Рішення

від 05.11.2024 по справі 902/696/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" листопада 2024 р. Cправа №902/696/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за участю:

представника позивача: Фукс А.В. (ордер серії АІ №1640924 від 24.06.2024),

відповідач - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тес ойл логістик", м.Київ

до Комунального підприємства "Хмільниккомунсервіс", м.Хмільник Хмільницького району Вінницької області

про стягнення 409220,20 грн заборгованості за договором поставки

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії у справі, стислий виклад позицій сторін.

До Господарського суду Вінницької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Тес ойл логістик" з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Хмільницьккомунсервіс" 409220,20 грн заборгованості, нарахованої з посиланням на належне виконання відповідачем зобов`язань за Договором про закупівлю товару №С-14-18 від 01.08.2024 (далі - Договір) в частині оплати поставленої технічної солі, а саме 400000,00 грн - основного боргу, 4000,00 грн - 3% річних та 5220,82 грн - інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 01.07.2024 відкрито провадження у справі №902/696/24, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 30.07.2024.

В зв`язку з необхідністю у витребуванні у позивача для огляду в судовому засіданні оригіналів долучених ним до матеріалів справи документів, ухвалою суду від 30.07.2024 оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 19.09.2024.

Ухвалою суду від 19.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №902/696/24 до судового розгляду по суті на 15.10.2024.

14.10.2024 до суду надійшла заява позивача б/н від 14.10.2024 (вх. канц. суду №01-34/10080/24 від 14.10.2024), де Товариство з обмеженою відповідальністю "Тес ойл логістик" суду повідомило, що після відкриття провадження в справі №902/696/24 відповідачем частково сплачено заборгованість за Договором в сумі 150000,00 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

15.10.2024 розгляд справи №902/696/24 не відбувся у зв`язку з оголошенням сигналу "Повітряна тривога", а тому ухвалою суду від 15.10.2024 відкладено судове засідання до 05.11.2024.

На визначену судом дату, 05.11.2024, з`явився представник позивача. Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином шляхом надіслання ухвали суду від 15.10.2024 до електронного кабінету відповідача в підсистемі ЄСІТС, що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа.

Враховуючи викладене є достатні підстави вважати, що судом вжито належних заходів до повідомлення учасників справи про дату, час та місце слухання справи. Слід зауважити, що відповідно до положень ч.3 ст.202 ГПК України, неявка в судове засідання учасників справи без поважних причин або без повідомлення причин неявки є підставою розгляду справи за відсутності таких учасників справи.

В судовому засіданні, 05.11.2024, представник позивача адвокат Фукс А.В. позов підтримала в частині стягнення 250000,00 грн - основного боргу, 4000,00 грн - 3% річних та 5220,82 грн - інфляційних втрат; просила закрити провадження в справі в частині стягнення 150000 грн основного боргу в зв`язку з його погашенням відповідачем та стягнути з останнього сплачений позивачем судовий збір в повному розмірі в сумі 6138,3 грн; до закінчення судових дебатів заявила усне клопотання про призначення окремого судового засідання для вирішення питання про понесені судові витрати.

У зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, відповідно до положень ч.2 ст.178 ГПК України, судом вирішено спір за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

01.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тес ойл логістик" (далі - Постачальник) та Комунальним підприємством "Хмільниккомунсервіс" (далі - Покупець) укладений Договір про закупівлю товару №С-14-18 (а.с.25-27), за яким Постачальник зобов`язувався поставити Покупцю у власність сіль технічну для приготування протиожеледної суміші для посипання територій загального користування, код ДК 021:2015:14410000-8 Кам`яна сіль (п.1.1, 1.2 Договору).

Відповідно до п.1.3 Договору характеристики, кількість, номенклатура, ціна й загальна вартість Товару, що постачається по даному Договору, зазначається Сторонами в Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток №1 до Договору).

Згідно до п.3.1 Договору ціна товару визначається у національній валюті України та є незмінною.

Відповідно до п.3.2 Договору загальна вартість договору з ПДВ: 743760 (сімсот сорок три тисячі сімсот шістдесят) грн 00 коп. у т.ч. ПДВ 123960 грн 00 коп.

Згідно з п.4.2 Договору оплата здійснюється шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника коштів протягом 10 робочих днів з дати підписання видаткової накладної.

Відповідно до п.4.3 Договору усі розрахунки за договором проводяться у безготівковій формі на підставі рахунків, видаткових накладних та специфікації Постачальника.

За правилами п.6.1 Договору Покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за товар.

Згідно з п.6.4. Договору Постачальник має право отримати плату за поставлений товар.

Відповідно до п.7.1 Договору у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства України.

За правилами п.10.1 Договору, згаданий набирає чинності з моменту підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін (за умови наявності печатки Сторони) та діє до 31.12.2024. У частині оплати - до повного виконання Сторонами узятих на себе зобов`язань за цим Договором.

На виконання умов Договору Постачальником було відвантажено Покупцю товар за Договором, що підтверджується такими підписаними сторонами видатковими накладними:

- видаткова накладна №2400253 від 10.02.2024 про поставку товару на суму 139455,00 грн (а.с.12);

- видаткова накладна №2400254 від 10.02.2024 про поставку товару на суму 139455,00 грн (а.с.14);

- видаткова накладна №2400255 від 10.02.2024 про поставку товару на суму 139455,00 грн (а.с.9);

- видаткова накладна №2400256 від 10.02.2024 про поставку товару на суму 139455,00 грн (а.с.11).

Покупцем здійснено часткову оплату за поставлений товар на суму 157820,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №46 від 20.02.2024 (а.с.28).

Наявним у справі актом звірки за період: лютий 2024 - травень 2024, який підписано між сторонами, відповідачем відзначається наявність заборгованості за Договором в сумі 400000,00 грн.

Також після відкриття провадження у справі №902/696/24 відповідачем здійснена часткова оплата за Договором на суму 150000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №402, №1870 та №1871 від 30.09.2024.

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Суд зазначає, що укладений між сторонами Договір, за своєю правовою природою є договором поставки, положення якого врегульовано главою 54 ЦК України.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч.1 ст.662 ЦК України).

Відповідно до ст.633 ЦК України: продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.689 ЦК України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Наявними у справі видатковими накладними (а.с.9, 11, 12, 14), які підписані сторонами, стверджується поставка товару відповідачу на загальну вартість 557820,00 грн. Покупцем здійснено часткову оплату за поставлений товар на суму 157820,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №46 від 20.02.2024 (а.с.28).

Згідно зі ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами ч.1 ст.193 ГК України.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п.4.2 Договору оплата здійснюється шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника коштів протягом 10 робочих днів з дати підписання видаткової накладної.

З огляду на викладені умови Договору суд доходить висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань в частині сплати заборгованості за поставлений товар з 21.02.2024.

Судом встановлено, що після відкриття провадження в справі №902/696/24 відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості за Договором на суму 150000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №402, №1870 та №1871 від 30.09.2024.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі з підстав відсутності предмета спору, якщо наявними в матеріалах справи доказами підтверджується відсутність предмета спору, зокрема, у випадку припинення його існування (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Зазначені висновки щодо застосування п.2 ч.1 ст.231 ГПК України викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №905/1584/15, від 06.03.2019 у справі №914/130/16.

За таких обставин, враховуючи часткове погашення відповідачем заборгованості за Договором в сумі 150000,00 грн, суд констатує, що у цій справі відсутній предмет спору щодо стягнення 150000,00 грн заборгованості, що є підставою для закриття провадження у цій частині.

Враховуючи наведені вище приписи законодавства щодо умов оплати поставленого товару та відсутність будь-яких доказів проведення повних розрахунків відповідачем в частині залишку боргу за вказаним Договором, позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 250000,00 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 4000,00 грн за період з 24.02.2024 по 24.06.2024, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку нарахованого розміру 3% річних, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення 4000,00 грн 3% річних.

Судом також розглянуто вимоги позивача про стягнення 5220,82 грн інфляційних втрат за період з 24.02.2024 по 24.06.2024.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При перевірці правильності нарахування позивачем суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, суд враховує висновки щодо застосування ст.625 ЦК України, викладену у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 та від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, згідно з якими.

При розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 (далі - Постанова КМУ №1078) та Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування ст.625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Враховуючи наведені висновки, здійснивши перевірку правильності нарахування заявленої суми, суд дійшов висновку про правомірність вимог в частині стягнення 5220,82 грн суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положення ст.76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат.

Пунктом 2 ч.1 ст.129 ГПК України визначено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, згідно з частиною 3 ст.130 ГПК України: "... якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача."

З урахуванням наведених положень закону та обставин справи (задоволення позовних вимог в частині та не підтримання позивачем вимог в розмірі 150000 грн унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову), суд доходить висновку про повне покладення на відповідача судового збору в розмірі 6138,3 грн.

В судовому засіданні, 05.11.2024, до закінчення судових дебатів представник позивача заявив усне клопотання про призначення окремого судового засідання для вирішення питання про понесені судові витрати.

Так, відповідно до ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з п.5 ч.6 ст.238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

Таким чином, суд вважає за доцільне задовольнити усне клопотання представника позивача та призначити окреме судове засідання для вирішення питання стосовно розподілу понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов у справі №902/696/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Хмільниккомунсервіс" (вул.В. Чорновола, буд.107А, м.Хмільник, Вінницька обл., 22000, ідентифікаційний код 32505648) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тес ойл логістик" (Бехтерівський провулок, буд.4-Б, офіс 45, м.Київ, 04053, ідентифікаційний код 44907923) 250000,00 грн - основного боргу, 4000,00 грн - 3% річних, 5220,82 грн - інфляційних втрат та 6138,3 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. Закрити провадження в справі №902/696/24 в частині стягнення основного боргу в сумі 150000,00 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Призначити судове засідання для вирішення питання про понесені позивачем судові витрати в справі №902/696/24 на 28 листопада 2024 року на 10 год. 30 хв. у приміщенні Господарського суду Вінницької області (вул.Пирогова, буд.29, м.Вінниця, 21018, 3-й поверх, зала судових засідань №2).

6. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам.

7. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256, 257 ГПК України).

8. Повне рішення складено 14 листопада 2024 р.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим. рішення:

1 - до справи;

2, 3 - представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Тес ойл логістик" адвокату Фукс А.В. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );

4 - Комунальному підприємству "Хмільниккомунсервіс" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС