Рішення

від 14.11.2024 по справі 646/6447/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/6447/24

№ провадження 2/646/2555/2024

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.11.24 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

судді Янцовської Т.М.,

з участю секретаря Величка О.А.,

позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу № 646/6447/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області, служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, про позбавлення батьківських прав,-

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позову позивачка зазначила, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 15 липня 2011 року по 26 березня 2013 року. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , який з народження постійно мешкає з позивачкою та знаходиться повністю на її утриманні. На протязі подружнього життя відповідач зловживав спиртними напоями, матеріально сім`ю не забезпечував, інтересами сім`ї не цікавився, вихованням, розвитком дитини не займався, постійно вчиняв сварки, ображав, застосовував фізичну силу до неї, його поведінка негативно впливала на психічний стан малолітнього сина. Добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надавав. Сину було півроку, як відповідач припинив будь-яке спілкування з ним. За останні 12 років жодного разу не шукав зустрічі з сином, навіть не телефонував. Відповідач не виявляв щодо нього батьківського піклування, не цікавиться побутовими умовами життя дитини, здоров`ям, фінансовим становищем сім`ї, не брав участі у вихованні сина, не надавав матеріальної допомоги на його утримання та лікування, свідомо фактично сам відсторонився від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, навіть не вітає дитину з днем народження, має заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.05.2024 р. в сумі 211 740 грн. 50 коп.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, і просила задовольнити позов, посилаючись на обставини, викладені в ньому.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, не повідомив суд про причини неявки, своїм правом на подачу відзиву на позов в порядку ст. 178 ЦПК України не скористався.

Представники третіх осіб - виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області, служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області-в судове зсідання не з`явились, належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, у відповідності до ст. 181 ЦПК України своїм правом подання пояснення щодо позову не скористались.

За наявності одночасного існування умов, передбачених положеннями ст. 280 ЦПК України, суд вважав можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Ухвалою суду від 13.06.2024 р. відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 28.08.2024 року у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Червонозаводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції 07.02.2012 р.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26.03.2013 р. розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 07 лютого 2013 року до повноліття дитини.

З розрахунку заборгованості ОСОБА_2 по аліментам, складеного державним виконавцем Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, вбачається, що за виконавчим листом № 2/646/731/2013 від 16.04.2013 р. станом на 01.05.2024 у ОСОБА_2 наявна заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 211740,50 гривень.

З повідомлення Комунального закладу «Катеринівський ліцей Лозівської міської ради» від 10.05.2024 р. вбачається, що батько ОСОБА_2 , зі слів матері, не бере участі у вихованні дитини, не цікавиться його успіхами та поведінкою в ліцеї. За період із 01.09.2023 року по теперішній час до ліцею не приходив, батьківські збори не відвідував.

Згідно Акту обстеження умов проживання від 17 травня 2024 року, наданим Службою у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, за адресою АДРЕСА_3 проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Висновок: ОСОБА_1 та ОСОБА_5 створили належні умови для проживання та всебічного розвитку дітей.

Згідно висновку виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області як органу опіки та піклування від 23.07.2024 р. визнано доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 р., яка була підписана Україною 21.02.1990 р., ратифікована Верховною Радою України 27.02.1991 р. і набула чинності для України 27.09.1991 р., яка в силу Конституції України та положень ст. 13 СК України є частиною національного сімейного законодавства України визнаний принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини; батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї (частина восьма статті 7 СК України).

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов`язані турбуватися про здоров`я дитини, його фізичний, духовний розвиток.

Статтею 164 СК України передбачений вичерпаний перелік правових підстав позбавлення особи батьківських прав. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Пунктом 17 вищезазначеної постанови передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

За приписами статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В силу ч. 6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Суд критично оцінює висновок виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області як органу опіки та піклування від 23.07.2024 р. продоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього ОСОБА_3 , оскільки при складанні висновку не були з`ясовані належним чином усі суттєві обставини, у висновку не наведено підстав та аргументів, які б вказували на доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, висновок не містить однозначних обставин, які б вказували на наявність підстав для застосування відносно відповідача такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських права, а також позитивного впливу такого рішення на інтереси малолітнього ОСОБА_3 . Такий висновок для суду має рекомендаційний характер.

У рішенні у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року ЄСПЛ наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54).

Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що у судовому засіданні достовірно не встановлено, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню та матеріальному утриманню дитини, свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, не проявляє батьківської турботи, лише сама по собі констатація факту ухилення відповідача від виконання ним своїх обов`язків по вихованню неповнолітнього сина, наявність заборгованості зі сплати аліментів, незацікавленість батька успіхами та поведінкою в ліцеї дитини не є достатньою і безумовною підставою для позбавлення відповідача батьківських прав, а свідчить про відсутність емоційного зв`язку між членами родини, що може бути результатом відсутності сталого спілкування чи різних світоглядів.

З огляду на наведене, враховуючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом до батьків, суд приходить до висновку, що на теперішній час відсутні підстави для позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав щодо його сина ОСОБА_3 , позивачем не доведено обставин, на які вона посилалась в обґрунтування позову, а тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити у зв`язку з необґрунтованістю.

Керуючись Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 р., ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 150, 164 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст. ст. 12, 13, 259, 263-265, 280 ЦПК України,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області, служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, про позбавлення батьківських прав відмовити.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відомості щодо учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

відповідач - ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ,

третя особа - виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області, Харківська область, м. Лозова, вул. Ярослава Мудрого, 1, ЄДРПОУ 04058829,

третя особа - служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, Харківська область, м. Лозова, вул. Олега Куцина, 10а, ЄДРПОУ 26421259.

Суддя: Т.М. Янцовська