Рішення

від 08.11.2024 по справі 626/3147/24

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 626/3147/24

Провадження № 2/626/666/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

08.11.2024 року м.Берестин (Красноград)

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Дудченка В.О.,

за участю секретаря - Зінченко Л.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Андрущенко Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берестині (м.Краснограді) в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу №626/3147/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Міністерства оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, її проживання з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з 01.12.2015 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 день смерті останнього.

В обґрунтування позовної заяви представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Андрущенко Д.С. зазначила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 познайомились у 2015 році. З моменту знайомства ОСОБА_1 та ОСОБА_3 симпатизували один одному та згодом, з листопада 2015 року вони почали зустрічатися. Взаємовідносини розвивалися, почуття, що об`єднало їх зростало, а тому усвідомлюючи, що їм добре разом, вони прийняли рішення спільно проживати однією сім`єю. Фактично проживати однією сім`єю як чоловік та жінка вони стали з 01.12.2015 року. Новостворена сім`я проживала з 01.12.2015 року по 24.09.2017 року за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, у зв`язку зі військовою службою ОСОБА_3 позивачці разом з її молодшим сином довелось переїхати до м. Маріуполь, тому з 25.09.2017 року всі вони проживали за адресою: АДРЕСА_2 . Всі ці роки, починаючи з 01.12.2015 року по день смерті ОСОБА_3 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачка з ОСОБА_3 спільно проживали, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, а також були пов`язані спільним побутом та мали взаємні обов`язки. ОСОБА_1 займалась домашнім господарством, вихованням дітей, спільних дітей з ОСОБА_3 не було та повністю була на утриманні ОСОБА_3 . Сам ОСОБА_3 служив старшим солдатом, снайпером (2 категорії) 2 відділення розвідки взводу розвідки спеціального призначення 1 батальйону оперативного призначення окремого загону спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_3 » військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, на нього були покладені обов`язки щодо забезпечення родини. Також ОСОБА_3 займався вихованням молодшого сина позивачки, разом з ним відвідував спортивні секції та сприяв його спортивним досягненням, в них був особливий емоційний зв`язок. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з повагою ставились до своєї родини, мали плани на майбутнє та бажали зареєструвати шлюб. Згодом 24.02.2022 року відповідно до указу Президента України від 24.02.2022 року № 64 в Україні було об`явлено воєнний стан у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, а тому ОСОБА_3 був вимушений повернутись до своєї військової частини та захищати місто Маріуполь. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , виконуючи бойове завдання, захищаючи територіальну цілісність, недоторканість та незалежність України загинув. Таким чином ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки як подружжя, мали спільний бюджет, разом займались вихованням молодшого сина заявниці, тобто фактично були подружжям, у зв`язку із чим необхідно встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 . Встановлення зазначеного вище факту необхідно ОСОБА_1 для отримання одноразової грошової допомоги та будь яких інших грошових коштів, в тому числі грошового забезпечення, що виплачується сім`ям загиблих військовослужбовців. Іншим чином ніж ухвалення судового рішення вона не може підтвердити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , оскільки він на даний час загинув при виконанні бойового завдання.

Рух справи в суді.

Ухвалою судді Красноградського районного суду Харківської області від 18.09.2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Заяви учасників процесу по суті справи та клопотання.

Від відповідача по справі ОСОБА_2 15.10.2024 року до суду надійшла заява про визнання позову, в якій також зазначила, що її син ОСОБА_3 . починаючи з 01.12.2015 року до дня загибелі ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав з позивачем ОСОБА_1 . Вони проживали однією сім`єю, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки як подружжя, мали спільний бюджет, разом займались вихованням молодшого сина позивачки. Їй відомо, що встановлення факту проживання ОСОБА_1 з її сином однією сім`єю без реєстрації шлюбу, необхідно ОСОБА_1 для отримання одноразової грошової допомоги та будь-яких інших грошових коштів, що виплачуються сім`ям загиблих військовослужбовців. Їй зрозумілі наслідки встановлення такого факту, а саме щодо отримання позивачем відповідної частини одноразової грошової допомоги.

Від відповідача по справі Міністерства оборони України 20.09.2024 року надійшов відзив на позовну заяву в якому просять відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 вказуючи на те, що позивачкою не надано достатніх доказів щодо проживання її з померлим військовослужбовцем однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Розгляд справи просять провести без участі представника Міністерства оборони України.

Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Андрущенко Д.С. надійшла відповідь на відзив в якій на задоволенні позовних вимог наполягала з підстав викладених у позовній заяві, а також зазначила, що позивач при поданні доказів надала всі докази, що були в неї наявні на момент подання позовної заяви, також позивач неодноразово вказувала, що більшість письмових доказів, зокрема документи, що свідчили б про придбання побутової техніки, меблів, посуду тощо (чеки), квитанції про оплату комунальних послуг в орендованому житлі, чеки на придбання одягу/взуття, договір оренди квартири тощо, не можуть бути надані суду, адже вони знищені та знаходяться в зруйнованій квартирі в м. Маріуполь. Також позивачем було подано клопотання щодо виклику свідків, щоб засвідчити факт проживання разом з загиблим однією сім`єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, а тому доводи відповідача Міністерства оборони України, про не достатність доказів не можуть бути взяті до уваги.

Пояснення учасників процесу в судовому засіданні.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її адвокат Андрущенко Д.С. позовну заяву підтримали на її задоволенні наполягали з підстав викладених в заявах по суті справи.

Пояснення свідків в судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 є дочкою його колишньої дружини тобто падчеркою. Після розірвання шлюбу з матір`ю ОСОБА_1 між ними залишились відносини, як батька та дочки. Починаючи з грудня 2015 року його падчерка почала проживати однією сім`єю з ОСОБА_3 як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу. До 2017 року їх родина проживала в м. Краснограді, а потім у зв`язку з проходженням служби ОСОБА_3 вони переїхали проживати в м. Маріуполь, де проживали до моменту його смерті. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки як подружжя, мали спільний бюджет, разом займались вихованням молодшого сина ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , який вважав його своїм батьком. Вся родина вважала їх чоловіком та дружиною. Його родина приклала багато зусиль, щоб одну із вулиць в м. Краснограді, а нині в м. Берестині перейменували на честь ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона є бабусею ОСОБА_3 . ЇЇ онук ОСОБА_3 починаючи з грудня 2015 року став проживати з ОСОБА_1 однією сім`ю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу. Вони вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки як подружжя, мали спільний бюджет, разом займались вихованням молодшого сина ОСОБА_1 - ОСОБА_5 . Вона вважала ОСОБА_1 дружиною онука. Спочатку вони проживали в м. Краснограді, а згодом у 2017 році переїхали жити в м. Маріуполь де проживали до моменту смерті онука. Коли вона їздила до них у гості в м. Маріуполь, то вони завжди були разом, та приймали її як подружжя, в свою чергу вони також приїздили до неї в гості разом. На всіх сімейних святах вони були разом як чоловік та жінка, про що свідчать сімейні фотографії як родини ОСОБА_1 так і родини ОСОБА_3 .

Син позивачки ОСОБА_5 - ОСОБА_1 в судовому засіданні також пояснив, що його мама жила разом з ОСОБА_3 , якого він вважав своїм батьком, бо він піклувався про нього як про сина, зокрема забезпечував одягом, харчуванням та іншим, водив його на секцію по боксу. Спочатку вони проживали в м. Краснограді, а згодом переїхали в м. Маріуполь за місцем служби ОСОБА_5 .

Суд вислухавши учасників судового процесу, свідків, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Позиція суду.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 почали з грудня 2015 року проживати однією сім`єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 .

Довідкою Красноградської міської ради від 05.11.2024 року підтверджується факт, про те, що в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 в період з 31.12.2015 року по вересень 2017 року зареєстрована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за вказаною адресою в цей період фактично проживав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

25 вересня 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 переїхали до АДРЕСА_2 .

При виконанні бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув цивільний чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , що підтверджується сповіщенням про смерть (загибель) та свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_2 .

Відповідно до інформації від 25.10.2024 року наданої Красноградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ні ОСОБА_1 ні ОСОБА_3 не перебували в зареєстрованих шлюбах, зокрема відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб ОСОБА_1 розірвала шлюб на підставі рішення Красноградського районного суду Харківської області №626/1324/13-ц від 06.06.2013 року, а відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актового запису про реєстрацію шлюбу не виявлено.

Після смерті військовозобов`язаного ОСОБА_3 виникла необхідність у оформленні виплати грошової допомоги. Однак при підготовці документів виявилося, що ОСОБА_1 не може подати весь пакет необхідних документів, оскільки проживала з ОСОБА_3 однією сім`єю, як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу.

Тобто встановлення факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 01.12.2015 року день смерті останнього, дасть ОСОБА_1 можливість оформити грошову допомоги та інші виплати, оскільки чинним законодавством не передбачено іншого порядку для встановлення факту проживання однією сім`єю, як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу.

Іншим чином ніж ухвалення судового рішення ОСОБА_1 не може підтвердити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , оскільки він на даний час загинув при виконанні бойового завдання.

Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд.

Відповідно до роз`яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо. Також це можуть бути: свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї») визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Поняття сім`ї, сформульоване у статті 3 СК України, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї. Відповідно до Хартії прав сім`ї, сім`я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя. Альтернативою шлюбу є конкубінат, тобто фактичне спільне проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу. Жінка та чоловік мають на це право і відповідно право на повагу до свого вибору з боку держави та суспільства. Європейський суд з прав людини при розгляді справи ОСОБА_7 зауважив, що відносини де-факто, як і відносини, що ґрунтуються на шлюбі, можуть вважатись сімейним життям.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно та інше.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

У справі «Джонстон проти Ірландії» (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім`ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом. Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 СК України.

Згідно зі ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.06.2020 по справі №755/180/12/16-ц (провадження № 61-40658св18), для застосування положень вищевказаної статті необхідною умовою є, зокрема, встановлення факту не перебування осіб у будь-якому іншому шлюбі. Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі №522/1252/14-ц (провадження № 61-11255св18), від 26 вересня 2018 року у справі № 244/4801/13-ц (провадження № 61-23286св18), від 25 квітня 2019 року у справі № 759/4596/18 (провадження № 61-3852св19).

Таким чином, предметом доказування у спорі про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу є такі обставини, що мають матеріально-правове значення: чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі, між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю, а саме спільне проживання, спільний побут, наявність взаємних прав та обов`язків.

Великою Палатою Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 554/8023/15-ц зазначено, що встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.

У Постанові Верховного Суду від 03.11.2022 у справі №361/4744/19 зазначено, що належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 15.07.2020 по справі №524/10054/16.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 у cправі №560/17953/21 визначено підсудність вказаних справ судам загальної юрисдикції.

Крім того Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» від 09 грудня 2023 року № 3515-IX, який набрав законної сили 29.03.2024 року ст. 16-1 ЗУ Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" викладено в новій редакції та в ч. 4 вказаної статті визначено, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

Згідно з ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої-третьої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Встановлені судом обставини справи щодо спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу свідчать про те, що вони проживали разом як одна сім`я, мали стосунки, притаманні подружжю.

При цьому, під час вирішення спору суд враховує, що в іншому зареєстрованому шлюбі позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не перебували, про що свідчать докази надані до матеріалів справи.

Особиста переписка між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 свідчить, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного, крім того сімейні фотографії певних часів, також вказують, що позивач та ОСОБА_3 мали стосунки властиві чоловіку та дружині, зокрема перебували на спільних святах родини разом, робили сімейні фотографії з рідними, а також власні фото як чоловік та дружина.

Суд також бере до уваги показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на підтвердження того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , проживали однією сім`єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу у період з грудня 2015 року по дату смерті ОСОБА_3 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки їх пояснення стосуються різносторонніх деталізованих фактичних даних, які підтверджують наявність усталених відносин, які притаманні подружжю, і узгоджуються з письмовими доказами у справі. При цьому факт перебування таких свідків, зокрема, у родинних відносинах, як з ОСОБА_1 так і з ОСОБА_3 має визначальне значення в даному випадку через сам предмет доказування, оскільки охарактеризувати характер відносин можуть люди, що входять до вузького кола спілкування позивачки та ОСОБА_3 .

При цьому суд враховує також те, що відповідач по справі ОСОБА_2 , яка є матір`ю загиблого ОСОБА_3 та має право на отримання грошової допомоги даний позов визнала та в письмових поясненнях також підтвердила, що її син ОСОБА_3 проживав однією сім`єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу з ОСОБА_1 .

Висновки за результатами розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що встановлення факту спільного проживання разом однією сім`єю без реєстрації шлюбу про який просить ОСОБА_1 , породжує юридичні наслідки, а саме їх підтвердження необхідне для отримання грошової допомоги, як членом сім`ї загиблого військовослужбовця та інших виплат, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення, а отже суд вважає, що є достатньо підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання з ОСОБА_3 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, які не перебували у шлюбі між собою та в будь-якому іншому шлюбі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 247, 263-265 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Міністерства оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю, як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з 01.12.2015 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 день смерті останнього.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Харківській апеляційний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08.11.2024 року.

Суддя