Постанова

від 28.10.2024 по справі 924/45/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 року Справа № 924/45/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Новак С.Я.

за участю представників сторін:

прокурора: Ковальчук І.Л.

позивача: не з`явився

відповідача: Місяць А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.05.2024 у справі №924/45/24, ухвалене суддею Субботіною Л.О., повний текст рішення складено 15.05.2024 у справі № 924/45/24

за позовом Керівника Волочиської окружної прокуратури м. Волочиськ Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, Волочиської міської ради м. Волочиськ Хмельницької області

до Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" м. Запоріжжя

про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації права постійного користування та повернення земельних ділянок

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 08.05.2024 р. позов керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, Волочиської міської ради до Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації права постійного користування та повернення земельних ділянок задоволено.

Скасовано державну реєстрацію права постійного користування Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" (м. Запоріжжя, проспект Моторобудівників, 15 код 14307794) на земельні ділянки з кадастровими номерами: 6820984700:07:032:0016, площею 47,5762 га; 6820981700:07:036:0001, площею 55,7726 га; 6820983600:02:012:0002, площею 12,4134 га; 6820981700:07:039:0015, площею 11,6253 га; 6820981700:07:038:0006, площею 51,7936 га, 6820981700:07:037:0113, площею 11,7317 га.

Зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Мотор Січ" (м. Запоріжжя, проспект Моторобудівників, 15 код 14307794) повернути Волочиській міській раді (Хмельницька область, Хмельницький район, м. Волочиськ, площа Центральна, буд. 1, код 04060695) земельні ділянки з кадастровими номерами: 6820984700:07:032:0016, площею 47,5762 га; 6820981700:07:036:0001, площею 55,7726 га; 6820983600:02:012:0002, площею 12,4134 га; 6820981700:07:039:0015, площею 11,6253 га; 6820981700:07:038:0006, площею 51,7936 га, 6820981700:07:037:0113, площею 11,7317 га.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" (м. Запоріжжя, проспект Моторобудівників, 15 код 14307794) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м.Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код 02911102) 5368,00 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 коп.) витрат на оплату судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Мотор Січ" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить відкрити апеляційне провадження, скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 08 травня 2024 року по справі №924/45/24. Прийняти постанову, якою в задоволені позову Волочиської окружної прокуратури м. Волочиськ Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, Волочиської міської ради м.Волочиськ Хмельницької області до Публічного акціонерного товариства МОТОР СІЧ про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації права постійного користування та повернення земельних ділянок відмовити.

Оскільки апеляційна скарга надійшла без матеріалів справи, суд апеляційної інстанції витребував їх у Господарського суду Хмельницької області.

13.06.2024 матеріали справи №924/45/24 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" (вх.№2729/24 від 04.06.2024) на рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.05.2024 у справі №924/45/24 - залишено без руху. Запропоновано Публічному акціонерному товариству "Мотор Січ" протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху подати належні докази доплати судового збору в розмірі 30 597,60 грн.

26.06.2024 р. представник Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" подав до апеляційного господарського суду заяву про усунення недоліків, до якої додано платіжну інструкцію №750870 від 24.06.2024 р. на суму 30 597,60 грн.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" (вх.№2729/24 від 04.06.2024) на рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.05.2024 у справі №924/45/24, розгляд апеляційної скарги призначено на 29.08.2024 р. о 10:30 год.

23.07.2024 р. Волочиська окружна прокуратура надіслала на адресу апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.05.2024 р. у справі №924/45/24 залишити без змін.

07.08.2024 р. через систему «Електронний суд» Публічне акціонерне товариство "Мотор Січ" подало до суду відповідь на відзив, який був поданий прокуратурою.

07.08.2024р. та 08.08.2024р. в системі "Електронний суд" була сформована заява представника Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.08.2024 р. клопотання представника Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №924/45/24 - задоволено.

28.08.2024 до апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.08.2024 р. оголошено перерву в судовому засіданні до "03" жовтня 2024 р. о 14:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 2(ВКЗ).

20.09.2024 р. до апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" надійшли додаткові пояснення.

24.09.2024р. в системі "Електронний суд" була сформована заява представника Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 р. клопотання представника Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №924/45/24 - задоволено.

01.10.2024 р. від Хмельницької обласної прокуратури надійшли пояснення по суті справи.

02.10.2024 р. через систему електронний суд представник Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" подав клопотання про призначення у справі судової земельно-технічну експертизу, поставивши на вирішення експерта наступне питання: - чи відповідає фактичне розташування земельної ділянки згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 001303 від 02.12.1998 площею 190,2 га., відносно меж земельної ділянки згідно додатку до Державного акту Б №041811 від 1983 року? Проведення судової земельно-технічної експертизи доручити Хмельницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (29013, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109).

Обґрунтовуючи клопотання про проведення судової земельно-технічної експертизи, відповідач указує, що для встановлення факту відповідності земельної ділянки згідно Додатку до державного акту Б №041811 від 1983 року до земельної ділянки згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №001303 від 02.12.1998 існує необхідність призначення судом апеляційної інстанції земельно-технічної експертизи, про що відповідачем зазначалося в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні 03.10.2024 р. оголошено перерву до "07" жовтня 2024 р. на 16:00 у залі судових засідань № 2(ВКЗ)

07.10.2024 р. через систему "Електронний суд" Хмельницька обласна прокуратура подала заперечення проти призначення у справі №924/45/24 судової земельно-технічної експертизи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 р. в задоволенні клопотання представника Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" про призначення у справі №924/45/24 судової земельно-технічної експертизи відмовлено. Оголошено перерву в судовому засіданні до "28" жовтня 2024 р. о 15:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 2(ВКЗ).

Відповідно до відомостей табелю КП "Діловодство спеціалізованого суду" суддя Бучинська Г.Б. перебуває у відпустці з 28.10.2024 по 29.10.2024 включно.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, розпорядженням керівника апарату суду №01-05/919 від 28.10.2024 р. призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №924/45/24.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду справи №924/45/24 у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Олексюк Г.Є., суддя Василишин А.Р.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 р. прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" (вх.№2729/24 від 04.06.2024) на рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.05.2024 у справі №924/45/24 до провадження колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Олексюк Г.Є., суддя Василишин А.Р..

Представник скаржника у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права , тому просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 08 травня 2024 року по справі №924/45/24, та прийняти нове судове рішення яким в задоволені позову відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні 28.10.2024 р. прокурор заперечив проти доводів апеляційної скарги вважає, що рішення Господарського суду Хмельницької області прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому просить залишити вказане рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судове засідання, призначене на 28.10.2024 року, позивач не забезпечив явку повноважного представника, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції.

