Ухвала

від 12.11.2024 по справі 512/682/24

САВРАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.у.н.с.512/682/24

Провадження №2-о/512/54/24

"12" листопада 2024 р.

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у справі

12 листопада 2024 року суддя Савранського районного суду Одеської області Бростовська Н.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Орган опіки та піклування Савранської селищної ради Одеської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИЛА:

До Савранського районного суду Одеської області надійшла вказана заява ОСОБА_1 , у якій він просить встановити факт зайняття ним доглядом за своєю хворою бабусею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду. Заявник зазначив, що встановлення цього факту має для нього юридичне значення та дозволить отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до якого не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду.

Відповідно доч.1 ст.293 ЦПК Україниокреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Перелік фактів, що встановлюються судом при розгляді справи визначено ч.1 ст.315 ЦПК України, та він не є вичерпним. Так, згідно ч.2 цієї статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 30.01.2020р. по справі №287/167/18-ц (провадження №14-505цс19) Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, зокрема, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суддя повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито, - закриває провадження у ній.

Визначаючи, чи пов`язується з встановленням зазначеного факту виникнення у заявника певних цивільних прав та обов`язків, суд застосовує положенняст.1 ЦК України, за змістом якоїцивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.

Відповідно, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства спори, що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.

Усі інші спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участю осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.

Вимоги заявника пов`язані з доведенням наявності підстав для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, тобто визнання (підтвердження) за ним певного соціально-правового статусу, не пов`язаного з будь-якими цивільними правами та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. За своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами заявника з державою, а тому не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Обгрунтовуючи свої вимоги заявник посилається на п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до якого, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду.

Разом зцим,заявник проситьвстановити фактзайняття нимдоглядом засвоєю хвороюбабусею,яка засвоїм ступенемспоріднення іззаявником,не відноситьсядо осіб,зазначених у п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Суддя зазначає, що порядок вирішення питання можливості оформлення постійного догляду за особами, що потребують постійного стороннього догляду, визначеноЗаконом України «Про соціальні послуги», Порядком підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2020р. №430, Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021р. №1040, Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020р. №859, Порядком організації надання соціальних послуг, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2020р.№587.

Вказані нормативно-правові акти визначають порядок та підстави отримання статусу фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду, внесення відомостей про таких осіб до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, порядок отримання витягу з такого Реєстру.

Відповідно до п.17 ч.1ст.13 Закону України «Про соціальні послуги»соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім`ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

За змістом п.п.6, 14 ч.1ст.1 цього Закону,надавачами соціальних послуг є, зокрема, фізичні особи, які включені до розділу «Надавачі соціальних послуг» Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг (автоматизованої інформаційно-телекомунікаційна системи, призначеної для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, використання, знеособлення і знищення визначених цим Законом даних про надавачів та отримувачів соціальних послуг).

Згідно ч.1ст.11 цього Законудоуповноважених органів системи надання соціальних послуг належать: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення; Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації; виконавчі органи міських рад міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад.

Відповідно до положень ч.4 цієї статтідо повноважень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад належать, серед іншого, визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах, у тому числі із залученням надавачів соціальних послуг недержавного сектору, оприлюднення відповідних результатів;інформування населення про перелік соціальних послуг, їх зміст і порядок надання у формі, доступній для сприйняття особами з будь-яким видом порушення здоров`я;здійснення заходів для виявлення вразливих груп населення та осіб/сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах; забезпечення за результатами оцінювання потреб особи/сім`ї надання базових соціальних послуг особам/сім`ям відповідно до їхніх потреб, вжиття заходів з надання інших соціальних послуг таким особам/сім`ям шляхом створення мережі надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору та/або залучення надавачів соціальних послуг недержавного сектору (шляхом соціального замовлення, державно-приватного партнерства, конкурсу соціальних проектів, соціальних програм тощо), та/або на умовах договору з уповноваженими органами, передбаченими пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті;забезпечення ведення Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг на місцевому рівні.

Формування Реєстру здійснюється шляхом внесення до нього відповідної інформації уповноваженими органами системи надання соціальних послуг (ч.6 ст.15 Закону України «Про соціальні послуги»).

Згідно Порядку формування, ведення та доступу до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2021р. №99,за заявою надавача соціальних послугу розділі «Надавачі соціальних послуг - фізичні особи» мають бути внесені відомості про надавачів соціальних послуг, які мають право на отримання витягу з цього Реєстру.

Таким чином, для засвідчення відповідного статусу, надавач та отримувач соціальних послуг можуть отримати витяг з Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, якийпризначений для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, використання, знеособлення і знищення даних про надавачів та отримувачів соціальних послуг, визначених законодавством.

Крім того, Положенням про Єдиний державний вебпортал електронних послуг, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019р. №1137, визначено, щоПортал Дія призначений для реалізації права кожного на доступ до електронних послуг та інформації про адміністративні та інші публічні послуги, звернення до органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (у тому числі відповідно доЗакону України «Про звернення громадян»), отримання інформації з національних електронних інформаційних ресурсів, яка необхідна для надання послуг, а також для проведення моніторингу та оцінки якості послуг у випадках, визначених цим Положенням.

Як слідує з Порталу Дія, довідка про здійснення догляду за громадянином (громадянкою), яка є особою з інвалідністю, видається протягом 30 днів безкоштовно на підставі індивідуального рішення органу місцевого самоврядування в межах території. Видача такої довідки здійснюється виконавчими органами селищних міських рад на підставі заяви, поданоїособисто або через представника шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом). Для отримання послуги необхідно також надати паспорти зареєстрованих у житловому будинку осіб та документ, що посвідчує статус інвалідності.

Наведене законодавство свідчить, що для отримання підтвердження факту здійснення догляду за особою з інвалідністю надавач соціальної послуги з догляду вдома має бути включений до Реєстру надавачів та отримувачів соціальнихпослуг, який на місцевому рівні ведуть виконавчі органи місцевих рад та за заявою особи підтверджують такий статусшляхом видачі протягом 30 днів безкоштовної довідкипро здійснення догляду за особою з інвалідністю.

Крім того,у місцевомуоргані виконавчоївлади перебаченостворення комісіїізвстановлення фактуздійснення особоюдогляду (постійногодогляду),яка,з урахуваннямнаданих районним(міським)територіальним центромкомплектування тасоціальної підтримкиматеріалів,складає провстановлення фактуздійснення особоюдогляду (постійногодогляду).Зазначений актє одниміз документів,які надаютьсявійськовозобов`язанимдо районного(міського)територіального центрукомплектування тасоціальної підтримкиабо йоговідділу дляотримання відстрочкивід призовуна військовуслужбу підчас мобілізації,на особливийперіод (п.9ст.23Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.62, додаток 8 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024р. №560).

На вказані правові норми посилався Верховний Суд у постанові від 05.06.2024р. по справі №283/1199/23 та зазначив, що судовий порядок встановлення факту, що має юридичне значення, використовується лише у випадку, коли чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку його встановлення.

В матеріалах справи відсутні докази того, що заявник з метою отримання статусу надавача соціальних послуг звертався із відповідною заявою до компетентних органів, був включений до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг або отримав відповідну відмову, а також докази використання ним позасудового порядку встановлення відповідного факту.

Таким чином, доводи заявника про те, що лише суд може встановити факт того, що віндоглядає за своєю бабусею, є безпідставними, а його заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись п.1 ч.1 ст.186, ч.2 ст.258, ст.260 ЦПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Орган опіки та піклування Савранської селищної ради Одеської області, про встановлення факту, що має юридичне значення.

Копію ухвали разом із заявою та доданими до неї метеріалами надіслати заявникові.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, визначеному ч.ч.1, 2 ст.352, ст.355 ЦПК України.

СУДДЯ (підпис)

Суддя Савранського районного

суду Одеської області Бростовська Н.О.