Справа № 128/1220/23
УХВАЛА
14 листопада 2024 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2
та учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 ,
розглядаючи увідкритому судовомузасіданні взалі судукримінальне провадження,внесене доЄдиного реєструдосудових розслідувань 09.04.2021 за № 42021022240000015, по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
УСТАНОВИВ:
В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області ухвалою від 30.03.2023 призначив підготовче судове засідання.
Вінницький районнийсуд Вінницькоїобласті ухвалоювід 25.04.2023призначив судовийрозгляд кримінальногопровадження,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідувань 09.04.2021 за № 42021022240000015, по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
15.05.2023 прокурор Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_3 в інтересах держави в особі відділу освіти, культури, туризму та спорту Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області подав позовну заяву до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
На підставі розпорядження керівника апарату Вінницького районного суду Вінницької області щодо проведення заміни головуючого судді члена колегії суддів №72/24 від 03.04.2024 головуючий суддя Вінницького районного суду Вінницької області ОСОБА_7 , відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у кримінальному провадженні № 128/1220/23 замінена на головуючого суддю Вінницького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , якій передано матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.04.2021 за № 42021022240000015,по обвинуваченню ОСОБА_5 увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.2ст.191,ч.1ст.366КК України (КП № 128/1220/23).
Відповідно до ч.ч. 9, 10 ст. 35 КПК України, склад суду у кримінальному провадженні є незмінним, крім випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом. Після зміни складу суду розгляд кримінального провадження починається спочатку, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 319 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті та статтею 320 цього Кодексу.
Суддя Вінницькогорайонного судуВінницької областіухвалою від08.04.2024прийняв досудового розглядукримінальне провадження,внесене доЄдиного реєструдосудових розслідувань 09.04.2021 за № 42021022240000015, по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, та призначив судове засідання.
В судовому засіданні 13.11.2024 прокурор Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_3 суду зазначив, що цивільний позов був поданий в порядку статті 128 КПК України, оскільки потерпіла сторона самостійно не звернулася з таким позовом, тому позов подано прокурором до початку судового розгляду. Таким чином, просить вказаний цивільний позов прийняти до розгляду та розглянути його разом з обвинувальним актом. На стадії досудового розслідування та перед тим, як звернутися з обвинувальним актом до суду, представник потерпілої сторони була ознайомлена з матеріалами кримінального провадження і потерпілій стороні було роз`яснено право подання позову до суду, однак представник потерпілої сторони в усному порядку повідомила, що з позовом до суду вони не будуть звертатися. Наразі докази, які б свідчили про відсутність наміру потерпілої сторони звертатися з позовом до суду, відсутні.
Представник відділу освіти, культури, туризму та спорту Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області за довіреністю ОСОБА_4 при вирішенні питання щодо прийняття цивільного позову покладалася на розсуд суду.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 заперечив з приводу прийняття цивільного позову до розгляду, оскільки потерпіла сторона самостійно не зверталася з позовом до суду, на даний час не заявляє жодних позовних вимог до ОСОБА_5 , а прокурор не довів жодними доказами підстав для звернення до суду в інтересах потерпілої особи.
Будь-яких клопотань від учасників судового провадження не надійшло.
Заслухавши думки учасників судового провадження, оглянувши обвинувальний акт та цивільний позов, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 10 ст. 56 КПК України, потерпілий має право протягом кримінального провадження на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.
У рішеннях ЄСПЛ «Шмалько проти України» (п. 33) та «Далбан проти Румунії» (п. 44) визначено, що термін «потерпілий» у сенсі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод означає особу, яка безпосередньо постраждала від дії чи бездіяльності, яка є предметом судового розгляду, при цьому порушення Конвенції може мати місце навіть за відсутності шкоди.
В частині першій статті 128 КПК України визначено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до ч. 3 ст. 128 КПК України, цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права. Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону України «Про прокуратуру». Для представництва інтересів громадянина в суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва.
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 128 КПК України, форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Реалізація права прокурора пред`являти цивільний позов в інтересах держави залежить від дотримання прокурором встановлених у законі умов, які стосуються не тільки форми та змісту позовної заяви, а й інших правових факторів. Цими умовами визначено порядок подання цивільного позову і обов`язок суду прийняти позовну заяву, якщо вона відповідає вимогам законодавства. З моменту винесення судом ухвали про призначення судового розгляду кримінального провадження і починається розгляд заявлених прокурором позовних вимог, а до цього (у підготовчому судовому засіданні) відбувається перевірка заяви на відповідність її вимогам законодавства, адже форма та зміст позовної заяви у кримінальному провадженні повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються в порядку цивільного судочинства. За такого підходу механізм реалізації прокурором права на пред`явлення цивільного позову в кримінальному провадженні залежить від положень, закріплених нормах ЦПК України.
Водночас суд бере до уваги, що у Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не належить до сфери кримінального права, наголошено, що вкрай важливо забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у вчиненні кримінальних правопорушень, і щоб загальні завдання щодо захисту інтересів держави вирішувалися через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій було засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
Підстава цивільного позову прокурора в кримінальному провадженні поділяється на фактичну основу та процесуальні передумови. Фактична основа являє собою комплекс юридично значущих обставин (юридичних фактів), з якими матеріальний закон пов`язує виникнення правовідносин між державою, що зазнала майнової шкоди, та особами, зобов`язаними її відшкодувати (обвинуваченим, цивільним відповідачем), і з яких прокурор виводить свою матеріально-правову вимогу.
Установлено, що прокурор 15.05.2023 в порядку статті 128 КПК України звернувся до Вінницького районного суду Вінницької області із позовною заявою в інтересах держави в особі відділу освіти, культури, туризму та спорту Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області.
Обґрунтовуючи правові підстави свого представництва в суді інтересів держави в особі відділу освіти, культури, туризму та спорту Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області прокурор зазначає, що з часу вчинення кримінального правопорушення до моменту звернення прокурора до суду відділ освіти, культури, туризму та спорту Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області до суду не звернувся, шкода, завдана внаслідок вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, не відшкодована, що свідчить про те, що орган, уповноважений на здійснення представницьких повноважень у спірних правовідносинах, з моменту встановлення підстав для стягнення вищевказаної шкоди у судовому порядку жодних заходів представницького характеру не вживав. Таким чином, відділ освіти, культури, туризму та спорту Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області самоусунувся від захисту порушених прав.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 (справа № 912/2385/18) вказано, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
У рішенні від 05.06.2019 №4-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
У даному випадку прокурор, звертаючись до суду в межах кримінального провадження з цивільним позовом в інтересах держави в особі відділу освіти, культури, туризму та спорту Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, не надав доказів, які б свідчили, що він надав можливість відділу освіти, культури, туризму та спорту Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області відреагувати на стверджуване порушення ОСОБА_5 інтересів держави, виявлених прокурором, зокрема, шляхом подання позову до суду.
Більше того, прокурор в судовому засіданні зазначив, що до подання позову не звертався з відповідним письмовим зверненням до відділу освіти, культури, туризму та спорту Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області.
Таким чином, у даному випадку не встановлено підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі відділу освіти, культури, туризму та спорту Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області.
Формальне зазначення прокурором у позовній заяві про бездіяльність відділу освіти, культури, туризму та спорту Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області не може бути обґрунтованою підставою для представництва прокурором інтересів держави.
Згідно з п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Враховуючи, що на даний час прокурором не доведено належними доказами підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі відділу освіти, культури, туризму та спорту Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, позовну заяву прокурора Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_3 в інтересах держави в особі відділу освіти, культури, туризму та спорту Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, слід повернути прокурору.
Керуючись ст.ст.56,128,372 КПК України, ст. 185 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву прокурора Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_3 в інтересах держави в особі відділу освіти, культури, туризму та спорту Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повернути прокурору.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
СУДДЯ
Суд | Вінницький районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2024 |
Оприлюднено | 18.11.2024 |
Номер документу | 123004800 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем |
Кримінальне
Вінницький районний суд Вінницької області
Карпінська Ю. Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні