Вирок

від 13.11.2024 по справі 162/813/24

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 162/813/24

Провадження № 1-кп/162/120/2024

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області у складі

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченої - ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 24.06.2024 року за №22024030000000080 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Дубравци Каменецького району Брестської області Республіки Білорусь, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою АДРЕСА_2 , громадянки Республіки Білорусь, з повною загальною середньою освітою, яка перебуває у фактичних шлюбних відносинах та має троє малолітніх дітей, непрацевлаштованої, несудимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 Кримінального кодексу України (далі - КК України)

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше квітня 2024 року, в месенджері «Telegram» створила тематичну групу з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за мережевою адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 , де, будучи її адміністратором, разом з іншими невстановленими під час досудового розслідування учасниками вищевказаного «Telegram - чату» здійснювала збір, консолідацію і трансляцію повідомлень про розташування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4 у населених пунктах Камінь-Каширського району з відомостями про місця і час проведення відповідних заходів указаними військовими формуваннями, громадянам України, які мають намір ухилитися від виконання своїх обов?язків з захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України під час мобілізації в особливий період.

Діючи на виконання свого злочинного умислу, як «власник» та «адміністратор» указаної вище групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» в месенджері «Telegram», кількість підписантів якої становила 992 осіб, використовуючи особистий мобільний телефон марки «SAMSUNG» моделі SM- C5311H, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_3 , організувала забезпечення постійного функціонування вказаної групи, проведення систематичного аналізу інформації, яка розміщується користувачами у групі, наповнення контентом - інформаційними повідомленнями відповідної тематики.

Зокрема, ОСОБА_4 , діючи умисно, переслідуючи мету перешкоджання законній діяльності військового формування - ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо забезпечення комплектування особовим складом Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період, з метою підриву обороноздатності України в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, 29.04.2024 о 10:53 год. в «чат» зазначеної вище Telegram - групи з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » повідомила інших учасників групи про місце перебування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4 в центрі АДРЕСА_3 та проведення останніми мобілізаційних заходів.

Надалі, продовжуючи виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_4 04.05.2024 о 11:12 год. в «чат» зазначеної вище Telegram - групи з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » повідомила про місце перебування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4 у АДРЕСА_3 та проведення останніми мобілізаційних заходів.

Крім того, в продовження свого злочинного умислу, ОСОБА_4 06.05.2024 о 12:22 год. в «чат» зазначеної вище Telegram - групи з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » повідомила про місце перебування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4 в центрі АДРЕСА_3 та проведення останніми мобілізаційних заходів.

Також, в продовження свого злочинного умислу, ОСОБА_4 08.05.2024 о 12:08 год в «чаті» зазначеної вище Telegram - групи з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » опублікувала голосове повідомлення, яким повідомила інших учасників про місце перебування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4 на АДРЕСА_2 та проведення останніми мобілізаційних заходів, у тому числі, цього ж дня, у відповідь на запит невстановленої слідством особи під мережевим нікнеймом « ОСОБА_6 », о 12:22 год. опублікувала повідомлення, конкретизуючи транспортний засіб, на якому прибули вказані військовослужбовці для проведення мобілізаційних заходів.

Крім того, в продовження свого злочинного умислу, ОСОБА_4 14.05.2024 о 12:52 год в «чат» зазначеної вище Telegram - групи з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » повідомила про місце перебування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4 та проведення останніми мобілізаційних заходів, а саме поблизу приміщення Залаззівської сільської ради.

Також, продовжуючи виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_4 28.05.2024 о 12:24 год. в «чат» зазначеної вище Telegram - групи з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » повідомила про місце перебування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4 на АДРЕСА_2 та проведення останніми мобілізаційних заходів.

Крім того, в продовження свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , 30.05.2024 о 11:12 год. в «чат» зазначеної вище Telegram - групи з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » повідомила про місце перебування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4 в АДРЕСА_3 та проведення останніми мобілізаційних заходів.

При цьому, усі вказані вище повідомлення у Telegram - групі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » щодо переміщення військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4 та виконання ними службових обов?язків, відповідали фактичним місцям їхнього перебування у відповідні періоди часу та були доступні всім учасникам указаної групи, що давало змогу в уникненні третім особам з числа учасників групи, їхнім знайомим, військового обов?язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, всупереч обов?язку кожного громадянина України захищати свою державність та суверенітет.

Окрім цього, ОСОБА_4 систематично схвалювала публікації інших учасників вищевказаної групи, у яких містилась інформація щодо перебування або відсутності військовослужбовців ТЦК на тій чи іншій вулиці населеного пункту, а також зазначала інформацію про транспортні засоби, якими вони пересувались, здійснювала перешкоджання законній діяльності військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Таким чином, ураховуючи зміст функціонального призначення створеної ОСОБА_4 інформаційної групи, остання чітко усвідомлювала, що, адмініструючи групу, у якій розміщується інформація про місцезнаходження військовослужбовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та вручення повісток працівниками центрів комплектування та соціальної підтримки з метою уникнення громадянами України призову на військову службу, вона перешкоджає законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період та передбачала настання суспільно небезпечних наслідків.

При цьому, ОСОБА_4 усвідомлювала характер повідомлень, котрі поширюються учасниками групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» в месенджері «Telegram» з приводу перешкоджання законній діяльності співробітників центрів комплектування, а також особисто брала участь у поширенні, консолідації та трансляції відповідної інформації.

Отже, ОСОБА_4 , виклавши зазначені повідомлення підтвердила тим самим чітке усвідомлення того, що вона, розміщуючи на інформаційному каналі (у «Telegram-чаті») з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » інформацію про місця та час вручення повісток громадянам військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_4 , досягла своєї злочинної мети щодо надання можливості уникнення особам призовного віку від призову на військову службу та перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період.

Відтак, ОСОБА_4 , перебуваючи у АДРЕСА_3 , за допомогою мобільного телефону марки «SAMSUNG» моделі SM- C5311H IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_3 , послідовно реалізуючи злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4 з проведення мобілізаційних заходів, умисно поширювала відомості про місця та час фактичного проведення мобілізаційних заходів військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також адмініструвала групу під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» в месенджері «Telegram», в якій її учасниками поширювалися відомості аналогічного змісту, що призвело до перешкоджання їх законній діяльності, визначеній ст. ст. 1, 14, 33, 34 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Положеннями ст. 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Пунктом 9 ст. 1 Закону України «Про національну безпеку» визначено, що національна безпека України - це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.

Відповідно до п. 2 ст. 1 указаного Закону, воєнна безпека - це захищеність . державного суверенітету, територіальної цілісності демократичного конституційного ладу та інших життєво важливих національних інтересів від воєнних загроз.

Згідно з п. 44 рішення Ради національної безпеки та оборони України від 14.09.2020, основним завданням у сфері воєнної безпеки є розвиток потенціалу стримування. Безумовним пріоритетом є боєздатні Збройні Сили України, підготовлений і вмотивований військовий резерв та ефективна територіальна оборона, які у поєднанні зі спроможностями інших органів сектору безпеки і оборони здатні завдати таких неприйнятних для противника втрат на землі, у повітрі, на морі та у кіберпросторі, що унеможливить реалізацію його агресивних намірів.

Пунктом 22 частини III Стратегії забезпечення державної безпеки, ухваленої рішенням Ради національної безпеки та оборони України від 16.02.2022 визначено, що державна політика у сфері державної безпеки спрямовується на попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім внутрішнім загрозам державній безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних, диверсійних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що призводять до цих загроз та причин їх виникнення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.

Відповідно до ст. З цього Закону організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з?єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Згідно зі ст. 12 указаного Закону підготовка Збройних Сил України до виконання покладених на них Конституцією України завдань, організація та забезпечення їх виконання, підтримання на належному рівні бойової і мобілізаційної готовності та боєздатності, виховна робота, збереження життя і здоров?я особового складу, забезпечення законності та військової дисципліни у Збройних Силах України здійснюються органами військового управління, командирами і начальниками всіх рівнів відповідно до вимог Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері оборони.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з?єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Збройна агресія - застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України вважається збройною агресією.

Статтею 4 вищевказаного Закону визначено, що у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Цим же законом особливий період визначено як період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов?язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Пунктом 8 ст. 4 Закону передбачено, що з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Згідно з п. 5 ст. 22 указаного Закону призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов?язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади.

Пунктами 1, 3 цієї ж статті Закону зобов?язано громадян з?являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов?язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; під час мобілізації з?явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.

Пунктом 2 ст. 26 Закону передбачено настання відповідальності громадян за невиконання своїх обов?язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов?язком громадян України.

Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров?я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов?язок згідно із законодавством.

Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов?язок у запасі відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» військовий обов?язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Виконання військового обов?язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об?єднані районні), міські (районні у містах, об?єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов?язані: прибувати за викликом районного (об?єднаного районного), міського (районного у місті, об?єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки , Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов?язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов?язаних та резервістів; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов?язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення) Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов?язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Пунктом 8 Положення визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов?язків є виконання законодавства з питань військового обов?язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов?язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов?язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, у виконанні завдань з підготовки та ведення територіальної оборони, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 9 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов?язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Президент російської федерації оголосив 24.02.2022 про своє рішення почати так звану «військову операцію в Україні», після чого був відданий наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації на територію України, які цього ж дня, незаконно перетнувши лінію державного кордону України, розташовану в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та шляхом застосування зброї, здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об?єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об?єкти, а також здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до теперішнього часу та призводить до тяжких наслідків.

З метою відсічі військовій агресії, починаючи з 24.02.2022 Указами Президента України у зв?язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, дія якого продовжена на даний час.

Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022, затвердженим Законом України від 03.03.2022 №2105-IX (дія якого продовжена на даний час), у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, оголошено проведення загальної мобілізації.

На виконання вимог Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про оборону України», «Про військовий обов?язок і військову службу», вищевказаних Указів Президента України про проведення загальної мобілізації, Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, інших нормативних документів, наказів та директив Генерального штабу, мобілізаційних розпоряджень працівниками ІНФОРМАЦІЯ_7 стали систематично проводитись заходи з встановлення мобілізаційного ресурсу держави та подальшого доукомплектування ЗСУ і інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів, виклику громадян для взяття на військовий облік військовозобов?язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, призову під час мобілізації, в т.ч. серед внутрішньо переміщених осіб, які не виконують правила військового обліку, і після початку повномасштабного вторгнення зс рф змінили місце проживання та, прибувши на територію Волинської області, не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов?язаних та резервістів, не стали на військовий облік та ухиляються від нього, та інші заходи з мобілізації людських ресурсів з метою доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань з метою забезпечення оборони України в особливий період, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями, а також забезпечення виконання військового обов?язку громадянами України.

Таким чином, викладені вище положення чинного законодавства України свідчать про те, що забезпечення мобілізаційної готовності є невід?ємною частиною законної діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань.

Разом з тим, ОСОБА_4 , в силу свого віку, освітнього рівня та широкого висвітлення в засобах масової інформації і розголосу серед місцевого населення питань мобілізації військовозобовязаних, достовірно була обізнана, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс в суспільстві, у тому числі і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу, а у соціальних мережах виник посилений попит на поширення інформації про діяльність ТЦК та СП , а відтак усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи власну уявну мету допомоги мешканцям регіону, в якому проживає, в уникненні ними військового обов?язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, всупереч обов?язку кожного громадянина України захищати державність та суверенітет, з хибних мотивів начебто рятування в такий спосіб їхні життя і здоров?я, протиставляючи власні уявлення забезпечення начебто законних інтересів людей у противагу інтересам національної безпеки і оборони, вирішила перешкоджати законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань під час здійснення ними призову на військову службу в особливий період, шляхом поширення інформації з використанням мобільного месенджера «Telegram» про проведення військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_4 мобілізаційних заходів з оповіщення військовозобов?язаних на території Камінь-Каширського району.

Перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань полягає у вчиненні діяння (дій або бездіяльності), яке виражається у втручанні в цю діяльність, створенні перешкод, перепон, спрямованих на недопущення, припинення чи заборону проведення окремих дій чи маневрів ЗСУ та іншими військовими формуваннями, прийняття тактичних чи стратегічних рішень керівництвом чи особовим складом зазначених підрозділів задля ускладнення або унеможливлення здійснення законної діяльності ЗСУ та іншими військовими формуваннями або істотному зниженні її ефективності.

Вказані вище умисні, протиправні дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 114-1 КК України як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

Під час досудового розслідування між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 , 17.09.2024 року укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з угодою підозрювана ОСОБА_4 беззаперечно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 114-1 КК України.

Сторони погодили, що відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначене покарання за ч.1 ст. 114-1 КК України із застосуванням ч.1, 2 ст.69 КК України - у виді пробаційного нагляду на строк 3 (три) роки з покладенням обов`язків, передбачених ч.2 ст.59-1 КК України.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання.

У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнала повністю. Обвинувачена та її захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні також, кожен зокрема, просили укладену з прокурором угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджену в ній міру покарання.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості щодо кримінальних проступків, нетяжких, тяжких злочинів.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 визнала себе винуватою, згідно зі ст.12 КК України є тяжким злочином.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угод сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження та невиконання даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 та ст.476 КПК України відповідно.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України.

Оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваною ОСОБА_4 , її форма та зміст відповідає вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

З урахуванням ст. 66, 67 КК України, є встановленим, що обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину; обставиною, яка обтяжує покарання, - вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

З огляду на вказане, суд вважає доведеним, що обвинувачена ОСОБА_4 своїми умисними, протиправними діями вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 114-1 КК України, за якими належить призначити обвинуваченій узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання за ч.1 ст. 114-1 КК України із застосуванням ч.1, 2 ст.69 КК України - у виді пробаційного нагляду на строк 3 (три) роки з покладенням обов`язків, передбачених ч.2 ст.59-1 КК України.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався.

Цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України, скасувавши накладений на них арешт.

Керуючись ст. 373, 374, 472, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 17.09.2024 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 24.06.2024 року за №22024030000000080.

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 114-1 КК України, і призначити їй узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості від 17.09.2024 року покарання із застосуванням ч.1, 2 ст.69 КК України - у виді пробаційного нагляду на строк 3 (три) роки.

На підставі ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.07.2024 року - скасувати.

На підставі ст. 96-1, 96-2 КК України, ч. 9 ст. 100 КПК України застосувати спеціальну конфіскацію мобільного телефону марки «SAMSUNG» моделі SM - C5311H імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 , який знаходиться на відповідальному зберіганні у спеціально обладнаному приміщенні для зберігання доказів СВ УСБУ у Волинській області, та конфіскувати в дохід держави.

Копію вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченому, прокурору. Інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Любешівський районний суд.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Любешівського районного суду Волинської області ОСОБА_7