Рішення

від 13.11.2024 по справі 390/1471/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/1471/20

Провадження № 2/390/18/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2024 р.Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Бойко І.А.,

при секретарі Петренко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича, про усунення перешкод в користуванні майном,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до ФГ Ковалевського В.І., в якому просить усунути перешкоди в користуванні нележною їй земельною ділянкою з кадастровим номером 3522585000:02:000:1437, яка знаходиться на території Миколаївської сільської ради Кіровоградської області, шляхом повернення відповідачем цієї земельної ділянки та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису № 25853111 про державну реєстрацію іншого речового права, а саме права оренди зазначеної земельної ділянки, вчиненого на підставі договору оренди землі від 28.03.2018.

Обґрунтовуючи позов, зазначає, що позивач на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом є власником спірної земельної ділянки, яку вона успадкувала після смерті ОСОБА_2 . Раніше земельна ділянка перебувала у тимчасовому користуванні ФГ ОСОБА_3 на підставі договору оренди землі від 12.06.2007, укладеного між ФГ Ковалевського В.І. та ОСОБА_2 строком на 10 років та зареєстрованого 31.03.2008. Позивач, бажаючи припинити орендні правовідносини до закінчення строку дії договору оренди землі з ФГ Ковалеського В.І., 02.09.2017 засобами поштового зв`язку надіслала орендарю письмову вимогу про повернення земельної ділянки та просила припинити її обробіток з 01.04.2018. За відсутності доказів отримання відповідачем вимоги орендаря, позивач 05.10.2017 розмістила в газеті оголошення про припинення вищевказаного договору оренди землі з 01.04.2018. Після завершення строку дії договору оренди землі позивач іншого договору оренди землі чи договору про поновлення раніше укладеного договору не укладала, проте відповідач продовжив безпідставно використовувати належну їй земельну ділянку. В якості підстав правомірності використання земельної ділянки відповідач посилається на договір оренди землі від 28.03.2018, на підставі якого до державного реєстру речових прав на нерухоме майно за відповідачем зареєстроване право оренди. Позивач стверджує, що вона договір оренди землі не підписувала, тому відсутнє її волевиявлення на підписання такого договору. Обставини підписання можуть бути підтверджені за результатами судової почеркознавчої експертизи. Попередні дії позивачки повністю узгоджуються з її попередніми діями щодо припинення дії оренди землі. З метою захисту своїх прав вона звернулась з даним позовом.

У відзиві на позов представник відповідача голова ФГ Ковалевського В.І. зазначив, що відповідач вимогу про припинення попереднього договору оренди землі не отримував, оскільки відповідна кореспонденція повернута позивачу. До завершення строку дії договору оренди ФГ Ковалевського В.І, з примірником нового договору оренди землі щодо спірної земельної ділянки звернувся до позивача, яка власноручно його підписала, після чого відповідач зареєстрував свє право оренди у відповідному державному реєстрі. Після укладення договору оренди землі від 28.03.2018 позивач отримувала орендну плату, сукупний розмір якої за період 2018-2020 років становить 70199,15 грн. У зв`язку з чим представник відповідача вважає позовні вимоги безпідставними, тому просить відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

В письмових поясненнях по суті спору представник відповідача - голова ФГ Ковалевського В.І. зазначив, що договір оренди землі від 28.03.2018 підписувався в трьох примірниках, що свідчить про наявність одного з примірників у позивача. Регулярне отримання позивачкою орендної плати впродовж трьох років за договором оренди землі від 28.03.2018 свідчить про підтвердження ОСОБА_2 дійсності останнього договору та належне виконання його умов, зокрема з боку ФГ Ковалевського В.І. Право оренди за договором визнаний державою, оскільки здійснено державну реєстрацію орендного права, договір є дійсним та виконуваним його сторонами. Позивач після укладення і підписання договору з подальшим отриманням нею орендної плати, заперечила факт підписання договору, однак не довела обставин, які б підтверджували заявлені позовні вимоги і наявність порушення її прав.

В судове засідання позивач та її представник - адвокат Турчанов О.В. не з`явилися, представник позивача подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу без участі позивача та її представника. Вимоги позову підтримує.

Представник відповідача адвокат Ковальчук Ю.М. в судове засідання не з`явилася, подала суду заяву, в якій позов заперечила, просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та розглядати справу без її участі.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до договору оренди землі від 12.06.2007, укладеного між ОСОБА_2 та ФГ Ковалевського В.І., ОСОБА_2 передала фермерському господарству ОСОБА_3 належну їй земельну ділянку площею 7,12 га строком на 10 років. Договір зареєстрований у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП «ЦДЗК при Держкомземі України», про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 31.03.2008 вчинено запис, реєстраційний номер 0408372001 (т.1 а.с.9-11).

Отже договір укладений, підписаний сторонами та пройшов відповідну державну реєстрацію.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 46323730 право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3522585000:02:000:1437, площею 7,116 га, зареєстровано за ОСОБА_1 . Підставою виникнення права власності у останньої є свідоцтво про право на спадщину за законом № 2082, від 26.10.2015, видавник приватний нотаріус Кіровоградського районного нотаріального округу Томаз В.І. (т.1 а.с.16).

З вимоги про повернення земельної ділянки від 02.09.2017 вбачається, що ОСОБА_1 письмово звернулася до ФГ ОСОБА_3 з вимогою припинити з 01.04.2018 використання належної їй земельної ділянки площею 7,12 га та повернути цю земельну ділянку за актом приймання-передачі, а договір оренди землі від 12.06.2007 вважати припиненим. Підставами вимоги зазначила те, що після смерті матері ОСОБА_2 вона є новим власником земельної ділянки з кадастровим номером 3522585000:02:000:1437, точна площа якої становить 7,116 га. Договір, що підписаний між ОСОБА_2 та ФГ Ковалевського В.І. на 10 років, зареєстрований 31.03.2008, тому строк його дії закінчується 31.03.2018, а ОСОБА_1 не має наміру продовжувати дію договору оренди. Вимога 03.09.2018 надіслана засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення за юридичною адресою АДРЕСА_1 , однак адресату не вручена (т.1 а.с.19 зв.).

Відповідно до витягу з періодичного видання розміщено оголошення про те, що у зв`язку із закінченням строку договору, на який його укладено, повідомляється, що договір оренди землі, укладений 12.06.2007 між ФГ Ковалевського В.І. та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки, яка знаходиться на території Миколаївської сільської ради Кіровоградської області, площею 7,12 га, кадастровий номер 3522585000:02:000:1437 з 01.04.2018 необхідно вважати припиненим, з огляду на те, що після 31.03.2018 вказана земельна ділянка має бути повернута власнику ОСОБА_1 , яка є спадкоємицею ОСОБА_2 (т.1 а.с.20).

Відповідно до заяви від 31.01.2018 ОСОБА_1 звернулася до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області та повідомила, що вона забороняє будь-які реєстраційні дії щодо належної їй земельної ділянки, яка знаходиться на території Миколаївської сільської ради Кіровоградської області Кіровоградської області, площею 7,1160 га, кадастровий номер 3522585000:02:000:1437 (т.1 а.с.21).

З відповіді начальника управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області № 034/01-26/99-Ж від 07.02.2018 ОСОБА_1 повідомлено, що внесення запису до державного реєстру про заборону вчинення реєстраційних дій не входить до повноважень Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області. Копію заяви ОСОБА_1 направлено до відома усім суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам Кіровоградської області (т.1 а.с.22).

З договору оренди землі від 28.09.2018 вбачається, що ОСОБА_1 уклала договір оренди землі з ФГ Ковалевського В.І. щодо земельної ділянки, площею 7,12 га, кадастровий номер 3522585000:02:000:1437, строком на 10 років. Згідно акта приймання-передачі об`єкту оренди від 23.03.2018 ОСОБА_1 передала ФГ Ковалевському В.І. земельну ділянку за вищевказаним договором (т.1 а.с.12-14).

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 126659297 від 07.06.2018 право оренди, що виникло на підставі договору оренди землі від 28.03.2018 між ОСОБА_1 та ФГ Ковалевського В.І. за останнім зареєстровано речове право право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3522585000:02:000:1437, номер запису 25853111 (т.1 а.с.15).

З відомості-розрахунку за оренду паїв за 2018 рік вбачається наявність запису № 64 щодо видачі 27.12.2018 коштів в розмірі 25000 грн за оренду пая площею 7,12 га (т.1 а.с.70-71).

У відомості та видатковому касовому ордері від 12.09.2019 вбачається, що ОСОБА_1 19.12 отримала 6599,60 грн, а 12.09.2019 вона отримала 7000 грн (т.1 а.с.74-75).

Згідно з висновком судової почеркознавчої експертизи № 407/857-859/23-27 від 13.03.2023 рукописний запис «Жданова» у договорі оренди землі від 28.03.2018, укладеному між ОСОБА_1 та ФГ Ковалевського В.І., якій міститься на 4-й сторінці в графі «Орендодавець», виконаний ОСОБА_1 . Підпис від імені ОСОБА_1 , у договорі оренди землі від 28.03.2018, укладеному між ОСОБА_1 та ФГ ОСОБА_3 , якій міститься на 4- сторінці в графі «Орендодавець», виконаний самою ОСОБА_1 . Рукописний запис « ОСОБА_4 » в акті-приймання-передачі об`єкта оренди від 28.03.2018 (Додаток № 2 до договору оренди землі від 28.03.2018), якій міститься під графою «Орендодавець», виконаний ОСОБА_1 . Підпис від імені ОСОБА_1 , в акті-приймання-передачі об`єкта оренди від 28.03.2018 (Додаток № 2 до договору оренди землі від 28.03.2018), якій міститься в графі «Підписи сторін ___» справа від рукописного запису « ОСОБА_4 », виконаний ОСОБА_1 (т.2 а.с.7-12).

Відповідно до частини першоїстаттею 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже,стаття 15 ЦК Українивизначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно достатті 13Закону України«Про орендуземлі» № 161-XIV від 06.10.1998 з наступними змінами, в редакції чинній на час підписання сторонами оспорюваного договору оренди землі) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першоюстатті 6 Закону 161-XIVорендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбаченихЗК України,ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону 161-XIV право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Статтею 17 Закону 161-XIV передбачено, що об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Частиною четвертоюстатті 124 ЗК України, станом на у редакції, чинній на час підписання договору оренди, передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

За змістом частини другоїстатті 125 ЗК Україниправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно доЗакону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (частина п`ятастатті 126ЗК України).

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина першастатті 210 ЦК України).

Відповідно до частини третьоїстатті 640 ЦК України(у редакції, чинній на час підписання сторонами оспорюваного договору оренди землі) договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

У постанові від 19 лютого 2014 року у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13) Верховний Суд України зробив висновок, що моментом укладення договору оренди земельної ділянки є момент, коли сторони, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі, скріплюють його своїми підписами. При цьому Верховний Суд України указав, що цивільні права та обов`язки за договором набуваються після його державної реєстрації.

Велика Палата Верховного Суду підтримала зазначені висновки у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17.

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За правиламистатті 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Позивач заперечує підписання договору оренду землі від 28.03.2018, та стверджує, що відповідач ФГ Ковалевського В.І. безпідставно використовує спірну земельну ділянку, що їй належить.

За клопотанням позивача по справі проведена судова почеркознавча експертиза, за результатом якої надано висновок № 407/857-859/23-27 від 13.03.2023, згідно якого підписи в договорі оренди землі від 28.03.2018 та в акті приймання-передачі об`єкта оренди - належать самій ОСОБА_1 .

Представник позивача після надходження до суду висновку судової експертизи № 407/857-859/23-27 від 13.03.2023 подав до суду клопотання від 09.06.2023, в якому вказав, що висновок експерта суперечить наявним у справі доказам, а саме: вимозі від 02.09.2017 про повернення земельної ділянки, оголошенню від 05.10.2017, заяві від 31.01.2018 до реєстраційної служби. У зв`язку із суперечливістю таких доказів представник позивача зазначив, що проведення експертизи проведено на одному примірнику договору. Разом з тим, існує ще один примірник договору, який надавався відповідачем на реєстрацію речового права і зберігається в ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області. Просив призначити по справі почеркознавчу експертизу (т.1 а.с.23-25).

Надалі представник позивача подав заяву, в якій подане ним клопотання від 09.06.2023 про призначення експертизи просив залишити без розгляду (т.1 а.с.57).

Доказів наявності іншого договору в реєстраційному органі представник позивача суду не надав, крім того зазначене твердження суперечить приписам п.24 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМ України № 1127 від 25 грудня 2015 р. (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553), яка зазначає, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію речового права державний реєстратор невідкладно повертає заявникові документи, подані для державної реєстрації прав у паперовій формі (крім випадків, коли такі документи було повернуто заявнику під час прийняття заяви після виготовлення їх електронних копій шляхом сканування або коли такі документи відповідно до закону не повертаються заявнику), та за наявності бажання заявника отримати результати державної реєстрації прав у паперовій формі - видає витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав чи (у разі відмови у проведенні державної реєстрації прав) рішення щодо відмови в державній реєстрації прав.

Зважаючи, що позивач не спростував висновок судової почеркознавчої експертизи № 407/857-859/23-27 від 13.03.2023, суд відхиляє твердження позивача щодо непідписання нею договору оренди землі від 28.03.2018, укладеному між ФГ Ковалевського В.І. та ОСОБА_1 , оскільки це твердження спростовується вищезазначеним висновком судової експертизи, який суд вважає належним та допустимим доказом.

Отже, станом на 28.03.2018 позивач виявила намір на укладення договору оренди землі з відповідачем та виразила свою волю на укладання цього договору, про що свідчить її підпис в договорі.

Однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, яка полягає у визнанні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договори і визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої домовленості.

Зважаючи, що підписання договору оренди землі мало місце 28.03.2018, тому суд, з урахуванням принципу свободи договору, вважає непереконливими твердження представника позивача в частині того, що висновок судової експертизи суперечить вимозі від 02.09.2017 про повернення земельної ділянки, оголошенню від 05.10.2017, заяві від 31.01.2018 до реєстраційної служби.

Вчинення дій позивачем до укладання договору оренди землі від 28.03.2018 свідчить про намір припинити попередні договірні відносити, проте подальше підписання ОСОБА_1 договору не суперечить її попередній поведінці, оскільки правомірність правочину договору оренди землі та вільність волевиявлення позивачки на укладення договору від 28.03.2018 у належний процесуальний спосіб не спростовані.

Отже договір оренди землі від 28.03.2018 є чинним та повинен виконуватись його сторонами, у належний спосіб, у належний строк (термін), впродовж строку, на який його укладено.

Першим протоколом до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та рішенням Європейського суду з прав людини від 24 червня 2003 року «Стретч проти Сполученого Королівства» (Stretch vs. The United Kingdom, заява № 44277/98) встановлено, що «правомірні очікування» мають статус майна і позбавлення сторони правовідносин її правомірних очікувань є неприпустимим.

Таким чином, сторона договору оренди землі ФГ Ковалевського В.І. після його укладення отримує легітимні сподівання та правомірні очікування на законне завершення такої процедури, а також реалізацію права користування земельною ділянкою протягом усього погодженого строку за умови належного виконання сторонами договору його умов.

На підтвердження виконання договору відповідач надав суду докази його виконання, заперечень щодо яких сторона позивача не висловила, доводів з посиланням на належні, допустимі й достовірні докази суду не навела.

Імперативними приписами ст.ст. 12, 13, 81, 89 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно вимог ч.2 ст.79, ч.6 ст.81 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19, від 13.07.2022 у справі № 916/3307/16.

Таким чином, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити через недоведеність.

Питання щодо судових витрат в частині судового збору суд вирішує згідно ст.141 ЦПК України, відповідно до якої у разі відмови у задоволенні позову судовий збір покладається на позивача.

На підставі ст.ст. 626, 628, 629, ЦК України, ст.124, 125, 126 ЗК України, ст.ст. 6, 13, 17 "Про оренду землі", ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», керуючись ст.ст.4-5, 10, 12-13, 77-81, 95, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні прозову ОСОБА_1 до Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича, про усунення перешкод в користуванні майном, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

відповідач: Фермерське господарство Ковалевського Віталія Івановича, АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ 23227389.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області І.А. Бойко