печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17903/23-ц
пр. 2-3362/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2024 року Печерський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Головко Ю.Г.,
за участю секретаря судових засідань Солонухи Д. Л.,
представника позивача Мельник І. В. ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, -
В С Т А Н О В И В :
У травні 2023 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 19.09.2020, о 07.30 год., ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Lotus Evova», д.н.з. НОМЕР_1 , на вул. Липківській, 8 у м. Києві зіткнулась з автомобілем «Skoda», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного «Lotus Evova», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/4181998 в Товаристві з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування». Внаслідок вищевказаної ДТП транспортному засобу було завдано механічних пошкоджень. Згідно з постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 06.11.2020 у справі № 760/22838/20, дорожньо-транспортна пригода 19.09.2020 сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху, тобто вчинення правопорушення, яке передбачене ст.124, 130 КУпАП.
Із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернулась потерпіла сторона до позивача та надала всі необхідні документи. На підставі поданої заяви та наданих потерпілою стороною документів було складено страховий акт № 4.20.8491. Відповідно до зазначеного страхового акту Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 23 459,46 грн.
Згідно зі статтею 38.1.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
29.03.2021 позивач звернувся до відповідача із претензією про відшкодування шкоди за вих. №2271/07-4.20.849 на суму 23 459,46 грн. На момент подачі позову відповідач відшкодував позивачу 4615,00 грн.
Позивач вказує, що оскільки відповідач керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, то, як відповідальна за шкоду особа, повинен відшкодувати позивачеві в порядку регресу виплачене страхове відшкодування у розмірі 18 844,46 грн. (23 459,46 (сума виплаченого страхового відшкодування) - 4 615,00 грн (сума часткової оплати відповідачем)).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.05.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, позов просив задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні заперечувала стосовно позовних вимог, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість вимог зазначених у позовній заяві.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
19.09.2020, о 07.30 год., ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Lotus Evova», д.н.з. НОМЕР_1 , на вул. Липківській, 8 у м. Києві зіткнулась з автомобілем «Skoda», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного «Lotus Evova», д.н.з. НОМЕР_1 , застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/4181998 в Товаристві з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування». Внаслідок вищевказаної ДТП транспортному засобу було завдано механічних пошкоджень.
Потерпіла сторона звернулася із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку та надала всі необхідні документи. На підставі заяви та наданих потерпілою стороною документів було складено страховий акт № 4.20.8491, на підставі якого Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 23 459,46 грн. відповідно до платіжного доручення від 01.03.2021 № 43802.
Відповідно до постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 06.11.2020 у справі №760/22838/20, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху, тобто вчинення правопорушення, яке передбачене ст.124, 130 КУпАП, накладено на ОСОБА_2 стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (10200 грн.) з позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.
29.03.2021 позивач звернувся до відповідача із Претензією про відшкодування шкоди за вих. № 2271/07-4.20.849 на суму 23 459,46 грн.
01.10.2021 на рахунок позивача від відповідача надійшли грошові кошти у розмірі 4 615,00 грн., відповідно до платіжної інструкції № @2РЬ677034 з призначенням платежу: « ОСОБА_3 справа 4.20.849, ОСОБА_3 ».
Статтею 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).
За змістом статті 980 ЦК, статті 4 Закону України «Про страхування» залежно від предмета договору страхування може бути особистим, майновим, а також страхуванням відповідальності.
Згідно з положеннями статті 999 ЦК України і статей 6, 7 Закону України «Про страхування» за вольовою ознакою страхування може бути добровільним і обов`язковим, тому кожен вид страхування має свої особливості правового регулювання.
Згідно вимог ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов`язаний: при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.
Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Таким чином, на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, у страховика на випадок деліктного зобов`язання виникає обов`язок, у межах суми страхового відшкодування виконати обов`язок страхувальника, який завдав шкоди.
Позивачем як страховиком автомобіля марки «Lotus Evova», д.н.з. НОМЕР_1 , було виконано свій обов`язок за договором страхування та здійснено виплату потерпілому суми страхового відшкодування в розмірі 23 459,46 гривні.
На підставі ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Статтею 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Підпунктом «а» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують вагу та швидкість реакції, а також якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
Як роз`яснено в п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» керування транспортним засобом особою у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або передача управління транспортним засобом такій особі, що є підставою для регресної вимоги (стаття 38 Закону № 1961-IV), може бути підтверджено вироком суду, постановою про накладення адміністративного стягнення або іншими доказами, які з достовірністю встановлюють таку обставину, а при передачі транспортного засобу особі у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, про такий стан має бути відомо особі, яка передає транспортний засіб.
Враховуючи, що ОСОБА_2 скоїла ДТП у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 10.11.2022 у справі №443/1294/22 та від 24.11.2022 у справі №443/1295/22, страховик відшкодував заподіяні збитки, то до позивача перейшло право вимоги відшкодування заподіяних збитків в порядку регресу.
29.03.2021 позивач звернувся до відповідача із претензією про відшкодування шкоди за вих. № 2271/07-4.20.849 на суму 23 459,46 грн. На момент подачі позову відповідач відшкодував позивачу 4615,00 грн.
За наведених обставин, позивач, в порядку регресу, має право вимагати від відповідача відшкодування шкоди, заподіяної відповідачем.
У відповідності д ост. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст.ст. 77-79 ЦПК України.
Як встановлено з досліджених судом письмових доказів, наданих позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог, такі отримані у порядку встановленому Законом, стосуються безпосередньо обставин справи та підтверджують покликання позивача на існуючі обставини справи, а також той факт, що відповідач визнав позовні вимоги позивача, а відтак такі беруться судом до уваги, як належні та допустимі докази в процесі доказування.
Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Оцінюючи докази у справі в цілому, беручи до уваги вищенаведені встановлені під час розгляду справи обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, оскільки обов`язок виплати страхового відшкодування за наслідками ДТП, яка мала місце 19.09.2020 у АДРЕСА_1 , покладений саме на відповідача, а тому суд вважає за необхідне позов задовольнити.
Щодо розподілу судових витрат, слід вказати наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено повністю, підстав для звільнення відповідача від стягнення судового збору судом не встановлено, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2 684,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 76-81, 83, 95, 141, 247, 265, 268, 354-355, 430 ЦПК України суд,
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (код ЄДРПОУ 36086124, місцезнаходження: 04073, м. Київ, просп.. С. Бандери, буд. 22) страхове відшкодування у порядку суброгації у сумі 18844 (вісімнадцять тисяч вісімсот сорок чотири) 46 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (код ЄДРПОУ 36086124, місцезнаходження: 04073, м. Київ, просп.. С. Бандери, буд. 22) сплачений судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Суддя Ю. Г. Головко
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 01.03.2024 |
Оприлюднено | 15.11.2024 |
Номер документу | 123006722 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Печерський районний суд міста Києва
Головко Ю. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні