Рішення

від 14.11.2024 по справі 709/1571/24

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/1571/24

2-о/709/81/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2024 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Шарої Л.О.,

за участі секретаря судового засідання - Петраш Т.М.,

заявниці - ОСОБА_1 ,

заінтересованої особи - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області, в порядку окремого провадження, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , про встановлення факту спільного проживання однієї сім`єю та перебування на утриманні,

В С Т А Н О В И В:

Короткий виклад позиції заявниці та заінтересованих осіб.

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання однієї сім`єю з 2012 року із ОСОБА_4 та перебування на його утриманні.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 2012 року вона перебувала у цивільному шлюбі з ОСОБА_4 . Під час шлюбу у них народилося двоє дітей. Шлюб не реєстрували у зв`язку з відсутністю такої потреби. Вони вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 загинув на війні. Зазначає, що звернулася до військкомату для оформлення документів на отримання виплат після смерті чоловіка, але отримала відмову. Це змусило її звернутися до суду. Заінтересованою особою у заяві вказує ОСОБА_2 який є рідним братом ОСОБА_4 .

Рух справи в суді першої інстанції та процесуальні рішення.

11.09.2024 ОСОБА_1 звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області із заявою про встановлення факту спільного проживання однієї сім`єю з 2012 року із ОСОБА_4 та перебування на його утриманні. Заінтересованими особами вказані: ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 .

У відповідності до ст. 33 ЦПК України автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень ст.ст. 36, 37 ЦПК України, того ж дня було визначено головуючу суддю для розгляду заяви - Шарую Л.О. та передано їй дану справу (а.с. 14).

Ухвалою судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області Шарої Л.О. від 13.09.2024 заява ОСОБА_1 прийнята до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі, вирішено розгляд справи проводити у порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні 01.10.2024 (а.с.15).

24.09.2024, 08.10.2024, 24.10.2024 на адресу суду надійшли клопотання т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_6 про розгляд цієї справи за їх відсутності як заінтересованої особи (а.с. 21-22, 29-30, 52-53).

01.10.2024 на адресу суду від заявниці ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи фотосвітлин із зображенням ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 . Протокольною ухвалою суду від 01.10.2024 клопотання ОСОБА_1 задоволено, долучено до матеріалів справи фотосвітлини (а.с. 23-24).

У судовому засіданні 01.10.2024 заявницею заявлено клопотання про допит свідків, яке протокольною ухвалою суду задоволено. У зв`язку із оголошенням на території с-ща Чорнобай сигналу «Повітряна тривога» у засіданні оголошено перерву до 14.10.2024.

У судовому засіданні 14.10.2024 заявницею ОСОБА_1 подано клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів, котре протокольною ухвалою суду задоволено (а.с.31-40).

Також судом було витребувано від Чорнобаївської державної нотаріальної контори інформацію про наявність спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 копію особової справи солдата ОСОБА_4 ; від Золотоніського ВДРАЦС у Золотоніському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) витребувано інформацію про перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у шлюбі, копію актового запису про реєстрацію шлюбу ОСОБА_1 і ОСОБА_4 та копію актового записупро народження ОСОБА_8 (а.с.41-42, 44, 45, 45).

Пояснення сторін.

Заявниця ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та перебування на утриманні чоловіка підтримала та прохала задовольнити їх у повному обсязі. Пояснила, що вона із 2005 по 2011 роки проживала із ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі. Потім вони розлучилися, але через деякий час знову зійшлися та продовжували спільно проживати однією сім`єю, як подружжя. Вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, мали взаємні права та обов`язки, виховували спільних дітей. У зв`язку з війною, 17.04.2024, її чоловік був мобілізований до Збройних Сил України. Про загибель чоловіка вона дізналася від посадових осіб військової частини, де проходив службу її чоловік. Похованням чоловіка вона займалася особисто. Зазначила, що вона із дітьми перебувала на утриманні чоловіка.

Заінтересована особа - ОСОБА_2 просив суд задовольнити заяву. Пояснив, що є рідним братом ОСОБА_4 , котрий загинув на війні ІНФОРМАЦІЯ_2, захищаючи Батьківщину. Їхні батьки померли, інших близьких родичів не має. Зазначив, що заявниця ОСОБА_1 та його брат ОСОБА_4 спершу перебували у зареєстрованому шлюбі, потім розлучилися, але через деякий час знову почали проживати спільно, як сім`я; вони піклувалися один про одного, мали взаємні права та обов`язки як подружжя, мали спільний бюджет та господарство, виховували дітей.

