Рішення

від 10.10.2024 по справі 509/5531/20

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/5531/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.

при секретарі Сірман Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Овідіополь цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2 ,

третя особа: Орган опіки та піклування Київської районної державної адміністрації м. Одеса

про визначення місця проживання дитини,

та зустрічним позовом

ОСОБА_2

до

ОСОБА_1

про визначення місця проживання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

04.12.2020 року, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, де зазначив, що має спільну із відповідачем дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З матір`ю дитини на момент подачі позовної заяви не підтримував фактичних шлюбних відносин. Просив суд задля задоволення інтересів дитини визначити місце проживання з батьком.

Ухвалою суду від 06 листопада 2020 року відкрито провадження у цивільній справі з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 06 листопада 2020 року, було вжито заходи забезпечення позову, а саме заборонено ОСОБА_2 , вивозити за межі України ОСОБА_4 .

Відповідач скориставшись своїм правом подала до суду зустрічну позову заяву про визначення місця проживання дитини.

Ухвалою суду від 27 січня 2021 року, зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини було об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Овідіопольської районної Державної адміністрації Одеської області про визначення місця проживання дитини.

Ухвалою суду від 27 січня 2021 року було залучено до розгляду справи в якості третьої особи Службу у справах дітей (орган опіки та піклування) Чорноморської міської ради.

Ухвалою суду від 27 січня 2021 року було витребувано у Служби у справах дітей (орган опіки та піклування) Чорноморської міської ради висновок щодо вирішення питання проживання дитини ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 20.06.2021 року було замінено неналежну третю особу Службу у справах дітей Овідіопольської районної Державної адміністрації Одеської області на належну третю особу, яка не заявляє самостійних вимог з боку позивача Службу у справах дітей Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області.

Ухвалою суду від 17.01.2022 року було залучено в якості третьої особи Орган опіки та піклування Київської районної державної адміністрації м. Одеса, виключивши орган опіки та піклування Овідіопольської селищної ради в якості третьої особи.

Ухвалою суду від 25.10.2022 року було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 і його представник в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час, місце та дату судового розгляду.

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 та її представник в судове засідання не з`явилися, подали заяву про розгляд справи без їх участі.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей (орган опіки та піклування) Чорноморської міської ради в судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про час, місце та дату судового розгляду. На адресу суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника Органу опіки та піклування.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Орган опіки та піклування Київської районної державної адміністрації м. Одеса в судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про час, місце та дату судового розгляду. На адресу суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника Органу опіки та піклування.

Суд на місці ухвалив проводити розгляд справи у відсутність осіб, що не з`явилися.

Представник позивача за первісним позовом, наполягав на позовних вимогах про визначення місця проживання дитини, з підстав викладених в позові.

Представник позивача за зустрічним позовом, наполягав на позовних вимогах (зустрічної позовної заяви) про визначення місця проживання дитини, з підстав викладених в зустрічному позові.

Суд, вислухавши представників позивача та відповідача, ознайомившись з матеріалами справи, дійшов висновку про задоволення заявлених зустрічних позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дитина зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, проживає разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 .

У зв`язку із тим, що сторони часто фактично припиняють спільне подружнє життя, разом не проживають, між ними виник спір щодо визначення місця проживання дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України та ч. 1 ст. 160 СК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає. Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно.

Статтею 161 СК України визначено, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.

Відповідно до принципу 6 Декларації про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучатися зі своєю матір`ю.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Пунктом 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини).

Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Згідно до ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Судом встановлено, що сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , перебували у шлюбі, який було розірвано.

Згідно характеристики від 14.12.2020 року, ОСОБА_2 характеризується як доброзичлива, ввічлива людина, яка відповідально ставиться до виховання дочки

Згідно характеристики ОСОБА_4 , наданої зі школи, зазначається, що дівчинка старанна, дисциплінована та завжди охайна, школу відвідує регулярно. Мати завжди і всіляко намагалася розвивати дитину.

Згідно довідки від 10.12.2020 року, наданої керівником Зразкового ансамблю «Калейдоскоп», зазначається, що мати приймає участь у житті дитини, водить її на заняття та всі організаційні моменти щодо навчання дитини вирішує мати.

Згідно довідки від 10.12.2020 року, наданої Президентом ОГГО «Клуб спортивного танцю», зазначається, що протягом 2017-2018 років, дитина займалася танцями. Будь-які питання щодо навчання дитини вирішувала мати.

Згідно показів свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , мати займається вихованням дитини, водила та забирала доньку із садочка, а потім із школи, батька бачили рідко, саме мати приймала участь у всіх батьківських зборах та святах.

ОСОБА_2 працює перекладачем та співпрацює із зарубіжною компанією - Remote Service SIA. Згідно витягу із банківського рахунку ОСОБА_2 від 23.11.2020 року, вона отримує кошти за виконану роботу на банківську картку. Таким чином, мати може забезпечити себе і доньку належним чином.

Згідно заяви від 10.12.2020 року, ОСОБА_8 зазначає, що ОСОБА_4 відвідувала курси іноземної мови, на які її приводила мати.

Згідно довідки від 17.12.2020 року, ОСОБА_9 як викладач, повідомляє, що ОСОБА_4 сама та з мамою займаються образотворчим мистецтвом.

Згідно довідки від 17.12.2020 року, ОСОБА_10 , як керівник групи дитячого фітнесу, повідомляє, що ОСОБА_4 займалася фітнесом, на заняття приводила мати.

Згідно довідки від 21.12.2020 року, зазначено, що ОСОБА_4 займалася плаванням, на яке її приводила мати.

Згідно довідки із садка, який відвідувала ОСОБА_4 , повідомлено, що мати брала участь у житті садочка та приводила за забирала дитину. Батько також приймав участь у життя дитини, але мати більше.

Відповідно до замовлень у ТОВ «Смартлаб», товарних чеків, квитанції - ОСОБА_2 займається здоров`ям доньки, купує їй необхідні речі.

Згідно із трудовим договором від 12.06.2015 року ОСОБА_2 працює на іноземну компанію (Латвія) із доходом 500 євро на місяць. Згідно довідки «Приватбанк» від 11.01.2021 року, ОСОБА_2 має постійний дохід від своєї діяльності як перекладач.

З серпня 2020 року ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується витягом з сайту Міністерства юстиції України.

Як вбачається з висновку про визначення місця проживання малолітньої дитини, діючи в інтересах дитини, Служба у справах дітей (орган опіки та піклування) Чорноморської міської ради, вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з її матір`ю ОСОБА_2 .

Разом з тим, відповідно до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866, органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад, які провадять діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сім`ї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей, запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей.

Під час розв`язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов`язків матері та батька щодо дитини.

Працівник служби у справах дітей проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт обстеження житлово-побутових умов за формою згідно з додатком 9.

Під час вирішення питання щодо визначення місця проживання дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров`я дитини та інші обставини, що мають істотне значення.

Місце проживання дитини не може бути визначене з тим із батьків, який не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або вживає наркотичні засоби, своєю поведінкою може зашкодити здоров`ю та розвитку дитини.

Якщо встановлено, що жоден з батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, служба у справах дітей подає клопотання голові районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про позбавлення таких батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.

Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

Сімейним Кодексом України передбачено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Таким чином, суд вважає Висновок Служби у справах дітей (орган опіки та піклування) Чорноморської міської ради про визначення місця проживання дитини повним, достатньо обґрунтованим та складеним відповідно до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866.

Вирішуючи спори між батьками, про те, з ким із них дитина залишається, суд, виходячи з рівності прав та обов`язків батька й матері щодо дитини, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б інтересам дитини. При цьому суд ураховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про неї, його вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини.

Враховуючи, що мати, ОСОБА_2 займається вихованням малолітньої дитини, піклується про неї, має всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини, із урахуванням віку дитини, суд вважає, що на даний час проживання малолітньої доньки з матір`ю, яка фактично проживає з нею з народження, буде відповідати саме інтересам дитини, яка потребує постійного догляду та турботи й позитивно сприятиме її розвитку як психологічному так і фізичному.

Крім цього, визначення місця проживання дитини разом із матір`ю, не позбавляє батька права на особисте спілкування з дитиною та прийняття участі у його вихованні.

В свою чергу батьком дитини - первісним позивачем, не надано достатніх та аргументованих доказів того, що в інтересах доньки буде зміна місця проживання від матері до батька.

В зв`язку з вищенаведеним, враховуючи тривалість проживання малолітньої дочки з матір`ю, добросовісне виконання нею батьківських обов`язків, створення для дитини необхідних умов для проживання та розвитку, забезпечення її усім необхідним, а також відсутність виключних обставин, які б унеможливлювали проживання дитини з нею, чи негативно впливали на її виховання та розвиток, враховуючи, що на даний час визначення місця проживання дитини разом з матір`ю відповідає інтересам дитини, суд приходить до висновку про задоволення заявлених зустрічних позовних вимог.

Це в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні первісного позову.

Судом також враховано позицію Верховного Суду висловлену у Постанові від 18.03.2021 у справі № 288/39/20 (провадження № 61-17698св20), в якій зазначено, що вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (в тому числі в одній квартирі), про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд виходячи із рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своїх дітей повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей. Проживання батьків за однією адресою не є підставою для відмови у задоволенні позову про визначення місця проживання дитини (дітей) разом з одним із них.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача за зустріним позовом.

Керуючись ст.ст.24, 56, 109-112, 114 Сімейного кодексу України, ст.ст.10, 247, 258, 259, 263-265, 273, 293, 294, 315, 354 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Київської районної державної адміністрації м. Одеса про визначення місця проживання дитини - відмовити у повному обсязі.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , разом з матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Суддя: А.І.Бочаров