Ухвала

від 14.11.2024 по справі 491/965/24

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 491/965/24

УХВАЛА

14 листопада 2024 року Ананьївський районнийсуд Одеськоїобластв складі головуючого судді Желяскова О.О.,

за участю секретаря судового засідання Рачкової І.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Ананьїв Одеськоїобластізаяву Приватного підприємства «Фіто-Експорт», в інтересах якого діє адвокат, Чайка Вадим Олександрович, про забезпечення позову в цивільній справі за його позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна або відшкодування його вартості,

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2024 року до Ананьївського районного суду Одеської області через систему «Електронний суд» надійшли матеріали позовної заяви Приватного підприємства «Фіто-Експорт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна або відшкодування його вартості.

Одночасно з позовною заявою від представника позивача - адвоката, ОСОБА_3 , надійшла заява про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою Приватного підприємства «Фіто-Експорт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна або відшкодування його вартості.

Згідно заяви представником позивача, адвокатом, Чайкою В.О., 12 листопада 2024 року до Ананьївського районного суду Одеської області подано позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна або відшкодування його вартості. Предметом спору по цій справі є незаконно вивезене та присвоєне майно ПП «Фіто-Експорт» відповідачами на суму 882825 гривень, а саме: 2899 кг ягід шипшини та 10334 кг ягід глоду. Є підстави вважати, що відповідачі, не маючи ніяких коштів для погашення вказаного боргу, можуть продати всю свою власність до набрання чинності рішення суду (у разі його винесення не на їх користь) і це у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Для забезпечення позову буде достатньо арешту будинку АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи викладене, представник заявника просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на будинок АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_2 , до вирішення позову по суті.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Заява представника позивача не входить до категорії заяв, визначеної ч. 5 ст. 153 ЦПК України, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути її за відсутності особи, що подала заяву та інших осіб.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку із здійсненням розгляду справи за відсутності учасників справи, відповідно до положень цього Кодексу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяву представника позивача адвоката, ОСОБА_3 , про забезпечення позову суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено можливість забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно.

Водночас відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 25 вересня 2019 року в справі № 320/3560/18.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише в разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачеві.

Забезпечення позову спрямоване насамперед проти несумлінних дій інших осіб, які за час розгляду справи можуть продати, знищити чи знецінити майно, тощо.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При розгляді заяв про забезпечення позову вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Крім того, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення в разі задоволення позову.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (в справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», «Джеймс та інші проти Сполученого королівства») положення ст. 1 Першого протоколу містять три окремих правила, які не застосовуються окремо: перше правило проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, третє правило визнає за державами контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Також, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання в право власності принципу правомірного та допустимого втручання, слід оцінити, чи є захід законним, чи переслідує втручання суспільний інтерес, чи є такий захід пропорційним переслідуваним цілям.

До заяви про забезпечення позову представником заявника надано лише Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформовану 22 жовтня 2024 року за №400305380 (а.с.5). Згідно Інформації відповідач ОСОБА_2 є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та земельної ділянки, на якій розташований вказаний житловий будинок.

Водночас доказів на підтвердження вчинення відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, що унеможливить чи утруднить виконання судового рішення представником заявника не надано.

Самі лише твердження представника заявника про потенційну можливість ухилення відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від виконання судового рішення в разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Крім того, в матеріалах приєднаних до заяви про забезпечення позову, відсутні жодні належні та допустимі докази на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Відповідно до ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Зогляду на викладене, заява представника заявника про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153,258 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника позивача, - адвоката, ОСОБА_3 , про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою Приватного підприємства «Фіто-Експорт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна або відшкодування його вартості - відмовити.

Ухвала суду згідно ч. 2 ст. 261 ЦПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ч. 11 ст. 153, ч. 1 ст. 353 та ч. 1 ст. 354 ЦПК України може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідностідо п.п.15.5п.п.15п.1Розділу ХІІІПерехідних ПоложеньЦПК Українив новійредакції,до дняпочатку функціонуванняЄдиної судовоїінформаційно-телекомунікаційноїсистеми апеляційніта касаційніскарги подаютьсяучасниками справидо абочерез відповіднісуди,тобто вданому випадкучерез Ананьївськийрайонний судОдеської області. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Копію цієї ухвали вручити/надіслати учасникам справи в порядку, встановленому ст.272 ЦПК України.

Суддя Желясков О.О.

Ухвала набула законної сили "____"

Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах справи №491/965/24 Ананьївського районного суду Одеської області.