Рішення

від 08.11.2024 по справі 346/1336/24

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/1336/24

Провадження № 2/346/960/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого судді Калинюка О.П.

з участю секретаря Вербіщук О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Матеївецької сільської ради Коломийського району Івано- Франківської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_2 , яка залишила на користь позивача та ще двох її онуків заповіт, який посвідчувався виконавчим комітетом Матеївецької сільської ради Коломийського району ІваноФранківської області 16.05.1999 року за №5. Цей заповіт не змінювався і не скасовувався.

Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (попередній номер - "5"). Це господарство відносилося до колгоспного двору, головою якого була вказана спадкодавиця.

Позивач прийняв спадщину, подавши заяву до державного нотаріуса Коломийської державної нотаріальної контори Івано-Франківської області Мануляк І.В. Крім того, позивач фактично вступив в управління спадковим майном, проживає в даному будинку, утримуючи його.

З метою оформлення своїх прав на вказане спадкове майно позивач звернулася до вказаної державного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Однак, нотаріусом відмовлено позивачу у видачі зазначеного свідоцтва, оскільки частки голови та членів цього двору у даному майні не виділено; колгоспний двір не є суб`єктом цивільних правовідносин, а тому немає можливості видати свідоцтво про право на спадщину. Крім того, відсутній правовстановлюючий документ, який підтверджує право власності спадкодавця на вище вказаний житловий будинок. У зв`язку із цим позивачу рекомендовано звернутися з позовом про визнання права власності в порядку спадкування на зазначене нерухоме майно.

Тому позивач просить визнати за ним право власності на вказане нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, його представник, адвокат Гринів Я. В. подала до суду заяву, в якій просить провести розгляд справи без її та позивача участі, і ухвалити рішення про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, однак, подав до суду письмову заяву, в якій просить розглянути справу без його участі та ухвалити рішення згідно із законом.

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін (їх представників) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2ст.247 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, і, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис № 36, батьками позивача були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а. с. 15).

Відповідно до витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00016251714 від 28.01.2016 року матір позивача, ОСОБА_4 , після укладення шлюбу 07.02.2013 року змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » (а. с. 18-19).

Згідно з даними витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00016251807 від 28.01.2016 року, батьками ОСОБА_7 (матері позивача) були ОСОБА_8 та ОСОБА_2 (а. с. 16-17).

Отже, ОСОБА_2 була бабою позивача по материнській лінії.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , актовий запис 33, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Перерив Коломийського району Івано-Франківської області (а. с. 12).

Згідно з даними довідки № 364, виданої 27.12.2023 року Матеївецькою сільською радою Коломийського району Івано-Франківської області, місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з часу збудування спадкового житлового будинку по день її смерті було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 . Місце проживання позивача зареєстроване за цією ж адресою (а. с. 20).

Згідно з даними довідки № 363, виданої 27.12.2023 року вказаною сільською радою, станом на 01.01.1990 року тип двору, що знаходиться за зазначеною адресою, - колгоспний. Станом на 01.01.1990 року за даною адресою було зареєстроване місце проживання: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та позивача. На день смерті ОСОБА_2 разом з нею проживав позивач. Заповіт, складений від імені цієї спадкодавиці, посвідчувався виконкомом цієї сільської ради 16.05.1999 року. Даний заповіт не змінювався та не скасовувався (а.с.21).

Відповідно до вказаного заповіту, посвідченого секретарем виконкому зазначеної сільської ради ОСОБА_9 , зареєстрованого в реєстрі за № 15 від 16.05.1999 року, ОСОБА_2 заповіла належний їй на праві особистої власності житловий будинок, приватизовану земельну ділянку розміром 0, 44 га., стайню, стодолу, літню кухню під одним дахом, підвал окремо, колонку водяну, курник, вбиральню, паркан, земельну частку (пай) своїм онукам: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в рівних частинах вказаного майна кожному (а. с. 13, 14).

Рішенням виконавчого комітету вказаної сільської ради № 8 від 29.01.2016 року вирішено змінити поштову адресу спадкового будинковолодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 , з номера «5» на номер «7А» (а. с. 22).

Згідно з даними виписки з інвентаризаційних матеріалів № 55157 та копії технічного паспорту на садибний житловий будинок, виготовленими обласним комунальним підприємством «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» (інвентарний номер 113, реєстровий номер 54) 04.02.2016 р. та 10.02.2016 р. відповідно, право власності на вказане нерухоме майно зареєстроване за ОСОБА_2 як головою колгоспного двору на підставі свідоцтва про право власності, виданого 11.07.1990 року виконкомом Коломийської районної ради на підставі її рішення № 124 від 13.06.1990 року. Дане майно складається із: житлового будинку «А», житлова площа 41, 5 кв. м., загальна площа 52.3 кв. м., відсоток зносу 47%; літньої кухні «Б»; стайні «В»; стодоли «Г»; сараю «Д»; вбиральні та погребу «З, Ж»; вимощення «1»; колонки «№1»; огорожі «№3-6» (а. с. 23, 46-51).

Згідно з даними спадкової справи № 49/2016, заведеної після смерті ОСОБА_2 , спадщину після її смерті прийняв позивач та звернувшись 03.02.2016 року до вказаної державного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вказане майно.

Крім того, в матеріалах зазначеної спадкової справи наявні подані 03.02.2016 р. та 16.12.2016 р. відповідно заяви ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В цих заявах вказані особи зазначили, що вони є онуками померлої ОСОБА_2 , їм відомо зміст вказаного вище заповіту, та заявили, що спадщину після смерті їхньої баби у встановлений законом термін вони не прийняли, на час відкриття спадщини разом із спадкодавицею не проживали, заяву про прийняття спадщини у визначений законодавством термін не подали за продовженням цього терміну звертатися до суду вони не мають наміру збираються і не заперечують, щоб свідоцтво про право на спадщину за законом було видано на ім`я ОСОБА_1 , тобто позивача.

Отже, судом встановлено, що позивач є єдиним зі спадкоємців, вказаних в даному заповіті, хто прийняв спадщину, фактично вступивши в управління спадковим майном.

Судом також встановлено, що з метою оформлення прав на спадщину за законом позивач звернувся із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину до вищевказаної нотаріуса, яка рекомендувала позивачу звернутися з відповідним позовом, оскільки частки голови та членів цього двору у даному майні не виділено; колгоспний двір не є суб`єктом цивільних правовідносин, а тому немає можливості видати свідоцтво про право на спадщину; правовстановлюючий документ, який підтверджує право власності на житловий будинок, відсутній, про що 05.12.2023 року винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с. 24).

Згідно з положеннями п.11 ч.1ст.346 ЦК Україниправо власності припиняється у разі смерті власника.

Згідно з правилами ч.2 ст.1223 цього Кодексу у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч.3 ст.1268 ЦК Україниспадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цьогоКодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 392 цього Кодексу власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з положеннями ч. 3ст. 1296 ЦК Українивідсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для визнання в порядку спадкування за позивачем як за єдиним спадкоємцем за заповітом права власності на вказане нерухоме майно колишнього колгоспного двору.

Отже, позов підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, ст.ст.392, 1223, 1261,1296 ЦК України, ст.ст.206,263-265,268,273,352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати в порядку спадкування за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , жителем АДРЕСА_1 , право власності на будинковолодіння, яке складається із: житлового будинку «А», житлова площа 41, 5 кв. м., загальна площа 52.3 кв. м., відсоток зносу 47%; літньої кухні «Б»; стайні «В»; стодоли «Г»; сараю «Д»; вбиральні та погребу «З, Ж»; вимощення «1»; колонки «№1»; огорожі «№3-6», та розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (колишній поштовий номер будинку «5»).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 14.11.2024 року.

Суддя: Калинюк О. П.