Постанова
від 23.10.2024 по справі 911/248/21
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2024 р. Справа№ 911/248/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Остапенка О.М.

Полякова Б.М.

Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.

За участю представників учасників справи:

від АТ «Державний експортно-імпортний банк України»: Головіна О.І. - за довіреністю № ДП24701/24-0004 від 08.01.2024

від ТОВ «Київська правова група»: Ганчар І.Д.- за ордером серії АІ № 1626375 від 03.06.2024

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.06.2024 у справі № 911/248/21 (суддя Лутак Т.В.), яка постановлена за результатами розгляду заяви Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про вжиття заходів забезпечення

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група»

до Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.06.2024 у справі № 911/248/21 (суддя Лутак Т.В.) відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» № 0000606/18421-24 від 26.06.2024 (вх. № 4920 від 26.06.2024) про вжиття заходів забезпечення.

Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст.ст. 3, 12, 73, 136, 137, 140 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), ст.ст. 2, 48, 60, 61, 68, 75, 79, 82 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) та мотивоване тим, що Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» не надано доказів, які б свідчили про порушення ліквідатором порядку об`єднання в один лот рухомого майна та майнових прав за договором, а твердження заявника про відчуження активів Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» за мінімальною ціною та наявність інтересів якого-небудь окремо взятого покупця, для якого такі умови продажу й були схвалені ліквідатором та пов`язаними із боржником кредиторами, є припущенням заявника, яке не знайшло свого підтвердження у наданих ним доказах та матеріалах справи в цілому, а отже не є доказами, що невжиття відповідних заходів забезпечення ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить, зокрема, скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 28.06.2024 у справі № 911/248/21 та ухвалити нове судове рішення, яким заяву Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про вжиття заходів забезпечення задовольнити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції ще на стадії вирішення питання про вжиття заходів забезпечення фактично вже була надана правова оцінка наведеним в скарзі доводам Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» стосовно неправомірності дій ліквідатора Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод», арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича. Також, Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» вказує на неправомірність дій ліквідатора Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод», арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича щодо формування та виставлення на продаж на електронному аукціоні в процедурі банкрутства лоту шляхом об`єднання в ньому рухомого майна боржника (запасів та необоротних активів) та майнових прав боржника (права вимоги до ТОВ «Чернігівський автозавод» за договором відповідального зберігання №3009/21-1 від 30.09.2021).

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Учасники справи не скористалися своїм правом у відповідності до ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надали суду письмового відзиву на апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», що згідно з ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 08.07.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 у справі № 911/248/21 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/248/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» до Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» про банкрутство; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.06.2024 у справі № 911/248/21 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.

24.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/248/21.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2568/24 від 05.08.2024 у зв`язку з перебуванням судді Остапенка О.М. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 911/248/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: ОСОБА_1, Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі № 911/248/21, поміж іншого, апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.06.2024 у справі № 911/248/21 залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 у справі № 911/248/21, зокрема, відкрито апеляційне провадження у даній справі за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.06.2024 у справі № 911/248/21; розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.06.2024 у справі № 911/248/21 призначено на 02.10.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 у справі № 911/248/21 оголошено перерву у даній справі до 16.10.2024.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3796/24 від 15.10.2024 у зв`язку з ухваленим рішенням Вищої ради правосуддя від 08.10.2024 про звільнення у відставку судді ОСОБА_1, який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/248/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 у справі № 911/248/21 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.06.2024 у справі № 911/248/21 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Поляков Б.М.

Іншою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 у справі № 911/248/21, поміж іншого, задоволено клопотання Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про відкладення розгляду справи; розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.06.2024 у справі № 911/248/21 відкладено на 23.10.2024

Явка представників сторін

23.10.2024 у судове засідання з`явилися представник Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група».

Позиції учасників справи

23.10.2024 у судовому засіданні представник Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просив її задовольнити, а ухвалу Господарського суду Київської області від 28.06.2024 у справі № 911/248/21 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про вжиття заходів забезпечення задовольнити.

У судовому засіданні 23.10.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, 26.06.2024 до Господарського суду Київської області від Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» надійшла заява про вжиття заходів забезпечення, у якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення, шляхом:

- заборони ліквідатору Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» арбітражному керуючому Григор`єву Валерію Васильовичу здійснювати продаж майна банкрута Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» шляхом проведення електронного аукціону у складі лоту № 248/21-2 «Аукціон з продажу майна банкрута, а саме: запасів та необоротних активів Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» (вживане рухоме майно різного призначення в кількості 530 позицій яке використовувалось в господарській діяльності банкрута) та право вимоги Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» до ТОВ «Чернігівський автозавод» за договором відповідального зберігання № 3009/21-1 від 30.09.2021 укладеного Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» в якості поклажодавця та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» в якості зберігача»;

- зобов`язати ліквідатора Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича скасувати перший повторний аукціон з продажу майна банкрута Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» у складі лоту № 248/21-2 (ID:BRE001-UA-20240620-99853| 6673e0c3e7c3fef31fb9ee10) «Аукціон з продажу майна банкрута, а саме: запасів та необоротних активів Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» (вживане рухоме майно різного призначення в кількості 530 позицій яке використовувалось в господарській діяльності банкрута) та право вимоги Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» за договором відповідального зберігання № 3009/21-1 від 30.09.2021 укладеного Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» в якості поклажодавця та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» в якості зберігача», призначений на 01.07.2024 року об 11.35;

- заборонити ліквідатору Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» арбітражному керуючому Григор`єву Валерію Васильовичу публікувати в електронній торговій системі оголошення про проведення першого повторного та/або другого повторного аукціону з продажу майна банкрута Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» у складі лоту № 248/21-2 «Аукціон з продажу майна банкрута, а саме: запасів та необоротних активів Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» (вживане рухоме майно різного призначення в кількості 530 позицій яке використовувалось в господарській діяльності банкрута) та право вимоги Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» за договором відповідального зберігання № 3009/21-1 від 30.09.2021р. укладеного Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» в якості поклажодавця та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» в якості зберігача».

На обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» зазначає, що всупереч приписам чинного законодавства України, у даній справі ліквідатором банкрута було об`єднано в один лот рухоме майно (запаси та необоротні активи) та майнові права за договором, тобто сформований ліквідатором лот поєднує у собі різні об`єкти, які не мають між собою жодного зв`язку, суттєво різняться за своїм цільовим використанням та за своєю природою, мають різне призначення та ринок попиту, що не сприяє залученню до участі в аукціоні більш широкого кола учасників та формуванню високої ціни продажу майна, що очевидно буде наслідком відчуження активів Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» за мінімальною ціною.

Заявник стверджує, що лот був сформований ліквідатором банкрута таким чином, щоб якомога менше осіб були зацікавлені у придбанні такого розрізненого майна, та таке формування призведе до штучного зниження ціни лоту, а запропоновані ліквідатором банкрута умови продажу можуть бути «економічно доцільними» лише в тому випадку, коли мова йде про інтереси якого-небудь окремо взятого покупця, для якого такі умови продажу й були схвалені ліквідатором та пов`язаними із боржником кредиторами.

Також, Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» вважає, що продаж майнових прав за договором відповідального зберігання № 3009/21-1 від 30.09.2021 є намаганням пов`язаних між собою та з боржником кредиторів звільнити від відповідальності своє споріднене підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» від обов`язку повернути майно боржника або відшкодувати його повну вартість, та в кінцевому випадку замість отримання на користь Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» майна або коштів на суму 24 283 432,14 грн реалізувати на аукціоні право вимоги за 175 074,34 грн (за один крок другого повторного аукціону). Натомість включення до лоту товарів з високою реалізаційною мобільністю, які користуються попитом серед широкого кола покупців, - запасів та необоротних активів ринковою вартістю майже 5 млн. грн. - дає підстави стверджувати, що таке ліквідне майно боржника на аукціоні буде реалізовано за значно меншою ціною, ніж тоді, коли б здійснювався їх продаж окремо від майнових прав банкрута, оскільки очевидно, що включені до такого лоту майнові права за договором зберігання, щодо якого існують ризики визнання його судом недійсним, а також зберігач стверджує про знищення майна, переданого на зберігання, не є привабливим для значної частини потенційних покупців майна боржника.

У зв`язку з цим Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» вважає незаконними дії ліквідатора арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича щодо виставлення на продаж майна банкрута у складі лоту «Запаси та необоротні активи Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» та право вимоги Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» за договором відповідального зберігання №3009/21-1 від 30.09.2021», що вказує на необхідність вжиття у даній справі заходів забезпечення позову.