Мотивувальна частина рішення.

Застосовані норми права.

Відповідно до положень частини першої та другої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Заявниця зазначила, що встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та факту перебування фізичної особи утриманні заявниці необхідне для отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця, яка передбачена Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Отже, той факт, який заявниця просить встановить суд, у даному випадку дійсно має юридичне значення для отримання нею вказаних грошових сум.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. Зокрема, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

18.01.2024 Велика Палата Верховного Суду у справі № 560/17953/21 відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30.01.2020 у справі № 287/167/18-ц та у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі N 290/289/22-ц, вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судовому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.

Також Велика Палата Верховного Суду підкреслила, що неефективним є підхід до визначення юрисдикції спорів у судовому порядку про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в залежності від їх мети звернення та наявності у заявника певних цивільних прав та обов`язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб`єктами владних повноважень, оскільки це не сприятиме належному способу захисту порушеного права заявника, бо призведе до необхідності звертатися в суди різних юрисдикцій з доказуванням одних і тих же обставин, подій та фактів при поданні кожної позовної заяви.

Отже, судом встановленим законом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, є суд цивільної юрисдикції.

Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечить моральним засадам суспільства.

Відповідно п. 3 ст. 4 СК України, кожна особа має право на проживання в сім`ї.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Згідно із частинами 1, 2 статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю, спільний побут, взаємні права та обов`язки.

Нормами Сімейного кодексу України не визначено, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду під час їх оцінки.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.91 р. N 2011-XII, дія даного Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісті.

Частиною 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.91 р. N 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до ст. 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей " від 20.12.91 р. N 2011-XII, у випадках, зазначених у п. п. 1 - 3 п. 2 ст. 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.91 р. N 2011-XII виходить, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Частиною 1 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.91 р. N 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників.

Частиною 6 та 8 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.91 р. N 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями.

Абзацом 1 пункту 2 абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - "Постанова") передбачено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5- п/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, тощо.

У постанові Верховного Суду по справі N 372/3321/19 (провадження N 61-10538св22) від 20.03.2023, суд зазначив, що належними та допустимими доказами проживання однією сім`єю є, зокрема: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть, свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення, докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого, чеки, квитанції, свідоцтва про право власності, заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

У постанові Верховного Суду по справі N 664/1206/19 (провадження N 61-6394св21) від 26.07.2022 суд дійшов до висновку, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки. Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Верховний Суд у постанові по справі N 531/295/19 від 08.12.2021 суд дійшов до висновку вказавши наступне: для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться: показання свідків про спільне проживання фактичного членів сім`ї та ведення ними спільного побуту; документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки; фотографії певних подій; документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України у листі "Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 01.01.2012, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо).

Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства. Домогосподарство - сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Щодо застосованих норм права при вирішенні питання щодо встановлення факту перебування заявниці на утриманні загиблого військовослужбовця, суд вважає необхідним зазначити таке.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Статтею 31 Закону України від 09.04.92 N 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка визначає в яких випадках члени сім`ї будуть вважаються утриманцями, передбачено, що члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання. Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 23 квітня 2020 року по справі N 686/8440/16-ц.

Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді грошових переказів, продуктових чи речових посилок тощо.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про пенсійне забезпечення", члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 р. N 5 "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді витрат на утримання житла, його ремонті, сплату комунальних платежів, купівлі продуктів харчування, речей першої необхідності тощо. Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Відповідно до Судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, викладеної у листі Верховного суду від 01.01.2012 р., до заяви про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, в якій зазначається мета цього встановлення, можуть надаватися: 1) докази, що підтверджують факт перебування заявника на утриманні особи, яка померла (документи, акти, листи ділового й особистого характеру); 2) докази, які встановлюють, що надані заявнику матеріальні засоби є основним і постійним джерелом його існування (корінці поштових переказів, квитанції та інші документи, що свідчать про одержання заявником грошей або іншої допомоги від годувальника); 3) довідка із ЖЕКу або сільської ради про те, що заявник звертався до них за одержанням документа про перебування на утриманні померлого, однак йому в цьому було відмовлено через відсутність відомостей про утримання або на тій підставі, що заявник не був на утриманні; 4) документи, які свідчать про те, що заявник є членом сім`ї померлого - копія свідоцтва про шлюб, народження, усиновлення тощо; 5) документи, які встановлюють, що заявник був неповнолітньою або непрацездатною особою, не був членом сім`ї спадкодавця, але перебував на утриманні останнього не менше п`яти років та одержував від нього матеріальну допомогу, що була єдиним джерелом засобів до існування (копія свідоцтва про народження, довідка про інвалідність, інші письмові докази); 6) копія свідоцтва про смерть годувальника.

Досліджені судом докази, їх оцінка судом та висновки.

Згідно досліджених у судовому засіданні свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 39, 40) батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Тобто заінтересована особа - ОСОБА_2 є рідним братом ОСОБА_4 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судом у судовому засіданні досліджена копія актового запису про шлюб № 6 від 20.08.2005, відповідно до якого 20.08.2005 ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, наречена змінила після реєстрації шлюбу своє прізвище на « ОСОБА_1 », шлюб розірваний рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області № 2-200/2011 від 17.03.2011.

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00047253261 від 01.10.2024, ОСОБА_1 20.08.2005 зареєструвала шлюб із ОСОБА_4 , актовий запис № 06, мала дошлюбне прізвище ОСОБА_1 . 29.03.2011 реєстратором ВДРАЦС Чорнобаївського районного управління юстиції у Черкаській області зареєстровано рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області № 2-200/2011 від 17.03.2011 про розірвання шлюбу.

Згідно рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 17.03.2011 у справі № 2-200/11 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу задоволений, шлюб між ними розірвано (а.с. 38).

Судом встановлено, що батьками неповнолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , видане повторно 10.06.2022 Виконавчим комітетом Великобурімської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області (а.с. 8).

Дослідженим у судовому засіданні свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 04.08.2015 Виконавчим комітетом Староковрайської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області (а.с. 7) та копією актового запису про народження № 07 від 04.08.2015 (а.с.57) встановлено, що батьками малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки Виконавчого комітету Іркліївської сільської ради від 05.09.2024 № 446 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , мав склад сім`ї: дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 10).

Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим 06.08.2024 Золотоніським відділом ДРАЦС у Золотоніському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Торецьк, Бахмутський район, Донецька область (а.с. 9).

Судом встановлено, що на підставі сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19.07.2024 № 1/1012 заявницю ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , було повідомлено про те, що її чоловік, вогнеметник вогнеметного відділення взводу РХБЗ військової частини НОМЕР_6 , солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зник безвісті під час виконання бойових завдань в районі населеного пункту Торецьк Бахмутського району Донецької області (а.с. 34).

Сповіщенням командира військової частини НОМЕР_6 від 27.07.2024 № 666 (а.с. 35) та сповіщенням ІНФОРМАЦІЯ_4 від 27.07.2024 № 1/1062 (а.с. 36) заявницю ОСОБА_1 повідомлено про те, що її чоловік ОСОБА_4 під час виконання бойових завдань з захисту недоторканості та територіальної цілісності України загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі населеного пункту Торецьк Бахмутського району Донецької області.

Також судом досліджена надана ІНФОРМАЦІЯ_9 облікова карка на солдата ОСОБА_4 у котрій зазначений сімейний стан ОСОБА_4 : «дружина ОСОБА_1 , 1981р.н., донька ОСОБА_7 , 2007 р.н., син ОСОБА_8 , 2015 р.н.» (а.с. 50).

Відповідно до наданої Чорнобаївською державною нотаріальною конторою відповіді від 31.10.2024 № 2-84/01-16 та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 78967838 від 31.10.2024 спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 не відкривалася, заяви про прийняття спадщини та відмову від прийняття спадщини не надходили, свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с. 61).

Також судом досліджена фотосвітлина із спільним зображенням ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , де зазначена дата світлини - 31.12.2020 (а.с. 11, 24).

Згідно з випискою із банківської картки на ім`я заявниці ОСОБА_4 перераховував ОСОБА_1 протягом 2024 року грошові кошти (а.с. 12).

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що є односельчанкою ОСОБА_1 та добре знає її родину. ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_18 . Під час шлюбу у них народилася донька ОСОБА_7 . Потім вони розійшлися і проживали окремо, але через деякий час помирилися та знову почали спільно проживати по АДРЕСА_1 , у будинку, що був спільно ними придбаний. Жили вони як чоловік та дружина, спільно вирішували проблеми, підтримували один одного. У 2015 році у них народився син ОСОБА_8 . ОСОБА_4 працював у Жовтневському психоневрологічному інтернаті санітаром, а ОСОБА_1 - шеф-поваром. ОСОБА_4 піклувався про дружину ОСОБА_1 та їхніх двох дітей. ОСОБА_4 був мобілізований до ЗС України, у липні загинув на війні.

Свідок ОСОБА_24 під час допиту у судовому засіданні повідомила, що є односельчанкою ОСОБА_1 . Їхні родини товаришували, а тому вона знає, що ОСОБА_1 проживала у шлюбі із ОСОБА_4 . Вони розлучалися, але через деякий час помирилися і продовжили спільно проживати як чоловік та дружина. Вони мали доньку ОСОБА_7 та сина ОСОБА_8 , котрих спільно виховували та утримували. Весною ОСОБА_4 був мобілізований, в липні загинув. Зазначила, що ОСОБА_1 і ОСОБА_4 завжди працювали, отримуючи заробітну плату.

Допитана у судовому засіданні як свідок неповнолітня ОСОБА_7 суду повідомила, що її батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали по АДРЕСА_1 . Вони завжди були однією родиною: батьки, вона та брат ОСОБА_8 . Батьки завжди піклувалися один про одного та про дітей.

З приводу вимог заявниці про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, ведення спільного господарства та наявності взаємних прав та обов`язків суд зазначає таке.

Звертаючись до суду, заявниця зазначила, що встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та факту перебування її на утриманні ОСОБА_4 необхідне для отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця, яка передбачена Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Судом встановлено, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з 20.08.2005 проживали однією сім`єю як чоловік та дружина у зареєстрованому шлюбі. Під час спільного проживання у шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася донька ОСОБА_7 . Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 17.03.2011 у справі № 2-200/2011 шлюб розірваний.

Після розірвання шлюбу, з січня 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали однією сімєю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу. Таких висновків суд дійшов на підставі наданих заявницею та досліджених у судовому засіданні доказів.

Ведення спільного господарства, наявність взаємних прав та обов`язків між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 підтверджується наданою виконавчим комітетом Іркліївської сільської ради довідкою від 05.09.2024 № 446 про склад сім]ї, показаннями допитаних свідків.

Судом оцінені та приймаються до уваги як спільного бюджету виписка із банківського рахунку, за змістом якої ОСОБА_4 перераховував кошти на рахунок ОСОБА_1 .

Також доказом спільного проживання заявниці із ОСОБА_4 є досліджені у судовому засіданні фотосвітлини.

Разом з цим, суд урахував, що саме заявниці, як дружині, командиром військової частини та ІНФОРМАЦІЯ_9 було направлено сповіщення про загибель ОСОБА_4 .

Суд звертає увагу на тому, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин.

З огляду на викладені обставини та докази, що містяться в матеріалах цивільної справи, суд дійшов до висновку про те, що дійсно ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство та мали взаємні права та обов`язки у період з січня 2012 року по день загибелі останнього, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Враховуючи, що встановлення факту спільного проживання разом однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, про який просить заявниця, породжує юридичні наслідки, його підтвердження необхідне для отримання нею як членом сім`ї загиблого військовослужбовця грошової допомоги, суд дійшов висновку про можливість задоволення цієї вимоги.

З приводу вимоги позивачки про встановлення факту її перебування на утриманні загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 суд зазначає наступне.

Як вже було встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю, виховували спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Як повідомила суду сам заявниця та свідки ОСОБА_17 , ОСОБА_24 , ОСОБА_7 , заявниця ОСОБА_1 працювала та отримувала заробітну плату. Жодних доказів на підтвердження того, що її утримував ОСОБА_4 та про те, що він мав власний дохід, який би дозволяв йому утримувати дружину та двох неповнолітніх дітей суду не надано.

Отже, судом не встановлено того, що дохід ОСОБА_4 був основним джерелом засобів до існування для його сім`ї: цивільної дружини ОСОБА_1 , двох неповнолітніх дітей. Тому в цій частині вимог заявниці слід відмовити.

Покликаючись на положення статей 259, 263-265 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Частково задовольнити заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , про встановлення факту спільного проживання однієї сім`єю та перебування на утриманні.

Встановити факт, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу із січня 2012 року по день смерті ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У задоволенні вимоги про перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_4 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Повний текст судового рішення складено 14 листопада 2024 року.

Учасники справи:

Заявниця:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 ;

Заінтересовані особи:

ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 , АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_2 , АДРЕСА_4 .

Суддя Л.О. Шарая