Постанова

від 14.11.2024 по справі 748/1973/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

14 листопада 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 748/1973/24

Головуючий у першій інстанції Олещенко В. І.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1459/24

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої - судді Мамонової О.Є.,

суддів Онищенко О.І., Шитченко Н.В.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Киселівська сілька рада Чернігівського району Чернігівської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 ,-

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області на рішення Чернігівського районного суду від 22 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

У С Т А Н О В И В :

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (далі по тексту Киселівська сільська рада), в якому просила стягнути з відповідача на її користь у відшкодування матеріальної шкоди 21 874 грн та 10 000 грн у відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона є власником 2/3 часток у праві власності на кв. АДРЕСА_1 та області. Співвласником квартири (1/3 частки) є мати позивачки ОСОБА_2 , але в квартирі вона проживає одна.

Зазначала, що її квартира знаходиться на першому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку, до якого прилягає нежитлова будівля - магазин. Ця нежитлова будівля має окрему адресу: АДРЕСА_2 і належала до 12.01.2024 до майна комунальної власності Киселівської територіальної громади під управлінням Киселівської сільської ради.

Указувала, що бездіяльність органу місцевого самоврядування щодо тягару утримання майна комунальної власності призвела до того, що дах та перекриття магазину, що межує зі стіною її квартири зносилось і потребувало негайного відновлення та ремонту. Опади (дощ та сніг) постійно затікали по плиті перекриття в квартиру, псуючи стіни та стелю та поширюючи плісняву.

Наголошувала, що в лютому 2023 року після чергового затікання вона письмово звернулась до Киселівської сільської ради із заявою про необхідність приведення в належний технічний стан будівлі, що є комунальною власністю, тому що така бездіяльність власника майна завдає шкоди її власності.

Оскільки Киселівською сільською радою ніяких дій не вчинялось, в травні 2023 року вона повторно звернулась до Киселівської сільської ради з питання усунення причин, що завдають шкоди її майну, але ніяких дій Киселівською сільською радою вчинено не було, будь-які роботи щодо ремонту даху не здійснювалися.

Звертала увагу суду на те, що в жовтні-листопаді 2023 року вона за власний кошт зі згоди іншого співвласника відремонтувала квартиру після попереднього затікання, але 29.12.2023 знову відбулося затікання і на стелі та на стіні, яка є суміжною з дахом магазину, через затікання з`явились краплі води. Стіна пропитувалась водою, підлога з ламінату зазнала деформації.

30.12.2023 вона звернулась до Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області з приводу бездіяльності Киселівської сільської ради. Також зверталась до голови ОСББ «СНОВ» з метою обстеження квартири та складання акту. В її присутності голова правління по телефону зв`язувався з головою сільської ради з питання необхідності забезпечення представника сільської ради при проведенні обстеження квартири, але цього зроблено не було, а в подальшому і від ознайомлення та підпису складеного акту голова сільської ради відмовився.

Зазначала, що відповідно до висновку експерта С-24005 від 30.01.2024 експертного будівельно-технічного щодо визначення оцінки дійсного розміру матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, становить 21 874 грн.

Уважала, що бездіяльністю відповідача їй завдано моральної шкоди. У черговий раз порушено звичний спосіб її життя, виникла необхідність докладати додаткових зусиль для його нормалізації, витрачати значний час для вирішення проблем з усунення наслідків залиття, вона зазнала моральних переживань та незручностей, емоційну напругу.

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22.08.2024 позов ОСОБА_1 до Киселівської сільської ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задоволено.

Стягнуто з Киселівської сільської ради на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 21 874 грн та в рахунок відшкодування моральної шкоди - 10 000 грн.

Стягнуто з Киселівської сільської ради на користь ОСОБА_1 8 711,20 грн судових витрат.

В апеляційній скарзі Киселівська сільська рада просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не враховано, що первинним документом, що засвідчує факт первинної події є акт про залиття квартири. Відповідно до акту №1 про наслідки залиття житлового/нежитлового приміщення від 02.01.2024 на день обстеження комісія встановила, що під час залиття квартири АДРЕСА_3 постраждали стеля та стіни правого кута кімнати. Обсяг завданої шкоди 5 кв.м. Згідно з актом підлога даної квартири взагалі не була пошкоджена.

Відповідач наголошує, що при зіставленні пошкоджень квартири, встановлених актом №1 від 02.01.2023, складеного про наслідки залиття житлового/нежитлового приміщення, та висновком експерта С-24005 від 30.01.2024, вбачається їх суттєва розбіжність, а саме: в акті №1 від 02.01.2024 зазначено, що постраждали стеля та стіни правого кута кімнати,обсяг завданої шкоди - 5 кв.м (стеля та стіни); у висновку Експерта С-24005 від 30.01.2024 стеля взагалі не зазначена, але зазначена деформація покриття підлоги з ламінату та пластикового плінтусу в кімнаті, щодо пошкодження стін, то зазначена площа поверхні двох суміжних стін загальною площею 18,4 кв.м.

Звертає увагу суду на те, що відповідно до Договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації за результатами електронного аукціону з умовами від 12.01.2024 власником магазину розташованого за адресою АДРЕСА_4 , є ОСОБА_3 . З висновку експерта С-24005 вбачається, що огляд об`єкта дослідження відбувся 26.01.2024, тому невідомо затоплення кімнати в квартирі позивачки відбулося в проміжку часу між 02.01.2024 по 11.01.2024 чи з 12.01.2024 по 26.01.2024.

Указує, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту того, що через залиття квартири в черговий раз порушено звичний спосіб життя позивача, виникла необхідність докладати додаткових зусиль для його нормалізації, витрачений значний час для вирішення проблем з усунення наслідків залиття, позивач пережила моральні переживання та незручності, емоційну напругу.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Зазначає, що законодавцем встановлена презумпція вини заподіювача шкоди та саме він повинен довести, що шкоду завдано не з його вини.

Наголошує, що залиття її квартири сталося у зв`язку з безвідповідальною тривалою (роками) бездіяльністю відповідача щодо утримання в належному технічному стані майна, яке є його власністю, настання шкоди її майну перебуває у причинному зв`язку з бездіяльністю відповідача, відповідальність за технічний стан майна та його конструктивних елементів лежить на відповідачі відповідно до приписів ст. 319,322 ЦК України.

Указує, що обстеження її квартири комісією ОСББ «СНОВ» проводилось 30.12.2023 на наступний день після затікання. Умисне в грубій формі висловлене небажання направити представника для участі у проведенні обстеження свідчить про бездіяльність відповідача. Обстеження експертом квартири проводилось уже 26.01.2024 і усі наслідки можна була зафіксувати детально.

Уважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що пошкодження її єдиного житла, та подальше в зв`язку з цим відновлення квартири, негативно вплинуло на психологічний та моральний стан, безперечно призвело до порушення її звичайного життєвого способу життя, спричинило цілий ряд незручностей, хвилювань, душевних страждань, необхідності докладання часу та зусиль для відновлення квартири, а отже є підстави для захисту її порушених прав у вигляді завдання моральної шкоди.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї доводи, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що останнє залиття квартири позивачки відбулося в грудні 2023 року через неналежне утримання даху магазину, який на той час належав відповідачу, а тому саме він має нести відповідальність за цим позовом.

При визначенні розміру відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції взяв до уваги висновок експерта експертного будівельно-технічного щодо визначення оцінки дійсного розміру матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, С-24005 від 30.01.2024, констатувавши, що відповідачем не надано жодних доказів на спростування доводів позивачки, клопотання про призначення експертизи у даній справі відповідачем не заявлялось.

Стягуючи з Киселівської сільської ради на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань позивачки, тривалості бездіяльності відповідача та відновлення порушеного права та виснував, що сума у 10 000 грн, яка визначена позивачкою для відшкодування моральної шкоди, з урахуванням вимог розумності і справедливості відповідає характеру та обсягу її душевних страждань.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки матеріальної та моральної шкоди, проте уважає, що визначений судом розмір відшкодування матеріальної шкоди підлягає зменшенню з огляду на наступне.

У справі встановлено, що ОСОБА_1 є власницею 2/3 частин квартири за адресою: АДРЕСА_5 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 08.11.2007 (а.с. 9), витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 16632531 від 13.11.2007 (а.с. 10), договором дарування 1/3 частини квартири від 18.12.2008 серії ВМА №733993 (а.с. 11) та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №21341077 від 19.12.2008 (а.с. 12).

Іншим співвласником квартири є ОСОБА_2 , яка є третьою особою у даній справі, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 08.11.2007 (а.с. 9) та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 16632531 від 13.11.2007 (а.с. 10).

Відповідно до копії довідки Боромиківського старостинського округу Киселівської сільської ради Чернігівського району від 14.03.2024 №01-18/72, ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_5 , одна (а.с. 15).

Нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_4 перебувала у комунальній власності Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.

Відповідно до інформації із сайту prozzoro нежитлова будівля магазин загальною площею 306,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_4 , була предметом аукціону, завершеного 12.12.2023,організатор аукціону - Киселівська сільська рада (а.с. 17-19).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.03.2024, власником нежитлової будівлі, магазину за адресою: АДРЕСА_4 , є ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 12.01.2024 (а.с. 16).

24.02.2023 ОСОБА_1 зверталася до Киселівської сільської ради із заявою, в якій просила вирішити питання відносно затікання стіни між будинком по АДРЕСА_2 і магазином (а.с. 20).

15.03.2023 Киселівська сільська рада надала відповідь на звернення ОСОБА_1 , де зазначила, що вона звернулася до підрядної організації, яка 14.03.2023 за адресою АДРЕСА_4 здійснила візуальний огляд об`єкту та зробить відповідні розрахунки на матеріали та роботи, які будуть необхідні для вирішення проблеми із затіканням води у її квартиру (а.с. 21).

23.05.2023 ОСОБА_1 повторно звернулася до Киселівської сільської ради із заявою, в якій просила вирішити питання відносно затікання стіни між будинком по АДРЕСА_6 вирішити питання у найкоротший термін у зв`язку з погіршенням стану споруди, що межує з її квартирою (а.с. 22).

23.06.2023 Киселівська сільська рада надала відповідь на звернення ОСОБА_1 , де зазначила, що була створена робоча група, яка провела обстеження об`єкта, який перебуває в оренді та звернулася до орендаря, щодо підтримки даного приміщення в належному стані (а.с. 23).

Відповідно до акту №1 про наслідки залиття житлового/нежитлового приміщення від 02.01.2024 комісією у складі голови правління ОСББ "СНОВ" ОСОБА_4 , ст. ДОП ВРП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області Волковський О.О., Дубина Н.П., ОСОБА_5 , 02.01.2024 була обстежена квартира АДРЕСА_1 на предмет залиття з даху суміжного магазину № 1Г. Квартира розташована на 1 поверсі 5-ти поверхового будинку 1978 року побудови, складається з 2 кімнат. На день обстеження комісія встановила, що під час залиття квартирі АДРЕСА_3 постраждали стеля та стіни правого кута кімнати. В результаті обстеження даху суміжного магазину 1Г виявлено неналежний стан покрівлі з причин бездіяльності власника. Необхідно провести ремонт силами винної особи. Обсяг завданої шкоди - 5 кв.м (стеля та стіни) (а.с. 24).

15.01.2024 старшим дільничним офіцером поліції Чернігівського районного управлінні поліції ГУНП в Чернігівській області капітаном поліції Волковським О.О. складено довідку №18385 про результати перевірки інформації, викладеної у зверненні ОСОБА_1 від 30.12.2023.

У довідці зазначено, що 30.12.2023 до чергової частини Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області надійшло повідомлення ОСОБА_1 про те, що вже більше 10 років з магазину затоплюють квартиру, обіцяли зробити ремонт, але не зробили. Заявниця самостійно зробила ремонт, а вчора знову почалось підтоплення по новому ремонту.

Під час проведення перевірки опитана гр. ОСОБА_6 пояснила, що проживає за адресою: АДРЕСА_5 , у квартирі на першому поверсі багатоквартирного будинку. Через неналежний ремонт та догляд даху магазину, який є суміжним зі стіною однієї з кімнат квартири, вже не один рік, відбувається її підтоплення. Приміщення магазину знаходиться на балансі Киселівської сільської ради, куди вона неодноразово зверталась з метою вирішення вищевказаної проблеми, але ніяких заходів вжито не було. Приблизно у листопаді 2023 року вона зробила ремонт у квартирі, але вже починаючи з 29.12.2023 в куті кімнати на стіні, яка є суміжною з дахом магазину, на натяжній стелі, через затікання почали з`являтись краплі води.

Опитаний за вищевказаним фактом голова Киселівської сільської ради ОСОБА_7 , пояснив, що в АДРЕСА_4 розташоване приміщення магазину, яке до грудня 2023 року перебувало у комунальній власності сільської ради. Приміщення магазину є прилеглим до будинку АДРЕСА_4 . В 2023 році до сільської ради дійсно звертались жителі квартири АДРЕСА_7 , з приводу підтоплення їх квартири через протікання даху магазину. Комісією було обстежено дах магазину, але через відсутність коштів жодні ремонтні роботи не проводились. У грудні 2023 року вищевказане приміщення було продано приватній особі і на даний час йде процес переоформлення документів.

Враховуючи вищевикладене, та те, що СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ознак кримінального правопорушення не вбачається рекомендовано ОСОБА_1 для відшкодування збитків звернутися до суду (а.с. 25).

Відповідно до висновку експерта С-24005 експертного будівельно-технічного щодо визначення оцінки дійсного розміру матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 від 30.01.2024 дійсний розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття внутрішнього оздоблення квартири АДРЕСА_1 , становить 21 874 грн. Огляд об`єкта дослідження відбувся 26.01.2024 в присутності ОСОБА_1 (а.с. 27-46).

15.02.2024 ОСОБА_1 звернулася до Киселівської сільської ради із претензією про відшкодування матеріальної шкоди, де просила відшкодувати завдану її майну шкоду в сумі 21 874 грн в місячний термін (а.с. 49).

Листом №02-18-336 від 05.03.2024 Киселівська сільська рада надала відповідь на претензію ОСОБА_1 щодо відшкодування шкоди, що виникла внаслідок затоплення квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 . Позивачку повідомлено, що відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила) передбачено, що в разі залиття квартири складається відповідний акт. Акт фіксації пошкоджень у результаті залиття квартири не складався. В претензії не зазначено дату підтоплення, причинно-наслідковий зв`язок, внаслідок чого виникло підтоплення та зіпсування майна (а.с. 26).

20.03.2024 року ОСОБА_1 звернулась в Киселівську сільську раду Чернігівського району Чернігівської області особисто. Питання щодо відшкодування завданих збитків обговорено з начальником віділу юридично-кадрового забезпечення Киселівської сільської ради (а.с. 26 зворот).

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 2 статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Першочергово захист цивільних прав та інтересів полягає в з`ясуванні того, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

Суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Це узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 27.05.2021 по справі № 761/12945/19 (провадження № 61-15575ск20).

Згідно з частиною першою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Верховний Суду в постанові від 27.01.2021 у справі №263/16183/18 зазначив, що у відповідності до вимог статті 1167 ЦК України відповідач зобов`язаний відшкодувати моральну шкоду позивачу, враховуючи ступінь вини відповідача, характер та обсяг душевних страждань позивача, визначивши розмір грошової компенсації з урахуванням вимог розумності і справедливості, що узгоджується з характером моральних страждань позивача.

Зобов`язання із компенсації моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду від 25.05.2022 в справі № 487/6970/20).

Приписами ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи, крім іншого, зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).

Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Установивши, що залиття квартири позивачки відбулось з вини відповідача через неналежне утримання останнім будівлі магазину, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з Киселівської сільської ради на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Проте при визначенні розміру відшкодування матеріальної шкоди районним судом не враховано наступного.

Так, первинним документом, який засвідчує факт заподіяння шкоди є акт №1 про наслідки залиття житлового/нежитлового приміщення від 02.01.2024, відповідно до якого під час залиття квартири позивачки постраждали стеля та стіни правого кута кімнати, обсяг завданої шкоди 5 кв.м. У вказаному акті, як правильно зазначає відповідач, взагалі відсутнє посилання на пошкодження підлоги.

Визначаючи суму відшкодування матеріальної шкоди районний суд взяв до уваги висновок експерта, який було складено на підставі огляду об`єкта дослідження 26.01.2024, та в якому, окрім пошкоджень стелі та стіни, що зафіксовані в акті №1 від 01.02.2024, який не був предметом дослідження експерта, наявні ще й пошкодження підлоги.

Таким чином, колегія суддів уважає, що визначені у висновку експерта роботи та матеріали для виконання ремонтно-будівельних робіт, пов`язаних з пошкодженням підлоги, підлягають виключенню із суми матеріальної шкоди.

Так, згідно з розрахунком розміру матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття внутрішнього оздоблення квартири АДРЕСА_1 , який є Додатком №1 до висновку експерта С-24005, необхідно виконати наступні роботи:

- знімання обшивки стін із гіпсокартонних листів 0,184 кв.м 1047 грн;

- протравлення поверхні стін, підлоги нейтралізуючою фарбою 0,343 кв.м 206 грн;

- улаштування обшивки стін гіпсокартонними листами 0,184 кв.м 1308 грн;

- суцільне вирівнювання стін полімер цементним розчином 0,184 кв.м 954 грн;

- фарбування стін полівінілацетатними водоемульсійними сумішами 0,184 кв.м 701 грн;

- розбирання покриття підлоги з ламінату 0,159 кв.м 817 грн;

- улаштування покриття підлоги з ламінату 0,159 кв.м 1530 грн.

Матеріали для виконання ремонтно-будівельних робіт:

1. фарба для ізоляції плям «Поліфарб» 2 уп. (1,1 кг) 604 грн;

2. шпаклівка Acryl Putz 2 в 1 1 уп. (20 кг) 380 грн;

3. грунтовка Ceresit СТ 17 1 уп (2 л) - 153 грн;

4. фарба водоемульсійна Sniezka 1 уп. (3 л) 286 грн;

5. гіпсокартон 8 лист (2,4 кв.м.) 2240 грн;

6. ламінат 15,9 м.кв. х 1,05 х 897,00 (1 уп = 1,8336 м. кв.) х 9 уп. 8073 грн;

7. підложка 15,9 м. кв. х 1,05 х 622,00 (1 уп. = 6,99 м кв.) х 3 уп. 1866 грн;

8. плінтус 16,4 м.п. (1 шт. 2,5 м.) - 7 шт. 1043 грн;

9. шпатель малярний 1 шт 191 грн;

10. ванночка з валиком 1 набір 475 грн (а.с. 34-35).

З огляду на те, що актом №1 від 02.01.2024 встановлено, що шкода завдана стелі та стінам, апеляційний суд уважає, що відсутні підстави для стягнення коштів за такі роботи та матеріали:

- протравлення поверхні підлоги нейтралізуючою фарбою 0,159 кв.м (0,343 кв.м - 0,184 кв.м) 95,30 грн;

- розбирання покриття підлоги з ламінату на суму 817 грн;

- улаштування покриття підлоги з ламінату на суму 1530 грн.

- ламінат, підложку та плінтус на загальну суму 10 982 грн.

Враховуючи вищезазначене, на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню з Киселівської сільської ради у відшкодування завданої матеріальної шкоди 8 449,70 грн (21 874 грн 95,30 грн 817 грн - 1530 грн - 10 982 грн).

Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом зменшення стягнутої з Киселівської сільської ради на користь ОСОБА_1 суми в рахунок відшкодування матеріальної шкоди з 21 874 грн до 8 449,70 грн.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди районний суд, з врахуванням обставин даної справи, дотримався вимог розумності, справедливості, виваженості та співмірності, взяв до уваги характер і спосіб завдання моральної шкоди та правильно вирішив даний спір, стягнувши моральну шкоду в розмірі 10 000, 00 грн.

Посилання в апеляційній скарзі на недоведеність позивачем спричинення їй моральної шкоди є хибними, адже, внаслідок залиття квартири було пошкоджено належне позивачці майно, що викликало в неї негативні емоції, порушення звичайного способу життя, необхідність докладання додаткових зусиль для його нормалізації.

При цьому судом встановлено, що позивачка неодноразово зверталася до відповідача зі зверненнями, в яких просила вирішити питання відносно затікання стіни між її будинком та будівлею, яка знаходилася у власності Киселівської сільської ради, проте жодних дій на вирішення вказаної проблеми відповідачем здійснено не було.

Враховуючи вищевикладене, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються учасники справи, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, апеляційна скарга Киселівської сільської ради підлягає частковому задоволенню, а рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22.08.2024 зміні, шляхом зменшення стягнутої з Киселівської сільської ради на користь ОСОБА_1 суми в рахунок відшкодування матеріальної шкоди з 21 874 грн до 8 449,70 грн.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судом першої інстанції з відповідача на користь позивачки було стягнуто судовий збір в розмірі 1 211 грн 20 коп., 2 500 грн витрат на правничу допомогу та витрати за проведення експертизи в розмірі 5 000 грн.

Апеляційна скарга доводів щодо оскарження суми судових витрат не містить, а тому їх правильність судом не перевіряється, а судові витрати підлягають стягненню пропорційно до розміру задоволених вимог.

У зв`язку з частковим задоволенням позову на суму 18 449,70 грн, що становить 57,88% (18 449,70*100 /31 874 грн) від ціни позову, з Киселівської сільської ради на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 701,04 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції (1 211,20 грн * 57,88%), 1 447 грн витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції (2500 грн * 57,88%) та 2 894 грн витрат за проведення експертизи (5 000 грн * 57,88%), а всього 5 042,04 грн.

У зв`язку з частковим задоволенням апеляційної скарги Киселівської сільської ради на 42,12% (100% - 57,88%) від оскаржуваної суми, з ОСОБА_1 на користь Киселівської сільської ради підлягає стягненню 765,24 грн судового збору за розгляд справи апеляційним судом (1 816,80 грн х 42,12%).

Керуючись ст. 141, 367, 374, 376 ч. 1 п. 3, 4, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області задовольнити частково.

Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 серпня 2024 року змінити, зменшивши стягнуті з Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області на користь ОСОБА_1 суму в рахунок відшкодування матеріальної шкоди з 21 874 грн до 8 449 грн 70 коп., суму судових витрат з 8 711 грн 20 коп. до 5 042 грн 04 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області 765 грн 24 коп. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуюча О.Є.Мамонова

Судді: О.І. Онищенко

Н.В. Шитченко