За наслідками розгляду вищевказаної заяви, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група», обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Слід зазначити, що в провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/248/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» до боржника Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.02.2021 відкрито провадження у даній справі та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Київської області від 23.01.2023 визнано банкрутом Приватне акціонерне товариство «Бориспільський автозавод» та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» призначено арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича.

Офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури здійснено судом 24.01.2023, номер публікації якого 69923.

21.06.2024 Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» звернулось зі скаргою на дії та бездіяльність ліквідатора Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича. Звернення зі скаргою зумовлене наявністю незаконних дій ліквідатора Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича та не вчинення ним всієї повноти дієвих заходів у ліквідаційній процедурі боржника, а також через протиправну бездіяльність арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича при виконанні ним обов`язків ліквідатора Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод».

Як зазначалось вище, 26.06.2024 від Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» надійшла заява про вжиття заходів забезпечення, у якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення шляхом:

- заборони ліквідатору Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» арбітражному керуючому Григор`єву Валерію Васильовичу здійснювати продаж майна банкрута Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» шляхом проведення електронного аукціону у складі лоту № 248/21-2 «Аукціон з продажу майна банкрута, а саме: запасів та необоротних активів Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» (вживане рухоме майно різного призначення в кількості 530 позицій яке використовувалось в господарській діяльності банкрута) та право вимоги Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» за договором відповідального зберігання №3009/21-1 від 30.09.2021 укладеного Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» в якості поклажодавця та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» в якості зберігача»;

- зобов`язати ліквідатора Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича скасувати перший повторний аукціон з продажу майна банкрута Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» у складі лоту № 248/21-2 (ID:BRE001-UA-20240620-99853| 6673e0c3e7c3fef31fb9ee10) «Аукціон з продажу майна банкрута, а саме: запасів та необоротних активів Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» (вживане рухоме майно різного призначення в кількості 530 позицій яке використовувалось в господарській діяльності банкрута) та право вимоги Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» за договором відповідального зберігання №3009/21-1 від 30.09.2021 укладеного Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» в якості поклажодавця та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» в якості зберігача», призначений на 01.07.2024 року об 11.35;

- заборонити ліквідатору Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» арбітражному керуючому Григор`єву Валерію Васильовичу публікувати в електронній торговій системі оголошення про проведення першого повторного та/або другого повторного аукціону з продажу майна банкрута Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» у складі лоту № 248/21-2 «Аукціон з продажу майна банкрута, а саме: запасів та необоротних активів Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» (вживане рухоме майно різного призначення в кількості 530 позицій яке використовувалось в господарській діяльності банкрута) та право вимоги Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» за договором відповідального зберігання №3009/21-1 від 30.09.2021р. укладеного Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» в якості поклажодавця та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» в якості зберігача».

Згідно з ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст.ст. 136, 137 ГПК України:

- господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом;

- позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Таким чином, застосування заходів забезпечення позову процесуальним законом пов`язується виключно з можливістю утруднення чи потенційною неможливістю виконання рішення господарського суду або можливістю істотного ускладнення чи потенційною неможливістю виконання рішення суду або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він, зокрема, звернувся до суду.

Наявність пов`язаних з цим обставин підлягає обґрунтуванню та доведенню заявником (позивачем) на загальних підставах, визначених ГПК України.

Разом з тим, положення ГПК України про забезпечення позову застосовуються у справі про банкрутство з урахуванням вимог ГПК України, що визначає особливості провадження у справі про банкрутство як окремої форми судового процесу.

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору. Учасник справи, який звертається із заявою про забезпечення позову, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Аналогічний правовий висновок викладено в п. 9.2.4. постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.08.2019 у справі № 910/16586/18.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача (кредиторів та інших учасників справи про банкрутство) від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (боржника) чи інших учасників справи про банкрутство з тим, щоб забезпечити позивачам (кредиторам у справі про банкрутство) реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом (заявою у справі про банкрутство), в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову за своєю суттю є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника), або пов`язаних із ним інших осіб, в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя та задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справу про банкрутство.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення із заявленими позивачем (заявником) вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову та предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Отже, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 911/3871/17.

За змістом статей 136, 137 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Водночас, саме лише посилання заявника в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення, а також на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути достатньою підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, а докази мають відповідати вимогам встановленими статями 76-79,80, 91, 96 ГПК України.

