Вирок

від 14.11.2024 по справі 638/5944/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/5944/24

Провадження № 1-кп/638/1420/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Харкові кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221070002343 від 05 вересня 2023 року стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ізюму Ізюмського району Харківської області, громадянина України, військовозобов`язаного, з середньою спеціальною освітою, розлученого, маючого малолітнього сина ОСОБА_6 2011 року народження, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , у період часу з 18 листопада 2022 року по 19 грудня 2022 року, в денний час доби, перебуваючи в місті Ізюмі Ізюмського району Харківської області, достовірно знаючи, що його мати ОСОБА_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а 18 листопада 2022 року на банківську картку АТ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , яка належала померлій, надійшла пенсія в розмірі 4750 грн. 55 коп., шляхом обману, діючи умисно, шляхом зняття коштів та розрахунку зазначеною пенсійною банківською карткою за придбані товари в мережах закладів торгівлі, заволодів грошовими коштами Головного управління пенсійного фонду в Харківській області, спричинивши матеріальної шкоди в розмірі 4750 грн. 55 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення проступок, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Надалі, у період часу з 19 грудня 2022 року по 19 січня 2023 року, в денний час доби, перебуваючи в місті Ізюмі Ізюмського району Харківської області, достовірно знаючи, що його мати ОСОБА_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а 19 грудня 2022 року на банківську картку АТ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , яка належала померлій, надійшла пенсія в розмірі 4772 грн. 33 коп., шляхом обману, діючи умисно, шляхом зняття коштів та розрахунку зазначеною пенсійною банківською карткою за придбані товари в мережах закладів торгівлі, заволодів грошовими коштами Головного управління пенсійного фонду в Харківській області, спричинивши матеріальної шкоди на загальну суму 4772 грн. 33 коп.

У період часу з 19 січня 2023 року по 17 лютого 2023 року, в денний час доби, перебуваючи в місті Ізюмі Ізюмського району Харківської області, достовірно знаючи, що його мати ОСОБА_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а 19 січня 2023 року на банківську картку АТ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , яка належала померлій, надійшла пенсія в розмірі 4772 грн. 33 коп., шляхом обману, діючи умисно, шляхом зняття коштів та розрахунку зазначеною пенсійною банківською карткою за придбані товари в мережах закладів торгівлі, заволодів грошовими коштами Головного управління пенсійного фонду в Харківській області, спричинивши матеріальної шкоди в розмірі 4772 грн. 33 коп.

У період часу з 17 лютого 2023 року по 17 березня 2023 року, в денний час доби, перебуваючи в місті Ізюмі Ізюмського району Харківської області, достовірно знаючи, що його мати ОСОБА_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а 17 лютого 2023 року на банківську картку АТ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , яка належала померлій, надійшла пенсія в розмірі 4772 грн. 33 коп., шляхом обману, діючи умисно, шляхом зняття коштів та розрахунку зазначеною пенсійною банківською карткою за придбані товари в мережах закладів торгівлі, заволодів грошовими коштами Головного управління пенсійного фонду в Харківській області, спричинивши матеріальної шкоди на загальну суму 4772 грн. 33 коп.

У період часу з 17 березня 2023 року по 19 квітня 2023 року, в денний час доби, перебуваючи в місті Ізюмі Ізюмського району Харківської області, достовірно знаючи, що його мати ОСОБА_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а 17 березня 2023 року на банківську картку АТ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , яка належала померлій, надійшла пенсія в розмірі 5486 грн. 58 коп., шляхом обману, діючи умисно, шляхом зняття коштів та розрахунку зазначеною пенсійною банківською карткою за придбані товари в мережах закладів торгівлі, заволодів грошовими коштами Головного управління пенсійного фонду в Харківській області, спричинивши матеріальної шкоди в розмірі 5486 грн. 58 коп.

Крім того, у період часу з 19 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року, в денний час доби, перебуваючи в місті Ізюмі Ізюмського району Харківської області, достовірно знаючи, що його мати ОСОБА_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а 19 квітня 2023 року на банківську картку АТ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , яка належала померлій, надійшла пенсія в розмірі 5486 грн. 58 коп., шляхом обману, діючи умисно, шляхом зняття коштів та розрахунку зазначеною пенсійною банківською карткою за придбані товари в мережах закладів торгівлі, заволодів грошовими коштами Головного управління пенсійного фонду в Харківській області, спричинивши матеріальну шкоду на загальну суму 5486 грн. 58 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення злочини, передбачені ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

У сукупності ОСОБА_4 ,вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_4 , повністю розуміючи суть та зміст обвинувачення, положень статті 63 Конституції України, надав пояснення, відповідно до яких йому повідомили, що мати обвинуваченого ОСОБА_7 померла 18 березня 2022 року у підвалі, під час бойових дій, в той період часу, коли до міста Ізюму Харківської області проїзд було заборонено. Надалі, після приїзду та перепоховання матері, ОСОБА_4 забрав всі речі та документи, у тому числі і карту, якою користувався, враховуючи відсутність власних матеріальних коштів. Вину у вчинених кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України, визнав в повній мірі, щиро розкаявся, цивільний позов, заявлений ГУ ПФУ в Харківський області, визнав, суму нанесених збитків (матеріальної шкоди) визнав та не оспорював.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними та не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння ОСОБА_4 змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3ст.349КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За згодою учасників кримінального провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому суд обмежився дослідженням доказів, допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом роз`яснено обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

З урахуванням викладеного вище, суд доходить висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена під час судового розгляду та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 190 КК, ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) та заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

При призначенні покарання, суд відповідно до вимог положень ст.ст.65-67КК України враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також позицію прокурора.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд у кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Ізюму Ізюмського району Харківської області, громадянин України, військовозобов`язаний, з середньою спеціальною освітою, розлучений, має малолітнього сина ОСОБА_6 2011 року народження, офіційно не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не судимий.

Обставиною, яка згідно зіст.66КК України пом`якшує покарання обвинуваченого є щире каяття.

Обставин, які відповідно дост.67КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Суд зазначає, що у справі «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року, суд зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 190 КК України, суд виходить із принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, наявність обставини, яка пом`якшує покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, суд доходить висновку, що для виправлення обвинуваченого та попередження здійснення ним нових кримінальних правопорушень останньому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 190 КК у виді обмеження волі, ч. 2 ст.190КК України у виді позбавлення волі.

Оскільки ОСОБА_4 вчинено кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 190 КК, ч. 2 ст. 190 КК України, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому остаточне покарання, з урахуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі.

Оцінюючи характер і ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, дані про особу обвинуваченого, який є не судимим, обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченому, його щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з покладанням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередженням вчинення нових кримінальних правопорушень. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Потерпілою особою ГУ ПФУ в Харківській області заявлено в межах кримінального провадження цивільний позов на суму 63111 грн. 28 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства сторони цивільного процесу користуються своїми процесуальними правами вільно, в тому числі щодо визнання цивільного позову. Обвинуваченим ОСОБА_4 цивільний позов визнано.

Таким чином, цивільний позов потерпілої особи ГУ ПФУ в Харківській області підлягає задоволенню в повному обсязі.

Речові докази, процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 50, 66, 67, 69, 75, 76, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, ст.ст. 100, 124, 368, 370, 371, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень злочинів передбачених ч. 1 ст. 190КК та ч. 2 ст. 190 КК Українита призначити покарання:

- за ч. 1 ст. 190 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;

- за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

У відповідності до ч. 1ст. 70 КК України, призначити покарання ОСОБА_4 , за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього в силу ст.76КК України обов`язки, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_4 задовольнити у повному обсязі.

Стягнувши з ОСОБА_4 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, ЄДРПОУ: 14099344 (61022, місто Харків, площа Свободи, 5, 3 під-д., 2 пов.) 63111 (шістдесят три тисячі сто одинадцять) грн. 28 коп. матеріальної (майнової) шкоди.

Відповідно до ст. 532 КПК Українивирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок відповідно до ст.ст.393,395 КПК Україниможе бути оскаржений до Харківського апеляційного суду, через Дзержинський райсуд м. Харкова, протягом тридцяти діб з моменту проголошення, а ОСОБА_4 в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.

Згідно зі ст. 376 КПК Україникопія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Дзержинському райсуді м. Харкова копію цього вироку, подавши відповідну заяву.

Вирок складено та надруковано в нарадчій кімнаті 14 листопада 2024 року в одному примірнику.

Головуючий