Рішення

від 14.11.2024 по справі 904/3990/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2024м. ДніпроСправа № 904/3990/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Перової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", 50014, м.Кривий Ріг, вул.Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія ЛТД", 50093, м.Кривий Ріг, вул.Незалежності України, буд.9, кв.58, код ЄДРПОУ 20278275

про стягнення заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія ЛТД" заборгованості за Типовим договором № 5109/жб від 01.11.2021 основної суми за поставлену теплову енергію у розмірі 51 451,32 грн, 3 % річних - 2 694,78грн, компенсацію за інфляційні втрати - 9 727,84грн, пеню - 3 281,85грн, плату за абонентське обслуговування - 230,58грн та судовий збір у розмірі 3 028,00грн.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2024 справу № 904/3990/24 передано на розгляд судді Перовій О.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Щодо дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом.

Відповідно до частини третьої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною сьомою статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Суд з`ясував, що відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, тому ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2024 була направлена відповідачу рекомендованою поштою з повідомленням.

За змістом частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

До суду повернувся поштовий конверт з копією ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2024, направлений на адресу відповідача, з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Зважаючи на предмет та підстави позову у даній справи, суд доходить висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Крім того, згідно з частинами другою, третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" 16.03.2017 перетворено у Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини другої статті 108 Цивільного кодексу України Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є правонаступником Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль".

У зв`язку з проведенням державної реєстрації змінено тип товариства з Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що 14.05.2018 внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб`єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 341594650 від 04.08.2023 та договору від 19.10.1995 власником нежитлового приміщення за адресою: вул. Незалежності України, буд.9, кв.58 у місті Кривому Розі є Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія ЛТД" (а.с.10-12).

Згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011 року "Про надання згоди на передачу окремих об`єктів теплопостачання від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" до ДП «Криворізька теплоцентраль» передано об`єкт та послуги з теплопостачання у Довгинцівському районі за адресою: вул.Незалежності України, будинок № 9.

Отже виконавцем послуги з постачання теплової енергії для будинку, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Незалежності України, буд. 9, є позивач - Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль".

Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем послуг 01.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.

Отже, з 01.11.2021 між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія ЛТД" укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (позивачем присвоєно договору про надання послуги з постачання теплової енергії № 5109/жб від 01.11.2021), відповідно до пункту 5 якого виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим договором (а.с.7-9).

Відповідно до пункту 30 вказаного договору плата за послуги постачання теплової енергії складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування у розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про які розміщується на веб-сайті виконавця.

Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 договору).

Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (частина 3 пункту 41 договору).

Відповідно до акту про введення в експлуатація приладів обліку теплової енергії та свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки в будинку №9 по вул.Незалежності України встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії, що підтверджується актом від 16.09.2021 про введення в експлуатацію вузла обліку теплової енергії по вул.Незалежності України, буд.9 (а.с.23, 24).

На підтвердження виконання своїх зобов`язань по договору щодо постачання теплової енергії позивачем надано акти приймання-передачі теплової енергії (надання послуг):

-№ 19757 від 30.09.2023 відповідачеві у листопаді 2021 року поставлено 0,78 Гкал теплової енергії на суму 5 727,83грн з ПДВ та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 7,02 грн з ПДВ;

-№ 19759 від 30.09.2023 відповідачеві у грудні 2021 року поставлено 1,17 Гкал теплової енергії на суму 7 102,03грн з ПДВ та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 7,02 грн з ПДВ;

-№ 19768 від 30.09.2023 відповідачеві у січні 2022 року поставлено 1,25 Гкал теплової енергії на суму 4 858,08грн з ПДВ та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 7,02 грн з ПДВ;

-№ 19772 від 30.09.2023 відповідачеві у лютому 2022 року поставлено 0,72 Гкал теплової енергії на суму 1 674,68грн з ПДВ та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 7,27 грн з ПДВ;

-№ 19744 від 30.09.2023 відповідачеві у березні 2022 року поставлено 0,59 Гкал теплової енергії на суму 4 079,69грн з ПДВ та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 7,27 грн з ПДВ;

-№ 19892 від 30.09.2023 відповідачеві у листопаді 2022 року поставлено 0,36 Гкал теплової енергії на суму 1 923,94грн з ПДВ та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,00 грн з ПДВ;

-№ 19894 від 30.09.2023 відповідачеві у грудні 2022 року поставлено 0,88 Гкал теплової енергії на суму 4 702,94грн з ПДВ та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,00 грн з ПДВ;

-№ 19898 від 30.09.2023 відповідачеві у січні 2023 року поставлено 0,76 Гкал теплової енергії на суму 4 061,64грн з ПДВ та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,00 грн з ПДВ;

-№ 19900 від 30.09.2023 відповідачеві у лютому 2023 року поставлено 0,78 Гкал теплової енергії на суму 4 168,52грн з ПДВ та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,00 грн з ПДВ;

-№ 19902 від 30.09.2023 відповідачеві у березні 2023 року поставлено 0,32 Гкал теплової енергії на суму 1 710,17грн з ПДВ та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн з ПДВ;

-№ 24538 від 30.11.2023 відповідачеві у листопаді 2023 року поставлено 0,25 Гкал теплової енергії на суму 1 293,94грн з ПДВ;

-№ 28283 від 31.12.2023 відповідачеві у грудні 2023 року поставлено 0,79 Гкал теплової енергії на суму 3 856,32грн з ПДВ та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн з ПДВ;

-№ 1246 від 31.01.2024 відповідачеві у січні 2024 року поставлено 0,7 Гкал теплової енергії на суму 3 315,07грн з ПДВ та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн з ПДВ;

-№ 4785 від 29.02.2024 відповідачеві у лютому 2024 року поставлено 0,22 Гкал теплової енергії на суму 1 011,83грн з ПДВ та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн з ПДВ;

-№ 8277 від 31.03.2024 відповідачеві у березні 2024 року поставлено 0,44 Гкал теплової енергії на суму 1 964,64грн з ПДВ та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34грн з ПДВ.

Відповідно до актів надання послуг з абонентського обслуговування надано послугу з абонентського обслуговування:

- за квітень 2022 року № 19885 від 30.09.2023 на суму 7,28 грн з ПДВ;

- за травень 2022 року № 19886 від 30.09.2023 на суму 7,28 грн з ПДВ;

- за червень 2022 року № 19887 від 30.09.2023 на суму 8,00 грн з ПДВ;

- за липень 2022 року № 19888 від 30.09.2023 на суму 8,00 грн з ПДВ;

- за серпень 2022 року № 19889 від 30.09.2023 на суму 8,00 грн з ПДВ;

- за вересень 2022 року № 19890 від 30.09.2023 на суму 8,00 грн з ПДВ;

- за жовтень 2022 року № 19891 від 30.09.2023 на суму 8,00 грн з ПДВ;

- за квітень 2023 року № 19904 від 30.09.2023 на суму 8,34 грн з ПДВ;

- за травень 2023 року № 19905 від 30.09.2023 на суму 8,34 грн з ПДВ;

- за червень 2023 року № 19906 від 30.09.2023 на суму 8,34 грн з ПДВ;

- за липень 2023 року № 19907 від 30.09.2023 на суму 8,34 грн з ПДВ;

- за серпень 2023 року № 18581 від 31.08.2023 на суму 8,34 грн з ПДВ;

- за вересень 2023 року № 20360 від 30.09.2023 на суму 8,34 грн з ПДВ;

- за жовтень 2023 року № 22165 від 31.10.2023 на суму 8,34 грн з ПДВ;

- за листопад 2023 року № 22165 від 30.11.2023 на суму 8,34 грн з ПДВ.

Отже в період з 01.11.2021 по 31.03.2024 відповідачем за адресою: АДРЕСА_1 було спожито теплову енергію на загальну суму 51 451,32 грн та отримано послугу з абонентського обслуговування на суму 230,58 грн.

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" покликається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань з оплати за період з 01.11.2021 по 31.03.2024 за поставлену теплову енергію у сумі 51 451,32 грн та послуги з абонентського обслуговування у розмірі 230,58 грн, що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 51 451,32 грн заборгованості за постачання теплової енергії за типовим договором від 01.11.2021 за період 01.11.2021 по 31.03.2024, за послугу з абонентського обслуговування у розмірі 230,58 грн, 3 % річних 2 694,78грн, інфляційних втрат - 9 727,84грн, пені - 3 281,85грн.

Предметом доказування у справі є обставини укладання типового договору про постачання теплової енергії від 01.11.2021 (позивачем присвоєно договору про надання послуги з постачання теплової енергії № 5109/жб), наявність або відсутність заборгованості з оплати поставленої теплової енергії, нарахування штрафних санкцій по договору, строк дії договору, наявність прострочення оплати.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

З наведеного убачається, що постачання теплової енергії має здійснюватися на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та енергопостачальною організацією.

Водночас, оскільки користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії, на споживача покладається обов`язок укласти договір з теплопостачальною організацією.

Виникнення цивільних прав та обов`язків підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а споживач отримує такі послуги, оскільки від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався), та має здійснювати оплату виставлених рахунків.

Частиною першою статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль", як виконавцем послуг, 01.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.

Отже, як вже було встановлено судом, з 01.11.2021 між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія ЛТД" укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (позивачем присвоєно договору про надання послуги з постачання теплової енергії № 5109/жб).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).

Ураховуючи приписи пункту 34 договору строк оплати поставленої теплової енергії у розмірі 51 451,32 грн та послуги з абонентського обслуговування у розмірі 230,58 грн у період з 01.11.2021 по 31.03.2024 є таким, що настав.

Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість за типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 5109/жб від 01.11.2021 складає 51 451,32 грн за поставлену теплову енергію та 230,58 грн плати за абонентське обслуговування в період з 01.11.2021 по 31.03.2024, яка підлягає до стягненню і підтверджується матеріалами справи.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Щодо стягнення пені у розмірі 3 281,85грн., інфляційних втрат у розмірі 9 727,84грн та 3 % річних у розмірі 2 694,78грн.

Положеннями статті 611 ЦК України встановлено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 617 ЦК України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а саме: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Норми статей 614, 617 ЦК України кореспондуються із нормами статті 218 ГК України, згідно з якими учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Особливості регулювання грошових зобов`язань встановлено статтею 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 ЦК України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню у розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до пункту 45 типового договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.

Господарський суд встановив, що послуги, які надані відповідачу з теплопостачання, є комунальними послугами, а тому їх регулювання підпадає під норми Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною четвертою статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем строків оплати за теплову енергію, вимоги про стягнення з нього 3 % річних за період з 04.01.2022 по 29.08.2024, інфляційних втрат за період з січня 2022 по серпень 2024 заявлено позивачем обґрунтовано.

Перевіривши розрахунок позивача, суд доходить висновку, що він є правомірним, обґрунтованим, відповідає вимогам чинного законодавства, тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Щодо нарахування пені у розмірі 3 281,85грн за період з 04.01.2022 по 29.08.2024.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даним приписом встановлено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Водночас Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020 було доповнено Розділ IX Прикінцеві положення Господарського кодексу України пунктом 7 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Так Всесвітня організація охорони здоров`я (ВООЗ) 11.03.2020 оголосила пандемію коронавірусу. Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року, який скасовано 30.06.2023.

Оскільки типовий договір на постачання теплової енергії був укладений 01.11.2021, тобто вже після внесення змін до чинного законодавства, сторони на момент укладення договору розуміли, що строк нарахування пені вже не буде обмежений 6-місячним строком.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" внесено зміни до Прикінцевих положень Закону України "Про запобігання корупції" та зазначено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Отже, беручи до уваги, що карантин був скасований 30.06.2023, нарахування неустойки (штрафу та пені) з початку карантину по 30.07.2023 (тридцять днів після скасування карантину) заборонено.

Позивач нарахував пеню за зобов`язаннями, що виникли фактично з листопада 2021 року по березень 2024 року та просить стягнути пеню у розмірі 3281,85грн за загальний період з 04.01.2022 до 29.08.2024 (а.с. 102 на звороті).

Водночас, з огляду на приписи Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", нарахування пені у спірних правовідносинах підлягає з 31.07.2023.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Отже, оскільки карантин скасований 30.06.2023, з 31.07.2023 нарахування пені обмежується шестимісячним строком від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відмову в задоволенні пені, нарахованої за зобов`язаннями, які виникли з листопада 2021 року по січень 2023 року у зв`язку з тим, що вказаний період підпадав під дію обмежень, встановлених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

У пункті 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

З огляду на положення спірного договору відповідач повинен був оплатити вартість поставленої теплової енергії та абонентське обслуговування:

за листопад 2021 року не пізніше 31 грудня 2021 року, прострочка виконання настає з 01.01.2022;

за грудень 2021 року не пізніше 31 січня 2022 року, прострочка виконання настає з 01.02.2022;

за січень 2022 року не пізніше 28 лютого 2022 року, прострочка виконання настає з 01.03.2022;

за лютий 2022 року не пізніше 31 березня 2022 року, прострочка виконання настає з 02.04.2022;

за березень 2022 року не пізніше 02 травня 2022 року, (з урахуванням частини п`ятої статті 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 03.05.2022.

за квітень 2022 року не пізніше 31 травня 2022 року, прострочка виконання настає з 01.06.2023;

за травень 2022 року не пізніше 30 червня 2022 року, прострочка виконання настає з 01.07.2023;

за червень 2022 року не пізніше 31 липня 2022 року, прострочка виконання настає з 01.08.2023;

за липень 2022 року не пізніше 31 серпня 2022 року, прострочка виконання настає з 01.09.2023;

за серпень 2022 року не пізніше 30 вересня 2022 року, прострочка виконання настає з 03.10.2022;

за вересень 2022 року не пізніше 31 жовтня 2022 року, прострочка виконання настає з 01.11.2023;

за жовтень 2022 року не пізніше 30 листопада 2023 року, прострочка виконання настає з 01.12.2023;

за листопад 2022 року не пізніше 02 січня 2023 року (з урахуванням частини п`ятої статті 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 03.01.2023;

за грудень 2022 року не пізніше 31 січня 2023 року, прострочка виконання настає з 01.02.2023;

за січень 2023 року не пізніше 28 лютого 2023 року, прострочка виконання настає з 01.03.2023;

за лютий 2023 року не пізніше 31 березня 2023 року, прострочка виконання настає з 01.04.2023;

за березень 2023 року не пізніше 01 травня 2023 року (з урахуванням частини п`ятої статті 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 02.05.2023;

за квітень 2023 року не пізніше 31 травня 2023 року, прострочка виконання настає з 01.06.2023;

за травень 2023 року не пізніше 30 червня 2023 року, прострочка виконання настає з 01.07.2023;

за червень 2023 року не пізніше 31 липня 2023 року, прострочка виконання настає з 01.08.2023;

за липень 2023 року не пізніше 31 серпня 2023 року, прострочка виконання настає з 01.09.2023;

за серпень 2023 року не пізніше 02 жовтня 2023 року (з урахуванням частини п`ятої статті 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 03.10.2023;

за вересень 2023 року не пізніше 31 жовтня 2023 року, прострочка виконання настає з 01.11.2023;

за жовтень 2023 року не пізніше 30 листопада 2023 року, прострочка виконання настає з 01.12.2023;

за листопад 2023 року не пізніше 01 січня 2024 року (з урахуванням частини п`ятої статті 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 02.01.2024;

за грудень 2023 року не пізніше 31 січня 2024 року, прострочка виконання настає з 01.02.2024;

за січень 2024 року не пізніше 29 лютого 2024 року, прострочка виконання настає з 01.03.2024;

за лютий 2024 року не пізніше 01 квітня 2024 року (з урахуванням частини п`ятої 5 статті 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 02.04.2024;

за березень 2024 року не пізніше 30 квітня 2024 року, прострочка виконання настає з 01.05.2024.

За зобов`язаннями, що виникли у лютому 2023 року, строк оплати за якими настав 31.03.2023, пеня нараховуються за період з 31.07.2023 по 30.09.2023 і складає 25,84грн;

-за зобов`язаннями, що виникли у березні 2023 року, строк оплати за якими настав 01.05.2023 (оскільки 30.04.2023 вихідний день), пеня нараховуються за період з 31.07.2023 по 02.11.2023 і складає 16,08грн.

Також з розрахунку пені убачається, що позивачем порушено вимоги частині шостої статті 232 Господарського кодексу України, а також не враховані положення частини п`ятої статті 254 Цивільного кодексу України.

Зокрема на суму боргу 1 293,94грн (за листопад 2023 року) підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки з 02.01.2024 до 02.07.2024 (183 дня) у розмірі 23,68грн; на суму боргу 3 856,32грн (за грудень 2023 року) підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки з 01.02.2024 до 01.08.2024 (183 дня) у розмірі 70,57грн; на суму боргу 1011,83грн (за лютий 2023 року) підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки з 02.04.2024 до 29.08.2024 (150 дня) у розмірі 15,18грн.

В іншій частині розрахунок пені є арифметично вірним.

Вимога про стягнення пені задовольняється судом частково у розмірі 235,45грн (25,84грн+16,08грн+23,68грн+70,57грн+60,33грн+15,18грн+23,77грн), в решті заявлених вимог про стягнення пені у розмірі 3 046,40грн слід відмовити.

З урахуванням викладеного позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково за загальний період з 31.07.2023 по 29.08.2024 у сумі 235,45 грн.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 5109/жб від 01.11.2021 у розмірі 51 451,32грн, плата за абонентське обслуговування у розмірі 230,58грн, 3 % річних у розмірі 2 694,78грн, інфляційні втрати у розмірі 9 727,84грн. та пені у розмірі 235,45грн.

Щодо судових витрат.

Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").

Оскільки при зверненні до господарського суду заявлено вимогу майнового характеру (67 386,37грн), позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 028,00грн, про що свідчить платіжна інструкція № 3333 від 13 серпня 2024 року.

Отже відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 2 891,11 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія ЛТД" про стягнення заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія ЛТД", 50093, м.Кривий Ріг, вул.Незалежності України, буд.9, кв.58, код ЄДРПОУ 20278275 на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", 50014, м.Кривий Ріг, вул.Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850 заборгованість за типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 5109/жб від 01.11.2021 у розмірі 51 451,32 грн (п`ятдесят одна тисяча чотириста п`ятдесят одна гривня 32 коп.), плату за абонентське обслуговування у розмірі 230,58грн (двісті тридцять гривень 58 коп.), 3 % річних у розмірі 2 694,78грн (дві тисячі шістсот дев`яносто чотири гривні 78 коп.), інфляційні втрати у розмірі 9 727,84грн. (дев`ять тисяч сімсот двадцять сім гривень 84 коп.), пеню у розмірі 235,45грн. (двісті тридцять п`ять гривень 45 коп.) та судовий збір у розмірі 2 891,11грн (дві тисячі вісімсот дев`яносто одна гривня 11 коп).

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 14.11.2024

Суддя О.В. Перова