У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Із заяви про вжиття заходів забезпечення вбачається, що Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» просить суд, вжити заходів забезпечення шляхом заборони ліквідатору Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» арбітражному керуючому Григор`єву Валерію Васильовичу здійснювати продаж майна банкрута Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» шляхом проведення електронного аукціону у складі лоту № 248/21-2 «Аукціон з продажу майна банкрута, а саме: запасів та необоротних активів Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» (вживане рухоме майно різного призначення в кількості 530 позицій яке використовувалось в господарській діяльності банкрута) та право вимоги Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» за договором відповідального зберігання №3009/21-1 від 30.09.2021 укладеного Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» в якості поклажодавця та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» в якості зберігача»;

- зобов`язати ліквідатора Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича скасувати перший повторний аукціон з продажу майна банкрута Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» у складі лоту № 248/21-2 (ID:BRE001-UA-20240620-99853| 6673e0c3e7c3fef31fb9ee10) «Аукціон з продажу майна банкрута, а саме: запасів та необоротних активів Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» (вживане рухоме майно різного призначення в кількості 530 позицій яке використовувалось в господарській діяльності банкрута) та право вимоги Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» за договором відповідального зберігання №3009/21-1 від 30.09.2021 укладеного Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» в якості поклажодавця та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» в якості зберігача», призначений на 01.07.2024 року об 11.35;

- заборонити ліквідатору Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» арбітражному керуючому Григор`єву Валерію Васильовичу публікувати в електронній торговій системі оголошення про проведення першого повторного та/або другого повторного аукціону з продажу майна банкрута Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» у складі лоту № 248/21-2 «Аукціон з продажу майна банкрута, а саме: запасів та необоротних активів Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» (вживане рухоме майно різного призначення в кількості 530 позицій яке використовувалось в господарській діяльності банкрута) та право вимоги Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» за договором відповідального зберігання №3009/21-1 від 30.09.2021р. укладеного Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» в якості поклажодавця та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» в якості зберігача».

На підтвердження зазначених у заяві № 0000606/18421-24 від 26.06.2024 (вх. № 4920 від 26.06.2024) обставин про необхідність вжиття заходів забезпечення позову Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» посилається на оголошення про продаж на першому аукціоні, протокол про проведення першого аукціону від 19.06.2024, оголошення про продаж на першому повторному аукціоні від 20.06.2024, опублікованих на сайті Акціонерного товариства «Прозорро.Продажі».

Згідно з ч. 1 ст. 60 КУзПБ у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Кодексом, з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 КУзПБ ліквідатор виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Кодексом.

Повноваження ліквідатора визначені у ст. 61 КУзПБ. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює повноваження, в тому числі й щодо продажу майна банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку передбаченому цим кодексом.

Розділом V «Продаж майна в провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність)» Кодексу України з процедур банкрутства, визначено порядок продажу майна боржника у справі про банкрутство та особливості такого продажу.

Серед іншого, у відповідності до ч. 4 ст. 68 КУзПБ, замовником аукціону є арбітражний керуючий, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Кодексом.

Приписами п. 5 ч. 8 ст. 48 КУзПБ передбачено, що до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення в тому числі про надання згоди на продаж майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) та погодження умов продажу майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) у процедурі санації відповідно до плану санації або у процедурі ліквідації банкрута.

В силу ст. 75 КУзПБ, арбітражний керуючий визначає умови продажу за погодженням з комітетом кредиторів та забезпеченим кредитором (щодо майна, яке є предметом забезпечення). До обов`язкових умов продажу належать: склад майна (лот); початкова ціна; крок аукціону. Арбітражний керуючий зобов`язаний направити умови продажу членам комітету кредиторів та протягом 20 днів з дня, коли вони одержали чи мали одержати умови продажу, скликати комітет кредиторів. Якщо майно є предметом забезпечення, арбітражний керуючий зобов`язаний направити умови продажу забезпеченому кредитору. Якщо до складу майна може входити майно, яке не є предметом забезпечення, і майно, яке є предметом забезпечення, умови продажу розглядаються і комітетом кредиторів, і забезпеченими кредиторами. При цьому в початковій ціні окремо виділяється початкова ціна обох зазначених видів майна. Кошти, отримані від продажу такого лота, розподіляються між забезпеченими кредиторами та іншими кредиторами пропорційно до початкової ціни майна, що є предметом забезпечення, та іншого майна. Комітет кредиторів, забезпечений кредитор можуть прийняти рішення про: надання згоди на продаж майна на запропонованих умовах; надання згоди на продаж майна, змінивши умови продажу; відмову в наданні згоди на продаж майна з обґрунтуванням причин. У разі якщо комітет кредиторів або забезпечений кредитор прийняв рішення про відмову в наданні згоди на продаж майна або не прийняв жодного рішення на засіданні комітету кредиторів чи протягом 20 днів з дня, коли забезпечений кредитор одержав чи мав одержати умови продажу, або якщо арбітражний керуючий не згоден з прийнятим комітетом кредиторів або забезпеченим кредитором рішенням, арбітражний керуючий зобов`язаний звернутися до суду. У такому разі умови аукціону визначаються судом.

Положеннями ст. 79 КУзПБ визначено, що у разі закінчення аукціону без визначення переможця замовник аукціону протягом одного місяця зобов`язаний оголосити про проведення повторного аукціону. Початковою ціною повторного аукціону є зменшена на 20 відсотків початкова ціна першого аукціону. У разі закінчення першого повторного аукціону без визначення переможця замовник аукціону протягом одного місяця (а якщо продається заставлене майно - протягом 45 днів) зобов`язаний оголосити про проведення другого повторного аукціону. Початковою ціною другого повторного аукціону є зменшена на 25 відсотків початкова ціна першого повторного аукціону. Комітет кредиторів, а щодо заставленого майна - забезпечений кредитор може своїм рішенням встановити початкову ціну повторного аукціону, другого повторного аукціону меншу, ніж визначено частинами другою і четвертою цієї статті.

Відповідно до ст. 82 КУзПБ, при зарахуванні права вимоги, що продається на аукціоні, після отримання боржником відповідно до вимог цього Кодексу повідомлення про проведення аукціону заява про зарахування має бути зроблена замовнику аукціону. Така заява підлягає негайному оприлюдненню в оголошенні про проведення аукціону. У разі якщо до початку аукціону зобов`язання було частково виконане, початкова ціна права вимоги пропорційно зменшується, про що замовник вносить відповідну інформацію в оголошення про проведення аукціону. Якщо заборгованість погашена повністю, право вимоги знімається з аукціону. Умови договору купівлі-продажу права вимоги боржника повинні передбачати, що перехід права вимоги здійснюється лише після його повної оплати.

Отже, на виконання вимог вищезазначених норм, ліквідатором Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» було опубліковано на офіційному сайті Акціонерного товариства «Прозорро.Продажі» оголошення про продаж на першому повторному аукціоні майна боржника (https://prozorro.sale/auction/BRE001-UA-20240620-99853/) ліквідатором Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» виставлено на продаж на першому повторному аукціоні лот у складі: «Запаси та необоротні активи Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» (вживане рухоме майно різного призначення в кількості 530 позицій яке використовувалось в господарській діяльності банкрута) та право вимоги Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» за договором відповідального зберігання №3009/21-1 від 30.09.2021 укладеного Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» в якості поклажодавця та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» в якості зберігача». Дата проведення зазначеного аукціону 01.07.2024 року об 11.35.

Перший аукціон з продажу майна Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» не відбувся у зв`язку з відсутністю учасників, що підтверджується Протоколом про проведення аукціону № BRE001-UA-20240530-84106 від 19.06.2024.

У відповідності до опублікованих на сайті Акціонерного товариства «Прозорро.Продажі» публічних документів щодо лоту BRE001-UA-20240620-99853 «Запаси та необоротні активи Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» (вживане рухоме майно різного призначення в кількості 530 позицій яке використовувалось в господарській діяльності банкрута) та право вимоги Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» за договором відповідального зберігання №3009/21-1 від 30.09.2021 укладеного Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод» в якості поклажодавця та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» в якості зберігача», вбачається, що 29.05.2024 відбулось засідання комітету кредиторів Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод», про що складено Протокол від 29.05.2024.

На вищевказаному засіданні комітету кредиторів 29.05.2024 були присутні представники кредиторів Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» який має 31,92 % голосів та Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» - який має 66,24% голосів. Інші кредитори на засідання не з`явились.

Перед початком проведення комітету кредиторів ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Григор`євим Валерієм Васильовичем було повідомлено інформацію щодо порядку проведення аукціону з продажу майна банкруту встановленого чинним законодавством, а також повідомлено, що станом на 29.05.2024 всі члени комітету кредиторів отримали умови продажу майна банкрута на аукціоні.

Відповідно до узгодженого порядку денного комітету кредиторів, при обговоренні першого питання «надання згоди на продаж майна на запропонованих ліквідатором умовах або надання згоди на продаж майна, змінивши умови продажу або прийняття рішення про відмову в наданні згоди на продаж майна з обґрунтуванням причин» було заслухано:

- ліквідатора банкрута, який повторно повідомив запропоновані ним умови продажу майна банкрута на аукціоні, надав відповідні документи та запропонував прийняти рішення про надання згоди на продаж майна на запропонованих ліквідатором умовах або надання згоди на продаж майна, змінивши умови продажу або прийняття рішення про відмову в наданні згоди на продаж майна з обґрунтуванням причин;

- представника Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», який заперечив проти запропонованих ліквідатором умов продажу майна банкрута на аукціоні, з підстав аналогічним викладеним у заяві про забезпечення та запропонував виокремити запаси Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» (486 позицій) вартістю 4 778 644, 00 грн та необоротні активи Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» (44 позиції) вартістю 116 980,00 грн в окремий лот та схвалити умови продажу цього майна боржника та заперечив проти продажу на аукціоні права вимоги Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод» за Договором відповідального зберігання № 3009/21-1 від 30.09.2021, зазначивши, що вказаний договір підлягає визнанню судом недійсним, а продаж майнових прав за таким правочином є намаганням пов`язаних між собою та боржником кредиторів звільнити від відповідальності своє споріднене підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод»;

- представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група», який підтримав запропоновані ліквідатором умови продажу майна банкрута на аукціоні та заперечив проти доводів представника Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України».

За результатами голосування по першому питанню порядку денного «надання згоди на продаж майна на запропонованих ліквідатором умовах або надання згоди на продаж майна, змінивши умови продажу або прийняття рішення про відмову в наданні згоди на продаж майна з обґрунтуванням причин» рішення прийнято («за» - 66,24% голосів; «проти» - 31,92% голосів) та вирішено надати згоду на продаж майна на запропонованих ліквідатором умовах на аукціоні.

По другому питанню порядку денного зборів комітету кредиторів було прийнято рішення про проведення зборів комітету кредиторів банкрута в приміщенні кредитора Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України».

Враховуючи вищевикладене, Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» не надано доказів, які б свідчили про порушення ліквідатором порядку об`єднання в один лот рухомого майна та майнових прав за договором, а твердження заявника про відчуження активів Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» за мінімальною ціною та наявність інтересів якого-небудь окремо взятого покупця, для якого такі умови продажу й були схвалені ліквідатором та пов`язаними із боржником кредиторами, є припущенням заявника, яке не знайшло свого підтвердження у наданих ним доказах та матеріалах справи в цілому, а отже не є доказами, що невжиття відповідних заходів забезпечення ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника.

З огляду на наведене вище, місцевий господарський суд належним чином оцінивши матеріали справи дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про вжиття заходів забезпечення.

До того ж, твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду Київської області від 28.06.2024 у справі № 911/248/21 та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Приписами статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Київської області від 28.06.2024 у справі № 911/248/21 підлягає залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

Судові витрати за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, судом покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 28.06.2024 у справі № 911/248/21 залишити без змін.

3. Справу № 911/248/21 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено та підписано - 13.11.2024.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді О.М. Остапенко

Б.М. Поляков

СудПівнічний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення23.10.2024
Оприлюднено15.11.2024
Номер документу123009215
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: банкрутство юридичної особи

Судовий реєстр по справі —911/248/21

Ухвала від 14.11.2024

Господарське

Господарський суд Київської області

Лутак Т.В.

Постанова від 23.10.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Отрюх Б.В.

Постанова від 23.10.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Отрюх Б.В.

Ухвала від 05.11.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Отрюх Б.В.

Ухвала від 04.11.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Поляков Б.М.

Ухвала від 16.10.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Отрюх Б.В.

Ухвала від 16.10.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Отрюх Б.В.

Ухвала від 16.10.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Отрюх Б.В.

Ухвала від 16.10.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Отрюх Б.В.

Ухвала від 07.10.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Пєсков В.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні