Постанова

від 13.11.2024 по справі 918/891/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року Справа № 918/891/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Саврій В.А.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику представників сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 03 жовтня 2024 року у справі №918/891/24 (суддя Торчинюк В.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 4А по вул. Лермонтова, м. Рівне "Лагода"

про стягнення заборгованості в сумі 341 749 грн 01 коп

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи відповідно до частини 13 статті 8 та частини 2 статті 271 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03 жовтня 2024 року у справі №918/891/24 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 4А по вул. Лермонтова, м. Рівне "Лагода" про стягнення заборгованості в сумі 341 749 грн. 01 коп та додані до неї документи, повернуто заявнику.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Рівненської області норм процесуального права.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 03 жовтня 2024 року у справі №918/891/24. Встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) апелянту копії відзиву та доданих до нього документів протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження, з урахуванням положень статті 263 Господарського процесуального кодексу України. Повідомлено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку №4А по вул. Лермонтова, м. Рівне "Лагода" про обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, що передбачено Господарським процесуальним кодексом України з урахуванням змін, внесених Законом України №3200-IX від 29.06.2023.

При цьому, суд зазначає, що ч.13 ст.8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи те, що ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" оскаржується ухвала місцевого господарського суду про повернення позовної заяви (п.6 ч.1ст.255 ГПК України), колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 03.10.2024 у справі №918/891/24 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, ухвалу місцевого господарського суду - скасувати.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку №4А по вул. Лермонтова, м. Рівне "Лагода" про стягнення 341749,01 грн заборгованості за поставлений природний газ.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01 жовтня 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку №4А по вул. Лермонтова, м. Рівне "Лагода" про стягнення 341749,01 грн - залишено без руху. Надано позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків, а саме: надати докази надіслання копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача.

03 жовтня 2024 року через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" надійшла заява, в якій останній просить суд прийняти позову заяву до розгляду і відкрити провадження у справі, оскільки відповідач у відповідності до ч.6 ст.6 ГПК України повинен зареєструватись у підсистема електронний суд, а якщо останній не зареєстрований, позивач в силу ч.7 ст.42 ГПК України звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Місцевий господарський суд, розглянувши матеріали позовної заяви ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" та заяву про усунення недоліків, дійшов висновку про її повернення на підставі частини 6 статті 174 ГПК України.

При цьому, суд першої інстанції зазначив в оскаржуваній ухвалі, що заявником/позивачем не виконано вимог ухвали суду від 01 жовтня 2024 року та не надано суду доказів усунення недоліків позовної заяви, а саме, не надано будь-яких доказів надіслання копії позовної заяви та доданих документів для відповідача.

Суд зауважив, що неповідомлена сторона у справі належним чином, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об`єктивною інформацією щодо руху господарського процесу. Отже, враховуючи всі норми Господарсько процесуального кодексу України у сукупності, позовна заява з доданими до неї документами повинна бути направлена шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи (про що необхідно сформувати і надати до суду квитанцію), а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення, що відповідає приписам ч.1 ст.164, ч.1 ст.172 ГПК України, які не містять будь-яких виключень.

На думку суду, неусунення таких недоліків позивачем може призвести до порушення прав інших учасників, зокрема, відповідача, на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який має вирішити спір між сторонами щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Натомість, з такими доводами та власне висновками місцевого господарського суду колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.

18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 №3200-IX (далі - Закон від 29.06.2023 №3200-IX).

Одночасно із введенням в дію Закону від 29.06.2023 №3200-IX внесено зміни до ГПК України (в тому числі, до частин 6- 8 статті 6, статті 42, пункту 3 частини 3 статті 258, статей 259, 260 ГПК України).

В подальшому, діюча редакція абзацу 1 частини шостої статті 6 ГПК України щодо обов`язку юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, зареєструвати електронні кабінети викладена в новій редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи" від 19.10.2023 №3424-IX (далі - Закон №3424), який набув чинності 04.11.2023. Ця редакція уточнила перелік осіб, для яких була обов`язковою реєстрація електронного кабінету, зокрема, виключені юридичні особи, створені за іноземним законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з цим позовом 27.09.2024, тобто, вже після введення в дію Закону від 19.10.2023 №3424-IX.

Відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України (тут і далі - в редакції Закону від 19.10.2023 №3424-IX), адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

У пункті 7 частини другої статті 42 ГПК України визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до частини сьомої статті 42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення (абз.1); якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи (абз.2); суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через ЄСІКС або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами (абз.3).

Отже, якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Згідно з частиною першою статті 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Як вбачається, позивач звернувся до суду з позовом в електронній формі з використанням електронного кабінету. У позові позивач зазначив про відсутність у відповідача зареєстрованого електронного кабінету у підсистемі "Електронний Суд" ЄСІКС.

Також позивач, з посиланням на частину шосту статті 6 ГПК України, вказав, що відповідач має обов`язок зареєструвати електронний кабінет в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами проте не зареєстрував його, тому позивач звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи (абз.2 частини сьомої статті 42 ГПК України).

Таким чином, відповідач, як юридична особа, зареєстрована за законодавством України, всупереч наведеним вище положенням частини шостої статті 6 ГПК України, не зареєструвала свій електронний кабінет в ЄСІКС або в її окремій підсистемі (модулі).

Оскільки позивач подав позов в електронній формі з використанням електронного кабінету, тому у нього відсутній обов`язок із надсилання копії документів, зокрема, листом з описом вкладення відповідачу, який є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України та відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет.

Отже, місцевий господарський суд безпідставно ухвалою від 01.10.2024 залишив позовну заяву позивача без руху та зобов`язав останнього подати суду докази направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами.

При цьому, суд першої інстанції не звернув уваги на положення частини шостої статті 6, абзацу 2 частини сьомої статті 42 ГПК України та дійшов помилкового висновку про те, що відсутність у відповідача зареєстрованого електронного кабінету не скасовує обов`язку позивача виконати імперативну спеціальну норму статті 172 ГПК України та направити відповідачу копію позовної заяви та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення, а докази направлення подати суду (ст.ст. 164, 172 ГПК України), та, відповідно недотримання позивачем приписів статті 172 ГПК України.

Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 30.08.2024 у справі №908/3731/23, зазначила, що з 04.11.2023 (дата набуття змін до абз.1 ч.6 ст.6 ГПК України, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи" від 19.10.2023 №3424-IX (далі - Закон №3424)) у всіх юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, виник обов`язок зареєструвати електронний кабінет. Більшість своїх прав, передбачених ГПК, сторона (відповідач) реалізує вже після відкриття провадження у справі, про що сторона належним чином повідомляється судом. А покладення на позивача, який виконав належним чином вимоги закону про реєстрацію електронного кабінету, подав позов та апеляційну скаргу з використанням ЄСІКС, додаткового тягаря з направлення паперових копій процесуальних документів цінним листом з описом вкладення на адресу особи, яка такий обов`язок не виконала, є невиправданим. У такому разі обов`язок інформування особи про справу, передбачений частиною першою статті 9 ГПК України, покладається на суд.

У статті 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про покладення на позивача обов`язку надати докази надіслання іншим учасникам справи (відповідачу) копію позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення з огляду на відсутність у останнього електронного кабінету, оскільки не врахував, що він є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України, а тому мав зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

При цьому, колегія суддів зазначає, що права відповідача, який не зареєстрував електронний кабінет, не порушуються у разі ненаправлення йому позивачем паперових копій процесуальних документів при поданні позову з використанням підсистеми "Електронний суд". Відповідач несе певні негативні наслідки невиконання обов`язку з реєстрації електронного кабінету. Ці наслідки прямо передбачені ГПК України, вони є збалансованими та пропорційними, тобто не порушують основоположні принципи господарського процесу, такі як верховенство права, рівність учасників судового процесу перед законом та судом, диспозитивність, гласність та відкритість судового процесу, змагальність сторін, пропорційність, зокрема, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами тощо. Подібні за змістом висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19.06.2024 у справі №752/11445/22, від 01.02.2024 у справі №520/11344/23, від 28.03.2023 у справі №260/1322/21 (з урахуванням відмінностей у змісті процесуальних кодексів).

Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 30.08.2024 у cправі №908/3731/23 зазначила, що покладення на позивача, який виконав належним чином вимоги закону про реєстрацію електронного кабінету, подав позов з використанням ЄСІКС, додаткового тягаря з направлення паперових копій процесуальних документів цінним листом з описом вкладення на адресу особи, яка такий обов`язок не виконала, є невиправданим. У такому разі обов`язок інформування особи про справу, передбачений ч.1 ст.9 ГПК України, покладається на суд.

З огляду на вищевикладене, повернення позовної заяви разом з доданими до неї документами заявнику з підстав її невідповідності вимогам статей 162, 164, 172 ГПК України, від виконання вимог якої щодо надання доказів надсилання копій документів іншому учаснику справи позивач звільнений згідно з частиною сьомою статті 42 ГПК України, ставить учасника спору у становище правової невизначеності.

Господарський суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ГПК України), а саме: справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тобто позивач, звернувшись із заявою в електронній формі з використанням електронного кабінету у справі, де іншим учасником справи є юридична особа, зареєстрована за законодавством України, яка відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України зобов`язана була зареєструвати електронний кабінет, обґрунтовано покладався на те, що у нього відсутній обов`язок із надсилання їй копії позовної заяви та доданих до неї документів та очікував на її розгляд.

Враховуючи аналіз наведених норм та обставин справи, апеляційний господарский суд вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" позовної заяви разом з доданими до неї документами з підстав ненадання доказів надсилання копій документів іншим учасникам справи (відповідачу), на які суд вказав скаржнику в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 01.10.2024, однак від обов`язку виконання яких позивач звільнений за законом, наслідком чого стало фактичне обмеження процесуальних прав скаржника.

За змістом пункту 6 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ст.280 ГПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 статті 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що ухвала Господарського суду Рівненської області від 03.10.2024 у справі №918/891/24 прийнята з порушенням норм процесуального права, з огляду на що апеляційну скаргу позивача слід задоволити, а ухвалу місцевого господарського суду скасувати, справу №918/891/24 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 271, 275, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 03 жовтня 2024 року у справі №918/891/24 скасувати.

3. Справу №918/891/24 направити до Господарського суду Рівненської області для продовження розгляду.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Саврій В.А.