Рішення

від 14.11.2024 по справі 212/9988/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/9988/24

2/212/4284/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Козлова Д. О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аваліст» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення суми боргу за кредитним договором, посилаючись на те, що 28.07.2018 року АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 2019796615, за яким банк надав позичальнику кредит в розмірі 20798 грн. строком повернення до 28 липня 2021 року зі сплатою за користування кредитом комісії 5% від суми кредиту та процентної ставки у розмірі 0,01% річних. Потім 16.12.2021 року АТ «ОТП Банк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аваліст» (далі ТОВ «ФК «Аваліст»), уклали договір факторингу № 16/12/21, за яким позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 за договором № 2019796615 від 28.07.2018 року. На 16.12.2021 року у відповідачки була наявна заборгованість по кредитному договору в розмірі 49197,27 грн., з яких 38225,96 грн. борг за тілом кредиту та 10971,31 грн. борг за відсотками. 17.12.2021 року AT «ОТП Банк» направив повідомлення відповідачу про відступлення права вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «ФК «Аваліст». Однак відповідачка не проводила погашення боргу, тому має непогашену заборгованість перед позивачем в сумі 49197,27 грн. Крім того згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідачка має сплатити на користь позивача 72726,53 грн., з яких: 49197,27 грн. заборгованість із кредиту та борг в сумі 19452,16 грн. з інфляційних втрат та борг в сумі 4077,10 грн. з 3% річних. Також позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн. На підставі викладеного просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Аваліст» заборгованість за кредитним договором № 2019796615 від 28.07.2018 року в сумі 49197,27 грн., а також 19452,16 грн. інфляційних втрат та 4077,10 грн. 3% річних, стягнувши витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2024 року при відкритті провадження судом було визначено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, а також за клопотанням представника позивача було витребувано з АТ «ОТП Банк» відомості щодо укладення договору № 2019796615 та виписки з рахунків ОСОБА_1 на виконання такого договору.

Представники ТОВ «Фінансова компанія «Аваліст» не висловили заперечень проти розгляду справи без повідомлення сторін за наявними матеріалами.

Відповідачка, ОСОБА_1 , будучи обізнаною про наявність позову ТОВ «ФК «Аваліст» до неї, не скористалась своїм право на подання відзиву на позов, а також не висловила заперечень проти розгляду справи без повідомлення сторін за наявними матеріалами.

Таким чином суд, дослідивши наявні у справі докази, вважає поданий позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі за текстом рішення - ЦК) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом було встановлено, що 28.07.2018 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання банківських послуг № 2019796615, за умовами якого кредитор надав боржнику кредитний ліміт у сумі 20798 грн. строком на 36 місяців зі сплатою відсотків за його використання в розмірі 5% в місяць, а у пільговий період в розмірі 0,01% річних, підтвердженням чого було отримання відповідачкою картки № НОМЕР_1 строком дії до 05.2021 року.

За довідкою-розрахунком АТ «ОТП Банк» вбачається, що у ОСОБА_1 станом на 16 грудня 2021 року малась заборгованості за кредитним договором № 2019796615 від 28.07.2018 року в загальному розмірі 49197,27 грн., з якої борг з кредиту в сумі 38225,96 грн. та борг за відсотками в сумі 10971,31 грн., що безпосередньо підтверджується витребуваною судом випискою АТ «ОТП Банк» щодо руху коштів по такому картковому рахунку ОСОБА_1 .

Судом також було встановлено, що 16.12.2021 року між ТОВ «ФК «Аваліст» та АТ «ОТП Банк» укладено договір факторингу № 16/12/21, за яким АТ «ОТП Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Аваліст» права грошової вимоги, зокрема, за кредитним договором № 2019796615 від 28.07.2018 року, що підтверджується витягом з реєстру боржників № 1, де вказано, що загальна заборгованість відповідача становить 49197,27 грн., за якої 38225,96 грн. борг за тілом кредиту та 10971,31 грн. борг з відсотків.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином права вимоги за договором кредиту № 2019796615 від 28.07.2018 року, укладеним ОСОБА_1 із первісним кредитором перейшло до ТОВ «ФК «Аваліст».

Доказів проведення оплати ОСОБА_1 на користь первісного або нового кредитора боргу суду не було надано.

При цьому суд вказує, що відповідно до п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Так у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України згідно із Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 5-30 год. 24 лютого 2022 року, який діє до теперішнього часу.

Отже, представники позивача у порушення положень п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного стану внаслідок прострочення позичальником виконання ним грошового зобов`язання за договором, за яким ОСОБА_1 отримала позику, нарахували відповідачці інфляційні втрати та 3% річних за таке прострочення зі сплати кредиту.

Таким чином суд не приймає до уваги надані представником позивача розрахунки сум за ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо боргу з інфляційних втрат на суму 19452,16 грн. та з 3% річних на суму 4077,10 грн., внаслідок чого в цій частині позовні вимоги ТОВ «ФК «Аваліст» до відповідачки не підлягають задоволенню.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що в ОСОБА_1 перед позивачем встановлено наявність загального боргу за кредитним договором від 28.07.2018 року саме в сумі 49197,27 грн., з якого 38225,96 грн. борг за тілом кредиту та 10971,31 грн. борг за нарахованими відсотками.

Отже, суд зауважує, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Аваліст», заявлені до відповідача, підлягають на підставі викладеного судом вмотивування частковому задоволенню шляхом стягнення на користь позивача з ОСОБА_1 боргу на суму 49197,27 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом ст. 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За ст. 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, тому обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повинен надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

Суд встановив, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн. підтверджуються наступними доказами.

Так за договором № 07/23, укладеним між ТОВ «ФК «Аваліст» та Адвокатським бюро «Наталія Косяк» від 14.02.2023 року про надання правової допомоги, адвокатське бюро прийняло на себе зобов`язання з надання юридичної допомоги позивачу в сумі 5000 грн. за кожну справу в суді першої інстанції.

Відповідно до акту приймання передачі № 156 від 25.10.2023 року до вказаного договору № 07/23 його сторони узгодили отримання адвокатських послуг ТОВ «ФК «Аваліст» на суму 5000 грн. по справі зі стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (7 годин за ознайомлення зі справою, формування правової позиції, складання позовної заяви до суду, формування пакету документів до неї), оплата за які підтверджується платіжною інструкцією від 28.06.2024 року на суму 5000 грн.

Отже, з огляду на зазначені норми права, правову позицію Великої Палати Верховного Суду та встановлені обставин справи, суд дійшов переконання, що вимоги про відшкодування витрат позивача на правничу допомогу пов`язані з розглядом справи та їх розмір відповідає критеріям розумності та співмірності.

При цьому враховуючи, що суд частково задовольнив заявлені позовні вимоги ТОВ «ФК «Аваліст», то витрати позивача на професійну правничу допомогу у сумі 5000 грн. підлягають частковому стягненню з відповідачки на користь позивача відповідно до розміру задоволених судом позовних вимог, тобто сумі 3382,35 грн. (49197,27 / 72726,53 х 5000 = 3382,35).

Також відповідно до ст. 141 ЦПК на користь позивача з відповідачки підлягають стягненню витрати ТОВ «ФК «Аваліст» зі сплати судового збору відповідно до частки задоволених судом позовних вимог, тобто сумі 2048,35 грн. (49197,27 / 72726,53 х 3028 = 2048,35).

Керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 141, 142, 200, 223, 259, 263-265 ЦПК, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аваліст» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аваліст» заборгованість за договором № 2019796615 від 28.07.2018 року в сумі 49197 (сорок девять тисяч сто дев`яносто сім) грн. 27 коп.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аваліст» витрати з оплати судового збору в сумі 2048,35 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 3382,35 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 14 листопада 2024 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аваліст», ЄДРПОУ 39628752, юридична адреса: м. Київ, вул. Деревлянська 10-А.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: Д. О. Козлов