Рішення

від 06.11.2024 по справі 205/12106/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

06.11.2024 Єдиний унікальний номер 205/12106/24

Провадження №2/205/4199/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2024 року місто Дніпро

Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Дорошенко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Гузь Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро цивільну справу за позовною заявою адвоката Годько Інни Олегівни в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» про захист прав споживача, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Годько І.О. в інтересах ОСОБА_1 звернулась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ТОВ «Фінансова компанія управління активами» про захист прав споживача, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позову зазначила, 20.09.2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Остапенко Є.М. видано виконавчий напис №5328 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості в розмірі 18213,13 грн за кредитним договором №2003345065 від 06.04.2013 року. При цьому сам нотаріальний напис №5328 від 20.09.2019 року ОСОБА_1 надано не було. Реквізити виконавчого напису вона побачила в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень. 10.02.2022 року Новокодацьким відділом державної виконавчої служби у м.Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було відкрито виконавче провадження №68530178. Вважає, що зазначений виконавчий напис вчинений з порушенням законодавства, а тому є таким, що не підлягає виконанню з огляду на те, що стягувачем для вчинення напису не було надано затвердженого законодавством переліку документів, які підтверджували безспірність за кредитним договором, а в свою чергу нотаріус Остапенко Є.М. не перевірив надані йому для вчинення напису документи, отже, вчинив оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора, належними доказами якої можуть бути виключно первинні документи, не надано доказів видачі кредиту та сплати заборгованості. На підставі викладеного, просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №5328 виданий 20.09.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Остапенко Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості за кредитним договором в розмірі 18213,43 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.09.2024 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.10.2024 року за клопотанням позивача витребувано у Харківського обласного державного нотаріального архіву належним чином засвідчені копії всіх документів, на підставі яких приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. було вчинено виконавчий напис №5328 від 20.09.2019 року.

14.10.2024 року на електронну адресу суду від директора ТОВ «Фінансова компанія управління активами» Кожем`яченко Ю.М. надійшло клопотання про врегулювання спору за участю судді. Клопотання відповідач мотивував тим, що вказаний спір можливо вирішити мирним шляхом за умов взаємних поступок, оскільки наявність заборгованості за кредитним договором позивачем не спростовується, лише міститься посилання щодо надміру великої суми заборгованості, тому запропоновано сплатити кошти в розмірі 3278,42 грн на розрахункові рахунки ТОВ «ФК Управління активами» у строк до 18 год. 00 хв. 27.12.2024 року, тоді частина заборгованості у розмірі 14935,01 грн буде списана, а заборгованість за кредитним договором №2003345065 від 06.04.2013 року та виконавчим написом №5328 вважатиметься такою, що погашена в повному обсязі. У разі погодження позивача з вказаними умовами гарантують підписання на вказаних умовах мирової угоди.

Відповідно до ч. 1 ст.201 ЦПК України врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.

З наведеного випливає, що усі сторони мають надати свою згоду для можливості врегулювання спору за участю судді.

Однак позивач не надала своєї згоди на врегулювання спору за участю судді, про що зазначила у своїй заяві від 28.10.2024 року.

Оскільки заява ТОВ «Фінансова компанія управління активами» не є спільною, позивачем у своїй заяві не надано згоди на таке врегулювання, суд залишає клопотання відповідача без задоволення, оскільки наведені обставини виключають можливість застосування процедури врегулювання спору за участю судді.

01.11.2024 року на виконання ухвали суду від 10.10.2024 року від Харківського обласного державного нотаріального архіву надійшов лист, відповідно до якого повідомлено, що надати належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Остапенко Є.М. було вчинено виконавчий напис №5328 від 20.09.2019 року не уявляється можливим в зв`язку з їх знищенням.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Годько І.О. в судове засідання не з`явились, від позивача надійшла заява, в якій просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія управління активами» в судове засідання не з`явися, 14.10.2024 року на електронну адресу суду надійшла заява директора ТОВ «Фінансова компанія управління активами» Кожем`яченко Ю.М. про визнання позовних вимог. В заяві просив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія управління активами» в частині визнання виконавчого напису №5328 від 20.09.2019 року таким, що не підлягає виконанню та стягнути з ТОВ «Фінансова компанія управління активами» суму судового збору за подання позовної заяви в розмірі 606 грн та у разі подання заяви про забезпечення позову в розмірі 302,80 грн.

Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 12.09.2021 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Остапенко Є.М. на підставі ст. 87 ЗУ «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29 червня 1999 року №1172, вчинено виконавчий напис №5328 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості за кредитним договором №2003345065 від 06.04.2013 року укладеного між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 за період з 23.03.2017 року по 11.09.2019 року у загальному розмірі 18213,43 грн, з яких:

-12577,83 грн заборгованість за тілом кредиту;

-5485,60 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами;

-150,00 грн плата за вчинення виконавчого напису (а.с.13).

Постановою державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Барзіон О.І. від 10.02.2022 року відкрито виконавче провадження №68530178 з виконання вищевказаного виконавчого напису (а.с.12).

За загальним правилом статей 15, 16ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст.39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22лютого 2012 року №296/5 із змінами та доповненнями (надалі - Порядок).

Так, згідно зі ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

При цьому ст.50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2. 2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3. 2, 3. 5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (надалі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, пунктом 2 Переліку документів передбачено, що для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з тим, пункт 2 вказаного Переліку був визнаний незаконним та нечинним у повному обсязі згідно із постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Вказана постанова суду є чинною.

У пункті 1 вищевказаного Переліку документів визначено, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до правової позиції Великої палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Таким чином, з 22 лютого 2017 року кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис, вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника». Суд звертає увагу на те, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що відповідно виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж беззаперечно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі та саме за цей період.

Законодавством не визначений вичерпний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Відповідачем не було надано доказів того, що ним до нотаріуса були надані будь-які документи, що підтверджують безспірність заборгованості щодо вказаної у виконавчому написі суми. Отже, суду не було надано доказів того, що виконавчий напис було вчинено нотаріусом за наявності документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Більш того, виконавчий напис вчинено на підставі правочину, стосовно якого не надано доказів нотаріального посвідчення. З урахуванням визнання судом з 22 лютого 2017 року нечинним пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, видача таких виконавчих написів після 22 лютого 2017 року можлива лише за умови пред`явлення оригіналу нотаріально посвідченого договору (договорів).

Отже, оспорюваний виконавчий напис нотаріуса не відповідає вимогам закону, в той час як заборгованість, яка вказана у цьому написі, не є безспірною. Факт наявності цього виконавчого напису суттєво порушує права позивача.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги думку відповідача, який визнав позовні вимоги в повному обсязі, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно з ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1 статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, з урахуванням задоволення позовних вимог позивача та визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, що з відповідача необхідно стягнути судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги адвоката Годько Інни Олегівни в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» про захист прав споживача, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 5328 від 20.09.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Остапенком Євгеном Михайловичем про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості в розмірі 18213,13 грн за договором про надання споживчого кредиту №2003345065 від 06.04.2013 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 605,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,

представник позивача адвокат Годько Інна Олегівна, РНОКПП НОМЕР_2 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4971 від 23.10.2020 року, адреса: 49086, м.Дніпро, вул.Глібова, 43, ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», код ЄДРПОУ 35017877, адреса: 08205, Київська обл., м.Ірпінь, вул.Соборна, буд.98А, оф.70, ел.пошта: info@fkua.com.ua.

Суддя Г.В.Дорошенко