За результатом розгляду спору судом першої інстанції встановлено, що спірні земельні ділянки передано в користування відповідачу на підставі підробленого рішення сільської ради та виданого на підставі нього державного акта.

Відтак незаконне отримання відповідачем права постійного користування на земельні ділянки на підставі вказаних документів свідчить про порушення інтересів держави, оскільки воно порушує інтереси територіальної громади та позбавляє можливості повноцінно реалізувати права власника щодо користування та розпорядження земельними ділянками.

Враховуючи, що такий спосіб судового захисту, як скасування судом державної реєстрації речового права на нерухоме майно у практичному аспекті зможе забезпечити і гарантувати позивачу відновлення порушеного права, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування державної реєстрації права постійного права постійного користування Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" на спірні земельні ділянки.

Крім того, господарський суд встановив, що ПАТ "Мотор Січ" набуло право постійного користування земельною ділянкою протиправно, оскільки рішення про відведення у користування спірної земельної ділянки даному підприємству розпорядником не приймалось, юридичне оформлення права користування відповідача відбулось на підставі підробленого рішення та державного акта на право постійного користування, а відтак позовні вимоги підлягають до задоволення.

Щодо застосування строку позовної давності, суд вказав, що у даній справі прокурор звернувся до суду із негаторним позовом про скасування державної реєстрації права постійного користування спірними земельними ділянками та повернення їх власнику. Такий позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця цієї ділянки (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 911/3574/17, від 04.02.2020 у справі № 911/3311/17). За таких обставин суд дійшов висновку, що позовна давність за вказаними вимогами не пропущена.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення інших учасників справи

В апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що при прийнятті рішення Господарський суд Хмельницької області зазначає, що у справі не має доказів, що земельні ділянки, які зазначені у долучених відповідачем документах є саме тими спірними земельними ділянками.

Однак, при візуальному огляді наявного у додатку до Державного акту плану землекористування, матеріалів, що містяться у технічному завданні та долучених до позовної заяви Витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки і Поземельних книг та наявних у них кадастрових планах видно, що земельні ділянки з кадастровими номерами 6820984700:07:032:0016, 6820981700:07:036:0001, 6820983600:02:012:0002, 6820981700:07:039:0015, 6820981700:07:038:0006, 6820981700:07:037:0013 входять в загальну площу 190,2 га.

Тобто, суд першої інстанції не розуміючи, чи це саме ці спірні ділянки перебували на праві постійного користування, не скористався ч.1 ст.99 Господарського процесуального кодексу та не призначив експертизи для з`ясування обставин, що мають значення для справи, коли необхідні спеціальні знання у сфері іншій ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Також, апелянт вказує на те, що з матеріалів, які долучені до справи, виділення земельних ділянок Волочиському машинобудівному заводу відбувалось на підставі розпорядження Ради Міністрів УРСР, рішення виконавчого комітету Волочиської районної ради народних депутатів та не однією площею на що наголошує прокуратура. А вже у 1998 році рішенням Ожиговецької сільської ради закріплено за Волочиським машинобудівним заводом 296 га землі на праві постійного користування, що значно поглинає спірну площу у 190.2 га.

Вказане свідчить про необ`єктивність та упередженість прокуратури при розгляді кримінальної справи та формуванні даної справи, а також неповне, необ`єктивне та упереджене встановлення обставин цієї справи судом першої інстанції.

Встановлення обставин дійсного (реального) винесення на обговорення та голосування депутатами на сесії Ожиговецької сільської ради про закріплення за Волочиським машзаводом земельної ділянки Волочиським районним судом не досліджувалося і не встановлювалось.

Про це свідчить долучений відповідачем доказ до матеріалів справи, а саме рішення третьої сесії Ожиговецької сільської ради ХХІІ скликання від 30 січня 1998 року «Про відношення Волочиського машинобудівного заводу на закріплення за ним в постійне користування земель підсобного господарства Вільшани» у якому п. 1 вирішено питання про «Закріпити в постійне користування Волочиському машинобудівному заводу розташовані на території сільської ради землі підсобного господарства Вільшани загальною площею 296 га».

Дане рішення свідчить про те, що матеріали кримінального провадження побудовані виключно на встановленні тієї обставини, чи додруковувався текст у рішення та послідовність нанесення друкованого тексту та відтиску печатки на документі.

Отже, висновок експерта від 07.11.2022 № СЕ-19/123-22/8890-ДД, який Господарським судом Хмельницької області був врахований під час прийняття оскаржуваного рішення в цій справі, не є належним та допустимим доказом

Водночас, з огляду на вимоги ч.6 ст. 75 ГПК України, для господарського суду є обов`язковим лише обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи вищевикладене та законність виділення земельних ділянок Волочиському машинобудівному заводу, який є структурним підрозділом Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» та те, що право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, що діяло на момент набуття права постійного користування, яке не втрачається, вказує на неповне і не об`єктивне дослідження судом матеріалів цієї справи.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги Керівник Волочиської окружної прокуратури вказує, що ознайомившись зі змістом апеляційної скарги, вважає доводи, викладені у ній необґрунтованими та безпідставними, а відтак відсутні підстави для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

В ході вивчення питання законності реєстрації речового права за відповідачем виявлено рішення Ожиговецької сільської ради народних депутатів від 12.11.1998 б/н «Про інвентаризацію земель підприємств, установ, організацій», яким начебто за результатами розгляду матеріалів інвентаризації земель Волочиського машинобудівного заводу сесія сільської ради вирішила закріпити в постійне користування 190,2 га земель Волочиському машинобудівному заводу та видати АТ «Мотор Січ» державний акт, яке, згідно довідки, долученої відповідачем до матеріалів справи, з березня 1995 року вже діяло як Відкрите акціонерне товариство, а не Акціонерне товариство. Однак в дійсності рішення Ожиговецкьої сільської ради народних депутатів від 12.11.1998 б/н «Про інвентаризацію земель підприємств, установ, організацій» сесією ради не приймалося.

До матеріалів позову прокурором долучено докази, здобуті в межах досудового розслідування кримінального провадження, розпочатого за цим фактом, зокрема висновок судової технічної експертизи документів - рішення Ожиговецької сільської ради народних депутатів від 12.11.1998 б/н «Про інвентаризацію земель підприємств, установ, організацій», якою встановлено факти додруковування до основного тексту відомостей що стосувалися питання відведення землі відповідачу.

Ці докази, поряд з іншими, здобутими прокурором в ході вивчення, свідчать про відсутність прийнятого Ожиговецькою сільською Радою народних депутатів рішення від 12.11.1998 б/н про закріплення за відповідачем земель у постійне користування на території Ожиговецької сільської ради, яким суд першої інстанції надав належну оцінку.

