Ухвала

від 14.11.2024 по справі 213/830/24

ІНГУЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/830/24

Номер провадження 1-кп/213/154/24

У Х В А Л А

Іменем України

14 листопада 2024 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника: адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041610000011, 12024041740000088, за звинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, громадянин України, освіта професійно-технічна, не одружений, не працює, дітей не має, прож.: АДРЕСА_1 , раніше судимий,

в скоєнні кримінального правопорушення за ст. 185 ч.4 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений органами досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.4 ст. 185 КК України. Запобіжний захід обрано у вигляді тримання під вартою, який в подальшому було продовжено.

Прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначив про те, що продовжують існувати ризики: ОСОБА_4 може переховуватись від суду та може вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказав, що більш м`які запобіжні заходи не будуть запобігати вказаним ризикам. Звертав увагу, що обвинувачений офіційно не працював на момент затримання, в разі обрання цілодобового домашнього арешту жодні особи не брали на себе зобов`язання утримувати обвинуваченого, про наявність коштів на своє утримання обвинувачений не вказував.

Обвинувачений та захисник заперечували проти продовження запобіжного заходу, просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, або зменшити розмір застави до мінімального. Обвинувачений вказав, що буде проживати з батьками, та вони його будуть утримувати, він може працювати.

Відповідно до ч. 1ст. 177 КПКметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2ст. 177 КПК).

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу судом враховуються вимоги ст.178 КПК України, особа обвинуваченого, який раніше судимий, не одружений, неповнолітніх дітей не має, на момент затримання не працював, має хронічне захворювання. Доказів наявності у обвинуваченого тісних соціальних зв`язків не надано, обвинувачений вказує що має місце проживання та може там бути під домашнім арештом, але в той же час не надає інформації про право власності на це житло, чи не заперечують власники (співвласники) житла щодо його там проживання; вказує що батьки будуть його утримувати, але доказів такої згоди та можливості не надає.

Судом встановлено, що у відповідності до ч.3 ст 199 КПК України, ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені п.п. 1, 5 частини 1статті 177 КПК України, які наведені в попередніх ухвалах слідчого судді та суду по даному кримінальному провадженню та існування яких стало підставою для застосування до підозрюваного/обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на даний час не зменшились, продовжують існувати.

З правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в справі «W проти Швеції» від 26 січня 1993 року, слідує, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпеки цієї особи та не дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірність її поведінки, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитися від суду. Тобто в даному випадку тяжкість покарання та особа обвинуваченого, дають підстави вважати, що ризик за п.1 ч.1 ст 177 КПК України не зменшився та продовжує існувати, як і ризик вчинення інших кримінальних правопорушень.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Таран проти України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою повинен бути необхідним за конкретних обставин. Тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і особистого зобов`язання не зможуть запобігти вказаним ризикам, що посилюється введенням в країні воєнного стану. Особиста порука не може бути застосована, оскільки суду не повідомлено про наявність осіб, які б заслуговували на довіру та поручились за обвинуваченого.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 176 КПК України тримання під вартою є запобіжним заходом, який у відповідності до ч.1 ст. 183 КПК України є винятковим, та застосовується лише в разі неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Враховуючи вказане, суд вважає клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню, слід продовжити запобіжний захід тримання під вартою. Потрібно визначити альтернативний запобіжний захід заставу та зменшити її розмір. Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 199,314-316,343,371,372 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Продовжити стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 12.01.2025 року включно, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 105980,00 грн.

В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язок повідомляти суд про зміну місця свого проживання; не відлучатися за межі м. Кривого Рогу без дозволу суду; з`являтись на виклики суду.

У разівнесення заставита змоменту звільненняобвинуваченого з-підварти внаслідоквнесення застави,обвинувачений зобов`язанийвиконуватипокладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу - залишити без задоволення.

Визначити часом закінчення строку дії даної ухвали 12.01.2025р. включно.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення, а для особи під вартою з момента отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1