Рішення

від 14.11.2024 по справі 910/10869/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.11.2024Справа № 910/10869/24Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаватт Партнер" (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 21/27, офіс 405)

про стягнення 663 973 грн 72 коп.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

04.09.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаватт Партнер" про стягнення 663 973 грн 72 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 2124-02024 від 16.08.2021 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати наданих позивачем послуг, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 524 035 грн 31 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 105 083 грн 04 коп. інфляційних втрат та 34 855 грн 37 коп. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 відкрито провадження у справі № 910/10869/24 та прийнято позовну заяву до розгляду, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

09.10.2024 на адресу Господарського суду міста Києва повернулося поштове відправлення за № 0600287068600, яким на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (вулиця Січових Стрільців, будинок 21/27, офіс 405, місто Київ, 04053), було направлено ухвалу від 06.09.2024, із зазначенням причини повернення: за закінченням терміну зберігання, дата довідки ф.20: 02.10.2024.

Відповідно до частин 2, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 вручена відповідачу 02.10.2024.

Станом на 14.11.2024 відповідачем вимог ухвали суду від 06.09.2024, зокрема щодо подання відзиву на позов, не виконано.

З огляду на вищевикладене, оскільки Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаватт Партнер" не скористалося наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище, визначені Законом України "Про ринок електричної енергії".

Пунктом 55 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що оператором системи передачі є юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

Згідно з частиною 1 статті 31 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператором системи передачі є суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії.

З матеріалів справи вбачається, що функції оператора системи передачі виконує Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", що підтверджується положеннями, зокрема, пункту 2.2 Статуту позивача.

Частиною 2 статті 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" на оператора системи передачі покладено функції адміністратора розрахунків.

Пунктом 5 частини 3 статті 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що адміністратор розрахунків відповідно до правил ринку розраховує платежі за електричну енергію оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування, ціни небалансів електричної енергії, обсяги небалансів електричної енергії і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки.

Умовами пунктів 12, 46 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку. Разом із тим, відповідальність за баланс - зобов`язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів.

За змістом пункту 6 частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах, в тому числі шляхом укладання договору про врегулювання небалансів.

Обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі (частина 3 статті 3 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Відповідно до частини 5 статті 70 Закону України "Про ринок електричної енергії" типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором.

Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії є додатком №1 до Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 за №307 (надалі - "Правила ринку").

З матеріалів справи вбачається, що між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (оператор системи передачі за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаватт партнер" (користувач за договором, відповідач у справі) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 16.08.2021 № 2124-02024 (далі-договір).

23.12.2021 між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаватт партнер" укладено додаткову угоду до договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 16.08.2021 № 2124-02024 в якій викладено умови договору, а саме:

Відповідно до пункту 1.1. договору, за цим договором оператор системи передачі зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга), а користувач зобов`язується здійснити оплату за послугу відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до пункту 1.2. договору, сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правил ринку, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України.

Відповідно до пункту 3.1. договору, планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), та оприлюднюється оператором системи передачі на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет https://ua.energy/.

Відповідно до пункту 5.1. договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до пункту 5.2. договору, користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги оператору системи передачі таким чином:

1 платіж-до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості Послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього договору, подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 договору, відповідно до такого алгоритму: 2 платіж-до 10 числа розрахункового місяця; 3платіж-до 15 числа розрахункового місяця; 4 платіж-до 20 числа розрахункового місяця; 5платіж-до 25 числа розрахункового місяця.

Відповідно до пункту 5.3. договору, у разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач передає оператору системи передачі повідомлення про зміну обсягів послуги. Оператор системи передачі протягом 5 робочих днів з моменту отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів.

Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акту приймання-передачі послуги (включно).

З матеріалів справи вбачається, що, на виконання умов договору, оператор системи передачі направив користувачу відповідні документи щодо наданих послуг, а саме: Акт приймання-передачі послуги від 30.04.2022 на суму 535 799 грн 80 коп.; Акт коригування до акту приймання-передачі послуги від 20.09.2022 на суму 524 035 грн 31 коп.

Таким чином, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаватт Партнер" не надсилало заявок про обсяги, а також не підписало Акт приймання передачі послуги від 30.04.2022 та Акт коригування до Акту приймання-передачі послуги від 20.09.2022.

Заперечень (оскаржень) на акт приймання передачі послуги та Акт коригування до Акту приймання-передачі послуги від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаватт Партнер" не надходило.

Станом на 29.08.2024, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаватт Партнер" перед Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" становить 524 035 грн 31 коп.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 105 083 грн 04 коп. інфляційних втрат та 34 855 грн 37 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, те що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов`язань за договором про надання електричної енергії №2124-02024 від 16.08.2021 у встановлений строк, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів оплати отриманих послуг відповідач суду не надав, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 524 035 грн 31 коп. заборгованості за поставлений за вказаним договором товар підлягають задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 105 083 грн 04 коп. інфляційних втрат та 34 855 грн 37 коп. 3 % річних, нарахованих за загальний період прострочення 01.06.2022 по 31.07.2024.

З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Тобто визначаючи розмір заборгованості за договором, зокрема, в частині 3 % річних та інфляційних нарахувань суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Судом перевірено розрахунки позивача, встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за договором про надання електричної енергії №2124-02024 від 16.08.2021, вимоги позивача про стягнення з відповідача 105 083 грн 04 коп. інфляційних втрат та 34 855 грн 37 коп. 3 % річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаватт Партнер" (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 21/27, офіс 405, ідентифікаційний код 44397162) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, ідентифікаційний код 00100227) заборгованість у розмірі 524 035 (п`ятсот двадцять чотири тисячі тридцять п`ять) грн 31 коп., інфляційні втрати в розмірі 105 083 (сто п`ять тисяч вісімдесят три) грн 40 коп., 3 % річних в розмірі 34 855 (тридцять чотири тисячі вісімсот п`ятдесят п`ять) грн 37 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 967 (сім тисяч дев`ятсот шістдесят сім) грн 68 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька