Рішення

від 13.11.2024 по справі 299/5127/24

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

---

Справа № 299/5127/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.11.2024 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Роман К.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Пийтерфолвівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовом до відповідачки ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Пийтерфолвівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини.

Позовні вимоги мотивовано тим, що рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 17.11.2023 року в справі №299/5780/23 шлюб між позивачем та відповідачкою розірваний, неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після розірвання шлюбу залишено на утриманні, самостійному вихованні та проживати з батьком, ОСОБА_1 . Позивач просить позбавити відповідачку батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_4 з мотивів, що відповідачка чітко підтвердила та повідомила позивача про небажання мати в подальшому юридичного зв`язку з донькою. Вона ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, вручила позивачу нотаріально посвідчену заяву про те, що не може брати участь у вихованні та утриманні доньки. Виявилося, що доля дитини її не цікавить. Відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських (материнських) обов`язків. Вона самоусунулася від постійного спілкування з дитиною та її виховання і утримання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти; свідомо нехтує своїми батьківськими (материнськими) обов`язками.

З метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дитини, позивач вважає за необхідне вирішити питання про позбавлення відповідачки батьківських прав та посилаючись на положення cт. 180 Сімейного кодексу України просить стягнути з відповідачки на його користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 10000,00 (десять тисяч) гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дати подання позову і до повноліття дитини.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Лапчак І.Я. в підотовче засідання не з`явилися, однак позивач подав до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без його участі.

Відповідачка ОСОБА_2 належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, в підготовче засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає, проти позбавлення батьківських прав відносно доньки не заперечує, мотивуючи визнання позову тим, що проживає та працює за кордоном, має іншу сім`ю.

Представник третьої особи виконавчий комітет Пийтерфолвівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області в підготовче засідання також не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та направив до суду висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав відносно її дочки.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідачкою позов визнано повністю, що не суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому в порядку ст.206 ЦПК України визнання нею позову прийнято судом.

Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов`язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін та визнання позову відповідачкою, суд вважає за можливе у підготовчому с засіданні ухвалити рішення про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Суд встановив, що сторони є батьками неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 19.10.2007.

Дитина народилася під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі.

Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 17.11.2023 року в справі №299/5780/23 шлюб між сторонами розірвано, неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після розірвання шлюбу залишено на утриманні, самостійному вихованні та проживати з батьком, ОСОБА_1 .

Дитина проживає разом з батьком та перебуває на його повному утриманні.

Мати дитини, відповідачка ОСОБА_2 не бере участь у житті, утриманні та вихованні дочки.

Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Пийтерфолвівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідачки ОСОБА_2 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Пийтерфолвівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області від 28.10.2024 за № 117 встановлено, що відповідачка характеризується негативно, материнські обов`язки не виконує, вихованням дочки не займається. 23.07.2024 ОСОБА_2 написала заяву у приватного нотаріуса № 1634 про те, що вона на протязі останніх чотирьох років працює в Угорщині, створила іншу сім`ю, а їхня спільна дочка ОСОБА_4 проживає з батьком , який її самостійно утримує та виховує. В телефонному режимі повідомила, що не заперечує проти позбавлення її батьківських прав. Наявні підстави для позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 . У зв`язку з вищенаведеним, враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини від 28.10.2024, орган опіки та піклування Пийтерфолвівської сільської ради не заперечує та залишає на розгляд суду позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з тим, що вона ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

У відповідності до вимог ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, а передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до роз`яснень викладених в п. 15 Постанови Пленуму ВСУ від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі по тексту Постанова Пленуму), позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до п.16 Постанови Пленуму , ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Згідно ч.2 ст.141 Сімейного кодексу України окреме проживання батьків від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов`язків щодо дитини. У відповідності з ч.2 ст.157 Сімейного кодексу України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні. Нехтування батьківськими обов`язками з боку відповідачки принижує гідність дитини, а наявність людини, яка юридично має права матері, але фактично залишається чужою людиною, може в подальшому привести до негативних наслідків у житті дитини як з моральної, так і з правової точки зору.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку; батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч.4 ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення кого-небудь із батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Пункт 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України регламентує, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідачка зовсім не турбується про дочку, самоусунулася від постійного спілкування з дитиною та її виховання і утримання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти; свідомо нехтує своїми батьківськими (материнськими) обов`язками.

Дитина перебуває на повному майновому утриманні свого батька ОСОБА_1 , а також батько повністю дбає про її фізичний і моральний стан, а також про її духовний стан.

Відповідачка ОСОБА_2 самоусунулась від виховання та утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , життям дитини не цікавиться, зв`язків з нею не підтримує.

Суд приходить до переконання, що відсутність жодного контакту відповідачки з своєю дитиною за останні роки або іншого прояву турботи чи інтересу беззастережно вказують на наявність підстав для застосування до відповідачки заходів впливу, у зв`язку з чим позовні вимоги про позбавлення відповідачки батьківських прав підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Разом з тим, у відповідності до ч.2 ст. 166 Сімейного кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Утримання дитини, надання їй матеріальної допомоги є природним обов`язком батьків, зокрема cm. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов 'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Всупереч зазначеній вимозі, відповідачка ухиляється від свого обов`язку щодо утримання неповнолітньої дитини.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що з відповідачки слід стягнути аліменти на утримання дитини у розмірі заявленому позивачем.

Згідно з ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив 1211,20 грн судового збору, а відтак, з урахуванням вищенаведеного понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідачки.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач звільнений від сплати судового збору за звернення до суду із позовною вимогою про стягнення аліментів, відтак із відповідачки на користь держави належить стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13,18, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , батьківських (материнських) прав відносно її неповнолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , в розмірі 10000,00 (десять тисяч) гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду 29.07.2024 до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211,20 грн судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийТ. Ю. Левко