Рішення

від 14.11.2024 по справі 646/2882/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/2882/24

№ провадження 2/646/1795/2024

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.11.24 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

судді Янцовської Т.М.,

з участю секретаря Величка О.А.,

представника позивачки - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу № 646/2882/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про позбавлення відповідача ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позову позивачка зазначила, що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 19.03.2016 р., який розірвано рішенням суду від 27.12.2018 р. Від шлюбу вони мають сина ОСОБА_4 . Після розірвання шлюбу відповідач самоусунувся від виховання сина та не надавав жодної допомоги на його утримання. Рішенням суду від 16.09.2020 р. з батька дитини стягнуто аліменти, заборгованість за якими становить 124 019, 01 гривень. За період навчання в Комунальному закладі «Харківський ліцей №10 Харківської міської ради» відповідач особисто не цікавився успіхами свого сина, запитів на адресу школи не надсилав, батьківські збори й новорічні свята не відвідував, участь в шкільному житті класу не приймав, сина до закладу не приводив та не забирав.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, і просила задовольнити позов, посилаючись на обставини, викладені в ньому.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, не повідомив суд про причини неявки, своїм правом на подачу відзиву на позов в порядку ст. 178 ЦПК України не скористався.

Представник третьої особи - Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради в судове зсідання не з`явився, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, у відповідності до ст. 181 ЦПК України своїм правом подання пояснення щодо позову не скористався.

За наявності одночасного існування умов, передбачених положеннями ст. 280 ЦПК України, суд вважав можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Ухвалою суду від 19.02.2020 р. відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 22.11.2023 року у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області 02.04.2019 р.

Рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 27.12.2018 р. розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

З роз`яснення державного виконавця Куп`янського відділу державної виконавчої служби у Куп`янському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 02.02.2024 р. вбачається, що за виконавчим листом № 2/628/743/20, виданим 16.09.2020 р. Куп`янським міськрайонним судом Харківської області, станом на 02.02.2024 у ОСОБА_3 наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку за період з 13.07.2020 по 31.01.2024 становить 124015.01 гривень.

Згідно довідки ОСББ «Зелений будиночок» від 19.01.2024 р. позивачка ОСОБА_2 проживали з сином ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 з 2017 р. по 2021 р.

З повідомлення Комунального закладу «Харківський ліцей №10 Харківської міської ради» від 06.02.2024 р. вбачається, що ОСОБА_3 за період навчання ОСОБА_4 в навчальному закладі особисто не цікавився успіхами свого сина, запитів на адресу школи не надсилав, батьківські збори й новорічні свята не відвідував, участь в шкільному житті класу не приймав, сина до закладу не приводив та не забирав.

З повідомлення КНП «Міська дитяча поліклініка № 15» ХМР від 08.02.2024 р. вбачається, що інформація щодо звернень батька дитини - ОСОБА_3 до комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча поліклініка № 15» Харківської міської ради з дитиною ОСОБА_4 або самостійно у підприємства відсутня.

Згідно висновку Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради від 12.08.2024 р. визнано доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 р., яка була підписана Україною 21.02.1990 р., ратифікована Верховною Радою України 27.02.1991 р. і набула чинності для України 27.09.1991 р., яка в силу Конституції України та положень ст. 13 СК України є частиною національного сімейного законодавства України визнаний принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини; батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї (частина восьма статті 7 СК України).

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов`язані турбуватися про здоров`я дитини, його фізичний, духовний розвиток.

Статтею 164 СК України передбачений вичерпаний перелік правових підстав позбавлення особи батьківських прав. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Пунктом 17 вищезазначеної постанови передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

За приписами статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В силу ч. 6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Суд критично оцінює висновок Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради від 12.08.2024 р. продоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього ОСОБА_4 , оскільки при складанні висновку не були з`ясовані належним чином усі суттєві обставини, у висновку не наведено підстав та аргументів, які б вказували на доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, висновок не містить однозначних обставин, які б вказували на наявність підстав для застосування відносно відповідача такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських права, а також позитивного впливу такого рішення на інтереси малолітнього ОСОБА_4 . Такий висновок для суду має рекомендаційний характер.

У рішенні у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року ЄСПЛ наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54).

Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що у судовому засіданні достовірно не встановлено, що відповідач ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню та матеріальному утриманню дитини, свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, не проявляє батьківської турботи, лише сама по собі констатація факту ухилення відповідача від виконання ним своїх обов`язків по вихованню неповнолітнього сина, наявність заборгованості зі сплати аліментів, незацікавленість батька в підготовці дитини до школи, необізнаність про стан здоров`я дитини не є достатньою і безумовною підставою для позбавлення відповідача батьківських прав, а свідчить про відсутність емоційного зв`язку між членами родини, що може бути результатом відсутності сталого спілкування чи різних світоглядів. При цьому суд враховує, що позивачкою укладено шлюб 20.08.2021 р. з ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим Індустріально-Немишлянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції.

З огляду на наведене, враховуючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом до батьків, суд приходить до висновку, що на теперішній час відсутні підстави для позбавлення відповідача ОСОБА_3 батьківських прав щодо його сина ОСОБА_4 , позивачем не доведено обставин, на які вона посилалась в обґрунтування позову, а тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити у зв`язку з необґрунтованістю.

Керуючись Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 р., ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 150, 164 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст. ст. 12, 13, 259, 263-265, 280 ЦПК України,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав відмовити.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відомості щодо учасників справи:

позивач - ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ,

відповідач - ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ,

третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, адреса: 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 55, ЄДРПОУ 26489104.

Суддя: Т.М. Янцовська