Ухвала

від 13.11.2024 по справі 754/15938/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/7236/24

Справа № 754/15938/24

У Х В А Л А

Іменем України

13 листопада 2024 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Саламон О.Б., перевіривши виконання вимог ст.ст. 26-30 ЦПК України при поданні позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Класика будівництва» про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва,

В С Т А Н О В И В:

Представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Константиновою О.М. через систему «Електронний суд» подано до Деснянського районного суду міста Києва позовну заяву до відповідача ТОВ «Класика будівництва» про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.

Відповідно до вимог ст. 378 ЦПК України прийняте судом рішення з порушенням правил територіальної підсудності є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Згідно з прохальною частиною позовної заяви, позивач просить визнати за ОСОБА_1 майнове право на об`єкт незавершеного будівництва - кв. АДРЕСА_1 .

Відповідно до письмових матеріалів, позивач зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , місцезнаходження відповідача ТОВ «Класика Будівництва» за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 19.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом спору є визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва, квартиру, розташований в Дніпровському районі м. Києва.

Територіальною юрисдикцією (підсудністю) в цивільному судочинстві визначено розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.

Положенням статті 30 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

У постанові від 30.01.2013 № 6-168цс12 Верховний Суд України визначив майнове право як «право очікування», яке є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно в майбутньому.

Як роз`яснено в п.42 Постанови № 3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Таким чином, враховуючи вище викладене та предмет позову, суд приходить до висновку, що на підсудність даної справи розповсюджуються положення ч. 1 ст. 30 ЦПК України.

Таким чином, виходячи із предмету спірних правовідносин та беручи до уваги, що заявлені позовні вимоги стосуються майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва, що не розташовано у Дніпровському районі м. Києва, даний спір не підсудний Деснянському районному суду міста Києва, оскільки має розглядатись за правилами виключної підсудності в порядку, передбаченому ч.1 ст.30 ЦПК України, а саме Дніпровським районним судом міста Києва.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 27, 30, 31, 260, 353, 354 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Класика будівництва» про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва - передати за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Києва.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Суддя Деснянського районного суду м. Києва Ольга Саламон