Ухвала

від 13.11.2024 по справі 703/5774/24

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/5774/24

2/703/1816/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року м. Сміла

Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Биченко І.Я., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Смілянська міська поліклініка» Смілянської міської ради про визнання права на встановлення інвалідності,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до КНП «Смілянська міська поліклініка» Смілянської міської ради про визнання права на встановлення інвалідності.

В обґрунтування позову зазначив, що він у період з 10 серпня 1989 року по 10 травня 1990 року був призваний Смілянським військоматом Черкаської області на військові збори для виконання важливого урядового завдання по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні підвищеної небезпеки.

Від радіаційного опромінення під час ліквідації аварії на ЧАЕС позивач захворів, а саме: з 16 вересня 2015 року по 02 жовтня 2015 року він був госпіталізований до Смілянської міської лікарні, де йому було діагностовано ішемічний інсульт в басейні мозочкових артерій праворуч, виражений вестибуло-атактичний, цефалічний синдроми; 21 травня 2019 року у нього діагностовано виразкову хворобу шлунка та 12-типалої кишки; 06 червня 2019 року у нього діагностовано серцеву недостатність 22 «а» гіпертонічну хворобу, гіпертонічне серце; 21 червня 2019 року у нього діагностовано енцифалопатію з елементами атрофії головного мозку.

Натомість відповідач не оформляє йому явну інвалідність по наслідках його участі у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, як призваного на військові збори.

У зв`язку з цим ОСОБА_1 просить суд постановити рішення, яким визнати його право на встановлення йому інвалідності по наслідках ураження його радіаційним опроміненням як учасника у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, котрий був призваний на військові збори у період з 10 серпня 1989 року по 10 травня 1990 року Смілянським військовим комісаріатом Черкаської області; зобов`язати відповідача припинити дії, які порушують його право на оформлення йому інвалідності по наслідках його участі у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, як призваного на військові збори у період з 10 серпня 1989 року по 10 травня 1990 року.

Ознайомившись з позовом та доданими до нього матеріалами вважаю, що його належить повернути позивачам з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Позивач, звертаючись до суду з позовною заявою, фактично вказує, що у нього виник спір з КНП «Смілянська міська поліклініка» Смілянської міської ради через те, що на його думку відповідач не визнає його право на інвалідність як особи, яка приймала безпосередню участь в ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та відмовляється надати медичні документи до КЗ «Черкаський обласний центр МСЕ Черкаської обласної ради» для встановлення йому інвалідності.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» причинний зв`язок між захворюванням, пов`язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Пунктом 3 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою КМУ №1317 від 03 грудня 2009 року (далі Положення), встановлено, що медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Згідно з п. 4 Положення Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою (п.19 Положення).

Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями визначені Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 (далі Положення №1317).

Відповідно до п. 16 Положення №1317 Комісія визначає ступінь втрати здоров`я, групу і час настання інвалідності та її причинний зв`язок із Чорнобильською катастрофою на підставі таких документів: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідної категорії, експертного висновку міжвідомчої експертної комісії з установлення причинного зв`язку хвороби, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС про причинний зв`язок захворювання з Чорнобильською катастрофою (далі - експертний висновок міжвідомчої експертної комісії) або постанови військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання з Чорнобильською катастрофою; для осіб, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи - посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи відповідної категорії та експертного висновку міжвідомчої експертної комісії; для потерпілих дітей з інвалідністю, пов`язаною з наслідками Чорнобильської катастрофи, при досягненні ними 18 років - посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, серії Д, вкладки до нього та експертного висновку міжвідомчої експертної комісії.

Згідно з пунктом 1.2 Положення про систему експертизи щодо встановлення причинного зв`язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 30 травня 1997 року №166/129, складовими системи експертизи щодо встановлення причинного зв`язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС є експертні комісії.

Таким чином, чинним законодавством унормовано позасудовий порядок встановлення причинного зв`язку від дії іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників для встановлення інвалідності.

В пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що при вирішенні питання про підвідомчість справи суди мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено не судовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду. Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов`язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду.

Аналогічний висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постановах від 08.11.2019 у справі № 161/853/19, від 18.12.2019 у справі № 370/2598/16-ц.

Слід зауважити, що в разі оскарження до суду відмови відповідного органу в установленні юридичного факту, який підлягає встановленню у позасудовому порядку, такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства і суди насамперед перевіряють, чи відповідає оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, а відповідач в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень відповідно до частини другої статті 77 КАС України повинен довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності».

Отже, чинне законодавство передбачає позасудову процедуру підтвердження особою отримання захворювання під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, визначено орган, який уповноважений приймати таке рішення, встановлено перелік документів, необхідних для встановлення факту інвалідності та встановлено алгоритм процедури необхідних дій.

Перекладання на суд функцій такого органу як МСЕК шляхом зобов`язання відповідача припинити дії, які порушують право отримання інвалідності та зобов`язання направлення необхідних медичних документів для вирішення питання про інвалідність до КЗ «Черкаський обласний центр МСЕ Черкаської облради», суперечить вимогам закону та може створити умови для уникнення встановленої законодавством процедури отримання статусу інваліда.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи, що зазначений спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен вирішуватися у позасудовому порядку відповідно до встановленої законодавством процедури, суд вважає, що необхідно відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до КНП «Смілянська міська поліклініка» Смілянської міської ради про визнання права на встановлення інвалідності.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 186, 260, 261 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в :

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Смілянська міська поліклініка» Смілянської міської ради про визнання права на встановлення інвалідності.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та протягом 15 днів може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя: І.Я. Биченко