Рішення

від 14.11.2024 по справі 519/730/24

ЮЖНИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №519/730/24

2/519/406/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.11.2024 року м. Південне

Южний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Барановської З.І., секретаря Гнатюк Л.М.,

за участі представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2

свідка ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом представника КП «Готельно житловий комплекс» до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

У С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з зазначеною позовною заявою мотивуючи своївимоги тим,що відповідачзареєстрований назайняття ліжко-місцьу малосімейномувідомчому гуртожиткуза адресою: АДРЕСА_1 , балансоутримувачемякого єпозивач,але з2021року непроживає узазначеному приміщенні тане сплачуєза комунальніпослуги.

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 05.06.2024 відкрито провадження у справі за вищевказаною позовною заявою та розгляд справи здійснено у порядку спрощеного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був сповіщений належним чином, причини неявки суду не відомі, заява про розгляд справи у його відсутність до суду не надходила.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він проживає за адресою: АДРЕСА_2 з 2006 року, підтвердив факт не проживання ОСОБА_4 з 2021 року в кв. АДРЕСА_3 , при цьому йому ніхто не чинив перешкод у проживанні.

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Вислухавши представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що КП «ГЖК» засноване на праві власності Южненської міської територіальної громади та здійснює свою діяльність на підставі і відповідно до чинного законодавства України, а також Статуту затвердженого рішенням Южненської міської ради №1366-VI від 12.02.2015, що підтверджується копією статуту.

Відповідач зареєстрований на зайняття ліжко-місця у малосімейному відомчому гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , балансоутримувачем якого є позивач.

Відповідно до акту про фактичне не проживання від 16.05.2024, складеного КП "Готельно-житловий комплекс", відповідач у вищезазначеній кімнаті не проживає з 2021 року, його особисті речі в ній відсутні.

За змістом частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тому, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном шляхом визнання особи такою, що втратила право користуватися житловим приміщенням є належним способом захисту порушених прав.

Стаття 391 ЦК України передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно правової позиції Верховного Суду у справі№ 209/2642/18 від 09.12.2020 при вирішенні питання про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, враховуються причини її відсутності. Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення.

Відповідно до ч.1 ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно із ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки проводиться в судовому порядку.

Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення, як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2018 року, справа № 490/12384/16-ц, провадження № 61-37646св18; Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 листопада 2018 року, справа № 760/13113/14-ц, провадження № 61-30912св18.

Як роз`яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України», у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з`ясувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Аналіз статей 71, 72 Житлового кодексу України дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: непроживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.

Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв`язку з чим поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.

На ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім`ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).

Доказів того, що відповідачу перешкоджали проживати в даній кімнаті суду не надано.

Таким чином судом встановлено, що відповідач добровільно залишив житлове приміщення, тривалий час в ньому не мешкає, факт реєстрації відповідача у житловому приміщенні само по собі підтверджує наявність перешкод для позивача у користуванні житловим приміщенням, наявність поважних причин, з якими чинне законодавство України пов`язує можливість збереження житлового приміщення за відповідачем, судом не встановлено.

У відповідності до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Згідно із ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Відповідач не надав суду заперечень на позов та будь-яких доказів на їх підтвердження.

Таким чином, з огляду на вказані положення закону, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що відповідач втратив право користування житловим приміщенням у зв`язку з відсутністю в ньому понад шість місяців без поважних причин, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно ст.141 ЦПК України з відповідача має бути стягнуто судові витрати у справі.

Керуючись ст.3, 12, 81, 141, 265, 282-284 ЦПК України, ст.71-72 ЖК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов представника КП «Готельно-житловий комплекс» до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Визнати ОСОБА_4 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду є підставою для зняття ОСОБА_4 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Готельно-житловий комплекс» судовий збір у розмірі 3028 грн.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач КП«Готельно-житловийкомплекс»,місцезнаходження заадресою:65481,Одеська область,м.Південне (Южне),вул.Будівельників,7, код ЄДРПОУ 23215909.

Відповідач ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП та паспортні дані суду невідомі.

Суддя Южного міського суду

Одеської області З.І. Барановська