Прокурор вважає, що висновки експерта, якими встановлені ознаки підробки рішення сесії, яке стало підставою для передачі земельної ділянки Волочиському машинобудівному заводу в постійне користування, є доказами, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування у цій справі.

Наголошує, що відповідачем в апеляційній скарзі не наведено, які саме положення закону були порушені при отриманні такого доказу як висновки експерта. Враховуючи викладене, підстави для визнання висновку експерта неналежним та недопустимим доказом, відсутні.

Натомість, відповідачем на підтвердження своїх заперечень надано документи, які на його думку доводять, що право постійного користування спірними земельними ділянками набуто ним ще до моменту оформлення підроблених рішення сесія ради, державного акту та реєстрації речового права.

Як зазначив відповідач у своєму запереченні, питання про вилучення земельних угідь в урочищі Вільшани Волочиському машзаводу на загальну площу 130 га розглядалось на засіданні уповноважених членів колективу «Шлях до комунізму» у 1986 році, про що зазначено у протоколі №1 засідання уповноважених членів колективу «Шлях до комунізму» від 07.02.1986 року та надано згоду на відведення землі Волочиському машзаводу.

Проте, державним актом серії ІІ-ХМ №001303 від 02.12.1998 Волочиському машинобудівному заводу ВАТ «Мотор Січ» надано право постійного користування на земельну ділянку площею 190,2 га, що значно перевищує площу землі, на вилучення якої надано згоду на засіданні уповноважених членів колективу «Шлях до комунізму» від 07.02.1986.

Також, відповідач у своєму запереченні наголошує, що земля площею 130 га на території Ожиговецької сільської ради була закріплена за землекористувачем Волочиський машинобудівний завод, про що свідчить копія додатку до Державного акту (Б №041811 від 1983 року).

Відповідачем долучено до матеріалів справи копію Державного акту Б № 041811 від 1983 року та додатку до нього про закріплення в безстрокове і безплатне користування 130 та земель згідно з планом землекористування.

Однак, відповідачем не долучено доказів на підставі чого видано цей державний акт та на території якої сільської ради відводилися землі зазначеної площі.

Суд першої інстанції надав оцінку усім доказам, поданим сторонами, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що рішення, на підставі якого відповідачу видано державний акт на право постійного користування землею на території Ожиговецької сільської ради, органом місцевого самоврядування не приймалося.

Відповідач, всупереч принципу змагальності, не надав належних та вірогідних доказів, які б свідчили про законність перебування спірних земельних ділянок у нього на праві постійного користування ще до оформлення підробленого рішення сесії ради га державного акту.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції, яким задоволено позовні вимоги прокурора, ґрунтується на повному і всебічному досліджені всіх обставин справи, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Публічне акціонерне товариство "Мотор Січ" подало до апеляційного господарського суду відповідь на відзив прокуратури. Вказує, що за відсутності відповідної постанови прокурора про виділення матеріалів досудового розслідування, та/або ухвали слідчого судді про надання тимчасового доступу до матеріалів кримінального провадження №42022242220000032 від 19.09.2022, докази з іншої справи мають визнаватися недопустимими, оскільки в такому разі унеможливлюється встановлення судом відповідності наданих сторонами доказів критерію допустимості та підтвердження отримання зазначених доказів у спосіб, передбачений КПК України.

Також, відповідач зазначив, що ні в межах кримінальних проваджень, ні в межах господарського провадження в суді першої інстанції, експертних досліджень самого Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 001303 здійснено не було, тому висновок суду першої інстанції про його підроблення взагалі не ґрунтується ні на яких доказах та є безпідставним та передчасним. Виходячи із вищенаведеного, Відповідач вважає, що навіть без врахування допущених судом першої інстанції процесуальних порушень, наявними в справі доказами, серед яких переважно матеріали кримінального провадження № 12023243200000005 саме 02.01.2023, в ході розгляду даної справи в суді першої інстанції НЕ було доведено факту підроблення рішення від 24.11.1998 б/н, яке є підставою для видачі державного акту, на самого Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 001303, а отже неможливо в цілому стверджувати, що користування земельною ділянкою відповідачем є неправомірним, а набуття такого права постійного користування було здійснено з порушеннями.

3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Волочиський машинобудівний завод ПАТ "Мотор Січ" є відокремленим підрозділом Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ".

У довідці АТ "Мотор Січ" від 27.03.2024 вказано, що з 28.11.1974 назва Волочиського машинобудівного заводу не змінювалась.

Як вбачається з рішення третьої сесії Ожиговецької сільської ради народних депутатів Волочиського району Хмельницької області XXIII скликання від 24.11.1998 "Про інвентаризацію земель підприємств, організацій та установ", яке надано в матеріали справи, сесією ради вирішено закріпити в постійне користування за Волочиським машинобудівним заводом земельну ділянку площею 190,2 га, з них 190,2 - підсобне сільське господарство. У п. 2 рішення вказано: згідно матеріалів інвентаризації видати державний акт на право постійного користування землею Волочиському машинобудівному заводу АТ "Мотор Січ" на земельну ділянку відповідно до цільового призначення.

Матеріали справи містять також протокол третьої сесії Ожиговецької сільської ради народних депутатів XXIII скликання від 24.11.1998, до порядку денного якої було включено, зокрема питання № 7 Про інвентаризацію земель підприємств, організацій та установ. По вказаному питанню слухали інформацію сільського голови ОСОБА_1 "Про інвентаризацію земель підприємств, організацій та установ" та постановили: проект рішення "Про інвентаризацію земель підприємств, організацій та установ" прийняти як рішення сільської ради.

На підставі вищевказаного рішення, 02 грудня 1998 року Волочиському машинобудівному заводу ВАТ "Мотор Січ" видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №001303, в якому вказано, що землекористувачу надається у постійне користування 190,2 га землі в межах згідно з планом землекористування для ведення підсобного господарства. У акті зазначено, що він зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 4.

Згідно з витягом із Книги реєстрації державних актів, державний акт серії ІІ-ХМ №001303 03.12.1998 зареєстрований під номером 124/4.

У подальшому 05 жовтня 2015 року ПАТ "Мотор Січ" звернулось до фізичної особи-підприємця Фільчука О.М. з заявою, в якій просило розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), наданої згідно Державного акта на право постійного користування землею ІІ-ХМ №001303 від 24 листопада 1998 року для ведення підсобного сільського господарства, що розташована на території Вочковецької сільської ради, Ожиговецької сільської ради, Користовецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області.

Відповідно до вищевказаної заяви та технічного завдання на встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПАТ "Мотор Січ" в 2015 році сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_2 виготовлено технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок ПАТ "Мотор Січ" в натурі (на місцевості) для ведення підсобного сільського господарства (за межами населених пунктів), на території Вочковецької, Коростовецької та Ожиговецької сільських рад Волочиського району Хмельницької області.

На підставі вищевказаних технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), 04.12.2015 та 26.11.2015 проведена державна реєстрація земельних ділянок з кадастровими номерами 6820984700:07:032:0016, площею 47,5762 га, 6820981700:07:036:0001, площею 55,7726 га, 6820981700:07:037:0113, площею 11,7317 га, 6820983600:02:012:0002, площею 12,4134 га, 6820981700:07:039:0015, площею 11,6253 га; 6820981700:07:038:0006, площею 51,7936 га, що підтверджується витягами з Державного земельного кадастру про вищевказані земельні ділянки №НВ-6802618132015, №НВ-6802617732015, №НВ-6802617612015, №НВ-6802618002015, №НВ-6802578442015, №НВ-6802617952015 від 04.12.2015 та 26.11.2015. Також у витягах містяться відомості щодо права постійного користування земельними ділянками, яке виникло на підставі рішення Ожиговецької сільської ради № 4 від 24.11.1998, документом, який засвідчує право користування земельними ділянками, є державний акт від 02.12.1998 ІІ-ХМ 001303.

Матеріали справи містять поземельні книги на вищезазначені земельні ділянки.

Згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №№359360927, 359361133, 359361579, 359361305, 359361418, 359361500 від 21.12.2023, земельні ділянки з кадастровими номерами 6820984700:07:032:0016, площею 47,5762 га, 6820981700:07:036:0001, площею 55,7726 га, 6820981700:07:037:0113, площею 11,7317 га, 6820983600:02:012:0002, площею 12,4134 га, 6820981700:07:039:0015, площею 11,6253 га, 6820981700:07:038:0006, площею 51,7936 га зареєстровані на праві власності за Волочиською міською радою та на праві постійного користування за ПАТ "Мотор Січ". Підставою для державної реєстрації права постійного користування визначено державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-ХМ 001303 від 02.12.1998, виданий Ожиговецькою сільською Радою народних депутатів.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 02.01.2023 було проведено реєстрацію кримінального провадження № 12023243200000005 за ч. 2 ст.364, ч.ч. 1, 2 ст. 366 КК України.

Ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 22.02.2023 у справі №671/293/23 за результатами розгляду вищевказаного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.ч.1,2 ст.366 КК України, було задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про звільнення від кримінальної відповідальності. Звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 364, ч.ч. 1, 2 ст. 366 КК України на підставі ч.1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження №12023243200000005 від 02.01.2023 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст. 364, ч.ч. 1,2 ст. 366 КК України закрито.

При розгляді матеріалів кримінального провадження Волочиський районний суд, зокрема встановив, що ОСОБА_1 , який згідно рішення №1 від 23.04.1998 першої сесії ХХІІІ скликання Ожиговецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області був обраний на посаду Ожиговецького сільського голови Волочиського району Хмельницької області, яку обіймав до 2010 року, у 2004 році, більш точний день та час проведеним досудовим розслідуванням не встановлено, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, діючи в інтересах третіх осіб, а саме ВМЗ ВАТ "Мотор Січ", достовірно знаючи, що 24.11.1998 на засіданні третьої сесії ХХІІІ скликання Ожиговецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області рішення про закріплення в постійне користування за ВМЗ ВАТ "Мотор Січ" земельної ділянки для ведення підсобного сільського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території колишньої Ожиговецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області на голосування не виносилось та відповідно не приймалось, перебуваючи в приміщенні колишньої Ожиговецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області склав, підписав та скріпив відтиском круглої гербової печатки Ожиговецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області, завідомо неправдивий офіційний документ, а саме рішення б/н від 24.11.1998 "Про інвентаризацію земель підприємств, організацій та установ", яким закріплено в постійне користування за Волочиським машинобудівним заводом земельну ділянку площею 190,2 га для ведення підсобного сільського господарства, вартістю 2 098 444, 27 грн, а також підписав та скріпив відтиском круглої гербової печатки Ожиговецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області державний акт серії ІІ-ХМ №001303 від 02.12.1998 на право постійного користування на земельну ділянку для ведення підсобного сільського господарства площею 190,2 га, вартістю 2 098 444, 27 грн., в якому підставою для його видачі зазначив вищевказане рішення третьої сесії ХХІІІ скликання Ожиговецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області б/н від 24.11.1998. В подальшому, ОСОБА_1 передав підроблений ним державний акт серії ІІ-ХМ №001303 від 02.12.1998 на право постійного користування землею посадовим особам ВМЗ ВАТ "Мотор Січ". Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_1 , зазначена вище земельна ділянка в подальшому була неправомірно вилучена із земель комунальної власності Ожиговецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області та безкоштовно закріплена в постійне користування за ВМЗ ВАТ "Мотор Січ", чим спричинено тяжкі наслідки державним інтересам у вигляді майнової шкоди на загальну суму 2 098 444, 27 грн. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 364 КК України, як зловживання службовим становищем, а також за ч.ч. 1, 2 ст.366 КК України, як службове підроблення.

Матеріали справи містять висновок експерта №СЕ-19/123-22/8890-ДД від 07.11.2022, складений судовим експертом Хмельницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру за результатами проведення судово-технічної експертизи документів, призначеної в кримінальному провадженні, в якому містяться наступні висновки: по першому питанню зазначено, що у документі "Рішення третьої сесії Ожиговецької сільської ради ХХІІІ скликання від 24.11.1998 № б/н" на сторінці під №91 в Справі №201 Протоколи першої-третьої сесій сільської ради ХХІІІ скликання (13.04.1998 - 24.11.1998) наявні ознаки часткової технічної підробки документу, додруковування текстів "-10-", "третьої сесії сільської ради ХХІІІ скликання" та "24 листопада" до основного тексту; по другому питанню вказано, що друкований текст "Сільський голова" нанесено на аркуш паперу документу "Рішення третьої сесії Ожиговецької сільської ради ХХІІІ скликання від 24.11.1998 № б/н" - першим, з послідуючим нанесенням відтиску гербової печатки "Ожиговецька сільська Рада народних депутатів Волочиського району Хмельницької області" поверх нього.

Враховуючи вище викладене, прокурор в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, Волочиської міської ради звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації права постійного користування земельними ділянками та повернення Волочиській міській раді земельних ділянок з кадастровими номерами 6820984700:07:032:0016 (площа 47,5762 га), 6820981700:07:036:0001 (площа 55,7726 га), 6820983600:02:012:0002 (площа 12,4134 га), 6820981700:07:039:0015 (площа 11,6253 га), 6820981700:07:038:0006 (площа 51,7936 га), 6820981700:07:037:0113 (площа 11,7317 га).

На підтвердження заявлених позовних вимог прокурор долучив також лист архівного відділу Хмельницької районної державної адміністрації №04-07/2023/25 від 02.11.2023, в якому повідомлено керівника Волочиської окружної прокуратури про відсутність в управлінській документації Ожиговецької сільської ради (рішення виконавчих комітетів та сесій Ожиговецької сільської ради) за період з 18.12.1990 по 24.11.1998 рішень про передачу Волочиському машинобудівному заводу ПАТ "Мотор Січ" земельної ділянки площею 190,2 га в постійне користування; лист №51-640вих-24 від 08.02.2024, з яким прокурор звертався до архівного відділу Хмельницької районної державної адміністрації з проханням надати інформацію, чи наявна у протоколах загальних зборів колгоспників та протоколах засідання правління колгоспу "Шлях до комунізму", які зберігаються в архівному відділі, згода загальних зборів колгоспників або будь-яка інша інформація про передачу (вилучення) на користь Волочиського машинобудівного заводу земельної ділянки для ведення підсобного сільського господарства за рахунок земель колгоспу "Шлях до комунізму"; лист архівного відділу №04-07/2024/6 від 12.02.2024, в якому повідомлено, що протоколом засідання правління колективного сільськогосподарського підприємства "Новий шлях" с.Ожигівці від 19.10.1998 №12 розглядалося питання "Про оренду землі Волочиському машинобудівному заводу". Колгосп "Шлях до комунізму" перейменовано на колгосп "Новий шлях" (протокол загальних зборів колгоспу від 28.01.1992 №1). Колгосп "Новий шлях" названо колективне сільськогосподарське підприємство "Новий шлях" (протокол загальних зборів колгоспу від 05.01.1993 №1). Копія зазначеного протоколу долучена до матеріалів справи.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог долучив до матеріалів справи в суді першої інстанції наступні докази:

- супровідний лист архівного відділу Хмельницької районної державної адміністрації №04-07/2024/11 від 29.02.2024 про надання, зокрема протоколу зборів уповноважених членів колгоспу "Шлях до комунізму" № 1 від 07.02.1986;

- протокол зборів уповноважених членів колгоспу "Шлях до комунізму" №1 від 07.02.1986, на яких в тому числі було прийнято рішення про надання згоди на відведення Волочиському машзаводу для створення кормової бази і раціонального використання в підсобному господарстві по відгодівлі свиней і ВРХ землі в урочищі Вільшани загальною площею 130 га;

- розпорядження Ради Міністрів Української РСР №620-р від 31.10.1986, адресоване Виконкому Хмельницької обласної ради народних депутатів, в якому визначено прийняти пропозицію Держагропрому УРСР про вилучення з користування колгоспів /за згодою загальних зборів колгоспників/ та інших господарств земель і надання їх для використання в сільському господарстві землекористувачам згідно з додатками № 1-6. В додатку №6 "Список підприємств, установ і організацій, яким надаються земельні ділянки" зазначено відомості щодо надання Волочиському машинобудівному заводу для підсобного сільського господарства 130 га землі в постійне користування за рахунок земель колгоспу "Шлях до комунізму" Волочиського району;

- лист Виконавчого комітету Хмельницької обласної ради народних депутатів №02/14-1355 від 30.11.1986, адресований Виконкому Волочиської районної ради народних депутатів, Волочиському машинобудівному заводу та Філіалу Інституту Укрземпроект, в якому зазначено про надіслання матеріалів на відведення земель в постійне користування Волочиському машинобудівному заводу для забезпечення кормами підсобного сільського господарства за рахунок землекористування колгоспу "Шлях до комунізму" Волочиського району площею 130,0 га, з них ріллі 123,20 га, пасовищ - 4,60 га, інших угідь - 2,20 га. У листі вказано, що це питання вирішено розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 31.10.1986 № 620р на умовах, вказаних у висновку облвиконкому від 16.07.1986 № 02/14-930. Також зазначено Філіалу Інституту Укрземпроект внести відповідні зміни у земельно-облікові документи землекористувачів і району;

- державний акт Б №041811 від 1983 року, виданий Волочиському машинобудівному заводу у м.Волочиськ Хмельницької області про закріплення в безстрокове і безоплатне землекористування земельної ділянки площею 102,5 га для створення підсобного господарства, до якого оформлено додаток на площу 130 га із визначеним планом землекористування, який містить штамп Хмельницького філіалу Інституту "Укрземпроект" із зазначенням дати 06.04.1988;

- рішення Волочиської районної ради народних депутатів №49 від 29.03.1991, яким вирішено відвести міській, селищним радам, підприємствам, організаціям, установам ділянки за рахунок земель державного запасу колгоспів у розмірах і на умовах згідно з додатками. У п. 5 рішення вказано щодо необхідності винесення даного рішення на затвердження сесії районної ради народних депутатів. У додатку №4 до рішення "Список установ, організацій, підприємств та інших землекористувачів, яким відводиться земельна ділянка" зазначено про відведення Волочиському машинобудівному заводу для розширення підсобного господарства земельної ділянки площею 84,4 га в постійне користування для вирощування кормів за рахунок земель колгоспу "Шлях до комунізму";

- рішення сьомої сесії Ожиговецької сільської ради ХХІІ скликання від 30.01.1998 "Про відношення Волочиського машинобудівного заводу на закріплення за ним в постійне користування земель підсобного господарства Вільшани", яким вирішено закріпити в постійне користування Волочиському машинобудівному заводу розташовані на території сільської ради землі підсобного господарства Вільшани загальною площею 296 га;

- технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування АТ "Мотор Січ" Волочиський машинобудівельний завод, розроблений ТОВ "ДІСІ ЛТД" та затверджений 03.12.1998;

- експлікацію земель, які запроектовані до відведення;

- лист відокремленого підрозділу ВМЗ ПАТ "Мотор Січ" від 05.03.2024 до архівного відділу Хмельницької районної державної адміністрації та відповідь на нього №04-07/2024/12 від 11.03.2024, в якій повідомлено про відсутність документів;

- лист відокремленого підрозділу ВМЗ ПАТ "Мотор Січ" від 05.03.2024 до Комунальної установи "Волочиський трудовий архів" від 07.03.2024 та відповідь на нього від 11.03.2024, в якій повідомлено, що в документах з кадрових питань Волочиського міжколгоспного підприємства по відгодівлі ВРХ відсутні будь-які протоколи засідань з рішеннями про вилучення землі з подальшим наданням її Волочиському машинобудівному заводу;

- рішення Волочиської районної ради народних депутатів від 18.07.1991 "Про невідкладні заходи по забезпеченню пріоритетного соціального розвитку села та агропромислового комплексу району";

- інформацію про впровадження земельної реформи у Волочиському районі, в якій зазначено, що для утворення нових і розширення існуючих підсобних господарств виділено, зокрема Волочиському машзаводу 60 га;

- податкові декларації з плати за землю, що подавались Відокремленим підрозділом Волочиський машинобудівний завод АТ "Мотор Січ";

- податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з додатком № 2, що подавались ПАТ "Мотор Січ".

4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст.14 Конституції України).

Відповідно до ст.7, 23 Земельного кодексу України (далі ЗК України, в редакції чинній станом на прийняття спірного рішення), користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами; які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Згідно із ч.1, 2 ст.16 ЗК України (в редакції чинній станом на прийняття спірного рішення), надання земельних ділянок, у користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться, на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільських Рад народних депутатів в порядку, встановленому законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

За змістом ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.ч.1, 2 ст. 319 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, у тому числі усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (ст. 391 ЦК України, ч. 2 ст. 152 ЗК України).

Наведений спосіб захисту можна реалізувати шляхом подання негаторного позову.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути наявні перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Зазначений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані із позбавленням його володіння майном.

Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (ч. 2 ст. 152 ЗК України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 92 чинного ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право (ч. 1 ст. 22 Земельного кодексу України від 18.12.1990).

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

За приписами ч. 1 ст. 3 вищевказаного Закону загальними засадами державної реєстрації прав є: 1)гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 2-1) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості та державної реєстрації прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4)внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав. Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом (ч.ч.1, 5 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Статтею 1 Закону України "Про державний земельний кадастр" визначено, що Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.

За змістом ст.2 вищевказаного Закону Державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при: регулюванні земельних відносин; управлінні земельними ресурсами; організації раціонального використання та охорони земель; здійсненні землеустрою; проведенні оцінки землі; формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів; справлянні плати за землю.

За приписами ст. 3 Закону України "Про державний земельний кадастр" основними принципами, на яких базується Державний земельний кадастр, є зокрема, принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі.

Відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим (ст. 20 вказаного Закону).

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в даній справі, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Такі випадки передбачено частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", за приписами якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У пунктах 3, 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 зазначається, що в основі інтересів держави є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі, як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, тощо.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України, надають прокуророві право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.

Аналогічну позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 23.05.2006 у справі №16/472, від 03.04.2007 у справі №05-5-46/8142, від 15.05.2007 у справі №12/111 та Верховний Суд від 26.07.2018у справі №926/1111/15.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у п.5.6 постанови від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 зазначив, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

У постанові від 15 жовтня 2019 року у справі №903/129/18 (провадження №12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з нормами частини 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Обов`язок діяти в інтересах територіальної громади є запорукою державного регулювання на певній території.

Таким чином, суб`єктом владних повноважень уповноваженим представляти інтереси держави у даних спірних правовідносинах є Волочиська міська рада.

З матеріалів справи вбачається, що в зв`язку з встановленням обставин надання в постійне користування ВМЗ ВАТ "Мотор Січ" земельної ділянки площею 190,2 га на підставі підробленого рішення сесії сільської ради та державного акту, керівник Волочиської окружної прокуратури 20.09.2023 звернувся до Волочиського міського голови з листом №51-4025вих-23, в якому просив повідомити чи вживались міською радою заходи щодо повернення у користування територіальної громади земельних ділянок з кадастровими номерами 6820984700:07:032:0016, площею 47,5762 га, 6820981700:07:036:0001, площею 55,7726 га, 6820981700:07:037:0113, площею 11,7317 га, 6820983600:02:012:0002, площею 12,4134 га, 6820981700:07:039:0015, площею 11,6253 га, 6820981700:07:038:0006, площею 51,7936 га.

У відповідь на вказане звернення Волочиська міська рада в листі №1985/11-12/10в від 03.10.2023 повідомила, що у зв`язку з існуючими на час дії режиму воєнного стану в Україні об`єктивними труднощами щодо використання бюджетних коштів, Волочиська міська рада не має можливості вжити заходів представницького характеру з приводу вищевказаних підстав. Натомість, Волочиська міська рада не заперечує проти здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі Волочиської міської ради шляхом подання до суду позовної заяви про повернення у користування територіальної громади земельних ділянок із вказаними кадастровими номерами.

Оскільки позивач самостійно не звернувся до суду, то прокурор надіслав останньому повідомлення №51-5271вих-23 від 19.12.2023 про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді.

Отже, прокурор відповідно до норм ч.4 статті 23 Закону України Про прокуратуру обґрунтував необхідність представництва інтересів держави, оскільки компетентним органом, заходи претензійно-позовного характеру щодо витребування земельних ділянок не вживались.

Колегією суддів встановлено, що підставою пред`явлення прокурором позову у даній справі став виявлений факт незаконної реєстрації ПАТ "Мотор Січ" права постійного користування спірними земельними ділянками на підставі підробленого рішення та державного акта на право постійного користування, що встановлено в ході досудового розслідування кримінального провадження, зареєстрованого за цим фактом.

Оцінюючи обставини щодо підробки рішення Ожиговецької сільської ради народних депутатів Волочиського району Хмельницької області ХХІІ скликання від 24.11.1998 р. "Про інвентаризацію земель підприємств, організацій та установ" та державного акта серії ІІ-ХМ, №001303 на право постійного користування на земельну ділянку для ведення підсобного сільського господарства площею 190,2 га, на підставі якого за ПАТ "Мотор Січ" зареєстровано відповідне право на спірні земельні ділянки, колегія суддів враховує наступне.

Як вбачається із матеріалів справи в ході розгляду кримінального провадження №12023243200000005 Волочиським районним судом Хмельницької області було встановлено, що ОСОБА_1 , який згідно рішення №1 від 23.04.1998 першої сесії ХХІІІ скликання Ожиговецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області був обраний на посаду Ожиговецького сільського голови Волочиського району Хмельницької області, яку обіймав до 2010 року, у 2004 році умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, склав, підписав та скріпив відтиском круглої гербової печатки Ожиговецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області, завідомо неправдивий офіційний документ, а саме рішення б/н від 24.11.1998 "Про інвентаризацію земель підприємств, організацій та установ", а також підписав та скріпив відтиском круглої гербової печатки Ожиговецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області державний акт серії ІІ-ХМ №001303 від 02.12.1998 на право постійного користування на земельну ділянку для ведення підсобного сільського господарства площею 190,2 га.

Ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 22.02.2023 у справі №671/293/23 за результатами розгляду вищевказаного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч.ч. ,2 ст.366 КК України, було задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про звільнення від кримінальної відповідальності. Звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 364, ч.ч. 1, 2 ст. 366 КК України на підставі ч.1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження №12023243200000005 від 02.01.2023 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст. 364, ч.ч. 1,2 ст. 366 КК України закрито.

Апеляційний суд враховує, що лише обвинувальний вирок, який набрав законної сили, є обов`язковим для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч.6 ст.75 ГПК України).

За відсутності вироку такі обставини (факти) не є преюдиційними, а тому встановлюються/спростовуються у загальному порядку на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Господарський суд не уповноважений встановлювати обставини (факти), що підлягають встановленню виключно у порядку кримінального судочинства (наявність у діянні складу кримінального правопорушення, винуватість особи у його вчиненні тощо), проте зобов`язаний дослідити подані йому докази та встановити на їх підставі наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників господарської справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення господарської справи.

Якщо подані докази відповідають вимогам, що висуваються до їх процесуальної форми згідно з ГПК України, містять інформацію про предмет доказування в господарському провадженні, у суду виникає обов`язок надати їм оцінку з наведенням мотивів відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.86 ГПК України). Законодавство не встановлює заборону дослідження матеріалів кримінального провадження в порядку господарського судочинства, якщо на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений. Матеріали кримінального провадження підлягають оцінці сукупно з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог ст.76-79, 86 ГПК України (п. 64 постанови Верховного Суду від 18.012024 у справі № 910/114/19).

З огляду на викладене, апеляційний суд приймає до уваги, що під час досудового розслідування даного кримінального провадження було проведено судово-технічну експертизу документів від 07.11.2022, відповідно до висновків якої: по першому питанню зазначено, що у документі "Рішення третьої сесії Ожиговецької сільської ради ХХІІІ скликання від 24.11.1998 № б/н" на сторінці під №91 в Справі №201 Протоколи першої-третьої сесій сільської ради ХХІІІ скликання (13.04.1998 - 24.11.1998) наявні ознаки часткової технічної підробки документу, додруковування текстів "-10-", "третьої сесії сільської ради ХХІІІ скликання" та "24 листопада" до основного тексту; по другому питанню вказано, що друкований текст "Сільський голова" нанесено на аркуш паперу документу "Рішення третьої сесії Ожиговецької сільської ради ХХІІІ скликання від 24.11.1998 № б/н" - першим, з послідуючим нанесенням відтиску гербової печатки "Ожиговецька сільська Рада народних депутатів Волочиського району Хмельницької області" поверх нього.

Колегія суддів, надаючи оцінку вказаному висновку експерта як доказу в межах розгляду даної справи враховує, що відповідно до ч.3 ст.2 ГПК України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст.13 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3, 4 ст.13 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у ст.13 ГПК України, втрачає сенс (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21).

Висновки експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, разом з іншими письмовими доказами, а оцінка їх, як доказів, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом ст. 86 ГПК України, а відтак такі докази є належними та допустимими (подібні висновки зроблено у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 910/21067/17).

Чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень. Тобто докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у цивільній справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи (п.105 постанови ВП ВС від 14.12.2022 року у справі №477/2330/18).

Враховуючи викладене, а також з огляду на дотримання експертом при проведенні експертного дослідження усіх нормативно визначених умов та вимог, зважаючи на обізнаність експерта про передбачену ст.384 ст.385 КК України кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, апеляційний суд вважає, що висновок експерта відповідає вимогам ст.98, 101 ГПК України та є належним та допустимим доказом у розумінні ст.76, 77 ГПК України щодо обставин підроблення рішення сільської ради та виданого на підставі цього рішення Державного акта і підтверджує ці обставини.

Крім того колегія суддів також враховує, що відповідно до інформації Архівного відділу Хмельницької районної державної адміністрації від 10.11.2023, в управлінській документації Ожиговецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області (рішення виконавчих комітетів та сесій ради) за період з 18.12.1990 по 24.11.1998 рішення про передачу Волочиському машинобудівному заводу ПАТ "Мотор Січ" земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 190,2 га в постійне користування відсутнє (т.1, а.с.132).

Натомість, будь-яких доказів в спростування вказаних обставин, які б свідчили про прийняття рішення Ожиговецькою сільською радою ХХІІІ скликання рішення від 24.11.1998 та, відповідно, дійсності Державного акта серії ІІ-ХМ №001303 від 02.12.1998, відповідач суду не надав.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Враховуючи висновок експерта від 07.11.2022 №СЕ-19/123-22/8890-ДД, отриманого за результатами проведення судово-технічної експертизи документів під час досудового розслідування кримінального провадження, а також ухвалу Волочиського районного суду Хмельницької області від 22.02.2023, яка набрала законної сили, про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч.1, 2 ст.366 КК України службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, та зловживання службовим становищем) на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, приймаючи до уваги інформацію Архівного відділу Хмельницької районної державної адміністрації від 02.11.2023 щодо відсутності будь-якої документації про передачу Волочиському машинобудівному заводу ПАТ "Мотор Січ" спірної земельної ділянки в постійне користування, апеляційний суд, застосовуючи стандарт доказування вірогідності доказів, дійшов висновку, що сукупність наданих прокурором доказів є більш вірогідними в підтвердження підроблення рішення сільської ради та виданого на підставі нього державного акта, що свідчить про відсутність волевиявлення органу місцевого самоврядування на передачу спірних земельних ділянок в постійне користування відповідача.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей".

Стосовно тверджень апелянта, що право постійного користування цією земельною ділянкою раніше, до отримання спірного державного акту, апеляційний суд не вважає їх такими, що стосуються досліджуваних правовідносин.

Апелянт стверджує, що право постійного користування на спірні земельні ділянки набуто ним ще до моменту оформлення підроблених документів, а саме ще у 1983 році, на підставі державного акта Б №041811, виданого виконавчим комітетом Волочиської районної (міської) ради народних депутатів та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на землю №2 (разом із додатком до нього), який закріплював в безстрокове і безоплатне користування 102,5 га землі за Волочиським машинобудівним заводом.

Скаржник в апеляційні скарзі зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки рішенням та розпорядженням відповідних рад, протоколу загальних зборів та як наслідок необґрунтовано невідповідність земельних ділянок, які вказані у державному акті 1983 році тим, що були інвентаризовані та входять в спірні земельні ділянки. Вважає, що суд першої інстанції не скористався правом згідно ч.1 ст. 99 ГПК України та не призначив експертизи для з`ясування обставин, що мають значення для справи, зокрема, обставин фактичного розташування земельної ділянки у встановлених межах іншої ділянки.

Колегія суддів, надаючи оцінку вказаним доводам апелянта із врахуванням предмета та підстав позову у даній справі, враховує, що доказуванню у спірних правовідносинах підлягає саме законність виникнення права постійного користування у відповідача на підставі рішення органу місцевого самоврядування 1998 року та державного акта 1998 року, оскільки прокурор вказує на наявність факту незаконної реєстрації ПАТ "Мотор Січ" права постійного користування на спірні земельні ділянки саме на підставі підроблених рішення Ожиговецької сільської ради ХХІІІ скликання від 24.11.1998 та Державного акта серії ІІ-ХМ №001303 від 03.12.1998.

Апеляційний суд також враховує, що відповідач, користуючись наданими процесуальними правами, у підтвердження своєї правової позиції не був позбавлений можливості надати суду висновок судової експертизи, виготовлений на його замовлення, якому була би надана правова оцінка.

Виникнення права постійного користування земельними ділянками у попередні періоди часу і тотожність спірних земельних ділянок із земельними ділянками, право постійного користування на які виникли у 1983 році, є обставинами, які потребують доведення. Пояснення, надані представником відповідача з цього приводу, апеляційний суд сприймає критично, враховуючи відсутність логічного і обґрунтованого пояснення необхідності отримання Державного акту у 1998 році для підтвердження речового права , яке вже існувало.

Відповідно до ч.1, 2 ст.386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Щодо застосованого прокурором способу захисту порушеного права зазначається наступне.

Визначальним критерієм для розмежування позовів власника про витребування майна з володіння іншої особи і про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном є відсутність або наявність у позивача володіння майном. Такі відсутність або наявність визначаються виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння, відповідного до якого володіння нерухомим майном підтверджують відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц, від 13.07.2022 у справі №199/8324/19, від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17).

На відміну від вимоги про витребування майна з володіння його набувача, негаторний позов застосовується для захисту від порушень, не пов`язаних з позбавленням володіння (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17).

Відтак, зайняття земельної ділянки фактичним користувачем треба розглядати як таке, що не є пов`язаним з позбавленням власника його володіння цим об`єктом. Тобто зайняття останнього не є заволодінням ним. Такий власник, зберігаючи володіння його майном, може заявити негаторний позов, тобто просити суд усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні відповідним об`єктом, зокрема шляхом повернення останнього (ст.391 ЦК України, ч.2 ст.152 ЗК України).

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 26 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Як правильно виснував суд першої інстанції, незаконне отримання відповідачем права постійного користування на земельні ділянки на підставі підробленого рішення сесії сільської ради та державного акту, свідчить про порушення інтересів держави, оскільки воно порушує інтереси територіальної громади та позбавляє можливості повноцінно реалізувати права власника щодо користування та розпорядження земельними ділянками.

Апеляційний суд, погоджуючись з цим висновком, дослідивши правову природу спірних відносин сторін, вважає належним способом захисту порушеного права власності негаторний позов, а саме заявлену позовну вимога про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації права постійного користування та повернення земельних ділянок.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позову та наявність правових підстав для скасування державної реєстрації права постійного права постійного користування ПАТ "Мотор Січ" на земельні ділянки з кадастровими номерами: 6820984700:07:032:0016, площею 47,5762 га; 6820981700:07:036:0001, площею 55,7726 га; 6820983600:02:012:0002, площею 12,4134 га; 6820981700:07:039:0015, площею 11,6253 га; 6820981700:07:038:0006, площею 51,7936 га, 6820981700:07:037:0113, площею 11,7317 га та зобов`язання відповідача повернути Волочиській міській раді як власнику вказані спірні земельні ділянки у порядку ст.391 ЦК України, ст.152 ЗК України.

Щодо заяви про застосування строків позовної давності у даній справі, апеляційний суд вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Приписи про застосування позовної давності поширюються, зокрема, на позови про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов). Натомість негаторний позов може бути пред`явлений позивачем упродовж усього часу, поки існує відповідне правопорушення. Такий підхід у судовій практиці є усталеним (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 20.06.2023 у справі №554/10517/16-ц).

Із врахуванням викладеного, вірним є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності.

У силу приписів ч.1 ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні ст.73, 76-79, 86 ГПК України.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з рішенням Господарського суду Хмельницької області від 08.05.2024 у справі №924/45/24 у частині розподілу витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги до господарського суду визначено Законом України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову або у фіксованому розмірі.

За приписами п.п.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що позов був поданий до Господарського суду Хмельницької області у 2023 році.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2684 грн.

З матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду справи є 12 вимог немайнового характеру, а саме: усунути перешкоди Волочиської міської ради у користуванні та розпорядженні 6 земельних ділянок, шляхом скасування їх державної реєстрації права постійного користування за Публічним акціонерним товариством "Мотор Січ" та усунути перешкоди Волочиської міської ради у користуванні та розпорядженні 6 земельними ділянками, шляхом їх повернення.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).

Таким чином, за подання позовної заяви прокурору необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 32 208, натомість прокурор при поданні позовної заяви сплатив 5386 грн, що вбачається з платіжної інструкції №2775 від 29.11.2023 року. Відтак, недоплачена сума судового збору за подання позовної заяви складає 26 840 грн, на що не була звернута увага суду першої інстанції.

З огляду на наведене, колегія суддів враховує, що у разі виявлення господарським судом факту недоплати судового збору у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору.

Оскільки при прийнятті рішення не було вирішено питання розподілу судових витрат в частині стягнення недоплаченого судового збору з відповідача, колегія суддів вважає за необхідне достягнути в дохід Держаного бюджету України з Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" судовий збір у розмірі 26 840 грн.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для застосування, в даному випадку п.2 ч.1 ст.275 ГПК, відповідно до якого суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення.

Згідно з ч.4 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Відтак, колегія суддів вважає за необхідне змінити резолютивну частину рішення Господарського суду Хмельницької області щодо розподілу судових витрат, виклавши резолютивну частину в новій редакції.

6. Висновки за результатами апеляційного розгляду.

У апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

При цьому, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України).

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.05.2024 у справі №924/45/24 - залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.05.2024 у справі №924/45/24 змінити у частині розподілу витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в рішенні ЄСПЛ "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.05.2024 у справі №924/45/24 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.05.2024 у справі №924/45/24 змінити у частині розподілу витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" (м. Запоріжжя, проспект Моторобудівників, 15 код 14307794) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м.Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код 02911102) 5368,00 грн витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" (м. Запоріжжя, проспект Моторобудівників, 15 код 14307794) до Державного бюджету України 26840 грн витрат, пов`язаних з оплатою судового збору за подання позовної заяви.

В іншій частині рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.05.2024 у справі №924/45/24 залишити без змін.

Господарському суду Хмельницької області видати накази.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України

Справу №924/45/24 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "13" листопада 2024 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Олексюк Г.Є.