Рішення

від 23.10.2024 по справі 205/7041/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

23.10.2024 Єдиний унікальний номер 205/7041/24

Єдиний унікальний номер судової справи 205/7041/24

Номер провадження 2/205/3119/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Вороніної М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу № 205/7041/24 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акордбанк», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцев Ігор В`ячеславович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

31.05.2024 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акордбанк», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцев Ігор В`ячеславович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позов обґрунтований тим, що 16.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. вчинено виконавчий напис № 23030 (далі Виконавчий напис), про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості в загальному розмірі 43693,01 грн. Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус керувався ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) № 1172 від 29.06.1999 року. Оскільки нотаріус не врахував, що законодавство передбачало можливість вчинення виконавчого напису лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого кредитного договору, а також не врахував спірність суми заборгованості, позивач вважає Виконавчий напис незаконним.

На підставі Виконавчого напису постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцева І.В. відкрито виконавче провадження № 66940333, у межах якого звернуто стягнення на доходи позивача.

На підставі зазначеного позивач просить визнати Виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалами судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05.06.2024 року позов прийнято до розгляду й відкрито провадження у цивільній справі, а також витребувано докази та вжито заходи забезпечення позову.

21.08.2024 року від представника ПАТ «КБ «Акордбанк» надійшов відзив на позов, у якому заперечував проти позовних вимог. Заперечення обґрунтовано тим, що Виконавчий напис вчинено відповідно до закону та на підставі наданих відповідачем документів, що доводять безспірність заборгованості. При цьому заборгованість за кредитним договором не погашена. На підставі викладеного просить відмовити в задоволенні позову.

У судове засідання учасники судового процесу не з`явилися.

Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява, у якій просив розглядати справу без його участі, позов підтримав, просив задовольнити.

Від представника відповідача ОСОБА_2 надійшла заява, у якій просив розгляд справи провести без його участі, у відзиві проти позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити.

Треті особи: ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акордбанк», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцев Ігор В`ячеславович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Про причини неявки не повідомили.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, доходить висновку, що вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

У ході судового розгляду встановлено, що 16.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. вчинено виконавчий напис № 23030 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором № СІК-161118/003-07 від 16.11.2018 року в розмірі 43693,01 грн. Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус керувався ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999 року (а.с.8).

24.09.2021 року на підставі Виконавчого напису постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцева І.В. відкрито виконавче провадження № 66940333, у межах якого 15.01.2024 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 (а.с.11-14).

Відповідно до ст.ст. 15, 16ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч.1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.18ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерстваюстиції України22лютого 2012року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Відповідно до пунктів 1, 2 Глави 12 Порядку виконавчі написи вчиняються нотаріусами на документах, які встановлюють заборгованість або передбачають повернення майна. Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, то він має бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріального документа.

Згідно із ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з пп. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, пп. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України«Про нотаріат» та Порядку.

Як вбачається зі змісту спірного виконавчого напису нотаріуса, під час його вчинення Нотаріус керувався статтею 87Закону України«Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172.

Відповідно до п. 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Перелік доповнено вказаним пунктом на підставі Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою КМУ від 26 листопада 2014 р. № 662.

При цьому, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі №826/20084/14, визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 р. в частині, зокрема, доповнення Переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Таким чином, Перелік на час вчинення Виконавчого напису діяв в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріусу на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.

Відповідно до п. 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

З копії кредитного договору, укладеного позивачем з відповідачем вбачається, що кредитний договір, на підставі якого вчинено Виконавчий напис, не посвідчений нотаріально.

Враховуючи викладене, правова підстава для вчинення спірного Виконавчого напису на підставі п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172, відсутня.

Положення ст.50Закону України«Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Враховуючи приписи ст. ст.15,16,18 ЦК України, ст. ст.50,87,88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року №6-887цс17.

Із змісту позову вбачається, що заборгованість є спірною.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку про наявність правових підстав для визнання Виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1816,80 грн. (а.с.15,20).

Окрім того, позивач просив стягнути з відповідача понесені ним витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 000 грн.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження таких витрат позивачем надано копії: ордера на надання (правової) допомоги; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; договору про надання правової допомоги № 2105/1 від 21.05.2024 року; акт приймання-передачі виконаних робіт № 2105/1 від 24.05.2024 року, відповідно до якого адвокатом надано позивачу такі послуги: консультування клієнта тривалістю 1 год. 30 хв., збір й аналіз відомостей та доказів для можливості складення позовної заяви тривалістю 3 год. 30 хв., складання позовної заяви та направлення її в суд тривалістю 8 годин, фіксована сума гонорару в сумі 10000 грн.; платіжної інструкції про оплату за вказаним договором у розмірі 10000 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на правову допомогу, суд виходив з такого.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії»(Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», пункти 79 і 112 відповідно).

Суд дослідив питання обґрунтованості витрат і врахував, що справа не обтяжена великою кількістю доказів, не є складною й підготовка до її розгляду, оскільки явно не потребувала значних затрат часу та зусиль професійного адвоката.

Зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що заявлена сума у розмірі 10 000 грн. не є співмірною, а відтак доходить висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 5 000 грн., що є справедливим та співмірним відшкодуванням таких витрат.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 15, 16, 18, 512 ЦК України, ст.ст. 39,50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 2, 4, 10, 12, 80, 81, 137, 141, 223, 247, 263, 265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акордбанк», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцев Ігор В`ячеславович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 23030 від 16.06.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акордбанк» заборгованості за кредитним договором №СІК-161118/003-07 від 16.11.2018 року в загальному розмірі 43693,01 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акордбанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Стеценка, буд. 6, код ЄДРПОУ: 35960913, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судові витрати в розмірі 6816,80 грн., з яких: 1816,80грн. судовий збір, 5000 грн. витрати на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.Г. Остапенко