позов, в якому заперечив вимоги та зазначив, що позивач є тільки одним із чотирьох співвласників квартири. Щодо залиття квартири позивача, то 16.06.2021р. дійсно комісією відповідача проведено огляд квартири АДРЕСА_2 , однак власник квартири АДРЕСА_3 (поверхом вище) відмовився надати квартиру на обстеження для встановлення причин затоплення, тому відповідно 29.06.2021р. ОСОБА_5 було відправлено попередження про надання доступу 01.07.2021р. до загальнобудинкових мереж водовідведення для проведення ремонтних аварійних робіт. Але, 01.07.21р. власник квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_5 знову відмовився надати доступ до свого житла. Відповідачем 09.07.2021р. було запропоновано всім співвласникам будинку прийняти рішення по заміні кухонного каналізаційного стояка, в зв`язку з фізичним зносом (по вертикалі квартир АДРЕСА_4 ) та надано рахунки на фінансування даних робіт. Проте, власники квартир АДРЕСА_4 погодившись на саму пропозицію КП, фінансування для виконання робіт по заміні стояка не проводили, доступ до кухонного стояка мережі водовідведення не всі надали, при цьому власник квартири АДРЕСА_3 на вимогу-попередження відповідача надав тільки 23.07.2021р. згоду на доступ до мереж у своїй квартирі (при цьому повідомлення відповідачем було письмово ОСОБА_5 про проведення хоча б часткової заміни стояка водовідведення для усунення протікання та підтоплення квартири нижньої №1), а власники квартир №7,9 взагалі відмовились відкрити доступ до мережі водовідведення (шахта комунікацій до мережі у них капітально замурована цеглою та облицювальною плиткою). Після чого, відповідачем при вичерпанні всіх можливих пропозицій, було письмово повідомлено власників квартир АДРЕСА_4 про припинення холодного водопостачання, в зв`язку з аварійним станом та ненаданням всіма доступу для проведення робіт у мережі, внаслідок чого є систематичне залиття квартири АДРЕСА_2 , з 30.08.2021р. до моменту вирішення питання заміни даного каналізаційного стояка, а 01.09.21р. було припинено надання послуг та знято з цього часу нарахування за ці послуги. В подальшому, 08.09.2021р. комісією відповідача повторно обстежено квартиру АДРЕСА_2 , де по каналізаційній трубі скапувала ще вода, стояк х/в перекрито у підвалі, складено акт, власники квартир вкотре не надали згоду на доступ до мережі. Аж у листопаді 2021р. власник квартири АДРЕСА_3 надав згоду на доступ до свого помешкання для виконання ремонтних робіт по заміні кухонного стояка квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 та підвального приміщення, які були проведені на наступний день після отримання згоди. Отже, відповідач вичерпав всі можливі дії по усуненні підстав затоплення шляхом вимоги доступу до мережі для заміни мережі, але за відмови споживачів, в квартирі яких проходить горизонтально зверху вниз даний стояк, не мав доступу для виконання ремонтних робіт, вина відповідача у завданні шкоди відсутня, причинно-наслідковий зв`язок завданої позивачу, нібито на її думку відповідачем, шкоди - відсутній.

На підставі поданого клопотання представника відповідача від 17.07.2023р. про залучення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 до участі у справі третіми особами на стороні відповідача, позивач надала письмову згоду 09.01.2024р. Водночас на роз`яснення судом вибору процесуального права на залучення позивачем таких осіб стороною у справі, а не третіми особами, представник позивача заперечив вказавши, що саме відповідач визначений позивачем має нести відповідальність.

09.01.2024р. позивач подала позовну заяву в новій редакції, де просила про стягнення з відповідача матеріальної шкоди, заподіяної затопленням квартири, у сумі 25964грн., відшкодування моральної шкоди у сумі 50000грн., стягнення витрат за проведення експертизи на суму 5000грн., судових витрат, які складаються з судового збору в сумі 1073.60грн. та витрат на правову допомогу в сумі 4000грн. (вимоги позову та зміст не змінювався, окрім зазначених третіх осіб).

01.02.2024р. представник відповідача подав докази понесення витрат на правову допомогу у сумі 15000грн.

Ухвалою суду від 05.02.2024р. до участі у справі залучено третіми особами без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 .

Представник позивача в судових засіданнях підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити. Вказав, що відповідачем у даній справі визначено стороною позивача саме комунальне підприємство, яке і має нести відповідальність за завдану шкоду.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог, просив відмовити, зазначив, що завдана шкода позивачу саме діями співвласників квартири АДРЕСА_5 , оскільки не допуск працівників КП під час залиття для усунення підстав протікання горизонтального стояка, унеможливило припинити завдання шкоди позивачу в період, який вказаний у позовній заяві з 15.06 по жовтень 2021р., а отже вина відсутня.

Третя особа 3 у судовому засіданні 05.03.2024р. суду пояснив, що на початку 2021р. було протікання і відповідач провів заміну стояка на пластикову трубу, проте протікання продовжувалось, бачив це в шахті своєї квартири, що вода тече (у квартирі АДРЕСА_3 залишалась чугунна труба). На пропозицію відповідача замінити трубу тільки від його шахти в квартирі АДРЕСА_3 і до низу, заперечив та вимагав заміни труби починаючи з верхніх поверхів також, тобто весь стояк.

Треті особи 1,2,4 у судові засідання не з`явилися, пояснення не подавали.

Заслухавши пояснення сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 є співвласником чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 (1-й поверх 5-ти поверхового будинку), згідно Свідоцтва про право власності на житло, видане агентством по приватизації державного житлового фонду від 30.07.1996р. (а.с.10-14), зареєстрована та проживає в ній. Іншими співвласниками квартири АДРЕСА_2 також є мама позивача (зареєстрована та проживає в квартирі, а позивач є опікуном над недієздатною мамою за рішенням суду від 09.10.2017р. - а.с.16-17), сестра позивача та дочка останньої (хоча останні зняті з місця реєстрації в даній квартирі за даними будинкової книги). В квартирі також проживає і дитина позивача, що випливає зі змісту її звернень та даними будинкової книги.

Послуги з управління багатоквартирним будинком по АДРЕСА_6 з 01.12.2011р. надає КП «Управляюча компанія «Комфортний дім» Івано-Франківської міської ради (а.с.25,173-183).

Послуги з водопостачання та водовідведення надаються КП «Івано-Франківськводоекотехпром» (а.с.171-172).

В період з 15 червня по жовтень 2021р., як зазначає у позові сама позивач, відбувалося затоплення її квартири холодною водою з мережі водовідведення, а саме зі стояка водовідведення на з`єднувальній чавунній муфті з квартири поверхом вище. Таким затопленням було пошкоджено її кухню та коридор.

Про наявність такої проблеми приблизно з літа 2020р., підтверджується викладеними фактами позивача у звернення до голови міської ради (а.с.78-79), однак до справи подано докази звернення до відповідача саме в червні 2021р., доказів звернення швидше щодо протікання труби водовідведення, сторона позивача не надала до матеріалів справи.

На звернення позивача до відповідача, як управителя та балансоутримувача будинку, який відповідальний за стан внутрішньо будинкової системи водовідведення, останній як доводила сторона позивача не реагує, обмежився складанням актів.

Натомість заперечуючи бездіяльність та вину у такому затопленні квартири позивача, сторона відповідача вказала, що позивач є тільки одним із чотирьох співвласників квартири, а тому її вимога про відшкодування їй одній завданої шкоди є безпідставною.

Такі доводи представника відповідача суд відхиляє, оскільки до суду вправі звернутися кожен із співвласників, а позивач окрім того є і опікуном іншого співвласника за рішенням суду.

Щодо факту залиття квартири позивача, то як зазначив представник відповідача, жодного відсутнього ігнорування на звернення позивача не було зі сторони відповідача. Так, на підставі повідомлення мешканців з квартири АДРЕСА_2 , 16.06.2021р. дійсно комісією відповідача було одразу проведено огляд квартири АДРЕСА_2 , складено Акт (а.с.18) про те, що на час обстеження в кухні на стіні, де проходять комунікації, мокра жовта пляма. Від рівня підлоги на 1м було відкрито нішу шахти і по каналізаційній трубі (зовні) стікає вода. Мешканці квартири АДРЕСА_3 (що поверхом вище над квартирою АДРЕСА_2 ) відмовилися надати квартиру на обстеження для встановлення причин затоплення, двері не відчинили. На акті наявний підпис позивача.

Цього ж дня, 16.06.2021р. було проведено огляд квартири АДРЕСА_3 (вихід повторно до даної квартири комісією цього ж дня) та виявлено: підтоплення стояка водовідведення на чугунній з`єднювальній муфті. Вирішено про необхідність власнику квартири АДРЕСА_3 надати доступ до мереж, які проходять в шахті даної квартири, для проведення ремонтних робіт (а.с.19).

Однак, як надавав пояснення представник відповідача на вимогу про доступ до шахти для виконання робіт, власник квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_5 не реагував.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207 (п.2.3.6), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт. Даним Актом передбачено складання його комісією, опис і що трапилось, причини, висновок комісії про те, що потрібно зробити і хто заподіяв шкоду, з таким Актом ознайомлюється відповідних мешканців квартир і затверджується керівником ЖЕО.

Також, згідно цих Правил, власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпорядження приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване в установленому законом порядку.

Заявки на несправність інженерного обладнання або конструкцій повинні розглядатися в день їх надходження. У тих випадках, коли для усунення несправностей необхідний тривалий час, потрібно письмово повідомити заявника про прийняті рішення із зазначенням строку виконання робіт. При цьому термін виконання робіт повторно не продовжується. Неусунення несправностей в установлений термін є невиконанням робіт. Заявки, пов`язані з забезпеченням безпеки проживання, усуваються в терміновому

порядку (п.2.3.6).

Причинами, що погіршують роботу системи, є в т.ч. порушення правил експлуатації жилих приміщень і водопровідно-каналізаційних систем, несправність запірно-регулювальної арматури, несвоєчасне усунення протікання, тощо.

Під час обслуговування системи водопроводу і каналізації необхідно вчасно виконувати роботи з ремонту внутрішньобудинкових водопровідно-каналізаційних систем за заявками мешканців (п.5.3.4.).

29.06.2021р. на ім`я ОСОБА_5 (квартира АДРЕСА_3 ) комунальним підприємством було направлено письмове попередження, в якому вказано про затоплення квартири АДРЕСА_2 з вимогою надати йому доступ для проведення ремонтних аварійних робіт загальнобудинокової мережі водовідведення на визначений день 01.07.2021р. (а.с.83-84), однак станом на 01.07.2021р. комісії не було надано доступ до квартири АДРЕСА_3 , про що складено відповідний Акт (а.с.20).

Згідно вимог ст.1,4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», чинного з 1 липня 2015 року, спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Відповідачем 09.07.2021р. було запропоновано всім співвласникам будинку шляхом складання протоколу зборів (опитування) співвласників будинку АДРЕСА_7 (уповноважена особа на опитування - ОСОБА_4 квартира АДРЕСА_2 ), прийняти рішення по заміні кухонного каналізаційного стояка, в зв`язку з фізичним зносом (щодо квартир АДРЕСА_4 ) та надано рахунки на фінансування даних робіт у сумі 2000грн./1 поверх остаточної вартості згідно проектно-кошторисної документації. За результатами опитування за заміну кухонного каналізаційного стояка висловилися підписом мешканці: квартири АДРЕСА_6 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 та АДРЕСА_2 (а.с.87-88).

Отже, як свідчать докази у справі, мешканці квартири АДРЕСА_3 станом на 09.07.2021р. не надали згоду по заміні кухонного каналізаційного стояка, в зв`язку з фізичним зносом та відповідно і доступ до власної квартири. Звідси, власники квартир АДРЕСА_4 погодившись на саму пропозицію КП, фінансування для виконання робіт по заміні стояка не проводили, однак були готові до таких робіт шляхом опитування та голосування, окрім власників квартири АДРЕСА_3 .

Тільки 20.07.2021р. ОСОБА_5 скерував на ім`я керівника КП «Управляюча компанія «Комфортний дім» відповідь на претензію-вимогу від 29.06.21р. (а.с.76-77), в якій зазначив, що готовий виконати попередження та надати доступ до мереж шляхом відкриття шахти в його квартирі, однак за умови заміни цілої труби, якій близько 40 років, а не її частини. В листі також зазначається, що сусіди квартир АДРЕСА_8 та АДРЕСА_6 відмовляються надати доступ до шахти, оскільки шахти в їх квартирах замуровані цеглою та облицювальною плиткою.

Даний лист отримано відповідачем 23.07.2021р. про надання згоди ОСОБА_5 на доступ до мереж у його квартирі АДРЕСА_3 , але відмова інших мешканців квартир АДРЕСА_8 та АДРЕСА_6 висловлена ними нібито саме мешканцю №3, не може бути перевіреною на час написання ним листа, хоча як зазначалось вище, ці мешканці поставили підпис на пропозиції по заміні та фінансуванню робіт, про що вірно доводила сторона відповідача.

На даний лист, відповідач третій особі ОСОБА_5 надав відповідь та зазначив, що можливо провести й часткову заміну стояка водовідведення, що усуне протікання та підтоплення квартири АДРЕСА_2 , що нижче, для чого потрібний доступ до квартири АДРЕСА_3 (а.с.75).

Виходячи з аналізу даних доказів, починаючи з 16.06.21р. (часу звернення позивача) по 20.07.2021р. відповідач вживав заходів для термінового проведення робіт по усуненню аварійної ситуації, однак через відсутність доступу до місця такої аварії, а саме стояка труби водовідведення, усунути такі причини залиття у квартирі позивача - не вдалося, у зв`язку з відсутністю першочергово доступу до квартири АДРЕСА_3 мешканця ОСОБА_5 , який дав згоду на доступ тільки 20.07.21р. (який отримано КП 23.07.21р) і тільки за певної умови заміни всієї труби, що потребувало розблокування технологічної ніші (шахти) в якій знаходиться стояк труби водовідведення з 2-го поверху по 5-й поверх включно, на І поверсі (тобто у квартирі позивача №1) шахту відкрили одразу.

Також, які свідчить наданий відповідачем доказ про стан всіх систем та будинку №9а вцілому станом на 19.05.2021р. дані проблеми відсутні, а згідно даних реєстрації звернень до нього від мешканців будинку про проблеми водопостачання та водовідведення, то: 03.06.2021р. було звернення мешканця квартири АДРЕСА_8 про протікання труби на 1,2 поверхах для чого необхідно заварити трубу, де протікає (як зазначив представник відповідача на дане звернення було відредаговано не зварюванням а прийняттям рішення про заміну на пластикову з чугунної, оскільки за станом її збереження, заварювання не можливе, тому й скористались працівники так званим «замащуванням відповідним матеріалом» місце протікання для подальшої роботи заміни); 23.07.2021р. звернення мешканців кв. АДРЕСА_10 про те, що немає холодної води через самостійне перекриття крану водопостачання мешканкою квартири АДРЕСА_2 , а також про затоплення кв. АДРЕСА_11 ; 30.08.2021р. на звернення запис про перекриття 2-х стояків холодного водопостачання через відсутність доступу до кв. АДРЕСА_3 (а.с.184-190).

Після чого, відповідачем при вичерпанні всіх можливих пропозицій та неотримання згоди співвласників квартири АДРЕСА_3 про заміну труби водовідведення у шахті, яка проходить в даній квартирі, було письмово повідомлено власників всіх квартир АДРЕСА_4 про припинення холодного водопостачання, в зв`язку з аварійним станом та ненаданням доступу для проведення робіт у мережі, внаслідок чого продовжувалось безперервне та систематичне залиття квартири АДРЕСА_2 , з 30.08.2021р. до моменту вирішення питання заміни даного каналізаційного стояка (а.с.82). Оголошення розміщено у загальному доступі в будинку АДРЕСА_7 (а.с.82).

Відповідно до оголошення, відповідачем 01.09.21р. було припинено надання послуг холодного водопостачання та водовідведення та знято з цього часу нарахування за ці послуги у плату мешканцям будинку.

В подальшому, на звернення позивача від 02.09.2021р. комісією відповідача 08.09.2021р. та 15.09.2021р. вкотре обстежено квартиру АДРЕСА_2 , де по каналізаційній трубі скапувала ще вода (як пояснив представник відповідача після перекриття 01.09.2021р. залишки води в трубі ще витікають до повного зникнення у трубі води), стояк х/в перекрито і у підвалі, складено акт про наявність плям у коридорі на стіні (а.с.21-23,74), власники квартир вкотре не надали згоду на доступ до мережі водовідведення, яка проходить по ніші шахти в кожній квартирі по горизонталі.

Тільки у листопаді 2021р. власник квартири АДРЕСА_3 надав згоду на доступ до свого помешкання для виконання ремонтних робіт вже по частковій (а не повній) заміні кухонного стояка який знаходиться в ніші квартири АДРЕСА_3 та опускається в нішу квартири АДРЕСА_2 а також продовжується стояк до підвального приміщення (а.с.73). Роботи працівниками відповідача були виконані.

Про відсутність згоди мешканців квартири АДРЕСА_3 на доступ до ніші шахти, яка проходить у даній квартирі, свідчать і лист позивача на імя міського голови у серпні 2021р. (а.с.78-81), в якому вона скаржиться на сім`ю Трач щодо цього.

Третя особа ОСОБА_5 , який брав участь у одному із засідань, надав суду фотофіксацію чугунної труби в шахті своєї квартири, та виконаних 16.06.2021р. робіт (при повторному виході комісії у квартиру АДРЕСА_3 ) тимчасових робіт якими було «замащено місце протікання» (а.с.151-158, 212-219), однак це тільки підтверджує що на місці аварійної ситуації для зменшення протікання було виконано тимчасові роботи з вимогою надати доступ для заміни цієї частини труби на пластикову з можливою заміною труби на нижні два поверхи. І у разі надання своєчасного доступу для виконання таких робіт, наслідки залиття були б меншими та шкода затоплення і пошкодження квартири аналогічно.

Свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (представники відповідача, який складали відповідні акти та підписували їх) які пояснили, що на заяви з будинку, був виїзд та проведено герметизацію спочатку частини труби у квартирі АДРЕСА_3 , мешканець якої спочатку надав доступ для її герметизації (цементний бандаж), бо тріщина виявлена сама на трубі, яка проходила в квартирі АДРЕСА_3 , але протікання продовжувалось у квартиру АДРЕСА_2 , а тому слід було заміни чугунну трубу на сучасну пластикову, проте допуску в квартирі АДРЕСА_3 не було вже. Доступ мав бути в квартиру АДРЕСА_3 для того, що вага труби, висота труби, яка опускається вниз має закладатися в окремій квартирі і так до низу. Після з`ясування мешканцями поверхів 3-5 того, що проблема труби з квартири АДРЕСА_3 на 2-му поверсі, а не вище, вони відмовились розбивати свої шахти в квартирах з-з відсутності необхідності там заміни. Це й спричинило в подальшому припинення водопостачання для усунення протікання водовідведення через відсутність допуску до квартири АДРЕСА_3 її мешканцями, погодження отримали аж в кінці року.

Отже, відповідач вичерпав всі можливі дії по усуненні підстав затоплення шляхом вимоги доступу до мережі для заміни труби водовідведення, але за відмови споживачів у період виявлення аварійної ситуації 16.06.2021р., в квартирах в яких проходить зверху вниз даний стояк, відповідач не мав доступу для виконання ремонтних робіт, зокрема у протіканні яке виявлено на стояку квартири АДРЕСА_3 , тому вина відповідача у завданні виявленої 16.06.2021р. шкоди завданої позивачу, що оцінена 30.11.2021р. експертом у сумі 25964.00грн. - відсутня, звідси причинно-наслідковий зв`язок завданої шкоди позивачу визначеним нею у вимогах відповідачем теж відсутній.

Суд зазначає, що безперервність процесу завдання шкоди по залиттю квартири АДРЕСА_2 починаючи з 15.06.2021р. спричинялось поведінкою співвласників квартири АДРЕСА_3 що знаходиться вище (третіх осіб у справі), які згоди на доступ представникам відповідача не надавали довший час, аж по листопад 2021р., тобто у разі усунення недоліків відповідачем в день звернення позивача 16.06.2021р., дана аварійна ситуація могла бути усунута одразу і розмір шкоди при цьому був би зовсім інший. Так, слід звернути увагу на те, що в Акті від 16.06.2021р. зазначено жовту пляму в кухні на стіні, за підписом позивача складено даний акт, а в останньому акті від 15.09.2021р. жовті плями (не одна) вказані і в коридорі на стіні суміжній з кухнею, і в кухні на стіні, про що вказано і в експертному висновку (аркуш 3) та і фото до нього про наявність жовтих плям на стелі і стінах кухні та коридору.

Згідно Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (ст.6,7,8) співвласники мають право в т.ч. на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника.

Співвласники зобов`язані, в т.ч. забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; відшкодовувати збитки, завдані майну інших співвласників та спільному майну багатоквартирного будинку.

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Співвласники несуть відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам у результаті невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків як співвласників. Відповідальність кожного співвласника визначається пропорційно до його частки співвласника. Співвласники не несуть відповідальності за зобов`язаннями, що виникли внаслідок дій уповноваженої особи (осіб) та/або управителя, вчинених з перевищенням наданих їм повноважень. Співвласники не несуть відповідальності за зобов`язаннями, що виникли внаслідок дій або бездіяльності управителя, що порушують умови договору управління багатоквартирним будинком.

Обсяг зобов`язань та відповідальності кожного співвласника за договором, який є обов`язковим для всіх співвласників, визначається пропорційно до його частки співвласника. Співвласник звільняється від відповідальності за договором, який є обов`язковим для всіх співвласників, якщо доведе, що належним чином виконав відповідні обов`язки співвласника.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) для вирішення справи, встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (ч. 1 ст. 102 ЦПК України).

Розмір завданої шкоди позивачу, яка звернулась до експерта 03.10.2021р., згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження від 30.11.2021р. визначено у сумі 25964грн. (а.с.27-35), оплата позивачем за надані послуги складає 5000грн. (а.с.36).

Звідси, слід прийти до ствердного висновку, що факт затоплення квартири належної в т.ч. позивачу підтверджено й доведено стороною позивача.

Разом з тим, суд враховує що причину залиття квартири позивача квартири АДРЕСА_2 з труби водовідведення, яка проходить через квартиру АДРЕСА_3 , та як наслідок завдання шкоди, підтверджують і інші докази, окрім Актів представників відповідача, складених в період з 16.06 по 15.09.2021р., які оглядали як квартиру позивача, так і квартиру АДРЕСА_3 належної на праві власності третіх осіб, пояснення сторін, а також висновок експерта, наданого стороною позивача, а також не спростовано самий факт наявного затоплення 16.06.2021р. квартири АДРЕСА_2 з труби водовідведення, що проходить в квартирі АДРЕСА_3 . В інших квартирах на поверсі 3-5 труба не протікала, тому мешканці квартир АДРЕСА_12 пропонували заміну труби тільки з квартири АДРЕСА_3 і до низу (підвалу), на що не погоджувалися співвласники квартири АДРЕСА_3 вимагаючи заміну всієї труби з п`ятого поверху до підвалу.

За вимогами ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі статтею 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Відповідно до статті 151 ЖК Української РСР громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію. Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені Цивільним кодексом України.

Законом «Про житлово-комунальні послуги» покладено на балансоутримувача певні обов`язки щодо контролю за технічним станом інженерного обладнання будинку, утримання та здійснення техобслуговування та ремонт внутрішньо будинкових мереж (ст.20, 21, 24,25) про що налоголошував представник позивача та право відшкодування збитків споживачу внаслідок неналежного надання послуг.

Разом з тим, на споживача даним законом також покладено обов`язки щодо своєчасного вжиття заходів з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини; своєчасного проведення підготовки помешкання та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; допущення у приміщення квартири представників виконавця/виробника послуг для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів обліку, тощо. При цьому, споживачі власники нерухомого майна й є стороною договірних відносин з надавачами послуг.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що власник квартири зобов`язаний утримувати дане майно, у тому числі інженерно-технічне обладнання, у належному стані і своєчасно усувати недоліки у його роботі або надавати доступ у приміщення квартири представників виконавця/виробника послуг для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів. Майнова шкода, завдана іншим особам у зв`язку з невиконанням таких обов`язків, підлягає відшкодуванню власником.

Відповідальність за завдану шкоду настає за наявності таких підстав як наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вина останнього.

Обсяг знищеного або пошкодженого майна та опорядження квартири визначається актом про залиття, складання якого спеціальною комісією врегульоване нормативно. Розмір витрат на відновлення квартири та майна визначається експертом.

Разом з тим, доводи представника позивача про те, що відповідач обмежився складаннями тільки актів, та його бездіяльність призвела до завданої шкоди, погодитись не можна.

За ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати винуватця відшкодувати у повному обсязі завдані збитки, розмір яких визначається за реальною вартістю втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої залиттям квартири.

Належним відповідачем у справі є особа, з вини та неправомірних дій чи бездіяльності якої заподіяно шкоду. На неї покладається обов`язок з її відшкодування. В цьому контексті шкоду якщо її завдано внаслідок неправомірних дій сааме власника квартири, який повинен утримувати справним водопостачальне обладнання в своєму приміщенні або надавати доступ відповідним службам для усунення аварійної ситуації. Сторона позивача не довела, що шкода спричинена їй у період з червня по жовтень 2021р. завдана внаслідок дій чи бездіяльності обраного нею відповідача.

За змістом ст. 22 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди. Майновими (реальними) збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням майна, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Т.ч., під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням майна, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. Такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням порушеного права потерпілого, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення порушеного права особою. Такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відтак, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Залежно від об`єкта розрізняють деліктну відповідальність за завдання шкоди майну та деліктну відповідальність за завдання шкоди особі.

Для настання деліктної відповідальності відповідно до ст. 1166 ЦКУ необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки необхідні для всіх випадків відшкодування шкоди. Шкода полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється правом, а майнова шкода - у зменшенні майнової сфери потерпілого, що, своєю чергою, тягне за собою негативні майнові наслідки для правопорушника.

Частина 1 ст. 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто відшкодуванню підлягає не лише реальна шкода (майно, втрачене або пошкоджене в результаті протиправної поведінки), але й упущена вигода. Теорія цивільного права базується на принципі генерального делікту, відповідно до якого кожному заборонено завдавати шкоди майну іншої особи, що і знайшло юридичне втілення в ст. 1166 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦКУ особа звільняється від відповідальності, якщо доведе, що шкода завдана не з її вини. Таким чином, підставою деліктної відповідальності є вина - психічне ставлення осудної особи до вчиненого неї протиправного діяння, а також до негативних наслідків, що настали в результаті такої поведінки або діяння.

З урахуванням процесуальних принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, на позивача було покладено обов`язок довести завдання шкоди (що доведено) та особу завдавала, визначену саме позивачем, а на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди. Сторона позивача відмовилась про залучення стороною відповідача співвласників квартири АДРЕСА_3 , а тому суд розглядає тільки ті вимоги, які є предметом розгляду та пред`явлені до обраного нею відповідача.

За статтею 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (п. 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на порушника.

Цивільні права або інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права чи інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Велика Палата неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа та характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити факт наявності порушення зі сторони відповідача. Порушенням вважається такий стан субєктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу на позивача з боку правопорушника. При цьому позивач самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту.

Оскільки, як вже зазначено вище, розмежувати завдану шкоду і ким саме станом на день звернення до відповідача позивачем 16.06.2021р. (тобто щодо захисту порушеного права саме відповідачем) із завданою шкодою починаючи з 16.06.2021р. по листопад (а за позовом по жовтень 2021р.) тобто з часу створення перешкод мешканцями квартири АДРЕСА_3 по день усунення аварійної ситуації, суд не в змозі, жодних клопотань представник позивача щодо отримання доказу про шкоду станом на різні періоди не заявляв та самостійно докази щодо цього не отримував, суду не доведено завдання шкоди які просить стягнути позивачем саме відповідачем, то в задоволенні позову слід відмовити.

Крім матеріальної шкоди позивачу, також завдано моральну шкоду, яку позивач оцінює у 50 000,00 грн.

Згідно з ст.23 ЦК України (зі змінами від 13.05.2020) моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України ( п.3, 9) № 4 від 31.03.95 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, в моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Разом з тим, завдання моральної шкоди у даному спорі залежить від стягнення завданої матеріальної шкоди, а оскільки суд прийшов до переконання про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди через відсутність вини відповідача і моральна шкода також не є доведена.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволені частково, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у вигляді судового збору.

Окрім судового збору в розмірі 1073.60 грн. (а.с.43), позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу на суму 4000грн.

Проте, у разі відмови позивачу у задоволенні позовних вимог, такі витрати не стягуються.

Сторона відповідача подала клопотання про стягнення з позивача понесені витрати на правову допомогу у сумі 15000грн. (а.с.122-133), заперечення щодо витрат сторона позивача не подавала взагалі. Проте, зважаючи на те, що за участь у судових засіданнях в загальному складало по часу близько 3 години, на ознайомлення з відзивом та написання відзиву не доведено що витрачено 10 годин, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимоги відповідача про стягнення витрат на правову допомогу з позивача в частині 5000грн.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому зсіданні дослідити кожен доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).

Пленум Верховного Суду України у п.11 постанови від 18.12.2009 р. №11 «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів.

На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 1166, 22, 23 ЦК України, Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», керуючись ст.ст. 10-13, 81, 258-268, 274-279, 352-354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_4 до КП «Управляюча компанія «Комфортний дім» Івано-Франківської міської ради, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної затопленням квартири, відшкодування моральної шкоди, стягнення витрат за проведення експертизи та судових витрат відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь КП «Управляюча компанія «Комфортний дім» Івано-Франківської міської ради (код ЄДРПОУ 44051740) 5000грн. витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 14.11.2024р.

Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА