Рішення

від 13.11.2024 по справі 954/276/24

НОВОВОРОНЦОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 954/276/24

Номер провадження 2/954/601/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 рокусмт Нововоронцовка

Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі: головуючого судді Гончаренка О.В., за участю секретаря судового засідання Гром О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Великокопанівське лісомисливське господарство" про визнання незаконним та скасування повідомлення №104 від 27.12.2023 про призупинення трудового договору, поновлення на роботі, стягнення середньогозаробітку за час вимушеного прогулу ,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Великокопанівське лісомисливське господарство" про визнання незаконним та скасування повідомлення №104 від 27.12.2023 про призупинення трудового договору, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позов мотивований тим, що він працює лісничим в Державному підприємстві «Великокопанівське лісомисливське господарство» понад 38 років. Незважаючи на те, що в Україні 24.02.2022 Указом Президента України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин строком на 30 діб, який в подальшому було продовжено та триває по даний час, окупацією території, веденням активних бойових дій, ДП «Великокопанівське лісомисливське господарство» продовжує працювати, а відповідно й весь цей час він виконував свої трудові обов`язки й отримував постійно свою заробітну плату у повному обсязі разом з іншими працівниками цього лісового господарства. Проте, з листопада 2022 року деяким колегам було припинено нарахування та виплата заробітної плати з усним посиланням керівництва на відсутність коштів. Також позивачу стало відомо, що т.в.о. директора Державного підприємства «Великокопанівське лісомисливське господарство» Ю.Савлуком 28.12.2023 прийнято наказ №44-к «Про призупинення трудового договору з працівниками» з ОСОБА_1 з 01.01.2024 до відновлення можливості виконувати роботу, у зв`язку зі збройною агресією проти України, пошкодженням будівлі лісництва, відсутності електроенергії, зв`язку та інтернету, забрудненням території лісництва вибухонебезпечними предметами і постійними обстрілами, що унеможливлює виконання працівником роботи, до моменту припинення та скасування воєнного стану або до моменту відновлення можливості виконувати роботу. Вказаний наказ №44-к «Про призупинення трудового договору» від 28.12.2023 позивач ОСОБА_1 вважає незаконним, таким, що винесений з порушенням норм діючого законодавства та приховує в собі покарання за звернення в інтересах працівників Гаврилівського лісництва зі скаргою до Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України ОСОБА_2 , т.в.о. голови Державного агентства лісових ресурсів України Смаль В.І., генерального директора Державного підприємства «Ліси України» Болоховця Ю.В., начальника Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_3 . У зв`язку з чим позивач, змінивши позовні вимоги, просить суд визнати незаконним та скасувати наказ від 28.12.2023 №44-к т.в.о. директора Державного підприємства «Великокопанівське лісомисливське господарство» Ю.Савлука «Про призупинення трудового договору з працівниками» з ОСОБА_1 й поновити дію трудового договору з 01 січня 2024 року; стягнути з Державного підприємства «Великокопанівське лісомисливське господарство», на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн.

Представник відповідача у відзиві на позов заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що територія ДП «Великокопанівське лісомисливське господарство» з дати деокупації була забруднена вибухонебезпечними предметами та потребувала розмінування. У зв`язку з чим було призупинено трудовий договір з ОСОБА_1 з 01.01.2024 року. Відповідний наказ позивач відмовився отримувати.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що відсутній предмет позову, оскільки у 21 червня 2024 року підприємство скасувало наказ від 28.12.2023 №44-к, оскільки він не відповідав законодавству та позивачу виплачена заробітна плата за вказаний період. Також вважає, що розмір правничої допомоги не відповідає складності справи.

Судом встановлено наступні факти, обставини та відповідні їм правовідносини.

Сторонами не заперечуються наступні обставини, які не потребують доказування відповідно до ст. 82 ЦПК України.

ОСОБА_1 працює лісничим в Державному підприємстві «Великокопанівське лісомисливське господарство» (попередня назва - «Великоолександрівський держлісгосп»).

28.12.2023 року т.в.о. директора Державного підприємства «Великокопанівське лісомисливське господарство» Ю.Савлуком прийнято наказ №44-к «Про призупинення трудового договору з працівниками» з ОСОБА_1 з 01.01.2024 до відновлення можливості виконувати роботу, у зв`язку зі збройною агресією проти України, пошкодженням будівлі лісництва, відсутності електроенергії, зв`язку та інтернету, забрудненням території лісництва вибухонебезпечними предметами і постійними обстрілами, що унеможливлює виконання працівником роботи, до моменту припинення та скасування воєнного стану або до моменту відновлення можливості виконувати роботу.

Основоположні права громадян, пов`язані з реалізацією права на працю передбачені статтями 43-46 Конституції України. Разом з тим відповідно до статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можутьвстановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Відповідно до підпункту 5 пункту 1 статті 6 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.04.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згідно з пунктом 3 Указу у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39,41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

15.03.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" № 2136-ІХ, який набув чинності 24 березня 2022 року.

Згідно з пунктом 2 розділу "Прикінцеві положення" Закону № 2136-ІХ главу XIX "Прикінцеві положення" КЗпПУ доповнено пунктом 2 такого змісту: "2. Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".

Згідно з частинами другою, третьою статті 1 Закону № 2136-ІХ на період дії воєнного стану вводяться обмеженняконституційнихправ і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

З огляду на вищевикладене, положення Закону № 2136-ІХ, які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю -мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану. Водночас, інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням Закону № 2136-ІХ також можуть або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.

Частиною 1 статті 13 Закону № 2136-ІХ,в редакції чинній на час видання наказу № 44-к від 28.12.2024 року, визначено, що призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором. Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.

Таким чином, Закон № 2136-ІХ надав право роботодавцю призупиняти дію трудового договору з працівниками, що не припиняє трудових відносин.

Разом з тим, як вбачається з аналізу частини 1 статті 13 Закону, таке право роботодавця не є абсолютним. Головною умовою призупинення трудового договору з працівником, є абсолютна неможливість роботодавця надати роботу, а працівника - виконувати її.

Міністерство економіки України розмістило на сайті міністерства та в листі від 09.05.2022 р. № 4712-06/22838-09 коментар до Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" № 2136-ІХ, зокрема і коментар до статі 13 вказаного Закону. При цьому вважають, щозв`язку з призупиненням дії трудового договору працівник звільняється від обов`язку виконувати роботу, визначену трудовим договором, а роботодавець звільняється від обов`язку забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи. Головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин, а також виконання інших обов`язків, передбачених трудовим договором.

Передбачено право сторін призупинити дію трудового договору за умови наявності військової агресії проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. При цьому, роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати роботу працівнику, а працівник не може виконати роботу. Лише наявність правової норми, яка передбачає право сторін призупинити дію трудового договору, не є достатньою. Для сторін мають наступити відповідні наслідки за наявності обставин, що передбачає така норма права. Щодо абсолютної неможливості надавати роботу та виконувати її, то роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати роботу працівнику, в свою чергу, працівник - не може виконати роботу. Зокрема, про абсолютну неможливість надання роботодавцем роботи в контексті призупинення трудового договору можуть свідчити випадки неможливості забезпечувати працівників умовами праці, внаслідок того, що необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціонування з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.

Однак незважаючи на військову агресію, перебування ДП «Великокопанівське лісомисливське господарство» під окупацією, позивач ОСОБА_1 виконував покладені на нього посадові обов`язки, отримував заробітну плату у повному обсязі, що вбачається з інформації з Пенсійного фонду України про отриману заробітну плату за 2022-2023 роки.

Оцінивши в сукупності надані сторонами докази, оцінивши доводи сторін у справі, позивача на обґрунтування позову, відповідача щодо заперечення проти позову, суд прийшов до висновку, що відповідачем у справі не доведено в судовому засіданні законність та обґрунтованість наказу Державного підприємства«Великокопанівське лісомисливськегосподарство» №44-квід 28.12.2024року «Пропризупинення трудовогодоговору зпрацівниками»,зокрема,з ОСОБА_1 . Не доведено, що на час видання оспорюванного наказу, існували обставини, які виключали можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором. Тобто, що існувала абсолютна неможливість роботодавця надати роботу, а працівника - виконувати її.

Отже, доводи відповідача у відзиві про те, що у зв`язку з початком військової агресії проти України, він як роботодавець позбавлений можливості забезпечити позивачу роботу, у зв`язку з чим і було видано наказ, яким відповідно до ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» з 06.06.2022 року призупинено дію трудового договору з ОСОБА_1 є безпідставними та спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Про незаконність наказу Державного підприємства «Великокопанівське лісомисливське господарство» №44-к від 28.12.2024 року зазначено і у листі Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на ім`я позивача.

Також 21.06.2024 року відповідачем на підставі припису Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 30.05.2024 року видано наказ № 11-к, яким скасовано наказ Державного підприємства «Великокопанівське лісомисливське господарство» №44-к від 28.12.2024 року, лісничому Гаврилівського лісництва ОСОБА_1 вказано приступити до виконання посадових обов`язків з 24.06.2024 року.

Призупинення трудового договору з працівником відповідно до положень статті 13 Закону України № 2136-ІХ від 15.03.2022 року "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" хоча і не припиняє трудових відносин і не є звільненням у розумінні положень КЗпПУ, проте фактично позбавляє працівника роботи і належного йому заробітку, який би він отримав, коли б працював та своєму робочому місці чи виконував покладені на нього трудові обов`язки.

У випадку, якщо наказ буде визнаний незаконним та скасованим, то це на думку суду створить ситуацію, яка як для роботодавця так і для працівника, буде фактичним вимушеним прогулом, викликаним противними діями роботодавця.

Тому у даному випадку, суд, керуючись відповідно до частини 1 статті 10 ЦПК України принципами верховенства права, вважає за можливе, з метою відновлення порушених трудових прав працівника, застосувати за аналогією закону, що передбачено ч. 9 ст. 10 ЦПК України, положення ст. 235 КЗпП, якою передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Задовольняючи позовні вимоги позивача в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд виходить з наступного.

Згідно з п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р. середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (п. 8 Порядку № 100). Відповідно до п. 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивачем також заявлено до відшкодування 7000грн. витрат на правову допомогу, які сплачені ним згідно квитанції від 13.03.2024 року, але суд враховуючи складність справи, заперечення представника відповідача та обсяг наданих адвокатом послуг, приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню у розмірі 4000 грн.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Частиною 1 ст.133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно доп.1ч.1ст.5Закону України «Про судовий збір»,від сплати судового збору під час розгляду справив усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Враховуючи правову позицію щодо включення середнього заробітку до структури заробітної плати, яка викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 №755/12623/19, позивач згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати. Таким чином, у зв`язку з задоволенням двох позовних вимог судовий збір суд визначає у розмірі 2422,4грн., який стягуються з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 2, 10, 12, 13, 76-81, 258, 259, 263-265, 353, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства "Великокопанівське лісомисливське господарство" про визнання незаконним та скасування повідомлення №104 від 27.12.2023 про призупинення трудового договору, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ від 28.12.2023 №44-к т.в.о. директора Державного підприємства «Великокопанівське лісомисливське господарство» Ю.Савлука «Про призупинення трудового договору з працівниками» з ОСОБА_1 й поновити дію трудового договору з 01 січня 2024 року.

Стягнути з Державного підприємства «Великокопанівське лісомисливське господарство», на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 січня 2024 року по 21 червня 2024 року включно.

Стягнути з Державного підприємства «Великокопанівське лісомисливське господарство», на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Великокопанівське лісомисливське господарство» до Державного бюджету України 2422,4грн. судового збору.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Державне підприємство «Великокопанівське лісомисливське господарство», місцезнаходження Херсонська область, Бериславський район, с. Велика Олександрівка, вул. Заводська, 10, код ЄДРПОУ 00993277.

СуддяО.В. Гончаренко